Нові імпакт-фактори журналів

Поки Elsevier обіцяє плекати українських вчених мужів, конкуренти з Thomson Reuters вирішили зменшити і без того скромне представництво українських наукових видань у Master Journal List. Так, у нових табелях не дорахувався двох вітчизняних видань – Actual Problems Of Economics та Nonlinear Oscillations. Цікаво було б почути думку головних редакторів, авторів, читачів про причини виключення видань: справедливо, несправедливо і що пішло не так?

МОН готове фінансувати 50% вартості доступу до ресурсів Elsevier

Відбувся семінар за участі представників МОНу, Elsevier та керівництва майже 100 внз України. За формою семінар, а за суттю, не багато не мало, а один крок до інтеграції світової наукової діяльності людства. Основний меседж зустрічі – Міністерство готове фінансувати 50% вартості доступу українських університетів до електронних ресурсів Elsevier, однак, крім цього, сторони встигли наговорити ще багато цікавого, наукового і не тільки.

Жайворонки Торонто

Владімир Корженко: «По суботах з самого відкриття на кожну бібліотеку (а їх 98 у торонтівському регіоні) видається певна кількість квитків у різні заклади культурного характеру. І ті щасливці (а швидше самі ранні і не ледачі пташки), що прийшли під вікна бібліотеки вчасно, мають можливість безкоштовно, тобто на халяву, відвідати музеї, виставки, чи навіть зоопарк. Квиток у кожний з таких закладів коштує від 10 до 40 доларів. Тобто, зиск очевидний. Щоправда і квитків на бібліотеку виділяють злочинно мало – 3-7 на кожен музей (виставку, галерею...), залежно від популярності того, чи іншого закладу. Тому потрібно дійсно дуже хотіти потрапити безкоштовно, щоб встати з самого ранку в суботу. Такий захід відбувається на постійній основі, тобто щосуботи. І все, що потрібно – мати читацький квиток».

Наукпоп #6. Книги

Маршалл Мак-Люен «Галактика Ґутенберґа: Становлення людини друкованої книги» – К.: Ніка-Центр, 2011. 

Легендарна робота канадського літературознавця, соціолога і культуролога, знаменитого пророка з Торонто. Вдаючись до мозаїчного підходу до сучасної цивілізації, Мак-Люен стверджує, що вирішальним чинником процесу формування конкретної соціально-економічної системи, та двигуном історичного прогресу є зміна технологій, що спричиняє зміну способу комунікації. У наші дні теорії Мак-Люена знаходять новий сенс: ідея світу як глобального села, у якому нічого не можна приховати, і всі відповідальні за все, стає співзвучною часу. 

Elsevier Journal Finder

За допомогою інструменту Journal Finder від Elsevier автори можуть спробувати відшукати оптимальний варіант для публікації свого дослідження. Подібно, як і в Springer Journal Selector, потрібно вказати назву статті, анотацію, галузь, натиснути кнопку і насолоджуватись результатами. Серед приємних особливостей – наявність інформації про часомісткість етапів видавничого процесу та присутність поля Limit to journals with Open Access options. 

Кращий за каталог

Академічні бібліотеки все частіше запроваджують «єдине вікно пошуку», щоб максимально спростити доступ до бібліотечних ресурсів. Та на жаль, поки опубліковано дуже мало досліджень щодо реакції користувачів на такі ініціативи. Ось для прикладу, Корі Лон, Тіто Сієра та Джош Бойє (Cory Lown, Tito Sierra, Josh Boyer) поділилися як протягом двох семестрів читачі бібліотека Університету Північної Кароліни юзали QuickSearch. Результат: єдине вікно пошуку – це краще, ніж просто каталог, але не набагато. 

