Хештег для Scopus

За минулі півроку до мене звернулось аж 2 науковці з проханням допомогти їм дістати список власних публікацій у Scopus. Навіть якби їх було 20, 200… передплата Scopus видається дуже дорогою забавкою для задоволення таких невеличких потреб. Для проведення масштабних наукометричних досліджень, чи прийняття важливих управлінських рішень – ціна (мабуть) об’єктивна, але платити такі гроші лише щоб надати інформацію МОН про наявність публікацій у виданнях, які включені до міжнародних наукометричних баз – це марнотратство. 

Безпечні поляки

На веб-сайті польського Інституту бібліотекознавства та наукової інформації побачив розділ Książka e-adresowa, де зібрано всі електронні адреси викладачів інституту. Просто і зручно. Нагадало це мені, що більш як півроку тому, робив огляд веб-сторінок вітчизняних установ, які готують майбутніх бібліотекарів. У лідерів справи з контактною інформацією були ще сяк-так, а ось в аутсайдерів спостерігалась повна зневага до е-контактів. За той час, що минув краще не стало (навіть навпаки – сторінка кафедри РДГУ не відповідає). Воно й зрозуміло – електронну пошту краще приховувати, чи взагалі не мати, адже за вицвілими конспектами можна легко заховатись, а в електронці ще щось не те напишеш… 

Коротка інструкція користувача EndNote Basic

Вигадані барикади

Олена Максименко: «…Новий навчальний рік розпочнеться для аспірантів з ускладнень, до того ж не лише бюрократично-паперових, а й фінансових, бо публікація п’ятьох наукових статей потребує більших коштів». Насправді все залежить від журналу: є плата за друк, є плата за паперовий примірник, є безкоштовні, є з авторським гонораром. Однак, судячи з кількості коментарів на блозі а-ля «Підкажіть де опублікувати статтю з…», більшість наших аспірантів понад усе на світі любить затишний кафедральний збірник і злегка отетеріли почувши від МОН, що в інших країнах також існують наукові видання.

Зарядний пристрій для бібліотек

Крім законодавчих западлянок, псувати життя ноутбукам, планшетам, електронним книгам… в українських бібліотеках, може ще і така дрібничка як зарядний пристрій. Користувачі недорогих бюджетних моделей повинні вже були переконатись, що частіше виходять з ладу не самі ПК, а зарядні до них. Оскільки, у виробників манічка наробити різних роз’ємів, підібрати потрібний буває досить складно. Якщо розуміти, що купівля будь-чого у держорганізаціях відбувається не просто «пішов та й купив», а у переможця тендеру може виявитись небагатий вибір зарядних пристроїв, то бібліотека завжди ризикує опинитися наодинці з незарядженими = непотрібними одиницями зберігання.

Показушна економія

Постановою нашого Кабміну від 22.10.2008 № 943 (943-2008-п) «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» приписано припинити придбання автотранспорту, меблів, мобільних телефонів, ноутбуків. Хоч у тенетах і можна знайти роз’яснення Державної казначейської служби України щодо того, що освітня установа не є органом державної влади, однак у наказах Міносвіти люблять згадати дану постанову Кабміну.

Як написати наукову статтю: онлайн-курс від Стенфордського університету

З 24 вересня Стенфордський університет планує безкоштовно навчати всіх бажаючих як писати наукові статті. Курс SciWrite: Writing in the Sciences триватиме 8 тижнів та потребуватиме біля 4-8 годин зусиль на тиждень. Курс, передусім, розрахований на медиків, але бібліотекарів ніхто не виганятиме. Більш того, пишуть, що для non-science disciplines буде достатньо і перших 4-ох тижнів. Учасники, що наберуть не менше 60% балів отримають сертифікат, яким запросто можна буде понтуватись. Перешкодою може стати лише лінь, брак часу і знання англійської.

