Флаєр про Перекладач Google

Хочете вірте, а хочете ні, але ще далеко не всі читачі знають про Перекладач Google. У даної категорії читачів взагалі виникають запитання на кшталт – навіщо бібліотека пропонує англомовні електронні академ-ресурси, якщо іноземну на перфектному рівні знають одиниці? Саме тому вирішив зробити простенький флаєр про Перекладач Google. Мову він за вас не вивчить, але може, принаймні приблизно, перекласти назви статей та абстракти, щоб дізнатись актуальні напрямки досліджень. Можете завантажити флаєр (282 КБ) і робити з ним, що завгодно. Зміни та доповнення радо вітаються у коментарях до посту.

Електронні книги від Фонду Гетті

Культурно-благодійний Фонд Пола Гетті (The J. Paul Getty Trust), який займається презентацією та збереженням світової художньої спадщини, створив електронну бібліотеку, що забезпечує безкоштовний доступ до більш як 250 книг з галузей мистецтва, історії, археології, архітектура і гуманітарних наук. Книги доступні для читання онлайн та для завантаження у PDF-форматі. Книг саме з бібліотечної справи немає, однак матеріали зі збереження та реставрації пам'яток культури можуть також пригодитися.

Не Інтернетом єдиним: PirateBox, LibraryBox, Dead Drops

Справи з проникненням мережі Інтернет у нас далеко не найкращі, у прийнятих «законах про диктатуру» причаїлися нові обмеження, відтак є сенс розповісти про альтернативні способи поширення знань. Портативний пристрій PirateBox, від Девіда Дартса, дозволяє практично будь-де створювати привітний простір для вільного обміну інформацією. Користувачі, в діапазоні дії пристрою, можуть безперешкодно приєднатися до відкритої бездротової мережі PirateBox для того, щоб розпочати балачку, обмінюватись, чи спільно використовувати файли. Не потрібно ні логінів, ні паролів – систему навмисне не підключено до Інтернету, щоб унеможливити відстеження та збереження конфіденційної інформації користувачів.

Кириличні URL: про що мовчать бібліографи

Мабуть всі помічали, що при копіюванні кириличних URL, інколи, з'являється повний Zeichensalat – довжелезні посилання з % на кожному кроці. Більшість, переконаний, навіть бавились в естетів і намагалися зробити спотворені URL більш миловидними. Вся біда в тому, що в стандарті URL можна використовувати тільки обмежений набір символів (латинські букви, цифри і деякі знаки пунктуації), а всі інші символи доводиться перекодовувати. Рішення, звичайно ж, існує (thx @anntinomy): браузер Opera без проблем копіює кирилицю, а для інших веб-переглядачів створено спеціальні розширення (наприклад Copy All Urls для Google Chrome). 

Реєстрація в ORCID

Нові можливості співпраці від FigShare

Якщо у вас є обліковий запис figshare – ви готові до співпраці. Тепер, коли ви увійдете у власний акаунт, то помітите поряд з My data дві нові вкладки Projects та Activity, що дозволяють створити онлайновий простір для спільних досліджень. Ви можете легко додавати партнерів, які вже мають обліковий запис figshare, або вказати електронні адреси і ваші колеги отримують запрошення до співпраці. Також, сервіс дозволяє дослідникам відстежувати, хто переглядав, коментував, чи додавав файли у вашій спільноті, за бажанням можна отримувати повідомлення на електронну пошту про нову активність у просторі.

Держбюджет на 2014 рік: майже стільки ж

Верховна рада проголосувала за Держбюджет на 2014 рік. На «Бібліотечну та музейну справи, виставкову діяльність, здійснення культурно-інформаційної та культурно-просвітницької діяльності» держава цього року вирішила витратити 324 880,6 тис. грн., що лише на 6387 тис. грн. більше ніж минулого. Проте, існує ще дві статті з яких теоретично нам щось може капнути. 

Кадри сільських бібліотек: читати між рядків

Надія Бачинська, Василь Несін: «Як свідчать соціологічні дослідження останніх років, найбільш активними, працездатними і професійно свідомими є саме ті бібліотекарі, які працюють понад 20 років і мають освіту, досвід, знають проблеми своєї громади, їх шанують і поважають односельці [5]». Відразу ж закортіло поглянути на згадане соцдослідження та розгадати секрет унікальності бібпрацівників з багаторічним стажем.