Дуже важко наздогнати Європу після того, як ми її обігнали

Хоч це і видається дещо дивним, але в плані лап’єрівської парадоксальності європейські науковці нічим не поступаються нашим вітчизняним дослідникам. Згідно Survey Report PARSE.Insight, попри впевнену ходу Відкритого доступу по планеті, понад 40% європейських учених зіштовхуються з непоборними труднощами при спробах поділитися власними науковими даними. Як наслідок: тотальна більшість наукових документів зберігаються виключно на улюблених домашніх комп’ютерах (тиць скрін). У той же час, приблизно 60% науковців були б не проти використовувати наукові документи інших дослідників.

Новий хабар від Elsevier

Др. Ґреґ Мартін: «Нещодавно ми розповідали про нову політику видавництва Elsevier – за кожну опрацьовану статтю для Journal of Number Theory редактори тепер отримають $ 60. На мій погляд, запровадження такої політики демонструє цілковиту неспроможність (або небажання) зрозуміти наше ключове положення, що всі роботи виконуються безкоштовно добровольцями, але доступ до цієї роботи непомірно дорогий. Ми хочемо отримати дешевший доступ, а не шукаємо додаткового заробітку».

Найгірша бібліотека на світі

Тім Харфорд: На перший погляд бібліотека вражала. Однак, архітектор мабуть забув, що в Камеруні буває сезон дощів. Якщо дощ ллє на дах, який не те що вкритий жолобами, а сам мов той гігантський жолоб, то вода з нього стікає на плоский дах фойє так, що потрібно терміново бігти ламінувати книги. Єдина причина, чому шкільні книги були ще цілі – їх просто не було у новій бібліотеці. На всі вимоги директора перенести їх зі старої будівлі у нову бібліотекар відповідала категоричною відмовою. Але якщо бібліотека нікому не була потрібна, навіщо її взагалі побудували? Тому що камерунці безпросвітні ідіоти?! 

МНС раціоналізатор

З наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України «Про затвердження Правил охорони праці для працівників бібліотек»: 10.7. На верхніх полицях слід розташовувати фонди, що рідко використовуються. Звучить ніби логічно, але як після таких переміщень розшукати документ у фонді? Або ще цікавий пункт: 10.3. На кожному стелажі має бути табличка з інформацією про допустиме навантаження. А як дізнатись без зважувань чи не перебрали ми за ліміт?

Україна – Скопус: розширення триває

МОН тішить новиною – Консорціум університетів України розширив доступ до контенту наукової інформації Elsevier. Немає ні тексту декларації, ні списку учасників консорціуму, ні хоча б приблизної дати очікування на таке розширене диво. Сам Elsevier також сором’язливо мовчить про даний грандіозний прорив на східному науковому фронті. Словом, як вчить відома бібліотечна мудрість – на міністерство надійся, а з Research4Life бався! 

Геть імпакт-фактор!

У Сан-Франциско 78 організацій та 155 науковців підписали декларацію The San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA), мета якої – якнайболючіше влучити в імпакт-фактор. Нічого нового – IF незаслужено розрекламований, не годиться для оцінки авторів, журналів, прийняття рішень щодо передплати, чи фінансування наукових досліджень. Взамін імпакт-фактору нічого путнього не пропонується, відповідно виникає слушне запитання – що за користь з такої DORA? Будемо плекати рожеві ілюзії, що «Сан-Франциська атака» знизить ціни на наукометричні інструменти Thomson Reuters.

Як автору відстоювати свої права?

Чи часто ви знаходити свої роботи на підозрілих веб-ресурсах? Найогидніші з них – ті, що цуплять текст без дозволу і розміщують біля нього море крикливої реклами. Усі спроби достукатися до власника такого ресурсу, як правило, нічим не закінчуються, а процедура звернення до правоохоронних органів видається надто клопіткою і загадковою. Відтак, спробуємо приступитися з іншого боку – приберемо ресурс з результатів пошуку Google, так щоб зловмисникам стало економічно невигідно з вами зв’язуватись. 