Нова платформа для Наукової періодики України

Періодику остаточно переводять на нову платформу задля надання можливості організовувати пошук за авторами та назвами публікацій, роком видання, ключовими словами. Крім того, з вересня за опрацювання Наукової періодики України відповідатиме відділ формування і обліку електронних інформаційних ресурсів НБУВ. Схоже на те, що підозри бібліо-панікерів щодо комерціалізації порталу були безпідставними, а нові номери наших читаних-перечитаних бібліотекознавчих видань вже з’явилися на ресурсі.

OAPEN

Бібліотека OAPEN пропонує читачам колекцію вільнодоступних наукових книг з гуманітарних та суспільних дисциплін. Кирилицею поки можна почитати лише про естонських старовірів. Серед загадкових особливостей відзначу – попри наявність книги у відкритому доступі (на сторінках OAPEN натискаємо кнопку і отримуємо файл безкоштовно), на сайті видавця все рівно чомусь може бути вказана ціна за електронну версію.

Від інфометрії до datametrics

Міляуша Галявієва: «Чи поняття «знання» витісняє поняття «інформація» і чи не перетвориться незабаром поняття «інфометрія» на «epistometrics» (від епістемологія)? Чи існують кордони інфометрії? Як співвідноситься інфометрія з іншими науковими дисциплінами, що також пропонують кількісні методи дослідження об’єктів? Чи можливе об’єднання в одну макродисципліну, наприклад, «datametrics»?». Згідно Віктора Кавалера (Victor Cavaller), дейтаметрікс включає в себе набір методів для вивчення інформації незалежно від її форми. Подібна дефініція явно наступає на пальці документології Столярова і спробуйте у цій кашиці відділити одне від іншого. Підозрюю, що через таке буяння «метрик» і «логій», дід Оккам перевертається раз за разом.

Ефект очевидця

Якось у Квінсі, покидьок 35 хвилин убивав жінку на очах у 38 свідків. Випадок шокував Америку – Чому ж ніхто не втрутився, не викликав поліцію? Психологи пояснили, що таке ганебне невтручання свідків пов’язане з великою кількістю учасників події – кожен з нас очікує, що хтось інший надасть допомогу. А раптом наш бібдиявол також ховається у «моя хата з краю»? Було б не зле, адже психологи переконують, що люди, які знайомі з ефектом очевидця, охочіше надають допомогу в критичних ситуаціях. Відтак, тепер кожен, хто прочитав даний пост, хоч на секунду замислиться, що запропонувати доповнення до правил бібопису, допомогти читачу, заступитись за колегу, розробити інструкцію, побороти стереотипи, підтримати відкритий доступ... більше нікому.

Як процитувати твіт у науковій статті?

Попри те, що довжина твіта не більше 140 символів, таке маленьке повідомлення може містити багато інформації. Але як правильно процитувати твіт, адже стандартні правила не зовсім підходять? Ось, Американська асоціація сучасних мов (MLA) пропонує: Athar, Sohaib (ReallyVirtual). "Helicopter hovering above Abbottabad at 1AM (is a rare event)." 1 May 2011, 3:58 p.m. Tweet. Виглядає ніби логічно. Особливо тішить наявність дати створення твіту, замість дати звернення. Подібні нюанси виникають і при цитуванні повідомлень соцмереж (наприклад, для Facebook радять вказувати тип сторінки: Fan Pages, Group Pages, Profile Information). Побоююсь, якщо в Україні на бібліотечній конференції запитати про норми цитування твітів, статусів… – більшість не зрозуміє, а решта сприйме за провокацію.

«З», «по» і «не буде»

Що не кажіть, а багатим та насиченим видалось життя Наукової бібліотеки ім. Максимовича у червні. Відразу ж на головній сторінці сайту нашого улюбленого методичного центру для вузівських бібліотек України, знаходимо: обслуговувати не буде, буде працювати з, не буде працювати з… Піклування про читачів це чудово, але навіщо зберігати усі ці повідомлення на головній?!