«Періодика» вас любить

Пошуковий інтерфейс улюбленого порталу Наукова періодика України став більш дружелюбним. Тепер, крім звичного «Списку видань за алфавітом назв», маємо ще «Авторський покажчик», «Покажчик назв публікацій» та «Пошук публікацій за ключовими словами». І хоча дані пошукові інструменти ще далекі від свого ідеалу, вже можна відшукати трішки більше потрібних публікацій.

Інтернет у кожну хату

Згідно даних Світового банку, Україна продовжує пасти задніх серед європейських країн за рівнем проникнення мережі Інтернет (лише 34%). Справи кращі і в сусідній Молдові (43%), і в Білорусі (47%), і навіть у Росії з її безкраїми просторами (53%). Показники ж Норвегії (95%), Швеції (94%) та Данії (93%) залишаються незбагненною казкою. Так, ніби ми живемо у якихось паралельних реальностях: українські бібліотекарі дискутують над формою-змістом Інтернет-ресурсів, а 2/3 населення країни не може ними користуватись.

Кордон на замку

Коханий уряд підготував новорічний подарунок – Постановою Кабміну від 25 грудня 2013 р. № 969 затверджено зміни, що вносяться до заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів для всіх хто, використовує кошти держбюджету. Серед змін – всі службові відрядження бюджетників за кордон припинено аж до 1 січня 2015 р. (звичайно, за винятком тих відряджень, що власноручно схвалять найекономніші в світі українські високопосадовці). Підозрюю, серед бібліотекарів знайдеться місце і для табору «нема чого їздити», однак, ще більше колег прекрасно розуміють увесь трагізм фразеологізму – варитися у власному соку.

Не підкажете - вимоги змінились?

Імпорт записів в ORCID

Міжнародний реєстр унікальних ідентифікаторів вчених ORCID (Open Researcher and Contributor ID) не лише суттєво збільшив кількість організацій-партнерів, а й запустив відмінний інструмент для легкого імпортування списку документів дослідника з таких сервісів, як Australian National Data Service (ANDS) Registry, CrossRef Metadata Search, DataCite Metadata Store, Europe PubMed Central, ResearcherID, Scopus. Достатньо авторизуватися в ORCID, натиснути кнопку Import Works і обрати потрібний сервіс. При цьому, інші ідентифікатори автора також відображаються в профілі ORCID у полі Other IDs, відтак, зникла необхідність створення окремої HTML-сторінки з усіма своїми ідентифікаторами.

Чого добивається Міністерство освіти і науки України?

Максим Стріха: «Українське фізичне товариство стало однією з перших структур, які піднесли голос проти запропонованої МОН концепції профільної освіти у старших класах. Нагадаю: якщо цю концепцію буде реалізовано, то, починаючи з 2018 р., такі дисципліни як фізика, хімія, біологія в 10-11 класах лишаться лише в окремих спеціалізованих школах. А решта школярів (і всі без винятку сільські – адже в селі спеціалізованих шкіл не організуєш!) уже не зможуть претендувати на майбутнє учених і викладачів-природничників, вступати на інженерні та медико-біологічні спеціальності, – бо ж там усюди потрібні біологія, хімія та фізика.

Рік 2013

Промайнув ще один безглуздий (у робочому розрізі) рік. Ніби дещо й вдавалось (щось друкували, чимось нагороджували, кудись возили), але тема водочки, сільодочки і конверта досі залишається актуальною. Відтак, запитань й надалі більше, ніж відповідей. У коментатора до одного з попередніх постів, виникли підозри щодо мого оптимізму, тому заспокою (або ж розчарую) читачів цього блоґу – насправді, у мене ще достатньо серотоніну в мізках.

Громадські об’єднання і бібліотеки

Заглянув у Реєстр громадських об’єднань для пошуку спілок та організацій, що вболівають за інтереси бібліотек. Пошуковий інтерфейс не розуміє спецсимволів та логічних операторів, тому обмежився запитами: бібліотек, бібліотечна, бібліотечний. Знайшлося цілих 12 об’єднань. Кількість об’єднань тільки зростає, про діяльність більшості нічого не чув, а працівники вузівських та нанівських суворі індивідуалісти.

CitedIn

Знайшовся ще один альтметрікс-інструмент CitedIn. Якщо вірити обіцянкам, то CitedIn знаходить цитування у самих несподіваних місцях: у блоґах, базах даних, Вікіпедії… Інструмент тісно пов'язаний з PubMed (впізнає PMID), відтак, беззастережно його можна пропонувати медикам та біологам. Як бонус – CitedIn створює кругову діаграму «Ресурси, що цитують даний документ».