Парадокс Лап’єра

У 1934 р. психолог Стенфордського університету Річард Лап’єр відправився у багатомісячну подорож готелями і ресторанами США разом з молодим подружжям китайців. Попри те, що в ті темні роки до азіатів у США ставилися з упередженням, практично у всіх закладах радо вітали китайських гостей. По поверненні Лап’єр розіслав анкету, у тому числі і на адреси закладів які відвідував протягом подорожі, центральне питання у якій було – Чи згодні Ви прийняти у своєму закладі в якості гостей представників китайської національності? Тотальна більшість відповіли – ні. Відтак, Лап’єр зробив висновок, що існує розбіжність між соціальними установками, які фіксуються у вербальних відповідях, і реальною поведінкою, тому реальні установки індивіду можна визначити тільки при вивченні його поведінки у реальній соціальній ситуації. 

Le sens de la vie

Позаминулого тижня двоє вищепоставлених колег заговорили про неминуче у контексті перспектив кар’єрного росту. Мовляв, середня тривалість життя чоловіків в Україні 72 роки і якщо будеш берегтись автівок та грипу, то, можливо, колись на твоїй вулиці засяє електролампочка. Іншими словами, цінується не якість, чи об’єм виконуваних робіт, а сам факт існування. Згідно цих хворобливих уявлень, усім без винятку, слід не так підвищувати кваліфікацію, чи проявляти ініціативу, як з нетерпінням очікувати, коли хтось зі співробітників дасть дуба. Можливо, подібне відверте зізнання і принижує людство як таке, зате як щиро! Гадаю, логічно би було розповісти про сенс життя і читачам, щоб ті не витрачали даремно час – йдіть додому, ми вам повідомимо, коли щось хтось зміниться.

Алкоголізм у бібліотеці

Єва Коломецька (Ewa Kołomecka) про проект Бібліотека – Інформація – Терапія: «Наш проект не з масштабних. На зустрічах, як правило, були присутніми кілька осіб, оскільки дуже не просто переконати людей вийти з дому. Варто також відзначити, що в Польщі люди й надалі соромляться розповідати про проблеми з алкоголем. Реалізуючи цей проект, ми були переконані, що навіть якщо він допоможе невеликій групі, або й одній особі – це все рівно варто робити». Справді варто?

ІФЛА будує власний репозитарій

Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ IFLA підписано контракт з ECS Partners Limited щодо створення нового репозитарію на EPrints. Електронний архів планується представити громадськості протягом цього року, активне ж наповнення нового електронного сховища розпочнеться пізніше. Наші з вами закордонні колеги радо привітали ініціативу IFLA, мовляв – бібліотекознавчих архівів багато не буває. Я ж, зважаючи на строки, темпи і особливо на дату початку робіт (2013 рік!), переконаний, що створення архіву IFLA навряд пов’язане з реальними потребами. Чому недостатньо документи з конгресів IFLA представити в E-LIS? – для мене залишається загадкою.

Lingua franca і монографії

У галузі гуманітарних та соціальних наук монографії і надалі посідають ключове місце у системі наукової комунікації. Пан Рональд Шнайдер (Ronald Snijder), проаналізувавши дані користувачів OAPEN Library, трохи привідкрив нам завісу на те, що коїться у цьому королівстві монографій. Результати не неймовірні, але хто казав, що наука – це завжди весело. Виявилось, що монографії не використовуються виключно вченими – лише для 27% користувачів вдалось запідозрити у зв’язках з академічними установами. Також, цілком передбачувано книги англійською мовою завантажувались найчастіше. Книги ж, такими мовами, як наприклад нідерландська, читалися значно менше за межами національних кордонів. Відповідно, щоб мати більший вплив за кордоном, вченим з цих країн потрібен переклад.

Бібліотечні конференції

В E-LIS з’явився новий бонус – перегляд конференцій. Нічого надзвичайного, але де ви ще знайдете величезний список бібліотекознавчих конференцій різних країн, у хронологічному порядку і з вільнодоступними матеріалами?! Можна відразу ж досліджувати як розвивалась бібсправа наприкінці XX – на початку XXI ст., або довідатись про що сьогодні дискутують наші закордонні колеги. Найдревніший документ списку датовано 1975 роком – дослідження про роль інформатики у розвитку хімічної промисловості. Пам’ятайте! якщо ваша установа проводить бібконференції – E-LIS чудове місце для представлення їх результатів світовій спільноті.

