skip to main |
skip to sidebar
Верховна Рада України прийняла у першому читанні абсолютно дикий законопроєкт згідно з яким науково-освітні програми та наукові дослідження не можуть містити посилання на джерела інформації, що створені на території росії, російською мовою, громадянином росії, або російською установою. Логіка ініціаторів документа (до написання якого долучився навіть відомий український вчений Василь Вірастюк!) – наукові праці громадян авторитарної держави апріорі нафаршировані рашистською пропагандою. Також одна з ініціаторок заборони скаржиться, що в українських університетах студенти досі навчаються за російськими підручниками.
Пригадуєте популярну сцену в багатьох науково-фантастичних фільмах – герой щось запитує у комп'ютера і машина йому відповідає людською мовою. Ми з вами вже якось звикли, що спершу необхідно ввести ключові слова, пошукова система запропонує нам перелік документів, а далі ми зазираємо у кожен з цих текстів та намагаємося зрозуміти чому комп'ютерний алгоритм нам їх підсунув. Методи машинного навчання, штучного інтелекту та обробки природної мови не стоять на місці, і сьогодні створено вже кілька цікавих академічних пошукових систем, де машина намагається відразу дати користувачам відповідь. Деякі з таких систем просто виділяють частину тексту в публікаціях, а деякі намагаються згенерувати відповідь природною мовою.
Цікаві результати дослідження надійшли від працівників бібліотеки Університету Іллінойсу в Чикаго: більшість викладачів цього університету вважають онлайн-журнали, бази даних та (зараз українські бібліотекарі зіщуляться) міжбібліотечний абонемент – найважливішими ресурсами для проведення досліджень на факультетах. Викладачі соціальних наук охочіше сприймають допомогу від бібліотекарів, аніж викладачі природничих наук, а найпопулярніші стратегії отримання повних текстів робіт – базовий інтернет-пошук безплатної версії, використання МБА та Google Scholar.
Верховна Рада рекордно швидко ухвалила закон про державний бюджет України на 2023 рік. Переходимо на сторінку з карткою Проєкту Закону і в одному з Додатків (друге читання (бюджет)) (31.10.2022) знайдемо заплановані видатки на наступний рік. Відшукуємо в таблиці нашу основну статтю і дізнаємося, що на забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів у 2023 році заплановано витратити 911 546,9 тис. грн. Навіть у порівнянні з минулим бюджетом це менше на -191 121,9 тис. грн. Війна в країні. Час, коли рашистські танки ще можна було спинити за допомогою книжок, ми змарнували, тому грошей на підтримку бібліотек могло бути ще менше.
Попри те, що рашисти в агонії кидають ракети на наші дитячі майданчики, країна працює й Кабінет Міністрів України затвердив національний план щодо відкритої науки. Текст плану містить різні заходи, індикатори та виконавців, проте у цьому дописі я не планую докладно все це розбирати. На самому початку в документі слушно сказано про “удосконалення законодавства відповідно до стандартів та норм Європейського Союзу”.
Поки кацапські могилізовані барани слухняно маршують на фронт для того, щоб вбивати та грабувати українців, прихильники ініціативи cOAlition S, яка працює над тим, щоб повний і негайний відкритий доступ до наукових публікацій став реальністю, створили онлайн інструмент для перевірки журналів, що допомагає автором відшукати сумісні з Plan S маршрути для публікації результатів своїх досліджень.
Вряди-годи мене просять швидко й безплатно підготувати якісь повчання про те, як закордоном оцінюють наукові результати, і як це можна використати в Україні. Звичайно я відмовляюся і люди думають, що це я роблю на зло, через жадобу гонорарів, чи ще чомусь. Я намагаюся пояснити – А якби ви почули, що потрібно підготувати вичерпну інформацію про те, як закордоном діагностують та лікують рак простати, і які кращі практики варто імплементувати в систему охорони здоров'я Україні, з урахуванням наших організаційних та технічних можливостей?! Тут люди відразу хитають головою і бідкаються, що це важко. А от відповісти на питання як ефективно розподілити куце державне фінансування на дослідження того ж раку, у нас чомусь вважають, що це легко.