Зарубані проекти

За вікном грудень, а отже можна вже потроху робити перші підсумки року. У вітчизняній бібліотечній справі дуже часто все закінчується на: а) рівні нарад, заяв, маніфестів, рекомендацій, проектів, звітів, планів, ухвал… які ніхто ніколи і не думав виконувати, та б) на рівні каменування, з гидкою усмішкою і бородатим жартом про ініціативу. У результаті, одні на повітряних маніфестах захистять кандидатські та докторські, а інші перетворяться на старих пердунів, щоб казати: «Та ми ще 30 років тому…». Щоб вберегтись від другого варіанту вирішив, хоча б для себе, вести якісь нотатки, бо подекуди й сам забуваєш, що реально робив.

Як успішні вчені використовують Інтернет для пропаганди своїх досліджень

Розуміння того, як успішні науковці використовують Інтернет для промоції власних робіт, які веб-ресурси мають найбільший успіх у кожній окремо взятій дисципліні, повинно допомогти молодим дослідникам побудувати власні ефективні веб-стратегії. Отож, команда наших старих знайомих відібрала 1525 часто цитованих вчених, які працюють в європейських наукових установах, і дослідила зовнішні посилання на їхніх персональних веб-сайтах та онлайнових бібліографічних списках. Офіційно результати з’являться вже наступного року в Journal of Documentation, наразі доступний препринт.

ETH-Bibliothek читачам

Підгледів на сайті бібліотеки Федеральної вищої технічної школи Цюриха відмінний набір лекцій та тренінгів для користувачів: Знайомство з ETH-Bibliothek, Чи достатньо лише Google для пошуку наукової інформації?, Ефективний пошук Web of Science та Scopus, Навички ефективного пошуку для архітекторів та інженерів-будівельників, Робота з бібліографічними менеджерами EndNote, Citavi, Mendeley, Написання наукових робіт, Що таке LaTeX, BibTeX, JabRef?, Планшети та IPad для навчання та роботи. Передер би усе без винятку! Щоправда, сам би не зміг проводити усі тренінги – погодьтесь, було б дивно якби людина без IPad навчила інших як користуватись IPad.

Синхронізація читанок

Виникла потреба синхронізувати читанки на планшеті та смартфоні – потрібно, щоб незалежно від того, який Android-пристрій зараз під рукою, можна було продовжити роботу із закладками та примітками. Пощастило, що у моєму улюбленому Moon+ Reader вже передбачено таку функцію. Відкриваємо книжку, заходимо в «Налаштування», розділ «Різне» і знаходимо опцію «Синхронізувати останню позицію через Dropbox» (або через Google Drive). Дозволяємо мунрідеру використовувати папку у нашому Dropbox і voila. Також, на хабрі знайшов ще одну цікаву можливість синхронізації шляхом використанням електронної бібліотеки та сервісу для читання книг Bookmate.

Elsevier добрався до персональних сторінок науковців

Багато науковців, які активно підтримують ініціативу Відкритого доступу, викладають постпринти своїх робіт на власних, або інституційних веб-сторінках. Не встигла популярна соціальна мережа Academia.edu на вимогу Elsevier закрити доступ до ельзевіровських документів, як листа з подібною вимогою, видалити або відключити доступ до статей видавництва, отримали і власники персональних веб-сайтів. Директор Access & Policy Elsevier Алісія Вайс повідомила, що видавництво вдалось до таких дій виключно заради полегшення виявлення і коректного цитування документів. Влучніше за Майка Тейлора з Брістольського університету і не відповісиш: Пробачте, Алісія, але це повна фігня, і ми двоє це знаємо. Висловити свою незгоду з бізнес-практикою Elsevier можна тут.

Як Нобелівська премія з літератури впливає на продажі книг

Згідно доповіді Booknet Canada, здобуття Нобелівської премії у галузі літератури призвело до значного збільшення продаж книг Еліс Манро. Не лише в Канаді (фантастичні +6650% протягом переможного тижня), а й у цілому світі. Проте, як виявилось, у самій Канаді не нобелівка має найбільший вплив на продаж книг, а національні Giller Prize та Canada Reads. Залишу нашим книговидавцям вимірювати благодатний вплив Шевченківської премії, а бібліотекарі, скажіть – забужківський Ангелус якось вплинув на книговидачу?

