Яка АБІС найкраща?

Оприлюднено щорічний Library Automation Perceptions Report, у якому на основі результатів анкетування бібліотекарів різних країн укладено рейтинги автоматизованих бібліотечних систем. Опитано 3003 респондентів з 53 країн, переважно зі США та Канади, рейтинги складено окремо для бібліотек різних типів і розмірів. Серед великих академічних бібліотек найкращі оцінки дісталися Alma від Ex Libris. Поки наші бібліотекарі цілком задоволені Alephом (особливо у порівнянні з деякими іншими АБІСами), у світі всі, хто користується застарілими Aleph i Voyager, мріють незабаром перейти на сучасні продукти Ex Libris.

Їх розшукує міліція

Натрапив на веб-ресурс Міністерства внутрішніх справ України «Розшук», та й вирішив перевірити чи багацько цінних книг розшукують. Розділ «Культурні цінності» (Тип = "книга") видав лише 1 результат – У квітні 2004 р. з Красногорського жіночого монастиря викрадено Євангеліє напристольне в металевому окладі з позолотою розміром 40 на 30 см вартістю близько 3 тис. грн. Схоже, що в українських музеях та бібліотеках або все «на замку», або вже все знайдено.

Бібліографічні війни початку століття

Гортав працю Левка Биковського «Українська бібліографія на еміграції» (Українське книгознавство, 1922). Майже сто років минуло, а вітчизняні бібліо-війни не змінилися (хіба що, поповнили арсенал MARCами та АБІСами). Наприклад: «В 1919 р. в Києві утворилося дві партії: московська, котра обстоювала комбінацію системи М. Дьюї з системою Кеттера й уперто намагалася розповсюджувати її на Україні, та українську, що заводила міжнародну децимальну бібліографічну класифікацію». Або «Звідсіля категоричний наказ бібліографам – не створювати ніяких сепаратних, індивідуальних систем, а притримуватися одної, прийнятою більшістю бібліографічного світу».

URLITERATURE: подовжувач URL

Мережа російських книжкових магазинів РЕСПУБЛИКА* запропонувала цікавий спосіб просування книг серед Інтернет-користувачів. Перейдіть на сайт URLITERATURE, вставте будь-який URL, оберіть книгу і діліться над-інформативним гіперпосиланням з друзяками. Хоча перелік книг обмежений, у майбутньому можна якось використати дану ідею для бібліотечних потреб (приміром, для промоції праць електронних наукових архівів).

Як оцінювати і преміювати науковців?

Павєл Чєботарьов: «Головний критерій старої англійської система оцінювання RAE (Research Assessment Exercise), ні, не кількість публікацій, а якість дослідження; вона, як і нова, була експертною. Впроваджувана зараз система Research Excellence Framework (REF) також вельми цікавиться якістю, але 20% кінцевої оцінки становить impact (не плутати з імпакт-фактором журналів), тобто вплив дослідження на навколишній світ і, зокрема, його значення для розвитку науки. Вчених питання про impact дратують, але платники податків хочуть знати, на що йдуть гроші. Всі наукові дисципліни в REF можна розділити на ті, де бібліометрія не використовується при оцінюванні взагалі, і ті, де вона використовується з великими обмеженнями. До перших відносяться математичні, інженерні, гуманітарні, суспільні науки, менеджмент та ін. До других – науки про життя, про Землю, хімія, фізика, інформатика та економіка».

Маємо нових міністрів

Рада Майдану представила міністрів. Міністерство культури довірили актору театру та кіно Євгену Нищуку. Про пана Кулиняка ми знали, що він вміє грати на скрипці між ногами, пан Новохатько обіцяв не підрізати бібліотечні ініціативи… тому, думаю, пан Нищук також впорається. Після Табачника прийшов антиТабачник. Міністром освіти став літературознавець, журналіст, педагог і ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. Попередній міністр наговорив і наварив багато, проте були й хороші ініціативи (наприклад, запровадив електронний вступ, нагадав здобувачам, же закордоном також існують наукові журнали), тому давайте вірити, що розум братиме гору над емоціями.

Якось не до бібліотек

With every mistake we must surely be learning // Still my guitar gently weeps. Хтось скаже, що зараз якось не до бібліотек (так, ніби колись був для нас час), але потрібно повертатись. Бібліотека Майдану відновила свою роботу після погрому, силовики деякі книги знищили варенням, для сушки документів, виловлених з вод біля Межигір'я, НБУВ надала теплові пушки, тиран у бігах виявився поціновувачем українських стародруків… а книгозбірні продовжують тішити своїх користувачів актуальними експозиціями. План є план. 

