Відкриття Америки Ч. 2

У складі делегації програми «Відкритий світ», що фінансується Конгресом США, побував у п’ятьох американських бібліотеках: Library of Congress, The University of Chicago Library, Chicago Public Library, Northwestern University Library та Newberry Library. Всі хто слідкує за моїми твіттами, вже мали змогу переглянути кілька вибраних світлин зі згаданих бібліотек, тому у даному пості мова йтиме виключно про те, що не потрапило у тві-трансляцію. 

Відкриття Америки Ч. 1

Дякуючи програмі «Відкритий світ» пощастило побувати у бібліотеках США. Програма створена та фінансується Конгресом США і покликана зміцнювати взаєморозуміння й співробітництво між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання можливості українським лідерам у різних галузях діяльності зустрітися зі своїми американськими колегами й обмінятися досвідом та ідеями. Багато хто прогнозував, що заокеанський вояж дасть мені тонни інформації для нових постів, але поки підозрюю, що стане лише на 2 записи. Спершу поділюся загальними враженнями від бібліотек США, а згодом – чим найбільше запам’яталась кожна з відвідуваних бібліотек.

Квартет Крилова від Львівської міської ради

Ірина Подоляк: «Розуміємо, якщо 20 років не ставили до людей жодних запитань і вдавали, що не існує публічних бібліотек, то тепер треба щось робити. Але рік минув, і нічого не змінилося. Бібліотекарі не знають, хто живе в їхньому районі, як мають знайти свою ідентичність, не виявляють ініціативи, а заходи часто проводять для галочки: до Дня матері, Дня бібліотекаря, дня народження Кобзаря тощо. Коли ми щось пропонуємо, чуємо стандартну відповідь: «Ми це все знаємо. Ви нам нічого нового не сказали». Тоді в нас виникає логічне запитання: чому ж нічого не роблять? <…> Якщо поглянути на бібліотечні звіти, виникає враження, що в бібліотеках просто кипить життя. Але коли я заходжу в бібліотеки, завжди чую те саме: «Ще немає людей, але за годину буде відвідувачів 20». І коли не прийдеш — завжди те саме».

Безкоштовні конструктори мобільних додатків

Для того, щоб створити мобільний додаток бібліотеки необов’язково читати заморські статті та опановувати тонкощі програмування. Достатньо просто скористатись одним зі спеціальних онлайн-конструкторів. Серед сервісів, що пропонують умовно безкоштовний варіант можна рекомендувати TheAppBuilder.com та iBuildApp.com. Безкоштовно означає, що створений додаток міститиме рекламу, тому навряд це на 100% оптимальне вирішення для бібліотек, але як тест на затребуваність – сам раз. 

Розробка веб-додатку бібліотеки для мобільних пристроїв

Аналіз статистики бібліотеки Loughborough University показав, що приблизно 1200 користувачів щомісяця звертались до веб-сайту за допомогою мобільних пристроїв. Відтак, Джейсон Купер та Гері Брюертон (Jason Cooper & Gary Brewerton) вирішили спростити життя своїм читачам і розробили прототип веб-додатку на HTML5 з використанням jQuery Mobile. Хоч мобільний додаток і отримує у розпорядження обмежені ресурси пристрою, розробники вирішили зупинитись саме на ньому, оскільки такий додаток може працювати на різних платформах і не потребує відповідного магазину для завантаження (як, наприклад, iTunes для Apple, чи Google Play для Android).

Як провести вебінар

У публікації Міхала Черни ви знайдете хороший огляд вільних та комерційних сервісів для проведення вебінарів. Також, пан Міхал пише: Позитивно, що технології дозволяють подолати великі відстані без необхідності витрачати значні кошти, однак вебінари суттєво обмежують налагодження соціальних контактів – немає можливості поглянути на аудиторію, обговорити питання особисто, втрачається творча атмосфера плідної співпраці… Словом, ви зрозуміли – доки не вигадають плагін «онлайн-фуршет», доти стару-добру конференцію ніщо не замінить.