Citavi: організовуй знання

Помітив, що у світі бібліографічних менеджерів стрімко набирає популярності Citavi. Власне, Citavi це не лише бібліографічний менеджер, а й органайзер, який допоможе скласти каталог, упорядкувати цитати, а також спланувати завдання. Щоправда, безкоштовна версія програми має свої обмеження – не більше 100 бібліографічних записів. У разі перевищення ліміту база буде доступною лише для читання. З головних достоїнств – на хабрі запевняють, що Citavi автоматично створює список бібліографічних посилань для всіх використаних у документі джерел відповідно до вимог ВАК. Не маю змоги перевірити, оскільки програма працює лише під Windows 8, 7, або Vista, а у мене тільки ікспішка та м’ятний лінукс.

Хто найкращий вчений всіх часів і народів?

Дослідники з Indiana University Bloomington, використовуючи дані Google Scholar, вирахували h-індекси для 35000 науковців і дізналися ім’я найвпливовішого вченого всіх часів і народів. Ним виявився «батько психоаналізу», австрійський психолог Зиґмунд Фрейд. Не вважаю теорію психоаналізу науковою, оскільки вона не піддається фальсифікації, а тому буду використовувати даний мультидисциплінарний рейтинг як пересторогу, що не слід фанатично довіряти наукометричним показникам. З другого боку, Едвард Віттен і за даними Google Scholar – Едвард Віттен.

Закони Кларка у ТНТУ імені Івана Пулюя

Якщо добре поспостерігати, то у роботі вітчизняних книгозбірень можна побачити підтвердження законів Кларка, коли технології одних бібліотек видаються іншим цілковитою магією. Ось один з прикладів. На сайті Науково-технічної бібліотеки ТНТУ імені Івана Пулюя з’явився розділ «Науковці ТНТУ», у якому згенеровано інформацію про вчених університету, згідно з даними Scopus, інституційного репозитарію ELARTU та електронного каталогу НТБ. Певна річ, після відомих ініціатив МОНу, особливо цікавим виглядає саме частина зі Scopus. Дані отримуються на основі безкоштовного пошуку за автором Scopus Author Preview. Як бачите, можна просто розводити руками а-ля нема передплати, а можна творити і дивувати.

Бібліотечка громадянина

– Нет, – сказал Изя. – Воспевать они не станут. Тебе же Андрей сегодня объяснил насчет ученых. Так вот, великие писатели тоже всегда брюзжат. Это их нормальное состояние, потому что они – больная совесть общества, о которой само общество даже и не подозревает. 

Аpкадий и Боpис Стругацкие «Град обреченный»

Боротися і шукати, знайти і не здаватися

Відкрив для себе книгу Ісака Моргенштерна і Бориса Уткіна «Занимательная библиография» – про романтику та будні бібліографічного пошуку: «Одного разу до чергового бібліографа обласної бібліотеки звернувся студент з проханням допомогти знайти рекомендовану професором статтю з історії старих російських мір і ваг, назву і автора якої він не розчув, так само як і назву журналу. Перепитати студент посоромився – професор дуже поспішав, а на даний момент взагалі надовго поїхав з міста. Єдине, що ще запам'ятав читач, був номер журналу – 19.

Не намагайтесь повторити вдома

Цікаве дослідження від Юдит Бар-Ілан і команди – Beyond citations: Scholars' visibility on the social Web. Щоб дослідити, чи існує якийсь зв'язок між традиційними цитуваннями та поширенням наукових документів у мережі Інтернет, було зібрано дані про 57 доповідачів 2010 Leiden STI Conference: кількість цитувань їхніх документів у WoS і Scopus, наявність персональних веб-сторінок та профілів у соціальних мережах. Висновки, як прийнято серед науковців, неостаточні – зв'язок ніби є, але поки рано про щось говорити, слід краще зрозуміти, як і чому вчені використовують веб-інструменти. Попри це, виявилось, що кількість додавання документів у закладки Mendeley достатньо точно співвідноситься з кількістю цитувань цих документів у Scopus. 

Coursera для бібліотекарів

Шкода, однак популярний проект Coursera, що публікує освітні матеріали в Інтернеті у вигляді безкоштовних онлайн-курсів від викладачів з провідних університетів світу, поки не розжився жодним суто бібліотечним курсом. Попри це, вирішив відібрати кілька курсів, які дотичні до бібліотечної справи, роботи бібліотек внз та обслуговування користувачів. Більшість курсів доступні виключно англійською, якщо не злякались – зголошуйтесь. По закінченні можна претендувати на сертифікат, хоча, в наших умовах – не знаю, нащо він може згодитись. 

