Портал MERIL: дослідницька інфраструктура країн ЄС

Відкритий портал MERIL надає дослідникам та управлінцям зручний доступ до інформації про дослідницьку інфраструктуру країн Європейського Союзу. MERIL покликаний спростити вченим пошук та доступ до потрібних об'єктів, ресурсів, обладнання та послуг, підтримувати обмін досвідом та сприяти розвитку наукового партнерства по всій Європі. Водночас, портал допомагає управлінцям ЄС в оцінці стану та прийнятті оптимальних рішення щодо фінансування європейських науково-дослідних інфраструктур. 

Про популярність Current Contents

Валентина Маркусова переповіла цікаву історію про популярність Current Contents: У 1956 р. Юджин Гарфілд розпочав випускати перше в світі щотижневе сигнальне видання бібліографічної інформації Current Contents. Одного разу, біохімік Кембриджського університету, опублікував у журналі Analytical Biochemistry статтю, що описувала теорію модифікації білка. Коли до вченого розпочали надходити запити на відбиток статті, то через відмінності у написанні адреси в журнальній статті і в авторському покажчику Current Contents, вчений зміг легко встановити, хто дізнався про його роботу з журналу Analytical Biochemistry, а хто з Current Contents. Виявилося, що 2100 запитів надійшло від вчених, які переглядали Current Contents, і лише 350 запитів від учених, що читали Analytical Biochemistry.

Додаток Sci-Hub-Fy для Chrome

Колись давно вже згадував про сервіс Sci-Hub, що пропонує усім злиденним відкритий доступ до закритої наукової літератури. Робив я це дуже обережно та крадькома, щоб бува бібліотекарі не накинулись і не попалили сервіс. Товариш Алан Коста таким не заморочувався, а тому розробив додаток Sci-Hub-Fy, який можна безкоштовно завантажити в магазині Google Chrome. Працювати з додатком просто – інсталюєте його у свій веб-переглядач, переходите на сторінку наукового журналу і натискаєте на піктограму додатку.

Наша людина в Scopus

Помітив, що в міжнародній групі вчених, дослідників і бібліотекарів The Scopus Content Selection and Advisory Board (CSAB), яка приймає усі рішення щодо включення (або не включення) журналу в наукометричну базу в Scopus, нашу рідненьку галузь Library and Information Sciences курує дослідник, який водночас опікується і Agricultural and Biological Sciences. Вже було запідозрив, що бібліотекознавство дали як «навантаження» до сільського господарства та виявилось, що Воутер Геррітсма (Wouter Gerritsma), з Вагенінгенского університету, справді шанований дослідник у галузі бібліотекознавства та інформаційних наук. 

Просуваємось у рейтингах Webometrics: ферми спам-посилань

Валєрій Полубояров: За допомогою спеціального програмного забезпечення на форумі публікується велика кількість повідомлень, що містять посилання на аналогічні повідомлення на інших форумах, а також посилання на сайт, позиції якого у видачі пошукових систем хочуть підвищити зловмисники. Як приклад, повідомлення на форумі Ульяновського державного технічного університету. У списку Pages для сайту цього вузу 14 з 20 сторінок з максимальною кількістю зворотних посилань – це повідомлення зі спам-посиланнями на форумі. Загальна кількість беклінків для цих 20 сторінок становить 111010, з них 13 365 – це зворотні посилання на повідомлення зі спам-посилань. 

Springer's Author Academy: як написати та опублікувати наукову роботу

Відомий видавець наукової літератури Springer пропонує серію безкоштовних онлайн-курсів Author Academy для авторів-науковців. Незалежно, чи хочете ви своєю публікацією допомогти людству краще зрозуміти природу Всесвіту, чи, можливо, вам просто потрібно опублікувати статтю для захисту кандидатської, Springer's Author Academy допоможе вам це зробити. Розпочинайте онлайн-навчання просто зараз і дізнайтесь: як підготувати рукопис та відправити його на розгляд, що таке рецензування, що таке Відкритий доступ ітд. Успішно складайте тести та отримуйте сертифікат про закінчення онлайн-курсів від Springer.