Пам’яті друга

Останнього разу ми говорили з ним про Кропоткіна. Для багатьох Кропоткін це виключно анархіст-теоретик, однак найвизначніша робота князя все-таки Взаимопомощь как фактор эволюции. Суть роботи: далеко не все людство сволота, навпаки, люди схильні допомагати одне одному, а взаємодопомога і солідарність – рушії людського прогресу. Для прикладу: йдеш вулицею і раптом просять тебе юні полохливі міліціонери допомогти затримати правопорушника – «Постоїте поряд, він побачить, що нас багато і не пручатиметься». Хто б не погодився допомогти?! Я б відмовив, а от тезка без роздумів погодився. Він вірив в прогрес, він вірив в освіту, він допомагав людям… але через пару років колеги цих міліціонерів вбили його за те, що він прийшов відстоювати наші права.

Бібліотекар з питань Відкритого доступу

Бодлеанська бібліотека Оксфордського університету запрошує на роботу Open Access Subject Librarian. 80% ставки (4 робочих дні на тиждень). В обов’язки входить – інформувати, пропагувати, підтримувати ресурси та ідеї руху Відкритого доступу серед користувачів бібліотеки + підготовка бібліометричних звітів, де крім традиційних метрик потрібно вказувати і показники альтметрікс. Можу привітати себе, і багатьох з вас, з тим, що ми не цураємось світових бібліотечних трендів… от тільки до Оксфорда нам далеченько.

Тепер ніщо не заважатиме професійному вдосконаленню і творчості

З Указу Президента України Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: «Зусилля органів управління освітою, науково-методичних служб за підтримки всього суспільства та держави повинні бути зосереджені на реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, виконанні перспективних завдань, серед яких: <…> забезпечення економічних та соціальних гарантій педагогічним, науково-педагогічним, бібліотечним та іншим працівникам системи освіти, підвищення їх соціального статусу, престижу педагогічної професії, створення умов для професійного вдосконалення і творчості».

ZENODO

Новий репозитарій ZENODO закликає окремих вчених, наукові групи та установи ділитися результатами досліджень, які ще не стали об’єктами зберігання інших електронних архівів. Попри те, що ZENODO створено в рамках проекту фінансованого ЄС, репозитарій відкритий для усіх науковців – незалежно від галузі знань та джерел фінансування їхніх досліджень. За збереження документів можна не хвилюватися – усі депозити знаходяться в CERN Data Centre, а ЦЕРН має неабиякий досвід у створенні та експлуатації масштабних цифрових сховищ. Смаколики ZENODO: дозволено самоархівувати файли до 2 Гб, зручна інтеграція з DropBox, кожен депозит отримує альтметрікс-лічильник та унікальний ідентифікатор DOI. Репозиторій названо в честь батька метаданих Зенодота.

Нагорода за відкритість від ImpactStory

Відкритий альтметрікс-інструмент ImpactStory запропонував користувачам вказувати посилання на відкриті повні тексти робіт у своїх профілях. Просто відкриваєте відповідний запис, вводите URL і зберігаєте. Крім цього, розробники ImpactStory вирішили підтримати ініціативність мільйонів прихильників Відкритого доступу відповідними відзнаками. Якщо 10% робіт автора знаходиться у відкритому доступі, то у профілі ImpactStory він отримає простесенький значок Open Access. Більш відданні послідовники отримають бронзові (30%) і срібні (50%) значки, а на найбільш полум’яних (понад 80%) очікує золота нагорода. 

Про наукову та науково-технічну діяльність внз

У Міністерстві освіти і науки України продовжують та продовжуватимуть (дивіться графік) слухати звіти проректорів з наукової роботи щодо підведення підсумків наукової та науково-технічної діяльності внз та наукових установ у 2013 році. Приємна особливість цих слухань – з усіма презентаціями можна ознайомитися на сайті МОН. Попри те, що сам зміст та оформлення презентаційних файлів можуть достатньо розповісти про наукову роботу установи, все-таки, нас більше цікавить питання – Чи згадують доповідачі про бібліотеки? 

Моніторинг публікаційної активності у МОНівській інтерпретації

Повідомлення на сайті МОН наробило переполоху, адже під головуванням Першого заступника МОН України відбулося засідання, у рамках якого відбулася презентація проекту одеських науковців із розробки українського індексу цитування наукових робіт! Наше МОН вміє дивувати ініціативами і формулюваннями, а тому підтримка рішення щодо «врахування середнього значення показника Гірша за галуззю як в цілому, так і окремо для дослідницьких закладів» може означати різне.