Scopus: наші журнали +2

Згідно вересневого title list, ще двійко українських наукових видань здолали шлях до Scopus. Ними стали: науковий журнал Інституту електродинаміки НАН України «Технічна електродинаміка» (Technical Electrodynamics) та науковий журнал громадської організації Центр соціологічних досліджень «Economics & Sociology». Вітання редколегіям! Нагадую, що просто відбираю журнали за країною-видавцем, а за більш докладною інформацією заглядайте на сайт Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus.

Імітація наукової творчості

Надія Зелінська: «…Сучасна імітаційна наукова праця, замість узагальнення результатів власних спостережень і досліджень автора, найчастіше уміщує відомості, скачані із Всесвітньої мережі та, у кращому (!) випадку, скомпільовані з різних джерел (і при цьому – ще й перепущені через програму комп’ютерного перекладу). Окрім явної шкоди від вторинності (або й третинності!), що завдають науці такі твори, вони призводять до поступової руйнації креативної складової дискурсу, адже, не відображаючи реального творчого процесу, в який залучені всі відчуття та переживання автора (що могли б позначитися на структурі та стилістиці тексту), вони конструюються за заданими лекалами, з допомогою усталених конструкцій, до того ж, внаслідок відомої недосконалості програм перекладу, спричиняють лексико-термінологічне засмічення і без того проблемної української наукової мови…».

Open Access Week 2013: на манеже те же

Знову кульгає українськими книгозбірнями Тиждень Відкритого доступу. На манеже те же: УАБС, ЧНУ, СумДУ, НаУКМА, ТНТУ. Ще якось можна зрозуміти мляві акти імітації підтримки від наших досвідчених науковців – вони зробили собі кар’єру ще у довебівську епоху і від добра добра не шукають. Але чому ж «ті, хто знаходиться на периферії наукового співтовариства, і чий професійний статус ще несформований» не поспішають підтримувати ВД? Звичайно, підтримка руху не зводиться до помаранчевого значка на грудях, чи випічки тістечок з відкритим замочком, але, повірте мені на слово – взаємозв’язок, між активністю підчас Тижня і реальною підтримкою, справді існує.

Відкритий доступ не шкодить продажу книг

У рамках нідерландського проекту з вивчення відкритих монографій OAPEN-NL півсотні наукових книг одночасно були представлені і у відкритому доступі, і на продаж за традиційною схемою. Дослідження показало, що страхи видавців перед відкритим доступом необґрунтовані – ВД не знизив продажі книг. Остаточна доповідь OAPEN-NL містить велику кількість рекомендацій та різноманітних даних, серед яких приємно було дізнатися, що у Нідерландах, попри натиск ґуґлів та амазонів, Моя університетська бібліотека – улюблене місце доступу до електронних книг.

І от завіса вже шумить

Хто пробував бавитись у футуролога, знає – роздуми навколо бібліо-апокаліптичних марень неодмінно приведуть до аналогій з театром. Розмови про неминуче зникнення пестунчиків Мельпомени, мабуть, розпочалися відразу після прибуття потягу на вокзал Ла-Сьота. Минуло століття, і майбутнє та сьогодення театрів вже видається більш райдужним за бібліотечне. Якби так нам скопіювати та пересадити цю ділянку театрального коду, що відповідає за безсмертя?

ChemSpider

Безкоштовна хімічна база даних ChemSpider, від Royal Society of Chemistry, містить відомості про понад 26 мільйонів хімічних сполук, їх властивості та пов’язану з ними інформацію. Дані збираються з більш як 440 різноманітних джерел: наукових статей, каталогів хімічних речовин, баз даних, патентних агентств, сайтів університетів та приватних колекцій. У результатах пошуку відразу присутні посилання на першоджерела, що значно спрощує процедуру перевірки достовірності знайденої інформації.

Зрозуміти читача

Журналісти Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення»: За добу стіни Національної бібліотеки імені Вернадського відвідує понад 500 читачів. До електронних версій, в цей ж час, звертається близько 50000 людей. Надаючи доступ до супер-пупер імпакт-факторних журналів – навіть близько не вдається досягти такої кількості звернень, а унікальний портал НБУВ зберігає лаяні вітчизняні мурзилки і отримує грандіозну статистику відвідувань. Чи свідчить цей факт про те, що іноземними ресурсами читачів у бібліотеки не повернеш?