SciVerse Scopus: нашого полку прибуло

Зустрічайте три нові активні назви вітчизняних видань з квітневого List of titles: «Algebra and Discrete Mathematics» від Інституту прикладної математики і механіки НАНУ та Луганського національного університету ім. Т.Шевченка, «Журнал нано- та електронної фізики» від Сумського державного університету та «Науковий вісник Національного гірничого університету». Зважте, що враховано лише журнали для яких вказано, що країна-видавець = Ukraine. Докладну ж мапу вітчизняної періодики в Скопус шукайте на сайті Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus. 

Наукпоп #5. Економіка

Карл Маркс «Економічно-філософські рукописи 1844 року» – К.: Видавництво політичної літератури України, 1973. 

Перша спроба узагальнення з позицій матеріалізму, діалектики і комунізму результатів економічних досліджень, до яких Маркс приступив у Парижі наприкінці 1843 р. Перший економічний твір Маркса, вихідний пункт тривалого процесу, що завершився створенням «Капіталу». Тут у процесі становлення марксизму вперше здійснюється синтез філософських, економічних і комуністичних ідей Маркса. Твір набув неабиякої популярності в 1950-60-х, особливо в середовищі американських й європейських «нових лівих» і сприяв переосмисленню марксизму як творчої теорії й практики визволення людини. 

Відкритий доступ і сканер

Хочеться вірити, що слабенька самоархівація робіт нашими бібліотекознавцями пов’язана не лише з небажанням, чи байдужістю, а також з технічними труднощами підготовки самого документу. Погодьтесь, що отримати електронний варіант свого дослідження подекуди не так вже й просто – світова практика надсилання авторам електронних копій прийнятих до друку статей поки не прижилася серед вітчизняних видавців. За відсутності сканера, чи програми для розпізнавання тексту (але за умови, що вам вдалось заволодіти хоча б паперовим варіантом), можна звернутись у приватні пункти копіювальної техніки, однак ця послуга ще додатково коштуватиме (біля 5 грн.).

Непередбачувані гуманітарії

Світлана Чуканова: «При аналізі використання електронних ресурсів студентами вишів варто взяти до уваги, що гуманітарії є групою користувачів бібліотеки, що використовує унікальну стратегію пошуку інформації та має специфічний підхід до здійснення досліджень. Унікальність цієї групи користувачів полягає у її непередбачуваності». Сюрпризність наших гуманітаріїв – річ інтригуюча, але зверніть також увагу на коливання читацької активності. 

Про що сперечаються сучасні документознавці 3

Аркадій Соколов: «Стихійний інформаційний підхід я дозволив собі назвати «інформаційними окулярами», апелюючи до чудової фантазії А.В. Волкова (1891-1977) «Чарівник Смарагдового міста». Як відомо, ілюзія смарагдовості цього міста створювалась завдяки тому, що усі мешканці зобов’язані були постійно носити спеціальні окуляри. Коли окуляри скидали, Смарагдове місто зникало. Стихійний інформаційний підхід, виконуючи функцію «інформаційних окулярів», представляє дослідникам світ в «інформаційних барвах». Припустімо, раніше книгу вважали «джерелом знань», а в світлі «інформаційного підходу» вона виглядає «джерелом інформації»; раніше у допитливих дітей були пізнавальні інтереси, тепер – пізнавальні потреби, раніше спеціалісти були досвідчені, тепер – інформовані».

Цифрова публічна бібліотека Америки

Digital Public Library of America (DPLA) намагається об'єднати усі скарби американських бібліотек, архівів, музеїв, та зробити їх доступними для цілого світу. DPLA орудує метаданими, які описують мільйони документів (фотографії, рукописи, книги, аудіо etc.) з багатьох установ. Кожен такий мета-запис містить посилання на сайт контент-провайдера, де і знаходиться сам документ. Відзначу також, що кожен запис містить інформацію щодо авторських прав на документ – багато з них знаходяться у суспільному надбанні, а відтак ресурс має бути корисним для пошуку легальних мультимедійних матеріалів. 