Закон Лемана

Професор психології Харві С. Леман (Harvey C. Lehman) у Age and achievement показав, що шанси здійснити важливе наукове відкриття значно вищі у молодих дослідників (особливо в галузях математики та теоретичної фізики). При цьому, чим цінніший внесок дослідника, тим вища ймовірність того, що його творчий пік припав саме на молодий вік. Прикладу це на один приклад з генетики. У 1982 році Стенлі Прузінер до вже відомих джерел інфекцій запропонував додати ще й пріони. Нову теорію прогнозовано зустріли словами: Які ще, Архімеда лисого, пріони?! і аж у 1997-му Прузінер поїхав до Стокгольму отримувати Нобелівську премією. За Леманом все сходиться, от тільки теорія мовчить скільки ж пудів солі довелося з’їсти генетику, допоки не накопичилась гора неспростовних експериментальних підтверджень.

Статистика використання електронних ресурсів

На сторінці проекту ELibUkr оприлюднено статистику використання читачами різних бібліотек України електронних ресурсів американського видавництва McGraw-Hill: eBook Library, Access Engineering та Access Medicine. Звичайно, слід враховувати специфіку ресурсів, потенційну кількість користувачів… однак, все рівно очікував побачити значно вищі цифри. Учасники ELibUkr, скажіть – Чи комусь вдалось вивідати секрети промоції електронного контенту у Донецького національного технічного університету?

Бібліотека Євромайдану як вона є

Про бібліотеку Євромайдану написано вже достатньо багато, тому не бачу сенсу ще раз розповідати про ідею, історію її створення, правила користування… Все так як написано. Пригадалось, що не так давно в «Українському домі» ярмаркували бібліотекарі зі своїми інноваційними послугами, функціонерами і політиканами. Нині «Український дім» прихистив бібліотеку Євромайдану з книгами і активними читачами.

bX Hot Articles: деякі люблять гаряче

bX Hot Articles – неймовірно цікавий додаток від компанії Ex Libris (для Android та IPhone), який пропонує відслідковувати «гарячі» статті у різних наукових дисциплінах. Дані для bX Hot Articles надходить від багатьох установ та мільйонів дослідників з усього світу. Ось так просто і безкоштовно можна дізнатись, що читають у світі. Сподобалось – зручний перегляд дисциплін + пошук документів за DOI + налаштування сповіщення про оновлення топу. Не сподобалось – 10 статей у категоріях + оновлення списків відбувається лише раз на місяць.

Флаєр про Перекладач Google

Хочете вірте, а хочете ні, але ще далеко не всі читачі знають про Перекладач Google. У даної категорії читачів взагалі виникають запитання на кшталт – навіщо бібліотека пропонує англомовні електронні академ-ресурси, якщо іноземну на перфектному рівні знають одиниці? Саме тому вирішив зробити простенький флаєр про Перекладач Google. Мову він за вас не вивчить, але може, принаймні приблизно, перекласти назви статей та абстракти, щоб дізнатись актуальні напрямки досліджень. Можете завантажити флаєр (282 КБ) і робити з ним, що завгодно. Зміни та доповнення радо вітаються у коментарях до посту.

Електронні книги від Фонду Гетті

Культурно-благодійний Фонд Пола Гетті (The J. Paul Getty Trust), який займається презентацією та збереженням світової художньої спадщини, створив електронну бібліотеку, що забезпечує безкоштовний доступ до більш як 250 книг з галузей мистецтва, історії, археології, архітектура і гуманітарних наук. Книги доступні для читання онлайн та для завантаження у PDF-форматі. Книг саме з бібліотечної справи немає, однак матеріали зі збереження та реставрації пам'яток культури можуть також пригодитися.

Не Інтернетом єдиним: PirateBox, LibraryBox, Dead Drops

Справи з проникненням мережі Інтернет у нас далеко не найкращі, у прийнятих «законах про диктатуру» причаїлися нові обмеження, відтак є сенс розповісти про альтернативні способи поширення знань. Портативний пристрій PirateBox, від Девіда Дартса, дозволяє практично будь-де створювати привітний простір для вільного обміну інформацією. Користувачі, в діапазоні дії пристрою, можуть безперешкодно приєднатися до відкритої бездротової мережі PirateBox для того, щоб розпочати балачку, обмінюватись, чи спільно використовувати файли. Не потрібно ні логінів, ні паролів – систему навмисне не підключено до Інтернету, щоб унеможливити відстеження та збереження конфіденційної інформації користувачів.

