skip to main |
skip to sidebar
Є у мене смартфон з тріснутим екраном, але з непоганими характеристиками – і ремонтувати ліньки, і викидати не хочеться, тому вирішив його пожертвувати для розподілених обчислень. Програма BOINC (Berkeley Open Infrastructure for Network Computing), від університету Берклі, дозволяє безпечно та надійно пожертвувати незадіяні потужності комп’ютера (Windows, Mac, Linux, чи Android) для різних наукових проектів. Просто встановлюємо BOINC на свій пристрій, переглядаємо перелік проектів і беремо участь у стількох проектах, у скількох забажаємо.
У 2012 році було розпочато проект 5top100, що мав на меті підвищити конкурентоспроможність російських університетів – щоб принаймні 5 російських зво опинилося у першій сотні провідних світових рейтингів. Спершу проект включав 15 університетів, а в 2015 році ще 6 університетів приєдналося до проекту. За 2010-2016 рр. кількість публікацій працівників цих університетів зросла у 5 разів, і от на сторінках Scientometrics з’явився огляд причин такого феноменального підйому. З початком російської збройної агресії проти України намагаюся не згадувати про російські проекти, однак подібні розумні кроки, а також прийоми та хитрощі, використовуються і керівниками українських університетів, тож здорово було б порівняти такі «набори стратегій».
У процесі розгляду одного і того ж рукопису рецензенти та редактори можуть прийти до різних висновків. Багато рукописів, які спершу відхилив якийсь журнал, згодом публікуються іншим журналом, а отже рецензування опирається не лише на певні загальновизнані критерії якості, а залежить і від інших факторів. Лутц Борнманн запевняє, що це явище цілком відповідає готорнському ефекту, при чому сучасна наукова система педалює дію ефекту, адже більшість вчених надсилають свої роботи до топових видань, редактори топ-журналів фіксують щорічний приріст подач, а це призводить до зростання кількості відмов та скарг на сучасну систему рецензування.
Фахівці неприбуткової організації Open Knowledge Maps пропонують випробувати візуальний інтерфейс, який спеціально створено для кращого представлення наукової інформації у вашому браузері. Сервіс аналізує введений пошуковий термін, відбирає 100 найбільш відповідних документів і генерує мапу знань. Зараз проект використовує PubMed API, або BASE API для відбору релевантних документів, також можна сортувати результати за автором, назвою і роком видання. Система працює з відкритими та закритими документами, однак відкриті публікації отримують відповідну позначку і більшість з них можна відразу переглянути в інтерфейсі Open Knowledge Maps.
Прочитав, що Mendeley Data отримав CoreTrustSeal, тож вирішив більше дізнатися про цей сертифікат. Дві світові сертифікаційні організації ICSU World Data System (WDS) та Data Seal of Approval (DSA) об’єднали свої зусилля і створили нову CoreTrustSeal, яка проводитиме сертифікацію сховищ даних та підтверджуватиме їх відповідність DSA-WDS Core Trustworthy Data Repositories Requirements. Потрібно заплатити 1000 євро, щоб надіслати заявку на проходження сертифікації, однак з самими вимогами можна ознайомитись безкоштовно: усі 16 розділів важливі і обов’язкові до виконання – від місії до безпеки.
Лутц Борнманн та Вернер Маркс пишуть, що використання наукометричних показників у процесі оцінки наукової активності іноді дуже схоже на ефект Вертера в соціології, який було запропоновано Девідом Філліпсом для пояснення росту кількості самогубств у регіоні (за романом Гете «Страждання молодого Вертера»). Ефект описує ситуацію, у якій хвиля наслідуваних самогубств відбуваються після самогубства, яке було широко висвітлене в мас-медіа – чим більше галасу навколо історії із самогубством, тим більше суїцидів.
Міністерство освіти та науки України анонсувало створення Відкритого українського індексу наукового цитування. Спершу критики «всього монівського» сплутали показник та покажчик, Міністерство витримувало гросмейстерську паузу і от нарешті розповіло вже значно більше про проект. Отож, як ви знаєте, ми маємо новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань України, який вимагає від журналів категорії «Б» присвоєння кожному опублікованому матеріалу ідентифікатора DOI. Дивимось на перелік реєстраційних агенцій і розуміємо, що для наукових журналів підходить саме Crossref.
