У Scopus впроваджено новий модуль Article Metrics, що дозволить дізнатись не просто загальну кількість цитувань статті, а надасть її усесторонню оцінку згідно чотирьох категорій: наукова активність, соціальна активність, коментарі науковців та реакція мас-медіа. Звісно, усе задумано для блага користувачів і нам стане легше орієнтуватись коли варто шукати повний текст статті, а коли можна обмежитися й абстрактом.
Поділюся одним з тих випадків, коли зацікавили не так результати дослідження, як… Хоча давайте розпочнемо з результатів, вони також цікаві. Стефані Лінек та Жозефіна Басслер опитали німецьких економістів і дійшли висновку, що при проведені наукових робіт сервісами Web 2.0 вчені послуговуються рідко, тому бібліотекам потрібно якось намагатись змінювати ситуацію на краще. Соцмережі дослідники використовують, як правило, для особистих потреб, а з науковою метою частіше юзають лише такі суворо спеціалізовані сервіси як ResearchGate та Mendeley.
У мережі з’явився лист Міністерства освіти України до якого науковцям важко підібрати пристойні епітети. Міністерство звернулось до проректорів з наукової роботи внз та директорів наукових установ, щоб ті заповнили відповідну анкету та й запропонували кандидатів до Наукової ради МОН. Питання 10-12 анкети нібито стосуються наукометрії і тут ми бачимо, що в МОН далі вірять сумнівній базі, яка індексує будь-які журнали, імпакт-фактор може бути замінений аналогічним показником, а саму назву бази Scopus написано з помилкою! Також, в анкеті ви знайдете такі бздури як «перелік монографій опублікованих у закордонних виданнях», чи нове монівське поняття «наукове звання»… Невже наші втрати підчас Революції гідності та в зоні АТО для того, щоб чиновники Міністерства освіти та науки з помилками писали?
Scopus росте як на дріжджах – за останні 7 місяців додано 83 млн. посилань на майже 4 млн. статей опублікованих до 1996 року. Схоже, ціла епоха, коли ельзевірівська база обраховувала показники лише для видань після 1996 року, залишилась позаду і це, безумовно, чудова новина для всіх наших академіків, які ще пам’ятають прогулянки з динозаврами. На сьогодні, середнє число посилань на статті до 1996 року становить 22.9 і вже навіть підраховано, що в середньому h-індекс вікових дослідників, пік наукової активності яких припав на минуле століття, може зрости на 24%. В Elsevier сподіваються додати до кінця року понад 10 млн. повних ретро-записів.
Мало яке академічне видавництво здатне самотужки гарантувати надійне довготривале збереження власних електронних видань, тому серйозні видавці звертаються по допомогу до відповідних архівних агенцій (таких як CLOCKSS, e-Depot, Global LOCKSS Network, Portico ітд.), які добре знають свою справу. Читачам, авторам та бібліотекарям добре було б навчитись визначати, які видавництва користають з послуг архівування, а які назви журналів вже завтра можуть зникнути враз і назавжди. Допомагати нам у цьому покликаний онлайн-реєстр The Keepers Registry, що дозволяє швидко знайти журнал за назвою, чи ISSN та перевірити, з якою з архівних агенцій той співпрацює.
«Як тобі це ще пояснити?! Може станцювати?». Мабуть, кожен з нас був свідком подібної педагогічної іронії. Однак, гарвардський біолог та науковий журналіст Джон Боханнон поставився до цього серйозно і успішно організував міжнародний конкурс «Dance Your Ph.D.», у якому дослідники перекладають свої дисертації мовою танцю та представляють відзняті відео на YouTube. Конкурс має ретельно розписані правила, але головне – конкурсант повинен мати ступінь PhD та бути частиною дійства.
Популярний ресурс Sci-Hub, якого боїться сам Elsevier, вирішив провести серед своїх користувачів жартівливий конкурс девізів університетів світу. Так, у змаганні топових британських вишів майже половина опитаних віддала свої голоси за девіз Лондонської школи економіки та політичних наук – «Rerum cognoscere causas» («Знати причини речей»). Натомість, переможцем серед університетів США став Массачусетський технологічний інститут з девізом «Mens et Manus» («Головою і руками»), що лише трішки обігнав девіз Каліфорнійського технологічного інституту та Університету Джонса Гопкінса «The truth shall make you free» («Істина зробить тебе вільним»). Ідея мені настільки сподобалася, що я вирішив, також, провести конкурс девізів університетів України.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
