Журнали з найвищим імпакт-фактором

Ми вже якось звикли вважати Nature та Science найкрутішими науковими журналами. Однак, цього року їм далеченько до лаврів. Просто таки феноменальний показник у CA: A Cancer Journal for Clinicians, імпакт-фактор якого = 153.459! Відзначимо, що це журнал відкритого доступу. На другій позиції, з величезним відставанням, примостився NEJM (IF=51.658), який також безкоштовний для нас бідненьких.

Наукова література незалеЖЖно від доходів

Якось переповідав, як Твіттер допомагає науковцям доступитися до жаданих статей, а сьогодні добрався до популярної блоґ-платформи LiveJournal. ЖЖ-спільнота з самозрозумілою назвою pdf створена для обміну науковими статтями. Працює просто – вказуйте вихідні дані статті, лінк на абстракт статті, і не забуваєте вказати e-mail, куди надіслати статтю. Також, на сторінці профілю, зверніть увагу на перелік пов'язаних сайтів з пошуку статей. Серед згаданих особливо б виділив сервіс Sci-Hub, однак неодмінно ознайомтесь з усіма пропозиціями.

Embed у FigShare

Навчально-освітні документи, зокрема різноманітні практикуми, презентації, чи інструкції, зручно представляти у вигляді цілісного файлу, який би можна було швидко переглянути та легко завантажити. Як правило, для цього використовують спеціальні плеєри і ось нарешті у FigShare також з’явилась подібна функція, а відтак відпала потреба бігати по інших неакадемічних ресурсах. Тепер, натискаємо на кнопку Embed і разом з кодом для вставки отримуємо усі переваги розміщення своїх документів у FigShare: безмежний простір, безкоштовний DOI, оперативні метрики ітд.

Нові імпакт-фактори журналів

Поки Elsevier обіцяє плекати українських вчених мужів, конкуренти з Thomson Reuters вирішили зменшити і без того скромне представництво українських наукових видань у Master Journal List. Так, у нових табелях не дорахувався двох вітчизняних видань – Actual Problems Of Economics та Nonlinear Oscillations. Цікаво було б почути думку головних редакторів, авторів, читачів про причини виключення видань: справедливо, несправедливо і що пішло не так?

МОН готове фінансувати 50% вартості доступу до ресурсів Elsevier

Відбувся семінар за участі представників МОНу, Elsevier та керівництва майже 100 внз України. За формою семінар, а за суттю, не багато не мало, а один крок до інтеграції світової наукової діяльності людства. Основний меседж зустрічі – Міністерство готове фінансувати 50% вартості доступу українських університетів до електронних ресурсів Elsevier, однак, крім цього, сторони встигли наговорити ще багато цікавого, наукового і не тільки.

Жайворонки Торонто

Владімир Корженко: «По суботах з самого відкриття на кожну бібліотеку (а їх 98 у торонтівському регіоні) видається певна кількість квитків у різні заклади культурного характеру. І ті щасливці (а швидше самі ранні і не ледачі пташки), що прийшли під вікна бібліотеки вчасно, мають можливість безкоштовно, тобто на халяву, відвідати музеї, виставки, чи навіть зоопарк. Квиток у кожний з таких закладів коштує від 10 до 40 доларів. Тобто, зиск очевидний. Щоправда і квитків на бібліотеку виділяють злочинно мало – 3-7 на кожен музей (виставку, галерею...), залежно від популярності того, чи іншого закладу. Тому потрібно дійсно дуже хотіти потрапити безкоштовно, щоб встати з самого ранку в суботу. Такий захід відбувається на постійній основі, тобто щосуботи. І все, що потрібно – мати читацький квиток».

Наукпоп #6. Книги

Маршалл Мак-Люен «Галактика Ґутенберґа: Становлення людини друкованої книги» – К.: Ніка-Центр, 2011. 

Легендарна робота канадського літературознавця, соціолога і культуролога, знаменитого пророка з Торонто. Вдаючись до мозаїчного підходу до сучасної цивілізації, Мак-Люен стверджує, що вирішальним чинником процесу формування конкретної соціально-економічної системи, та двигуном історичного прогресу є зміна технологій, що спричиняє зміну способу комунікації. У наші дні теорії Мак-Люена знаходять новий сенс: ідея світу як глобального села, у якому нічого не можна приховати, і всі відповідальні за все, стає співзвучною часу.