The Journal of Brief Ideas: журнал ідей

Потрібно багато років, щоб первинна наукова ідея переросла у повноцінну публікацію у рецензованому журналі топ-рівня. Відтак, замість того, щоб відразу принести користь, автори роками виношують свої ідеї, а в результаті – багато з них так і залишаються неопублікованими. Запобігти цьому покликаний новий The Journal of Brief Ideas – науковий журнал, що містить виключно короткі виклади (до 200 слів) наукових ідей. Усі ідеї опубліковані в журналі архівуються на Zenodo, тому вони завжди можуть бути легко знайдені та процитовані. Просто зараз здійсніть пошук ідей і перевірте, які з них перебувають у тренді. Щоб додати, чи підтримати ідею потрібно мати ORCID.

Українська бібліотечна енциклопедія

Національна парламентська бібліотека України реалізує науковий проект під назвою «Українська бібліотечна енциклопедія» (УБЕ). На сторінці проекту запевняють, що це перша спроба в історії вітчизняної бібліотечної галузі заявити про себе у формі систематизованого зводу концептуально організованих і апробованих відомостей. Поки в УБЕ ще порівняно мало статей, однак ви вже можете дізнатись багато нового про бібліотечну галузь. Для прикладу, розділ «Персоналії» відкрив мені з десяток нових імен та кілька несподіваних міждисциплінарних зв'язків. 

Видавництво Стенфордського університету HighWire Press оголосило про запуск нового продукту Stackly – веб-інструмент для створення, організації, збереження наукових документів, підтримки та розвитку наукового співробітництва. Водночас, Stackly легко інтегрується з видавничими веб-сайтами і пропонує видавцям активний спосіб просування контенту та взаємодії з науковою спільнотою. Поки що, веб-інструмент нагадує мені черговий гібрид соцмережі з бібменеджером, однак потрібно спробувати. Продукт платний – від $1.99 на місяць. Доступна 30-денна пробна версія.

Міждисциплінарна мережа VIVO

Проект VIVO пропонує науковим та освітнім установам долучатися до створення семантичної павутини відкритих даних, яка дозволить швидко знаходити та переглядати інформацію про працівників, публікації, навчальні дисципліни ітд. Відкрита інформаційна хмара проекту заохочує до створення спеціальних додатків, таких як VIVOSearch, чи програма візуалізації інституційних партнерів. Поки що, мережу VIVO активно тестують 7 установ-партнерів. 

Хто використовує #icanhazPDF?

В арсеналі сучасних науковців є такий неетичний і копірайтопорушницький хештег, як #icanhazPDF – вказуєте у твіті DOI статті, свій мейл, кріпите даний хештег і чекаєте, коли вам на скриньку надішлють потрібний науковий документ. З власного досвіду скажу, що спрацьовує хештег через раз, або й ще рідше. Керолін Кефрі Гарднер та Габріель Гарднер за допомогою Tweet Archivist відібрали 1238 твітів з #icanhazPDF за квітень-серпень 2014-го і спробували проаналізували використання цього хештегу в світі. 

SciDetect: ловець фейкових текстів

Компанія Springer спільно з Університетом Жозефа Фур'є розробила програму з відкритим вихідним кодом SciDetect, що дозволяє виявляти текст, який було створено за допомогою комп'ютерної програми SciGen та інших генераторів псевдонаукових робіт (таких як Mathgen, чи Physgen). SciDetect сканує .XML та .PDF файли і може аналізувати як цілий документ, так і окремі його частини. Не знаю, чому раптом вирішили спростити життя виданням у яких проблеми з рецензуванням? У будь-якому випадку, з хрестоматійним кириличним тестом SciDetect не впорається, а тому більшість наших видавців продовжуватиме вимагати мільйон рекомендацій для підстраховки.