Кириличні URL: про що мовчать бібліографи

Мабуть всі помічали, що при копіюванні кириличних URL, інколи, з'являється повний Zeichensalat – довжелезні посилання з % на кожному кроці. Більшість, переконаний, навіть бавились в естетів і намагалися зробити спотворені URL більш миловидними. Вся біда в тому, що в стандарті URL можна використовувати тільки обмежений набір символів (латинські букви, цифри і деякі знаки пунктуації), а всі інші символи доводиться перекодовувати. Рішення, звичайно ж, існує (thx @anntinomy): браузер Opera без проблем копіює кирилицю, а для інших веб-переглядачів створено спеціальні розширення (наприклад Copy All Urls для Google Chrome). 

Реєстрація в ORCID


Нові можливості співпраці від FigShare

Якщо у вас є обліковий запис figshare – ви готові до співпраці. Тепер, коли ви увійдете у власний акаунт, то помітите поряд з My data дві нові вкладки Projects та Activity, що дозволяють створити онлайновий простір для спільних досліджень. Ви можете легко додавати партнерів, які вже мають обліковий запис figshare, або вказати електронні адреси і ваші колеги отримують запрошення до співпраці. Також, сервіс дозволяє дослідникам відстежувати, хто переглядав, коментував, чи додавав файли у вашій спільноті, за бажанням можна отримувати повідомлення на електронну пошту про нову активність у просторі.

Держбюджет на 2014 рік: майже стільки ж

Верховна рада проголосувала за Держбюджет на 2014 рік. На «Бібліотечну та музейну справи, виставкову діяльність, здійснення культурно-інформаційної та культурно-просвітницької діяльності» держава цього року вирішила витратити 324 880,6 тис. грн., що лише на 6387 тис. грн. більше ніж минулого. Проте, існує ще дві статті з яких теоретично нам щось може капнути. 

Кадри сільських бібліотек: читати між рядків

Надія Бачинська, Василь Несін: «Як свідчать соціологічні дослідження останніх років, найбільш активними, працездатними і професійно свідомими є саме ті бібліотекарі, які працюють понад 20 років і мають освіту, досвід, знають проблеми своєї громади, їх шанують і поважають односельці [5]». Відразу ж закортіло поглянути на згадане соцдослідження та розгадати секрет унікальності бібпрацівників з багаторічним стажем.

«Періодика» вас любить

Пошуковий інтерфейс улюбленого порталу Наукова періодика України став більш дружелюбним. Тепер, крім звичного «Списку видань за алфавітом назв», маємо ще «Авторський покажчик», «Покажчик назв публікацій» та «Пошук публікацій за ключовими словами». І хоча дані пошукові інструменти ще далекі від свого ідеалу, вже можна відшукати трішки більше потрібних публікацій.

Інтернет у кожну хату

Згідно даних Світового банку, Україна продовжує пасти задніх серед європейських країн за рівнем проникнення мережі Інтернет (лише 34%). Справи кращі і в сусідній Молдові (43%), і в Білорусі (47%), і навіть у Росії з її безкраїми просторами (53%). Показники ж Норвегії (95%), Швеції (94%) та Данії (93%) залишаються незбагненною казкою. Так, ніби ми живемо у якихось паралельних реальностях: українські бібліотекарі дискутують над формою-змістом Інтернет-ресурсів, а 2/3 населення країни не може ними користуватись.

Кордон на замку

Коханий уряд підготував новорічний подарунок – Постановою Кабміну від 25 грудня 2013 р. № 969 затверджено зміни, що вносяться до заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів для всіх хто, використовує кошти держбюджету. Серед змін – всі службові відрядження бюджетників за кордон припинено аж до 1 січня 2015 р. (звичайно, за винятком тих відряджень, що власноручно схвалять найекономніші в світі українські високопосадовці). Підозрюю, серед бібліотекарів знайдеться місце і для табору «нема чого їздити», однак, ще більше колег прекрасно розуміють увесь трагізм фразеологізму – варитися у власному соку.

Не підкажете - вимоги змінились?

Імпорт записів в ORCID

Міжнародний реєстр унікальних ідентифікаторів вчених ORCID (Open Researcher and Contributor ID) не лише суттєво збільшив кількість організацій-партнерів, а й запустив відмінний інструмент для легкого імпортування списку документів дослідника з таких сервісів, як Australian National Data Service (ANDS) Registry, CrossRef Metadata Search, DataCite Metadata Store, Europe PubMed Central, ResearcherID, Scopus. Достатньо авторизуватися в ORCID, натиснути кнопку Import Works і обрати потрібний сервіс. При цьому, інші ідентифікатори автора також відображаються в профілі ORCID у полі Other IDs, відтак, зникла необхідність створення окремої HTML-сторінки з усіма своїми ідентифікаторами.

