skip to main |
skip to sidebar
Кажуть, що людська цікавість буває різною: Д-цікавість та І-цікавість. Перша пов'язана з депривацією та інформацією, що необхідна індивіду для задоволення певних важливих потреб, а друга пов'язана з інтересом, що є емоційним виявом пізнавальних потреб людини і яка відіграє важливу роль у процесі формування навичок та інтелекту. Як на мене, то це дуже цікава теорія саме для бібліотечного обслуговування, адже ми часто фокусуємо свої сервіси на Д-цікавості, а от про стару-добру І-цікавість якось забуваємо.
Останній диктатор Європи досі переслідує мирних білорусів, зокрема й наших колег-бібліотекарів, за їх прагнення справедливості, гідності, демократії. Якби я хотів вам допомогти! Поговорімо про віхи в історії білоруської наукометрії й хоч так нагадаймо одне одному, що ми завжди поруч! Пишуть, що офіційною датою організаційного оформлення наукометричних досліджень у Білорусі можна вважати 7 жовтня 1976 р., коли було прийнято рішення Президії Академії наук БРСР створити в Інституті фізики АН БРСР новий структурний підрозділ – сектор наукознавства. Ініціатива створення цього сектору належала кандидату технічних наук Геннадію Несветайлову, який в ті роки працював вченим секретарем Інституту тепло- і масообміну АН БРСР, а сьогодні вважається основоположником сучасної наукометричної школи Білорусі.
Популярний бібліометричний інструмент для візуалізації мереж VOSviewer отримав вебверсію. Для того, щоб побудувати мережу співавторства, чи цитувань, нам однаково потрібно завантажити десктоп версію програми, проте тепер можна представити та переглядати створені інтерактивні мапи безпосередньо в браузері. Перевірмо як це працює – побудуємо мапу авторів (країни) українського журналу Condensed Matter Physics.
Берґстром Карл, Вест Джевін «Феєрична фігня! Високе мистецтво скепсису у світі повної маячні»:
На зламі XX століття В’єтнам був частиною французьких колоніальних володінь із загальною назвою Французький Індокитай. Ханой поволі ставав прогресивним сучасним містом, а його стічна система була поєднана з домашніми каналізаціями європейського зразка, доступними здебільшого білим мешканцям заможних районів. На жаль, стічна система перетворилася ще й на досконалий розплідник для щурів, які не лише вилазили з люків та жахали містян, а й переносили хвороби на зразок бубонної чуми. Намагаючись очистити місто від зарази, колоніальні урядники найняли щуроловів, щоб ті пірнали під землю, а згодом влада ще й почала трохи доплачувати за кожен принесений хвіст убитого щура. Багатьом ханойцям сподобався цей спосіб легкої наживи, і установи стали повнитися новими й новими хвостами.
Пригадуєте як у проєкті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» пряму заборону приватизації бібліотек спробували змінити на: «Реорганізація та ліквідація бібліотек здійснюється за рішенням засновника або суду відповідно до законодавства»? Проєкт було розіслано по комітетах і зараз на сторінці законопроєкту можна переглянути два висновки.
Багато хто з читачів знає, що термін наукометрія, який відомий в англомовній літературі як scientometrics, запропонував радянський вчений Васілій Налімов, який у 1969 році разом із Зінаїдою Мульченко опублікував знамениту монографію «Наукометрия. Изучение развития науки как информационного процесса». Стоп! Але чому згадують лише Налімова? Чи не слід згадувати й Мульченко як співвинахідницю цього терміну? Ми маємо черговий клопіт з проявом ефекту Матильди? Рональд Руссо дослідив це питання і виявив, що наукометристи просто часто цитували не ту працю – Налімов використав цей термін ще в 1966 році у роботі «Количественные методы исследования процесса развития науки» (Вопросы философии.1966, №12. С.38-47).
Поширення знань у гуманітарних науках відбувається за використання різних мов та різних типів документів. Гуманітарії намагаються донести результати своїх досліджень до різних соціальних груп всередині країни, а не лише до вузькоспеціалізованої міжнародної аудиторії, тому вчені в цих науках активно використовують рідну мову та регіональні журнали. Водночас гуманітарії прагнуть представити свої результати вченим з інших країн світу, щоб отримати відгуки, критичні зауваження, визнання. Цього легше досягти за допомогою англомовних публікацій. Таким чином, для сучасного вченого-гуманітарія однаково важливо вміти отримувати нове знання як за допомогою вітчизняних, так і іноземних наукових публікацій, та поширювати результати своїх досліджень на національному та міжнародному рівнях.