Редагування профілю в Scopus

Нарешті Scopus змилосердився над дослідниками і надав можливість об'єднувати свої статті під єдиним профілем. На сторінці інструменту Author Feedback Wizard, вводимо: варіанти написання прізвища (Add name variant = додати новий варіант), вибираємо профілі (Show recent documents = переглянути назви статей), обираємо бажане написання профілю, перевіряємо, вказуємо e-mail, відправляємо. Якщо все зроблено вірно, то на скриньку надійде повідомлення про те, що запит відправлений на опрацювання і незабаром Вас буде проінформовано про зміну профілю.

Avalon: медіа система для бібліотек внз

Нині відео та аудіо колекції все частіше використовують для освітніх потреб, і, схоже, у майбутньому дана тенденція лише посилюватиметься. Передбачаючи майбутні виклики, під пильним наглядом бібліотекарів Indiana University та Northwestern University, створено Avalon Media System – відкрите ПЗ, що дозволяє бібліотекам і архівам легко створювати, управляти, надавати доступ до власних медіа-колекцій. Спробувати Avalon у дії можна на демо-сервері проекту. Зараз доступний для завантаження реліз другої версії, випуск наступних оновлень заплановано на зиму-весну 2014 р.

Організація роботи комплексу інформаційно-технологічних систем бібліотеки ВНЗ

Не допустіть, щоб залишився без належної уваги ґрунтовний посібник від Оксани Бруй та Олени Пономаренко «Організація роботи комплексу інформаційно-технологічних систем бібліотеки ВНЗ : методичні рекомендації». У посібнику представлено Комплекс із 13 основних інформаційно-технологічних систем, який допомагає реалізувати інноваційну стратегію і покриває всі основні бібліотечні, забезпечувальні та управлінські процеси вузівської бібліотеки, та надано рекомендації, щодо їх впровадження в бібліотеці ВНЗ. Словом – Що вам ще потрібно? Наріжте цей pdf-файл дрібними частинами, тим самим виконавши план з написання різноманітних інструкцій на наступні 10 років, та заходіться втілювати, втілювати і втілювати.

Google Scholar Library

Віднедавна Google Академія також пропонує створювати свою особисту колекцію статей. Нова послуга Google Scholar Library дозволяє зберігати документи прямо зі сторінки пошуку та організовувати їх за темами. Достатньо натиснути кнопку Save і документ буде додано у My library. Поки що «Моя бібліотека» з’явилась лише у англійській версії, відтак, щоб активувати послугу у своєму акаунті, слід перейти у Google Scholar in English. Особливих переваг у використанні саме Google Scholar Library не помітив, тому поки що нема сенсу змінювати свій улюблений бібліографічний менеджер.

Відкриття Америки Ч. 2

У складі делегації програми «Відкритий світ», що фінансується Конгресом США, побував у п’ятьох американських бібліотеках: Library of Congress, The University of Chicago Library, Chicago Public Library, Northwestern University Library та Newberry Library. Всі хто слідкує за моїми твіттами, вже мали змогу переглянути кілька вибраних світлин зі згаданих бібліотек, тому у даному пості мова йтиме виключно про те, що не потрапило у тві-трансляцію. 

Відкриття Америки Ч. 1

Дякуючи програмі «Відкритий світ» пощастило побувати у бібліотеках США. Програма створена та фінансується Конгресом США і покликана зміцнювати взаєморозуміння й співробітництво між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання можливості українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися зі своїми американськими колегами й обмінятися досвідом та ідеями. Багато хто прогнозував, що заокеанський вояж дасть мені тонни інформації для нових постів, але поки підозрюю, що стане лише на 2 записи. Спершу поділюся загальними враженнями від бібліотек США, а згодом – чим найбільше запам’яталась кожна з відвідуваних бібліотек.

Квартет Крилова від Львівської міської ради

Ірина Подоляк: «Розуміємо, якщо 20 років не ставили до людей жодних запитань і вдавали, що не існує публічних бібліотек, то тепер треба щось робити. Але рік минув, і нічого не змінилося. Бібліотекарі не знають, хто живе в їхньому районі, як мають знайти свою ідентичність, не виявляють ініціативи, а заходи часто проводять для галочки: до Дня матері, Дня бібліотекаря, дня народження Кобзаря тощо. Коли ми щось пропонуємо, чуємо стандартну відповідь: «Ми це все знаємо. Ви нам нічого нового не сказали». Тоді в нас виникає логічне запитання: чому ж нічого не роблять? <…> Якщо поглянути на бібліотечні звіти, виникає враження, що в бібліотеках просто кипить життя. Але коли я заходжу в бібліотеки, завжди чую те саме: «Ще немає людей, але за годину буде відвідувачів 20». І коли не прийдеш — завжди те саме».