Програма підтримки журналів НАН України

На нещодавній конференції #SCDA15, довідався з доповіді академіка Ярослава Яцківа, що вже багато років поспіль Видавничий дім «Академперіодика» виконує Програму підтримки журналів Національної академії наук України. Дана програма ініційована Науково-видавничою радою НАНУ задля, увага! – підтримки високого рейтингу вітчизняних публiкацiй у свiтi. Спершу така «підтримка високого рейтингу» здійснювалась виключно шляхом тиражування, але тепер підтримка включає ще й виготовлення шаблонів та оригінал-макетів, редагування текстів статей і виготовлення частини тиражу, що призначена для безкоштовного розповсюдження.

Реєстр репозитаріїв re3data.org

Сьогодні все більше наукових установ та організацій підтримують власні електронні репозитрії. Вимоги до функціоналу електронних архівів різняться від галузі до галузі, відповідно, науковцям інколи складно визначити який саме репозитарій найкраще відповідатиме їхнім потребам. Порятувати розгублених науковців повинен мультидисциплінарний реєстр re3data.org, що дозволяє легко ідентифікувати репозитарії, визначити їх функціональні можливості та ступінь відкритості. Кожен зареєстрований архів отримує набір інформативних іконок, що неабияк спрощує життя дослідникам. 

Нова адреса блоґу – бібліотекар.укр

Втомився від blogspotівського домену і придбав для блоґу нову адресу, яку просто неможливо не запам’ятати. Відтепер вводите в браузері бібліотекар.укр і потрапляєте на мою сторінку. Стара адреса блоґу panbibliotekar.blogspot.com також справно працює, тому, яку б адресу ви не обрали, не промахнетесь! переглядач доправить на потрібну сторінку.

Більше двох не збиратись, або В мене знов задзвонив телефон

Тема збочень редакційних політик вітчизняних «наукових» видань виявилась надзвичайно багатою на приклади. Ні для кого не є таємницею, що більшість наукових робіт нині пишеться у співавторстві. Станом на березень 2015 р. рекордсменом за кількістю співавторів є стаття «Observation of a new particle in the search for the Standard Model Higgs boson with the ATLAS detector at the LHC», до публікації якої долучився аж 3171 автор! Однак, деякі редакції вітчизняних «наукових» видань триматись осторонь світових тенденцій та здорового глузду і у вимогах до написання статей вказують "не більше двох авторів". 

Creative Commons українською

Бажаєте поділитись власними творами, але не знаєте як грамотно це зробити? Ліцензії Creative Commons пропонують гнучкий та справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторських прав самостійно визначати засади подальшого використання їхніх творів, захищають їх від несанкціонованого використання, і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Нарешті з’явилась офіційна локалізація і ліцензії Creative Commons защебетали українською, тому саме час розпочати використовувати версію 4.0, що діє по всьому світу і добре служить як фізичним особам, так і організаціям. 

Чому б не змінити тему дисертації?

У «Бібліотечному віснику» з’явилась квола стаття молодшого наукового співробітника НБУВ Максима Грета про особливості рекламування бібліотечних послуг у блоґосфері. Автор алогічно навпомацки обрав кілька моїх старих постів, хибно їх зрозумів (чи взагалі не читав), однак цю дивну спробу аналізу чомусь пропустила редакція авторитетного вітчизняного видання! Давайте ж процитую, які особливості рекламування вдалось віднайти молодшому науковому співробітнику у моєму блозі: 

Національний портал відкритих даних

Верховна Рада прийняла в першому читанні Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних, який передбачає створення єдиного Національного порталу відкритих даних. Користувач має право вільно, безстроково та безоплатно використовувати відкриті дані, тому за умови стрімкого розвитку та наповнення бази проекту, портал повинен стати незамінним джерелом інформації для дослідників та управлінців. 

Ти б ще Леніна згадав?

Молоді аспіранти підказали ще одну чудну вигадку українських «наукових» видань – деякі редакції вимагають від авторів вказувати у списку використаної літератури не більше 10, 8, 5 джерел... Спробуйте запитати в Google про «список літератури не більше» і в результатах отримаєте силу-силенну прикладів вимог до написання статей у вітчизняні журнали та збірники зі суворим лімітом на кількість використаних джерел. Звідкіля така любов до куцих бібліографічних списків? Підозрюю, що таким нехитрим і безцеремонним способом редакції намагаються зменшити собівартість друку своїх видань, що безумовно видає їх непересічну наукову цінність.

