Багато хто з читачів знає, що термін наукометрія, який відомий в англомовній літературі як scientometrics, запропонував радянський вчений Васілій Налімов, який у 1969 році разом із Зінаїдою Мульченко опублікував знамениту монографію «Наукометрия. Изучение развития науки как информационного процесса». Стоп! Але чому згадують лише Налімова? Чи не слід згадувати й Мульченко як співвинахідницю цього терміну? Ми маємо черговий клопіт з проявом ефекту Матильди? Рональд Руссо дослідив це питання і виявив, що наукометристи просто часто цитували не ту працю – Налімов використав цей термін ще в 1966 році у роботі «Количественные методы исследования процесса развития науки» (Вопросы философии.1966, №12. С.38-47).
Наукометрія, наукознавство та наука про науку
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 20 липня 2021 р.
Пасує до:
бібліометрія,
історія,
наукометрія
0
людей мають що сказати
Питання багатомовності в гуманітарних науках Східної Європи
Створив
pan.bibliotekar
on субота, 17 липня 2021 р.
Пасує до:
бібліометрія,
конференція,
наукометрія,
періодика
2
людей мають що сказати
Поширення знань у гуманітарних науках відбувається за використання різних мов та різних типів документів. Гуманітарії намагаються донести результати своїх досліджень до різних соціальних груп всередині країни, а не лише до вузькоспеціалізованої міжнародної аудиторії, тому вчені в цих науках активно використовують рідну мову та регіональні журнали. Водночас гуманітарії прагнуть представити свої результати вченим з інших країн світу, щоб отримати відгуки, критичні зауваження, визнання. Цього легше досягти за допомогою англомовних публікацій. Таким чином, для сучасного вченого-гуманітарія однаково важливо вміти отримувати нове знання як за допомогою вітчизняних, так і іноземних наукових публікацій, та поширювати результати своїх досліджень на національному та міжнародному рівнях.
Штучний інтелект про майбутнє бібліотечної науки
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 13 липня 2021 р.
Оригінальна робота від дослідників з Берлінського університету імені Гумбольдта – автори запитали штучний інтелект Philosopher AI, що використовує GPT-3, про природу, цінність і майбутнє бібліотекознавства й отримали кілька банальностей, пародій, а також цікаві та тривожні відповіді. Зрозуміло, що сучасні технології штучного інтелекту (поки?) не дають людству абсолютних істин, можуть генерувати кліше та беззмістовні тексти, проте можуть створювати й оригінальні коментарі та прогнози, що здатні підкинути нам кілька хороших ідей. Не переказуватиму суперечки про природу та цінність бібліотечної науки, а відразу перейдімо до машинних порад і прогнозів як бібліотеки служитимуть майбутнім поколінням.
Русифікація, механізм русифікації та бібліотеки
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 6 липня 2021 р.
Пасує до:
історія,
книги,
шкідництво
0
людей мають що сказати
Іван Дзюба: “А профспілкові та відомчі бібліотеки, які, знову ж таки, утримуються на кошти українських трудящих? Більшість з них з року в рік не передплачує українських газет і журналів (крім хіба що обов’язкових загальнополітичних), а відсоток української книги в них мізерний. А втім, що говорити про бібліотеки профспілкові, коли навіть у вузівських і шкільних бібліотеках ось яка картина.
Аналіз українських економічних досліджень за допомогою даних Crossref
Створив
pan.bibliotekar
on пʼятниця, 2 липня 2021 р.
Пасує до:
бази даних,
бібліометрія,
наукометрія,
періодика
7
людей мають що сказати
Українські економісти дуже активно публікуються, захищають кандидатські та докторські… проте, через непредставленість багатьох україномовних журналів у міжнародних реферативних базах, ми досі мало що могли доказово сказати про ці наукові роботи. Нарешті маємо перше дослідження українських економічних публікацій на основі даних Crossref – за допомогою OUCI зібрано та проаналізовано майже 24 тис. записів зі 123 українських журналів за період 2002-2020 років.
Curate Science: зробіть свої наукові результати зручними для користувачів
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 16 червня 2021 р.
Хто не хоче, щоб наукові дослідження були транспарентними й такими, що заслуговують на довіру? Система Curate Science покликана допомогти дослідникам, журналам, університетам, грантодавцям, викладачам, журналістам та широкій громадськості здолати кризу відтворюваності в сучасній науці. Кожен, хто зацікавлений у правдивості результатів досліджень, колись зможе отримати відповідний профіль на платформі Curate Science, щоб представити свої результати у зручній для користувачів формі.
Journal Article Tag Suite: структура журнальних статей
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 15 червня 2021 р.
Пасує до:
автоматизація,
інструментарій,
періодика
0
людей мають що сказати
Crossref спільнота вже давно виношує плани оновити схему депонування метаданих: додати мови, CRediT, JATS… Що це за JATS і для чого нам ще один XML-формат? Journal Article Tag Suite (JATS) – це мова розмітки XML для опису наукової літератури, що опублікована в Інтернеті. JATS дозволяє описувати повний зміст наукової статті, або ж тільки її вихідні відомості. Кожен опис складається з основної частини та може включати до трьох необов’язкових частин, що вказуються у певному порядку: основний титульний елемент, що містить метадані статті (автор, назва, рік…), основний зміст статті, що зазвичай складається з абзаців та розділів, прикінцеві матеріали, наприклад, глосарій, додатки, список використаної літератури, ілюстрації та інші структурні елементи такі як таблиці, рисунки тощо.