Безкоштовні конструктори мобільних додатків

Для того, щоб створити мобільний додаток бібліотеки необов’язково читати заморські статті та опановувати тонкощі програмування. Достатньо просто скористатись одним зі спеціальних онлайн-конструкторів. Серед сервісів, що пропонують умовно безкоштовний варіант можна рекомендувати TheAppBuilder.com та iBuildApp.com. Безкоштовно означає, що створений додаток міститиме рекламу, тому навряд це на 100% оптимальне вирішення для бібліотек, але як тест на затребуваність – сам раз. 

Розробка веб-додатку бібліотеки для мобільних пристроїв

Аналіз статистики бібліотеки Loughborough University показав, що приблизно 1200 користувачів щомісяця звертались до веб-сайту за допомогою мобільних пристроїв. Відтак, Джейсон Купер та Гері Брюертон (Jason Cooper & Gary Brewerton) вирішили спростити життя своїм читачам і розробили прототип веб-додатку на HTML5 з використанням jQuery Mobile. Хоч мобільний додаток і отримує у розпорядження обмежені ресурси пристрою, розробники вирішили зупинитись саме на ньому, оскільки такий додаток може працювати на різних платформах і не потребує відповідного магазину для завантаження (як, наприклад, iTunes для Apple, чи Google Play для Android).

Як провести вебінар

У публікації Міхала Черни ви знайдете хороший огляд вільних та комерційних сервісів для проведення вебінарів. Також, пан Міхал пише: Позитивно, що технології дозволяють подолати великі відстані без необхідності витрачати значні кошти, однак вебінари суттєво обмежують налагодження соціальних контактів – немає можливості поглянути на аудиторію, обговорити питання особисто, втрачається творча атмосфера плідної співпраці… Словом, ви зрозуміли – доки не вигадають плагін «онлайн-фуршет», доти стару-добру конференцію ніщо не замінить.

Scopus: наші журнали +2

Згідно вересневого title list, ще двійко українських наукових видань здолали шлях до Scopus. Ними стали: науковий журнал Інституту електродинаміки НАН України «Технічна електродинаміка» (Technical Electrodynamics) та науковий журнал громадської організації Центр соціологічних досліджень «Economics & Sociology». Вітання редколегіям! Нагадую, що просто відбираю журнали за країною-видавцем, а за більш докладною інформацією заглядайте на сайт Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus.

Імітація наукової творчості

Надія Зелінська: «…Сучасна імітаційна наукова праця, замість узагальнення результатів власних спостережень і досліджень автора, найчастіше уміщує відомості, скачані із Всесвітньої мережі та, у кращому (!) випадку, скомпільовані з різних джерел (і при цьому – ще й перепущені через програму комп’ютерного перекладу). Окрім явної шкоди від вторинності (або й третинності!), що завдають науці такі твори, вони призводять до поступової руйнації креативної складової дискурсу, адже, не відображаючи реального творчого процесу, в який залучені всі відчуття та переживання автора (що могли б позначитися на структурі та стилістиці тексту), вони конструюються за заданими лекалами, з допомогою усталених конструкцій, до того ж, внаслідок відомої недосконалості програм перекладу, спричиняють лексико-термінологічне засмічення і без того проблемної української наукової мови…».

Open Access Week 2013: на манеже те же

Знову кульгає українськими книгозбірнями Тиждень Відкритого доступу. На манеже те же: УАБС, ЧНУ, СумДУ, НаУКМА, ТНТУ. Ще якось можна зрозуміти мляві акти імітації підтримки від наших досвідчених науковців – вони зробили собі кар’єру ще у довебівську епоху і від добра добра не шукають. Але чому ж «ті, хто знаходиться на периферії наукового співтовариства, і чий професійний статус ще несформований» не поспішають підтримувати ВД? Звичайно, підтримка руху не зводиться до помаранчевого значка на грудях, чи випічки тістечок з відкритим замочком, але, повірте мені на слово – взаємозв’язок, між активністю підчас Тижня і реальною підтримкою, справді існує.