Бібліографічний перегляд книги

Едуард Сукіасян: «У І. Г. Моргенштерна я знайшов визначення суті важливого професійного навику – бібліографічного перегляду книги. Його навіть можна демонструвати на публіці. Отримавши невідому книгу на 5-6 хвилин, фахівець проробляє з нею певні маніпуляції, а потім робить невелику доповідь, яка вражає оточуючих. Цьому можна навчитися! Допомагає вміння «сканувати» текст (око охоплює всю сторінку). Спершу слід оволодіти методами швидкого (швидкісного) читання. Дивно: цьому навчають льотчиків, космонавтів, студентів деяких технічних вузів. А бібліотекарів – ні».

Наукова бібліотека в соціальних мережах

Сергій Головаха: «Якщо у попередні роки компанії, організації, установи при плануванні он-лайн-кампаній ще задавалися питанням, чи потрібна їм присутність у соціальних мережах, то нині вони одностайно заявляють – обов’язково потрібна». Ви не повірите, але у нашій установі подібні диспути ведуться ще й досі і саме з таким формулюванням – А воно нам потрібно? У соціальних мережах ніби представлено достатньо багато вітчизняних бібліотек (у деяких навіть по 2-3 облікових записи), однак, фіг ви побачити лінки на всі ці акаунти на офіційних сайтах! Усе дуже схоже на неофіційну партизанщину і навряд чи має якесь відношення до спланованих, свідомих он-лайн-кампаній. 

Кращі бібліотекознавчі видання Росії

Попри труднощі з відбором російських бібліотекознавців, продовжую забавлятися з РИНЦ. Видань у тематиках «Інформатика» та «Культурологія» виявилось не так багато, відповідно можна з легкістю поглянути на наукометричні показники російських бібліотекознавчих видань. Отож, згідно дворічного імпакт-фактора РИНЦ, серед бібліотекознавчих у тематиці «Культурологія» лідирує журнал Библиосфера, у тематиці ж «Інформатика» Библиосфера трішки, але поступається виданню Научно-техническая информация. Серия 1: Организация и методика информационной работы. 

Безкоштовні онлайн-енциклопедії

Схоже, заклик «енциклопедичну статтю може написати кожен» багато хто з Інтернет-авторів зрозумів якось по своєму, і часто тексти, що видає пошуковик під вивіскою різноманітних – педій мають доволі сумнівне відношення до енциклопедичної статті. Відтак, вирішив укласти власний список безкоштовних онлайн-енциклопедій, на які можна було б сміливо робити посилання. Сперечайтесь, пропонуйте власні варіанти. 

Plum Metrics

Новий інструмент альтметрікс Plum Metrics охоплює 5 типів метрик: статистика (завантаження, перегляди, доставка документів), обране (закладки, читачі), згадки (блоґи, новини, статті Вікіпедії, коментарі, відгуки), соціальні мережі (твіти, лайки, +1), цитування (PubMed, Scopus, патенти). Дещо дивний у плані доступу – щоб отримати логін, пароль і лінк потрібно ввести адресу електронної пошти. Інструмент поки перебуває на стадії тестування, тому якщо ви дуже прагнете з’явитись у базі Plum Metrics – повідомте про це.

Де взяти гроші на дослідження?

Натрапив на кілька іноземних сайтів, де можна поділитися своїми планами щодо майбутніх досліджень і попросити громадськість про фінансову підтримку: Petridish, Sciencestarter, Sciflies.org, Iamscientist.com, SciFund Challenge, Microryza, RocketHub. Декотрі з них поки призупинили прийом заявок, інші беруть відсоток, ще інші мають національні обмеження… але проекти існують. У нас подібні ресурси поодинокі і науковим проектам тут складно конкурувати з масово-популярними. 

Проект Edge: нам подібне потрібне?

