skip to main |
skip to sidebar
Хочеться вірити, що слабенька самоархівація робіт нашими бібліотекознавцями пов’язана не лише з небажанням, чи байдужістю, а також з технічними труднощами підготовки самого документу. Погодьтесь, що отримати електронний варіант свого дослідження подекуди не так вже й просто – світова практика надсилання авторам електронних копій прийнятих до друку статей поки не прижилася серед вітчизняних видавців. За відсутності сканера, чи програми для розпізнавання тексту (але за умови, що вам вдалось заволодіти хоча б паперовим варіантом), можна звернутись у приватні пункти копіювальної техніки, однак ця послуга ще додатково коштуватиме (біля 5 грн.).
Світлана Чуканова: «При аналізі використання електронних ресурсів студентами вишів варто взяти до уваги, що гуманітарії є групою користувачів бібліотеки, що використовує унікальну стратегію пошуку інформації та має специфічний підхід до здійснення досліджень. Унікальність цієї групи користувачів полягає у її непередбачуваності». Сюрпризність наших гуманітаріїв – річ інтригуюча, але зверніть також увагу на коливання читацької активності.
Аркадій Соколов: «Стихійний інформаційний підхід я дозволив собі назвати «інформаційними окулярами», апелюючи до чудової фантазії А.В. Волкова (1891-1977) «Чарівник Смарагдового міста». Як відомо, ілюзія смарагдовості цього міста створювалась завдяки тому, що усі мешканці зобов’язані були постійно носити спеціальні окуляри. Коли окуляри скидали, Смарагдове місто зникало. Стихійний інформаційний підхід, виконуючи функцію «інформаційних окулярів», представляє дослідникам світ в «інформаційних барвах». Припустімо, раніше книгу вважали «джерелом знань», а в світлі «інформаційного підходу» вона виглядає «джерелом інформації»; раніше у допитливих дітей були пізнавальні інтереси, тепер – пізнавальні потреби, раніше спеціалісти були досвідчені, тепер – інформовані».
Digital Public Library of America (DPLA) намагається об'єднати усі скарби американських бібліотек, архівів, музеїв, та зробити їх доступними для цілого світу. DPLA орудує метаданими, які описують мільйони документів (фотографії, рукописи, книги, аудіо etc.) з багатьох установ. Кожен такий мета-запис містить посилання на сайт контент-провайдера, де і знаходиться сам документ. Відзначу також, що кожен запис містить інформацію щодо авторських прав на документ – багато з них знаходяться у суспільному надбанні, а відтак ресурс має бути корисним для пошуку легальних мультимедійних матеріалів.
Едуард Сукіасян: «У І. Г. Моргенштерна я знайшов визначення суті важливого професійного навику – бібліографічного перегляду книги. Його навіть можна демонструвати на публіці. Отримавши невідому книгу на 5-6 хвилин, фахівець проробляє з нею певні маніпуляції, а потім робить невелику доповідь, яка вражає оточуючих. Цьому можна навчитися! Допомагає вміння «сканувати» текст (око охоплює всю сторінку). Спершу слід оволодіти методами швидкого (швидкісного) читання. Дивно: цьому навчають льотчиків, космонавтів, студентів деяких технічних вузів. А бібліотекарів – ні».
Сергій Головаха: «Якщо у попередні роки компанії, організації, установи при плануванні он-лайн-кампаній ще задавалися питанням, чи потрібна їм присутність у соціальних мережах, то нині вони одностайно заявляють – обов’язково потрібна». Ви не повірите, але у нашій установі подібні диспути ведуться ще й досі і саме з таким формулюванням – А воно нам потрібно? У соціальних мережах ніби представлено достатньо багато вітчизняних бібліотек (у деяких навіть по 2-3 облікових записи), однак, фіг ви побачити лінки на всі ці акаунти на офіційних сайтах! Усе дуже схоже на неофіційну партизанщину і навряд чи має якесь відношення до спланованих, свідомих он-лайн-кампаній.