Патентні тролі

Патентна система має свої діри, якими поспішають скористатись патентні тролі – фірмочки, що скуповують широкі патенти і потім погрожують ними юридичним та фізичним особам вимагаючи частину прибутків. Самі патентні тролі, як правило, нічого не виробляють, а лише відстежують потенційних жертв. Звичайно, що таке шахрайство шкодить малому та великому бізнесу, інноваційному розвитку, адже кому охота братись щось виготовляти, коли їм погрожують судовим позовом. Щоб приборкати неслухняних тварючок створено спеціальний веб-ресурс Trolling Effects, де можна дізнатись більше про патенти, тролів і способи захисту. 

Польські бібліографічні бази даних

Славний наказ МОН підштовхує вітчизняних здобувачів до активного вивчення періодики країн-сусідів. Відтак, вирішив запропонувати читачам короткий перелік польських баз даних, що можуть допомогти дати відповідь на актуальне питання – куди б заслати статтю? Для тих, хто боїться польської є попередні дописи про scimago-thomson та РИНЦ. 

Вік живи, вік учись

Нині у багатьох вітчизняних бібліотеках намагаються запровадити нову послугу – а-ля навчимо людей похилого віку користуватись комп'ютером. Парадоксально, однак упродовж багатьох років найпопулярнішою причиною бібліо-негараздів вважали саме невміння вікових працівників користуватись комп’ютером. Навіть нашому головному спеціалісту з навчання працівниць постальцгеймерівського віку, за всі години викладання, не вдалось отримати ну хоч трішечки оптимістичних результатів. До чого я веду – або ці успіхи для того, щоб задобрити різноманітні програми (на подобі «Бібліоміст») і їм можна вірити так само, як статпоказникам наприкінці року, або наша педагогічна думка таки винайшла спеціальні пігулки?! Поділіться, хто що знає.

Лимони і електронна книжка

В Україні все частіше відбуваються різноманітні біля-наукові ярмарки, фестивалі, форуми… участь в яких була б усіляко корисною для бібліотекарів. Проте, показати гідний бібліотечний перформанс не так-то просто. Погодьтеся, що це страшенно нудно, коли на стенді нічого не крутиться і не вибухає. Майстри бібліографічного перегляду книги надійно бережуть свої секрети, а самі по собі наші традиційні совкові бібліотечні стенди відіб’ють охоту від науки, читання, життя… будь-кому, хто матиме необережність підійти занадто близько. Що робити?! 

Рекомендація

Помітив – для того, щоб закинути результати власних наукових пошуків у журнал, збірник, чи на конференцію… редакції-організатори все частіше вимагають рекомендації. Невже таким чином редактори та організатори знімають з себе відповідальність за майбутнє дітище?! Хіба десяток світлих умів (як мінімум кандидати наук) не в стані оцінити наукову вартість надісланих матеріалів – відрізнити науковий результат від жартів SCIgen?! А можливо навпаки – рекомендація сигналізує, що попри певну сумнівність матеріалу, він надійшов з правильних джерел?! Сумніваюсь, що комусь би відмовили в участі, чи публікації лише через брак рекомендацій, однак для зелених дослідників з невеликих міст та установ отримати рекомендацію = зайві гризоти.

ДокШир: документи, що прагнуть поширення

Зустрічайте новий вітчизняний проект ДокШир, що створено задля безперешкодного поширення ініціатив руху Відкритого доступу серед українських фахівців бібліотечної справи. Проект покликаний надавати вичерпну інформацію про відкриті національні та міжнародні бібліотекознавчі веб-ресурси і забезпечувати детальну технічну підтримку з питань самоархівування та промоції вітчизняних бібліотекознавчих документів. На разі ДокШир складається з трьох основних розділів: 1) короткий путівник по світу Відкритого доступу; 2) навігатор, що містить посилання на відкриті кириличні та абецадлові бібліотекознавці видання; 3) майданчик для представлення власних робіт. 