Як боротися з плагіатом?

За моєї пам'яті всі очільники Міносвіти корчили з себе нещадних борців з плагіатом. Вакарчук боровся, Табачник боровся, Квіт бореться… а редактори українських «наукових» журналів преспокійно писали і пишуть, що за все на світі відповідають самі автори. Увесь тиждень провів за вивченням правил оформлення та подачі статей у різні іноземні бібліотекознавчі рецензовані журнали. Не повірите, але жодна з редакцій не обіцяє пекельних мук за факт плагіату! Як правило, просто застерігають, що надіслані роботи перевірятимуться на плагіат. Деякі редакції ще додатково попереджають, що за безсоромну спробу опублікувати якесь плагіатище можуть додати автора до свого «чорного списку». 

Найсміливіша фантазія Шеннона

У статті A Mathematical Theory of Communication Клод Шеннон вперше використав слово bit для позначення найменшої одиниці інформації. Влітку 1949 року Шеннон намалював вертикальну лінію і написав ступені числа 10 від 10⁰ до 10¹³. Він назвав це віссю «місткості зберігання бітів» і перерахував кілька речей про які можна було сказати, що вони зберігають інформацію. Так десятинне колесо, що використовувалось у настільних арифмометрах містило лише 3 біти інформації. На рівні 10 млн. біт Шеннон помістив товстезний науковий журнал Proceedings of the Institute of Radio Engineers, а на позначці 1 млрд. біт він розмістив Британську енциклопедію.

Бібліотечна сортувальна система

У міській бібліотеці новозеландського міста Данідін відбувся успішний запуск автоматизованої сортувальної системи – автомат перевіряє RFID-мітки і сортує книги відповідно до їх розміщення у приміщеннях бібліотеки. Щоранку працівники витрачали приблизно три години на сортування поверненої літератури, а тепер (сподіватимусь, що профспілка у місцевих бібліотекарів доволі потужна) з’явиться більше часу на інші важливі процеси. Сконструювала таке диво компанія FE Technologies, яка пропонує й багато інших науково-фантастичних машин для бібліотек.

Ірина Тихонкова: «Редколегія тільки з фахівців однієї країни – це шлях в нікуди»

Пощастило побувати на лекції Ірини Тихонкової – старшого наукового співробітника Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, керівника редакції одного з кращих українських журналів у галузі біології Biopolymers and Cell. Скористався можливістю, щоб вивідати таємницю, як видавати успішний науковий журнал в Україні. 

– Сьогодні я б виділив кілька умовних груп українських наукових журналів – ті які хочуть відповідати вимогам ДАК, журнали з SJR яким начхати на вимоги ДАК, журнали з SJR які не хочуть гнівити ДАК… До якої з груп належить Biopolymers and Cell? 

– Ми належимо до тих, які поважають ДАК, але не більше. Для нас головне, щоб у видання були читачі, а вони будуть тільки тоді, коли журнал друкує цікаві статті, які відповідають вимогам наукових публікацій. Для іноземних читачів не надто важливо, чи входить журнал до переліку ДАК. 

ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 для Zotero та Mendeley

Владислав Одринский, на сторінці Запорізької медичної академії післядипломної освіти, представив серію докладних відео-інструкцій щодо використання популярного бібліографічного менеджера Zotero та виклав власний варіант csl-файлу для укладання списку літератури згідно вимог нашого любого ДСТУ. Пропоную прихильникам Mendeley також додати даний стиль до своїх колекції. Запускаємо програму та обираємо View – Citation Style – More Styles… – Get More Styles – копіюємо це посилання у поле Download Style і натискаємо кнопку Download.

