skip to main |
skip to sidebar
Вільян ван ден Аккер з Утрехтського університету дуже точно пише про те, що гуманітарії не повинні уникати боротьби за державні ресурси, слід розробити відповідну систему оцінки гуманітарних досліджень, а не розповідати виключно про свою особливість а-ля подивіться на ці нужденні екзотичні дисципліни, подивись, як вони в’януть, мов красиві квіти, що востаннє цвітуть у пустелі без води.
У попередньому дописі розповідав, як затято деякі українці публікуються у виданнях, що припинили індексуватися у Scopus, зокрема й через їх відверте падіння до рівня “хижацьких” журналів, як активно цитуються ці публікації та роздувають індекси Хірша своїм авторам, і як українські Міністерства продовжують нагороджувати та фінансувати авторів цих робіт. До речі, установою-антилідером виявився Інститут колоїдної хімії і хімії води ім. А.В. Думанського НАН України – кожна друга публікація працівників опублікована у виключеному журналі. Очільник цього Інституту вірить, що піраміди побудував Бог під час Великого потопу, а дельфіни керують людьми за допомогою ультразвуку. Справедлива реакція вчених НАНУ на антинаукові висловлювання цього академіка, схоже, жодних плодів досі не принесла.
У новому пошуковому інтерфейсі Web of Science з'явилася можливість відфільтрувати результати за видавцем. Раніше не було такого фільтру, тому доводилося завантажувати переліки публікацій, щоб розпізнати видавця за префіксом DOI. Скористаймося новими пошуковими можливостями та подивімося у яких видавництвах українські вчені CU=(Ukraine) найчастіше публікували свої роботи у 2017-2020 рр. Звичайно мова лише про видання, що представлені у базах Web of Science.
Ректор Харківського політехнічного інституту показав у мережі текст свого нового контракту і тепер нам усім зрозуміліше, чого очікує Міністерство від очільників університетів. Керівник повинен забезпечити досягнення ряду показників серед яких, як на мене, є хороші – пожвавлення міжнародної академічної мобільності, є несподівані – збільшення частки викладання навчальних дисциплін французькою мовою, а є й відверто дивні – збільшення кількості здобувачів, "які подали StartUp-проєкту" (?).
Дослідники стверджують, що публікації в хижацьких журналах мають незначний науковий вплив. Мабуть, це справедливо для наукового прогресу людства загалом, проте на розподіл фінансування науки в України такі публікації добряче впливають. Так, для отримання наукових ступенів й вчених звань у нас досі враховують публікації й у виключених журналах. Проте поговорімо сьогодні про “вищу лігу” –
цитованість українських робіт у виключених виданнях.
Досвід відіграє дуже важливу роль в процесі публікації впливових наукових робіт. Це особливо помітно у провідних мультидисциплінарних журналах, де вчений навряд чи відразу буде вказаний першим автором роботи, якщо він раніше не публікувався у цьому журналі. Це явище отримало назву «ефект шаперона» (Chaperone effect). Шаперон – людина, яка заради пристойності супроводжувала незаміжню дівчину на публіці. Це слово використовується переважно у Франції та Великобританії, тому, як на мене, то для українського користувача зрозуміліше назвати це явище «ефектом наставника».
“I have bad news for you - most likely, you were published in a predatory journal”. The interlocutor clearly did not expect such impudence from the librarian. A few seconds of awkward silence, and then everything happens almost as in the popular mass theory of the five stages of grief:
