Вони такі особливі?: про українську історію та філологію у Web of Science

Не так давно спробував розправитись з міфами, що соціогуманітарні журнали погано представлені в WoS та Scopus та з бздурою про обов’язкову плату за публікацію в журналах, які включені у WoS та Scopus. Зараз мені кортить поговорити про ще одну популярну байку – існують такі наукові галузі, які нікому не цікаві у світі, крім українців. Відтак, бідні й нещасні вітчизняні дослідники, що працюють у цих галузях, практично не мають шансів опублікувати статтю у восівських, чи скопусівських журналах. До таких «особливих», як правило, зараховують історію України та українську філологію. У пошуках справедливості давайте звернемось до бази Web of Science Core Collection.

Список літератури одним клацанням миші

Укладати списки використаної літератури за допомогою Mendeley стало ще швидше і ще простіше. Тепер вам потрібно лише встановити Mendeley Desktop, натиснути на веб-сторінці журналу відповідне посилання (у Guide for Authors) та додати стиль журналу до своєї бібліотечки. Сам по собі стиль не з’явиться і, звичайно, потрібно, щоб редакція журналу попередньо про це подбала. Редактори наукових журналів, які хочуть потішити своїх потенційних авторів, можуть завітати на сторінку проекту Citation Style Language (CSL), чи подивитися у сховищі стилів на GitHub, і відшукати потрібний файл серед 8000 стилів. 

Відкриті анотації та Open Annotation Model

Донедавна не було єдиної моделі анотацій – різні веб-сервіси підтримували різні моделі, так що неможливо було обмінюватися анотаціями між сервісами. Одним із ранніх проектів, що намагався розробити систему переносу анотацій і метаданих була Annotea, однак часи були темні і мало було користувачів, які б розуміли важливість такої системи, а тому справа зазнала фіаско. І ось, порівняно нещодавно, під егідою групи W3C Open Annotation Community Group таки створено специфікацію Open Annotation Model, що дозволяє об'єднувати анотації у хмару відкритих пов'язаних даних. Докладніше про OAM можна прочитати на сайті групи, але краще розпочати з пропедевтики від Паоло Чікарезе, Стіена Сойленд-Реєса та Тіма Кларка (переклад російською). 

Новий Перелік наукових фахових видань України: для бібліотекознавства без змін

На сайті Міністерства освіти та науки України з’явився оновлений Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. Не помітив жодних змін у рідненькій галузі соціальних комунікацій. Усі наші читані-перечитані фахові журнали на місці: «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Бібліотечний вісник», «Вісник Харківської державної академії культури», «Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського» ітд. Помилка прокралася тільки у назву «Вісник Книжкової плати», але це, сподіваюсь, не зашкодить нашому най-регулярнішому Віснику тішити результатами наукових пошуків здобувачів.

Digital Open Access Identifier, як альтернатива DOI

Колись давним-давно науковці втомилися бачити на своїх моніторах помилку 404 – Document Not Found, тож взяли й вигадали DOI (Digital Object Identifier). Нещодавно з’явилась певна альтернатива DOAI (Digital Open Access Identifier) – ідентифікатор, який запровадить вас до безкоштовної версії запитуваної статті, якщо така є. Щоб скористатись DOAI потрібно просто замінити dx.doi.org на doai.io у будь-якому DOI-посиланні. Належить дана ініціатива французькій некомерційній організації CAPSH (Committee for the Accessibility of Publications in Sciences and Humanities), яка використовує для цього дива дані відомої пошукової системи Білефельдського університету BASE. Пам’ятайте, що використовуйте DOAI на свій страх та ризик, адже зовсім не факт, що вас буде скеровано саме на запитуваний документ. 

Колекція статей про катастрофу на «Фукусімі» від Oxford University Press

Сьогодні виповнюється п'ять років від дня аварії на Першій Фукусімській АЕС, яка трапилась внаслідок найсильнішого за час спостереження землетрусу в Японії. Протягом цих років, дослідники з усього світу намагалися з'ясувати, якого негативного впливу завдала аварія навколишньому середовищу, здоров’ю людей та суспільству загалом і відомий академічний видавець Oxford University Press вирішив безкоштовно поділитись цими науковими здобутками – 30 рецензованих статей про аварію з 9 журналів тепер безперешкодно доступні для читання онлайн. 

DOAJ: ще не пізно для reapplication

До кінця березня триває прийом заявок від журналів для проходження реаплікації у Directory of Open Access Journals (DOAJ). На початках процес включення видання у DOAJ був суто формальним, а тому до каталогу потрапляло багато сумнівних видань. Щоб очистити каталог від усілякої недобросовісної полови, упорядники розробили суворіші вимоги для нових претендентів на включення, а також затіяли процедуру повторної перевірки (reapplication) відкритих журналів, які вже представлені в DOAJ. Попередній аналіз показує, що поки найактивніше повторну перевірку проходять журнали з США, Бразилії та Індії. 

Погані метрики

Британський журнал «Literary Review» щороку роздає премії за найгірший опис сексу в літературі Bad Sex Award. Натхнені таким чудесним прикладом, учасники групи Metric Tide вирішили організувати подібний конкурс, щоб похвалити хороші та, водночас, присоромити погані практики використання наукометричних показників у процесі управління науковими дослідженнями. Перших лауреатів Bad Metric ми дізнаємось вже у квітні 2016 року, а поки будь-хто може заповнити форму та запропонувати свої хороші та погані приклади застосування наукометрії.

Новий Порядок присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам

Минуло більше року, але у Міністерстві юстиції України від 03 лютого 2016 р. таки зареєстровано новий Порядок присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам. Згідно нових вимог, для присвоєння вченого звання професора працівникам вищих навчальних закладів та працівникам наукових установ, серед усього іншого, потрібно мати не менше трьох публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та які не є перекладами з інших мов. З варіантом «не менше чотирьох публікацій» розберетесь якось самостійно… Для присвоєння вченого звання доцента, або старшого дослідника, потрібно не менше двох публікацій у Scopus, або Web of Science. 

Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України

Президія НАН України схвалила «Методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України». Пишуть, що методика оцінюватиме розвиток установи в попередні роки, стратегічне планування роботи, наукові результати та заходи, інформування громадськості, відповідність матеріального та фінансового забезпечення, співпрацю з іншими установами. Залишу НАНівцям глибинний аналіз даної методики, а сам лише перевірю, чи сказано десь у тексті про наукометрію.

Денис Соловяненко: Я добре знаю, яким чином деякі українські науковці виростили собі «хірші»

Друга частина інтерв'ю з Денисом Соловяненком, директором ТОВ «Видавнича служба УРАН», координатором відомих проектів «Наукова періодика України» і «Український індекс наукового цитування», автором статей-бестселерів «Політика індексації видань у наукометричних базах даних Web of Scіence та ScіVerse Scopus» та «Бібліотека-2.0: концепція бібліотеки другого покоління».