Видавець і підприємець Джон Брокман запропонував ідею третьої культури, «до якої відносяться науковці та мислителі-практики, що завдяки своїй роботі та виразним висловлюванням витісняють традиційних інтелектуалів у формуванні осяжних глибинних смислів нашого життя, по-новому визначаючи хто ми і що ми». Брокман вирішив збирати разом найкращі мізки цієї третьої культури в рамках проекту Edge, щоб ті задавали одне одному питання, які зазвичай вони задають самі собі. Так, щороку на сайті Edge проводиться опитування серед визнаних світових науковців та інтелектуалів. Цього року в світил запитують – «Через що нам варто хвилюватись?». Відповіді на питання 2005 р. «У що Ви вірите, але не можете довести?» можна знайти в тенетах у російському перекладі.

Бібліотечна справа в РИНЦ

Якось вирішив поглянути на російських титанів бібліотекознавчої думки. Для цього зайшов у РИНЦ (бібліографічна база даних наукових публікацій російських вчених) і відразу приїхав – розділ Тематика не містить бібсправи. Куди поділи наших колег-сусідів? Пробую відшукати, наприклад, Я. Шрайберга і виявляється, що у базі наукові здобутки незмінного ведучого кримських вечорниць, відносяться до інформатики, культурології та народної освіти. Чому «бібліотечна справа» не отримала в РИНЦ окремого розділу?

Elsevier купує Mendeley

Чутки підтвердились. У Mendeley заспокоюють, що злиття з Elsevier принесе лише блага. Комерціалізація продукту користувачам не загрожує, навпаки, відтепер доступно більше простору – від 2 Гб у безкоштовному акаунті. Усі інструменти Mendeley, SciVerse та Scopus тісно дружитимуть, але при цьому Mendeley не просуватиме видання Elsevier і продовжуватиме активно співпрацювати з іншими видавництвами. За що міжнародна академ-спільнота критикує Elsevier у Mendeley пам’ятають, але (спробуйте не засміятись) – Elsevier є багатогранною компанією, у якій працює понад 7000 співробітників, а тому неварта всіх одним мірилом міряти. Іншими словами, за Mendeley $100 млн. виклали виключно поридні ельзевіровці.

Наукпоп #4. Історія науки

Томас Кун «Структура наукових революцій» – К.: Port-Royal, 2001. 

«У річищі нормальної науки вчені не ставлять собі за мету створення нових теорій, до того ж вони звичайно нетерпимі і до створення таких теорій іншим». Томас Кун – видатний історик і філософ науки XX ст. Його теорія наукових революцій як зміни парадигм стала фундаментом сучасної методології та філософії науки, обумовивши саме розуміння науки і наукового знання у сучасному суспільстві.

Про що сперечаються сучасні документознавці 2

Юрій Столяров: «Антилопа в зоопарку – документ, відпустили антилопу на волю – і вона втратила свій статус документа, – слідом за Сюзанною Бріє повторює Е.А. Плешкевич. – Так про що ж домовлятися при жорсткому визначенні ознак?». Дуже навіть є про що. Антилопа в зоопарку – так, документ. Але не завжди і не для всіх. Для вчених – документ, але лише в той момент, коли вони приходять її вивчати, а не демонструвати під час вікенду своїм онукам. Для тих, хто її годує і прибирає за нею, антилопа – не документ ні на мить. Відпустили антилопу на волю – вона отримала статус документа ще більший, ніж у зоопарку! Адже з’явилась нагода вивчати її поведінку більш адекватно, ніж у неволі… Визначати, у яких випадках об’єкт має статус документа, а в яких – ні, – першочергове питання для документології».