Загін не помітив втрати бійця?

Минуло майже півроку, а цьогорічні номери вітчизняних бібліотекознавчих видань досі відсутні на порталі Наукова періодика України. Можливо причина в оновлені сайту НБУВ, можливо ще в чомусь… але погляньте, як відреагувала українська бібліотечна спільнота на таку затримку! Жодних звернень, жодних повідомлень від самої НБУВ, жодного росту активності використання тематичних, інституційних репозитаріїв, чи ресурсів на подобі FigShare! Злі язики говорять, що зникни ці видання взагалі – реакція була б така сама.

Про атестацію

У нас відбулась атестація. Почувши радісну звістку, про грядущу перевірку на відповідність займаній посаді, категорія «кому за 70» швидко зметикувала, і: а) Знайшли у себе болячки з якими не те що проходити атестацію, а й працювати не можна, відповідно – лише своєю присутністю вони й так роблять людству неоціненну послугу; б) Провели оперативні коридорні наради, що покласти у кульочки. Ось тут вже захвилювалися ті, кому за 60… У результаті, майже всі вікові уникнули перевірки кваліфікації і продовжуватимуть й надалі досліджувати свої сни, телепрограму та політику ціноутворення на виставці білоруської білизни.

Кімната-музей у бібліотеці

У міській бібліотеці естонського міста Сілламяе відкрили кімнату спогадів, у якій відвідувачі зможуть полюбуватись прасками, закордонною біжутерією, флаконами з парфумами… Для запуску такої атракції навіть довелося перенести Інтернет-пункт у читальний зал. Підозрюю, що приклад естонських колег далеко не унікальний, адже подібні «кімнатки» – це часто не лише абстрактне благо для пенсіонерів та молоді, а й цілком матеріальне бюджетне місце на многая літа. Головне назвати усе це діло правильно. 

Бібліотекарі в сучасній літературі

Анна Делімат (Anna Delimat): «Серед романів у яких і бібліотекарів зображено позитивно, і бібпрофесія вільна від стереотипів, варто відзначити: «Код да Вінчі» Дена Брауна, «Провінція» Барбари Космовської і «До ранку далеко» Марти Фокс. Прикладами ж створення негативного образу нашої професії у літературі можуть слугувати: «Історія любові» Еріка Сігала, «Терапія Поліни П.» Річарда Садая, «Смак свіжих малин» Ізабелли Сови та «Вероніка вирішує померти» Паула Коельо».

Від бібліотек до катівень

Інтернет-ЗМІ нині активно поширювали повідомлення, що в Іраку вперше за 50 років побудують публічну бібліотеку. Так ніби до MNF-I у «колисці цивілізацій» бібліотек не було. Пригадався репортаж Пітера Мааса (Peter Maass): «У Самаррі командос створили в’язницю у приміщенні публічної бібліотеки, у сотні ярдів від мерії. Бібліотека являє собою одноповерхову будівлю, пофарбовану у відтінок рожевого, що оточена п'ятиметровою стіною. Над входом слова з Корану: «В ім'я Аллаха, Милостивого і Милосердного! О, Господи, будь-ласка, наповни мене знаннями». Однак, у ці дні я прагнув отримати знання не від книг у твердих палітурках, а від затриманих із зав'язаними очима…». 

Доповідь на конференцію: наша пісня гарна й нова

У розпал літа, коли бібсправна конференц-активність стрімко прямує до нуля, вирішив згадати про поширену лукаву практику багаторазового подання однієї доповіді на різні конференції. Яка користь авторам від такої маніпуляції? Єдине, що спадає на думку, так це – додаткові пункти для звіту ітп., адже згідно з влучним висловлюванням Сергія Силантьєва – в Європі наука функціонує в циклі «гроші-дослідження-відкриття-публікації-гроші», а у нас «гроші-звіти-гроші». Також, це частково пояснює і поведінку членів оргкомітетів – необхідну для звіту кількість учасників конференцій набрано, яка різниця що за доповідь? 