Чого добивається Міністерство освіти і науки України?

Максим Стріха: «Українське фізичне товариство стало однією з перших структур, які піднесли голос проти запропонованої МОН концепції профільної освіти у старших класах. Нагадаю: якщо цю концепцію буде реалізовано, то, починаючи з 2018 р., такі дисципліни як фізика, хімія, біологія в 10-11 класах лишаться лише в окремих спеціалізованих школах. А решта школярів (і всі без винятку сільські – адже в селі спеціалізованих шкіл не організуєш!) уже не зможуть претендувати на майбутнє учених і викладачів-природничників, вступати на інженерні та медико-біологічні спеціальності, – бо ж там усюди потрібні біологія, хімія та фізика.

Рік 2013

Промайнув ще один безглуздий (у робочому розрізі) рік. Ніби дещо й вдавалось (щось друкували, чимось нагороджували, кудись возили), але тема водочки, сільодочки і конверта досі залишається актуальною. Відтак, запитань й надалі більше, ніж відповідей. У коментатора до одного з попередніх постів, виникли підозри щодо мого оптимізму, тому заспокою (або ж розчарую) читачів цього блоґу – насправді, у мене ще достатньо серотоніну в мізках.

Громадські об’єднання і бібліотеки

Заглянув у Реєстр громадських об’єднань для пошуку спілок та організацій, що вболівають за інтереси бібліотек. Пошуковий інтерфейс не розуміє спецсимволів та логічних операторів, тому обмежився запитами: бібліотек, бібліотечна, бібліотечний. Знайшлося цілих 12 об’єднань. Кількість об’єднань тільки зростає, про діяльність більшості нічого не чув, а працівники вузівських та нанівських суворі індивідуалісти.

CitedIn

Знайшовся ще один альтметрікс-інструмент CitedIn. Якщо вірити обіцянкам, то CitedIn знаходить цитування у самих несподіваних місцях: у блоґах, базах даних, Вікіпедії… Інструмент тісно пов'язаний з PubMed (впізнає PMID), відтак, беззастережно його можна пропонувати медикам та біологам. Як бонус – CitedIn створює кругову діаграму «Ресурси, що цитують даний документ».

Зарубані проекти

За вікном грудень, а отже можна вже потроху робити перші підсумки року. У вітчизняній бібліотечній справі дуже часто все закінчується на: а) рівні нарад, заяв, маніфестів, рекомендацій, проектів, звітів, планів, ухвал… які ніхто ніколи і не думав виконувати, та б) на рівні каменування, з гидкою усмішкою і бородатим жартом про ініціативу. У результаті, одні на повітряних маніфестах захистять кандидатські та докторські, а інші перетворяться на старих пердунів, щоб казати: «Та ми ще 30 років тому…». Щоб вберегтись від другого варіанту вирішив, хоча б для себе, вести якісь нотатки, бо подекуди й сам забуваєш, що реально робив.

Як успішні вчені використовують Інтернет для пропаганди своїх досліджень

Розуміння того, як успішні науковці використовують Інтернет для промоції власних робіт, які веб-ресурси мають найбільший успіх у кожній окремо взятій дисципліні, повинно допомогти молодим дослідникам побудувати власні ефективні веб-стратегії. Отож, команда наших старих знайомих відібрала 1525 часто цитованих вчених, які працюють в європейських наукових установах, і дослідила зовнішні посилання на їхніх персональних веб-сайтах та онлайнових бібліографічних списках. Офіційно результати з’являться вже наступного року в Journal of Documentation, наразі доступний препринт.

ETH-Bibliothek читачам

Підгледів на сайті бібліотеки Федеральної вищої технічної школи Цюриха відмінний набір лекцій та тренінгів для користувачів: Знайомство з ETH-Bibliothek, Чи достатньо лише Google для пошуку наукової інформації?, Ефективний пошук Web of Science та Scopus, Навички ефективного пошуку для архітекторів та інженерів-будівельників, Робота з бібліографічними менеджерами EndNote, Citavi, Mendeley, Написання наукових робіт, Що таке LaTeX, BibTeX, JabRef?, Планшети та IPad для навчання та роботи. Передер би усе без винятку! Щоправда, сам би не зміг проводити усі тренінги – погодьтесь, було б дивно якби людина без IPad навчила інших як користуватись IPad.