skip to main |
skip to sidebar
Ініціатива для Відкритих цитувань отримує все нових і нових прихильників. Де ж нові наукові пошуковики, що використовують ці можливості? – запитаєте ви. Звичайно такі інструменти є, зараз вони активно розвиваються, тому познайоммось краще з цими сервісами, що допоможуть вам створити хороший огляд літератури та відкрити для себе важливі актуальні наукові дослідження.
Під егідою Центру дослідження науки і техніки Лейденського університету, Quality Open Access Market (QOAM) працює над підтримкою відкритого списку надійних журналів Bona Fide Journals. Понад 42000 назв наукових журналів добули з JournalTOCs. Згідно із задумом розробників у перелік добросовісних журналів потраплять: а) журнали без плати за публікації, адже вони за визначенням не можуть бути хижацькі; б) журнали з DOAJ, оскільки вважається, що вони пройшли процедуру перевірки; в) гібридні журнали, що є складовими трансформаційних угод та г) журнали, що отримали три та більше голосів довіри від різних академічних бібліотек.
У новому інтерфейсі Web of Science з'явилася цікава візуалізація публікаційної активності авторів Web of Science Author Impact Beamplots. Візуалізація охоплює всі публікації (статті та огляди), цитування робіт конкретного автора та намагається надати користувачам більше контексту для розуміння впливовості доробку науковця, аніж проста кількість цитувань або h-індекс. Кожна фіолетова цятка – це стаття, вісь х – перцентиль цитувань, вісь y – рік публікації, зелений кружечок – річний перцентиль цитувань, сіра пунктирна вертикальна лінія – загальна медіана перцентилю цитувань. Перцентилі беруться з InCites й містять дані ESCI.
В авторських профілях Scopus з'явились препринти, проте поки що в Elsevier довіряють виключно кільком arXivам. У компанії переконані, що в цих репозитаріях проводиться сумлінна модерація контенту, а за спробу додати якихось песиків-котиків кожен отримає повідомлення – “Наші модератори-волонтери вважають, що цей препринт не містить достатньо оригінальних чи предметних результатів і не заслуговує на представлення в arXiv”. Звісно самоархівувати слабеньку роботу в arXiv нескладно (на те вони й препринти, щоб бути нерецензованими), але крім цього в архіві свідомо представляють й несерйозні роботи.
Печалився, що один з українських університетів підписав меморандум про співпрацю з ТОВ, яке пропонує “гарантоване підвищення індексу Гірша до необхідного показника”, але виявилось, що є ще обурливіший приклад співпраці з цією організацією. Предмет договору – Цитування 250 разів наукових статей опублікованих у журналі “Культурологічна думка”, шляхом розміщення посилань на них в наукових статтях, які будуть опубліковані в журналах, що входять в наукометричну базу Scopus. Так-так, ви все правильно прочитали. Саме такий договір у грудні минулого року уклав Інститут культурології Національної академії мистецтв України з ТОВ «Наукові публікації».
Університет державної фіскальної служби України підписав меморандум з ТОВ «Наукові публікації», яке зі сторінок свого сайту пропонує авторам низку неоднозначних послуг, зокрема, гарантує «під ключ» публікацію в журналах, що представлені в базах Web of Science та Scopus. Що значить «гарантує»? Що значить «під ключ»? Як розуміти зміст послуги «пошук співавторів»? У чому полягає заявлене партнерство з 97 журналами? Усе це можна спихнути на агресивний маркетинг на межі фолу, але послуга: “Підвищення індексу Гірша. Гарантоване підвищення до необхідного показника” – це вже свідоме підбурення до маніпуляцій з цитуваннями.