Журнали з найвищим імпакт-фактором

Ми вже якось звикли вважати Nature та Science найкрутішими науковими журналами. Однак, цього року їм далеченько до лаврів. Просто таки феноменальний показник у CA: A Cancer Journal for Clinicians, імпакт-фактор якого = 153.459! Відзначимо, що це журнал відкритого доступу. На другій позиції, з величезним відставанням, примостився NEJM (IF=51.658), який також безкоштовний для нас бідненьких.

Наукова література незалеЖЖно від доходів

Якось переповідав, як Твіттер допомагає науковцям доступитися до жаданих статей, а сьогодні добрався до популярної блоґ-платформи LiveJournal. ЖЖ-спільнота з самозрозумілою назвою pdf створена для обміну науковими статтями. Працює просто – вказуйте вихідні дані статті, лінк на абстракт статті, і не забуваєте вказати e-mail, куди надіслати статтю. Також, на сторінці профілю, зверніть увагу на перелік пов'язаних сайтів з пошуку статей. Серед згаданих особливо б виділив сервіс Sci-Hub, однак неодмінно ознайомтесь з усіма пропозиціями.

Embed у FigShare

Навчально-освітні документи, зокрема різноманітні практикуми, презентації, чи інструкції, зручно представляти у вигляді цілісного файлу, який би можна було швидко переглянути та легко завантажити. Як правило, для цього використовують спеціальні плеєри і ось нарешті у FigShare також з’явилась подібна функція, а відтак відпала потреба бігати по інших неакадемічних ресурсах. Тепер, натискаємо на кнопку Embed і разом з кодом для вставки отримуємо усі переваги розміщення своїх документів у FigShare: безмежний простір, безкоштовний DOI, оперативні метрики ітд.

Нові імпакт-фактори журналів

Поки Elsevier обіцяє плекати українських вчених мужів, конкуренти з Thomson Reuters вирішили зменшити і без того скромне представництво українських наукових видань у Master Journal List. Так, у нових табелях не дорахувався двох вітчизняних видань – Actual Problems Of Economics та Nonlinear Oscillations. Цікаво було б почути думку головних редакторів, авторів, читачів про причини виключення видань: справедливо, несправедливо і що пішло не так?

МОН готове фінансувати 50% вартості доступу до ресурсів Elsevier

Відбувся семінар за участі представників МОНу, Elsevier та керівництва майже 100 внз України. За формою семінар, а за суттю, не багато не мало, а один крок до інтеграції світової наукової діяльності людства. Основний меседж зустрічі – Міністерство готове фінансувати 50% вартості доступу українських університетів до електронних ресурсів Elsevier, однак, крім цього, сторони встигли наговорити ще багато цікавого, наукового і не тільки.

Жайворонки Торонто

Владімир Корженко: «По суботах з самого відкриття на кожну бібліотеку (а їх 98 у торонтівському регіоні) видається певна кількість квитків у різні заклади культурного характеру. І ті щасливці (а швидше самі ранні і не ледачі пташки), що прийшли під вікна бібліотеки вчасно, мають можливість безкоштовно, тобто на халяву, відвідати музеї, виставки, чи навіть зоопарк. Квиток у кожний з таких закладів коштує від 10 до 40 доларів. Тобто, зиск очевидний. Щоправда і квитків на бібліотеку виділяють злочинно мало – 3-7 на кожен музей (виставку, галерею...), залежно від популярності того, чи іншого закладу. Тому потрібно дійсно дуже хотіти потрапити безкоштовно, щоб встати з самого ранку в суботу. Такий захід відбувається на постійній основі, тобто щосуботи. І все, що потрібно – мати читацький квиток».

Наукпоп #6. Книги

Маршалл Мак-Люен «Галактика Ґутенберґа: Становлення людини друкованої книги» – К.: Ніка-Центр, 2011. 

