skip to main |
skip to sidebar
Багато хто з читачів знає, що термін наукометрія, який відомий в англомовній літературі як scientometrics, запропонував радянський вчений Васілій Налімов, який у 1969 році разом із Зінаїдою Мульченко опублікував знамениту монографію «Наукометрия. Изучение развития науки как информационного процесса». Стоп! Але чому згадують лише Налімова? Чи не слід згадувати й Мульченко як співвинахідницю цього терміну? Ми маємо черговий клопіт з проявом ефекту Матильди? Рональд Руссо дослідив це питання і виявив, що наукометристи просто часто цитували не ту працю – Налімов використав цей термін ще в 1966 році у роботі «Количественные методы исследования процесса развития науки» (Вопросы философии.1966, №12. С.38-47).
Поширення знань у гуманітарних науках відбувається за використання різних мов та різних типів документів. Гуманітарії намагаються донести результати своїх досліджень до різних соціальних груп всередині країни, а не лише до вузькоспеціалізованої міжнародної аудиторії, тому вчені в цих науках активно використовують рідну мову та регіональні журнали. Водночас гуманітарії прагнуть представити свої результати вченим з інших країн світу, щоб отримати відгуки, критичні зауваження, визнання. Цього легше досягти за допомогою англомовних публікацій. Таким чином, для сучасного вченого-гуманітарія однаково важливо вміти отримувати нове знання як за допомогою вітчизняних, так і іноземних наукових публікацій, та поширювати результати своїх досліджень на національному та міжнародному рівнях.
Оригінальна робота від дослідників з Берлінського університету імені Гумбольдта – автори запитали штучний інтелект Philosopher AI, що використовує GPT-3, про природу, цінність і майбутнє бібліотекознавства й отримали кілька банальностей, пародій, а також цікаві та тривожні відповіді. Зрозуміло, що сучасні технології штучного інтелекту (поки?) не дають людству абсолютних істин, можуть генерувати кліше та беззмістовні тексти, проте можуть створювати й оригінальні коментарі та прогнози, що здатні підкинути нам кілька хороших ідей. Не переказуватиму суперечки про природу та цінність бібліотечної науки, а відразу перейдімо до машинних порад і прогнозів як бібліотеки служитимуть майбутнім поколінням.
Іван Дзюба: “А профспілкові та відомчі бібліотеки, які, знову ж таки, утримуються на кошти українських трудящих? Більшість з них з року в рік не передплачує українських газет і журналів (крім хіба що обов’язкових загальнополітичних), а відсоток української книги в них мізерний. А втім, що говорити про бібліотеки профспілкові, коли навіть у вузівських і шкільних бібліотеках ось яка картина.
Українські економісти дуже активно публікуються, захищають кандидатські та докторські… проте, через непредставленість багатьох україномовних журналів у міжнародних реферативних базах, ми досі мало що могли доказово сказати про ці наукові роботи. Нарешті маємо перше дослідження українських економічних публікацій на основі даних Crossref – за допомогою OUCI зібрано та проаналізовано майже 24 тис. записів зі 123 українських журналів за період 2002-2020 років.
Хто не хоче, щоб наукові дослідження були транспарентними й такими, що заслуговують на довіру? Система Curate Science покликана допомогти дослідникам, журналам, університетам, грантодавцям, викладачам, журналістам та широкій громадськості здолати кризу відтворюваності в сучасній науці. Кожен, хто зацікавлений у правдивості результатів досліджень, колись зможе отримати відповідний профіль на платформі Curate Science, щоб представити свої результати у зручній для користувачів формі.
Crossref спільнота вже давно виношує плани оновити схему депонування метаданих: додати мови, CRediT, JATS… Що це за JATS і для чого нам ще один XML-формат? Journal Article Tag Suite (JATS) – це мова розмітки XML для опису наукової літератури, що опублікована в Інтернеті. JATS дозволяє описувати повний зміст наукової статті, або ж тільки її вихідні відомості. Кожен опис складається з основної частини та може включати до трьох необов’язкових частин, що вказуються у певному порядку: основний титульний елемент, що містить метадані статті (автор, назва, рік…), основний зміст статті, що зазвичай складається з абзаців та розділів, прикінцеві матеріали, наприклад, глосарій, додатки, список використаної літератури, ілюстрації та інші структурні елементи такі як таблиці, рисунки тощо.
