skip to main |
skip to sidebar
У Scopus до авторських профілів додали препринти, щоб допомогти користувачам дізнатися про найновіші роботи дослідника (приклад). Scopus охоплює препринти тільки розпочинаючи з 2017 року і лише з репозитаріїв ArXiv, BioRxiv, MedRxiv та ChemRxiv. Команда Elsevier працює над розширенням охоплення і протягом року обіцяє ще приєднати до профілів свій SSRN. Додані у профіль автора препринти жодним чином не впливають на наукометричні показники автора, чи установи у Scopus.
Інтелектуальний локдаун в країні триває, а для нашої Пральні – це перманентний стан, тому тримайте, громадяни – 20 січня Український інститут книги та Міністерство культури та інформаційної політики України запустили флешмоб #читай_досягай. Надзвичайно свіжа та оригінальна ідея для 2021 року! Кому сьогодні з молоді потрібен флешмоб у фейсбуці з крінжовим хештегом? Кортить пофлекситись в інсті з #читай_досягай? Таке враження, що українські чиновники роками за кошти держбюджету намагаються зробити все, щоб люди менше читали.
База даних наукових цитувань Open Ukrainian Citation Index (OUCI) потішила своїх користувачів новими фільтрами, що допоможуть зручніше працювати з результатами пошуку. За допомогою простого натискання миші в OUCI можна відібрати публікації в рецензованих виданнях, що включені в Scopus, WoS, DOAJ, Nature Index та VABB-SHW. Всі фільтри важливі й потрібно окремо відзначити малесенький національний поступ щодо промоції відкритого доступу – крім інформації про препринти з Unpaywall, тепер маємо значно актуальнішу інформацію з DOAJ. Однак, мене найбільше зацікавила можливість швидкої селекції документів, що представлені в Nature Index.
Йозеф Рорер, статистик і краєзнавець, професор Львівського університету: «Оригінальний твір, видрукуваний польською мовою, є надзвичайно рідкісним явищем. Лише впродовж так званого «часу контракту», себто з середини січня до кінця лютого, у Львові на площі бачать виставлені крамниці, де польські книготорговці, закутані в хутро, з майже замерзлими пальцями із нетерпінням очікують, доки один з їхніх земляків надумає купити будь-який політичний, теологічний та юридичний крам, видрукуваний у Варшаві, Кракові та Польщі в минулі часи. Наскільки мені відомо, наразі польська книгодрукарня є лише в галицькому окружному місті Замостя.
Під час послаблення перших карантинних обмежень, що були пов’язані зі стрімким розповсюдженням захворюваності на COVID-19, столиця України потонула в автомобільних заторах. Популярний жарт у ті дні – “всі поспішають у бібліотеки”, адже книгозбірні стали одними з перших установ, яким дозволили відкритися після локдауну. Звісно, була це замаскована зовнішньою серйозністю насмішка, але добре, що про українські бібліотеки згадали хоч так. Керівники бібліотек скаржилися, що пандемія покреслила всі їхні плани на рік – хтось ще вірить, пам'ятає, що це були за плани? Традиційний щорічний дайджест про бібліотеки – цього разу вийшло багато коронавірусу та надмір політики.
Прихильники Відкритого доступу невпинно шукають справедливіші та прозоріші видавничі моделі. Так званий «золотий відкритий доступ» перекладає видавничі витрати на авторів, рецензенти працюють безкоштовно, а видавці отримують прибуток. Багато хто вважає, що така система несправедлива щодо дослідників з бідних країн, працівників невеличких університетів та вчених, які працюють у галузях, що порівняно слабо фінансуються. Кварцовий відкритий доступ (Quartz OA) – нова краудфандінгова ініціатива щодо створення академічної відкритої видавничої системи, що базуватиметься на блокчейні, використовуватиме криптовалюту та мікропожертви читачів для авторів, рецензентів та журналів.