Як безкоштовно отримати ISSN

Налякані українські аспіранти, які прагнуть отримати публікацію у виданнях інших держав, але до цього бачили лише свій кафедральний збірник, мають всі шанси стати легкою здобиччю хижих «видавців». Спритники почали створювати сайти нібито наукових журналів та конференцій, вішають на них різноманітні брязкальця, а нерозбещені аспіранти клюють на них і платять. Одне з таких брязкалець – ідентифікатор ISSN (International Standard Serial Number). Унікальний номер ISSN незамінна річ для ідентифікації періодичних видань, однак сама лише його наявність не робить видання науковим, чи міжнародним. Давайте поглянемо як його можна легко отримати. 

Бібліотека – науковцям: допомога у написані та публікації наукових досліджень

Медична бібліотека Єльського університету пропонує своїм користувачам повний пакет допомоги у процесі публікації наукових досліджень. Бібліотекарі обіцяють супорт з пошуку літератури, створення сповіщень на сайтах видавництв та БД (щоб регулярно отримувати повідомлення про новинки в обраній галузі), готові навчити користуватися інформаційними веб-ресурсами та основам роботи з бібліографічними менеджерами, представлять препринт в електронному архіві, допоможуть обрати журнал і подати статтю (відформатують документ відповідно до вимог обраного видання). Також, читачі можуть замовити підтримку кваліфікованих позаштатних редакторів, але це вже не безкоштовно. 

ORCID для DSpace 5.x

У новій версії DSpace 5.x з’явилась така очікувана інтеграція з міжнародним реєстром унікальних ідентифікаторів науковців ORCID. Встановіть та правильно налаштуйте спеціальний плагін і отримайте можливість підтягувати інформацію з реєстру. У формі додавання документів, поряд з полем автор(и), повинна з’явиться кнопка Lookup для перегляду авторів. Прізвища витягнуті з ORCID йтимуть наприкінці списку та будуть виділені курсивом. З ORCID та додаванням нових депозитів ніби зрозуміло, читаймо документацію, сподіваюсь, що для вже розміщених документів також вигадали якесь пакетне рішення.

Cited-by Linking від CrossRef

Забезпечивши DOI для статей журналу, видавець може отримати не лише гарантію того, що читач завжди знайде запитувану статтю. Реєстраційна агенція CrossRef безкоштовно пропонує видавництвам взяти участь у програмі Cited by Linking, яка дозволить оперативно отримувати дані про цитування статей журналу (приклад). Механізм доволі простий – видавництва, що підтримали програму, повинні надсилати у CrossRef ще й пристатейні списки літератури. Попри те, що участь у програмі необов’язкова, до Cited by Linking вже долучилося купа видавництв. 

Vine: не думай про секунди звисока

Українські бібліотекарі навчились робити буктрейлери, але справа ця клопітка і потребує багато часу. Ті колеги, що не в силах відмовитися від використання відеоконтенту, але не хочуть марудитись зі створенням повноцінного буктрейлеру, просто зобов’язані спробувати погратися з Vine – мобільний додаток, що дозволяє створювати короткі (тривалістю до 6 секунд) відео кліпи та ділитися ними зі світом. Для створення відео потрібно лише натиснути та утримувати палець на екрані мобільного. Додаток дозволяє записувати звук робити простенький монтаж, змінювати швидкість та додавати зображення у відеоряд. 

Хто замість вас напише наукову статтю англійською мовою?

Якось журналісти Science викрили процвітаючий академічний чорний ринок у Китаї – сумнівні видавничі агентства спільно з корумпованими вченими безстрашно підторговували статтями в журналах, що індексуються у провідних наукометричних базах даних. Серед особливо успішних ділків на цьому поприщі називали сервіс Sciedit, який ніби обіцяв, що клієнтам достатньо просто замовити публікацію, а все решта зроблять за них. Щоправда, й коштувала така послуга чимало – подекуди ціна за статтю досягала £13,000. Нечесним китайським авторам наукові статті потрібні для досягнення різних кар’єрних висот, і навіть не знаю, що це за посада, яка дозволяє повернути такі шалені гроші за публікацію. 