Легендарна робота канадського літературознавця, соціолога і культуролога, знаменитого пророка з Торонто. Вдаючись до мозаїчного підходу до сучасної цивілізації, Мак-Люен стверджує, що вирішальним чинником процесу формування конкретної соціально-економічної системи, та двигуном історичного прогресу є зміна технологій, що спричиняє зміну способу комунікації. У наші дні теорії Мак-Люена знаходять новий сенс: ідея світу як глобального села, у якому нічого не можна приховати, і всі відповідальні за все, стає співзвучною часу. 

Elsevier Journal Finder

За допомогою інструменту Journal Finder від Elsevier автори можуть спробувати відшукати оптимальний варіант для публікації свого дослідження. Подібно, як і в Springer Journal Selector, потрібно вказати назву статті, анотацію, галузь, натиснути кнопку і насолоджуватись результатами. Серед приємних особливостей – наявність інформації про часомісткість етапів видавничого процесу та присутність поля Limit to journals with Open Access options. 

Кращий за каталог

Академічні бібліотеки все частіше запроваджують «єдине вікно пошуку», щоб максимально спростити доступ до бібліотечних ресурсів. Та на жаль, поки опубліковано дуже мало досліджень щодо реакції користувачів на такі ініціативи. Ось для прикладу, Корі Лон, Тіто Сієра та Джош Бойє (Cory Lown, Tito Sierra, Josh Boyer) поділилися як протягом двох семестрів читачі бібліотека Університету Північної Кароліни юзали QuickSearch. Результат: єдине вікно пошуку – це краще, ніж просто каталог, але не набагато. 

Дуже важко наздогнати Європу після того, як ми її обігнали

Хоч це і видається дещо дивним, але в плані лап’єрівської парадоксальності європейські науковці нічим не поступаються нашим вітчизняним дослідникам. Згідно Survey Report PARSE.Insight, попри впевнену ходу Відкритого доступу по планеті, понад 40% європейських учених зіштовхуються з непоборними труднощами при спробах поділитися власними науковими даними. Як наслідок: тотальна більшість наукових документів зберігаються виключно на улюблених домашніх комп’ютерах (тиць скрін). У той же час, приблизно 60% науковців були б не проти використовувати наукові документи інших дослідників.

Новий хабар від Elsevier

Др. Ґреґ Мартін: «Нещодавно ми розповідали про нову політику видавництва Elsevier – за кожну опрацьовану статтю для Journal of Number Theory редактори тепер отримають $ 60. На мій погляд, запровадження такої політики демонструє цілковиту неспроможність (або небажання) зрозуміти наше ключове положення, що всі роботи виконуються безкоштовно добровольцями, але доступ до цієї роботи непомірно дорогий. Ми хочемо отримати дешевший доступ, а не шукаємо додаткового заробітку».

Найгірша бібліотека на світі

Тім Харфорд: На перший погляд бібліотека вражала. Однак, архітектор мабуть забув, що в Камеруні буває сезон дощів. Якщо дощ ллє на дах, який не те що вкритий жолобами, а сам мов той гігантський жолоб, то вода з нього стікає на плоский дах фойє так, що потрібно терміново бігти ламінувати книги. Єдина причина, чому шкільні книги були ще цілі – їх просто не було у новій бібліотеці. На всі вимоги директора перенести їх зі старої будівлі у нову бібліотекар відповідала категоричною відмовою. Але якщо бібліотека нікому не була потрібна, навіщо її взагалі побудували? Тому що камерунці безпросвітні ідіоти?! 

МНС раціоналізатор

З наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України «Про затвердження Правил охорони праці для працівників бібліотек»: 10.7. На верхніх полицях слід розташовувати фонди, що рідко використовуються. Звучить ніби логічно, але як після таких переміщень розшукати документ у фонді? Або ще цікавий пункт: 10.3. На кожному стелажі має бути табличка з інформацією про допустиме навантаження. А як дізнатись без зважувань чи не перебрали ми за ліміт?