Майбутнє видавничої справи, або Всі журнали рівні, але деякі журнали рівніші за інші

Продовжуємо гортати спецвипуск Nature «Майбутнє видавничої справи», у якому всі публікації, так чи інакше, пов’язані з рухом Відкритого доступу. Наукові видавництва зіштовхнулися з кіберзлочинністю – два авторитетні європейські наукові журнали стали жертвою злочинців, що створили сайти-підробки журналів і отримали гроші від авторів за публікацію. Цікаво, що одному з самозванців навіть вдалось переконати Thomson Reuters включити посилання на журнал-підробку в список проіндексованих видань. Уявляєте, якби процес встановлення автентичності видавців доручили бібліотекам?! Приходить завкаф – «Мені сюди $500 відсилати?». Гадаю, що рух кадрів різко б пришвидшився…

Бібліотеки на перехресті

Багато провідних університетів та бібліотек світу прагнуть стати активними партнерами науковців, допомагати на всіх етапах наукових досліджень. Для цього бібліотеки створюють нові інструменти для збору, вивчення, візуалізації та обміну даними. У березневій статті Nature розповідається про передовий досвід забезпечення бібліотеками зберігання та доступу до вихідних даних досліджень. Поки ще не зрозуміло, наскільки успішним виявиться таке переосмислення місця бібліотек у науковій екосистемі (особливо з урахуванням обмежених бюджетів), однак бібліотеки світу вже рухаються у цьому напрямку. 

Інформаційний брокер і теорія бібліотечної змови

Малґожата Ковальська: «За результатами аналізу міжвідомчої групи з Прогнозування попиту на ринку праці у Польщі до кінця 2020 року різко зменшиться кількість спеціалістів задіяних у сферах сільського господарства, транспорту і палива та гірничодобувної промисловості. Натомість, швидко зростатимуть потреби галузей інформатики, телекомунікації, Інтернет та інформаційних технологій. Згідно цих прогнозів, на ринку праці існуватиме підвищений попит на інформаційних брокерів – спеціалістів, що шукають і надають інформацію на замовлення». 

Закинь працю в E-LIS

Ви – заклопотаний український бібліотекознавець, який шалено та палко підтримує ініціативу Відкритого доступу, але Вам постійно бракує часу, щоб усістися за комп’ютер і самостійно розібратися у тонкощах самоархівування? Пропоную вихід: надсилайте свої документи на мою електронну скриньку pan.bibliotekar@gmail.com, а я вже їх оперативно розміщатиму в нашому улюбленому найбільшому міжнародному відкритому електронному архіві з бібліотекознавства та інформаційних наук – E-LIS (Eprints in Library and Information Science).

Як знайти конференцію, матеріали якої індексуються в Scopus

Як і у випадку з пошуком назв журналів, перш за все – вільно забираємо файл List of titles (xlsx) зі сторінки Scopus. У завантаженому екселівському файлі відкриваємо аркуш Conf. Proceedings post-1995 (Матеріали конференцій після 1995 р.). Відразу ж користуватись переліком доволі незручно – відсутня країна проведення конференції + пошук за назвою конференції нам або 1) нічого не дасть, або 2) дасть далеко не все.

March Metrics: чемпіонат світу серед науковців

Спільнота Research2.0 з USC School of Pharmacy, що ставить собі за мету усіляко підтримувати ініціативу Відкритого доступу, оголосила Перший щорічний чемпіонат світу з впливовості наукових досліджень «March Metrics». Для визначення переможця будуть враховуватись різні метрики (від імпакт-фактору видання до кількості поширень у Facebook), але, ясна річ, кожна така згадка оцінюватиметься по різному. Так, наприклад, за публікацію у журналі відкритого доступу учасник отримає відразу 500 очок, а за кожен твіт нараховуватиметься лише 2 очки.

Електронна книга у США

Згідно дослідження Pew Research Center's Internet & American Life Project, що проводилось наприкінці 2012 р., кількість користувачів електронних книг у США, за останні 12 місяців, помітно зросла. Кількість читачів електронних книг збільшилася з 16% до 23%. Водночас, зменшилася кількість читачів друкованих книг – з 72% до 67%. Перехід до читання електронних книг співпадає із збільшенням власників електронних пристроїв для читання (ріст з 18% до 33%). А от позичали електронну книгу у бібліотеці лише 5% опитаних, хоча 31% користувачів знають, що бібліотеки пропонують таку послугу.