DBLP: бібліографічна підтримка дослідників у галузі комп'ютерних наук

Вільно доступна бібліографічна база даних з комп’ютерних наук DBLP індексує понад 2,8 млн. публікацій більш як 1,4 млн. авторів. Користувачам доступні функції розширеного пошуку, експорту високоякісних записів у форматах BibTeX, RIS, RDF, XML, а також прикручено кнопки для продовження пошуку документів у Google, Google Scholar, MS Academic Search та в дискусійному форумі PubZone. За умов дотримання стандартів, усі охочі можуть запропонувати документи для включення у DBLP.

Присвоєння вчених звань і сувора наукометрія

Міносвіти запропонувало на громадське обговорення проект Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, у якому, порівняно з усіма попередніми проектами, найграмотніше та найпрозоріше прописані наукометричні вимоги. Отож, окрім усіляких інших чеснот, від претендентів на високі звання професора, доцента та старшого дослідника пропонують вимагати певну кількість публікацій …у виданнях, що індексуються у провідних міжнародних наукометричних базах Web of Science та (або) Scopus… 

Як знайти журнали своєї галузі у Directory of Open Access Journals?

Все ніяк руки не доходили подякувати творцям нового дизайну Directory of Open Access Journals. Раніше був реєстр, як реєстр – натискаєш на назви категорій та підкатегорій і переглядаєш журнали. Тепер у Реєстрі журналів відкритого доступу реалізовано миттєвий пошук по вмісту журналів і кинувшись на розшуки видань своєї галузі (відразу через Search/Subject) ризикуємо безнадійно заблукати. Тому, потрібно спершу вказати, що нас цікавлять виключно журнали (Journals vs. Articles), а тоді вже за допомогою Subject вийти на істинну кількість назв. 

Голодомор в Україні: Інтернет-ресурси

Феодосійський міський суд притягнув до відповідальності бібліотекарку за зберігання брошури Василя Марочка. Як відомо, заборони неабияк живлять популярність, тому кожен поридний український бібліотекар мав би подбати, щоб монографія пана Марочка «Голодомор 1932–1933 рр.» увійшла у всі читацькі топи. Знайшов книгу на сторінках Електронного архіву Голодомору в Україні 1932–1933 років – рішення окупаційного суду давно вже винесено, а лічильник досі показує лише 9 завантажень.

Онлайн-колекція англійських стародруків

Бібліотеки Мічиганського та Оксфордського університетів, спільно з компанією ProQuest, виклали у відкритий доступ понад 25000 англійських стародруків (1473-1700). В онлайн-колекції Early English Books представлено тексти перших друкованих видань Шекспіра, Чосера, Мільтона та багатьох інших менш відомих письменників. Мене не цікавить історія англійської літератури, однак проект має свою особливість – усі книги транскрибувалися вручну і у відкритий доступ потрапили не скани сторінок, а самі лише тексти. 

Відповідальність несуть автори

Прочитавши у нібито науковому журналі Світ соціальних комунікацій феєричне – Редакція журналу не несе відповідальність за достовірність посилань і не завжди поділяє точку зору авторів. Орфографія, синтаксис та пунткуація у поданих матеріалах – авторські, відразу був вирішив, що натрапив на щось унікальне. Однак, здійснив кілька елементарних пошукових запитів (наприклад, задайте в Google "відповідальність несуть автори") і упевнився, що це просто якась пошесть! Зверху люди пишуть науковий журнал, а трохи нижче товстенькими буквами попереджають, що нізащо не відповідають! І згаданий журнал ССК – це ще тільки квіточки! 

Кому потрібен Qrorcid?

Реєстр унікальних ідентифікаторів науковців ORCID віднедавна пропонує користувачам згенерувати qr-код для свого айді натиснувши на посилання Get a QR Code for your iD. Сумнівно, щоб хтось з науковців не вмів самотужки створювати qr-коди, однак якщо таки вирішите випробувати нову послугу, то через кілька кліків опинитесь у Інтернет-магазині, де за пару доларів можна відразу замовити стікери зі своїм кодом.