Досить прикидатись!

Не завжди легко сформулювати те, що відчуваєш + інколи, корисно дізнатися, що інші відчувають так само. Пост від MG Siegler (про це не писав тільки лінивий): «Деякі люди пов’язують кінець бібліотек з крахом освіти, чи взагалі всієї цивілізації. Однак, реальність така, що освіта навпаки розвивається – нині будь-хто може запросто отримати інформації більше, ніж зберігається у самих великих бібліотеках світу. Та попри це, ми старанно оберігаємо і тримаємось за романтичне поняття бібліотека, боїмось, що без нього все розвалиться. Саме тому, ми намагаємось залишити будівлі бібліотек відкритими: коворкінг-простір, медіа лабораторія, художня галерея… Однак, неможливо далі прикидатися, що бібліотеки й досі служать меті, якій вони більше не служать». 

Книжкові клуби у соціальних мережах

Рамон-Альберто Мансо-Родрігес (Ramón-Alberto Manso-Rodríguez) захопився благодатним впливом онлайнових книжкових клубів на популяризацію читання та підсунув бібліотекам простеньку елегантну ідею – підглянути, запозичити і замутити власний. Теоретично все дуже просто: створюємо у популярній соцмережі групу, або сторінку, призначаємо модератора, визначаємось з аудиторією, політикою наповнення та просування, дбаємо про зворотній зв’язок, направляємо обговорення у потрібне русло.

Android для науки

Вирішив укласти список безкоштовних Android-додатків, які б стали у нагоді науковцям, студентам, бібліотекарям. Попри те, що кількість пропозицій у Google Play постійно зростає, мені вдалось знайти не так вже й багато корисних додатків, а відтак, допомагайте розширювати список. Свідомо відкидав різноманітні шпаргалки, новини науки, цікаві факти, 3D-моделі… оскільки, користь від їх встановлення для дослідника сумнівна, та й авторитетність джерел інформації часто видається підозрілою. 

EZproxy допоможе

Спраглі комерційних ресурсів користувачі, інколи, штурмують пошукові системи запитами а-ля username password назва ресурсу. Як правило, подібні пошуки приречені на невдачу. Однак, слід пам’ятати, що сьогодні багато бібліотек для надання доступу до веб-ресурсів, які проводять аутентифікацію користувачів по IP-адресі, використовують проксі-сервер EZproxy. Це дозволяє користувачам користуватись передплаченими електронними ресурсами бібліотеки з домашнього, чи будь-якого іншого комп’ютера. Відтак, тим користувачам, що доповнюють свої пошукові запити словом ezproxy – трохи частіше усміхається сонечко.

Смерть оглядових статей у світовому бібліотекознавстві

Махмуд Хосвєрді (Mahmood Khosrowjerdi) позабавлявся з 32 бібліотекознавчими журналами 2007-2011 рр. (приблизно 50.31 документів/рік) і виявив, що оглядові статті становлять лише 6% з цих документів. Таке катастрофічне зменшення кількості оглядових статей, на думку автора, може бути пов’язане з низькою швидкістю їх публікації, так як більшість наукових журналів мають доволі жорсткі критерії: одні друкують виключно відгуки, інші ж вимагають, щоб список джерел містив не менш, ніж 100 позицій. Вчений-бібліотекознавець повинен витратити море зусиль та часу, щоб зібрати-оцінити роботи, а його огляд може так і залишитись неопублікованим. Відповідно, така редакційна політика змушує авторів орієнтуватись саме на емпіричні дослідження. 

Портал LABiB

Стараннями Programu Rozwoju Bibliotek (польський «Бібліоміст») створено бібліотечний портал LABiB, що покликаний допомагати бібліотекарям ділитися знаннями та досвідом, а також спростити процес обговорення актуальних проблем. Портал ЛяБаб містить три основні розділи: Zdobywaj wiedzę (Отримуй знання) – перегляд проектів, Dziel się pomysłami (Ділись ідеями) – розмістити власні пропозиції, Wspieraj innych (Підтримуй інших) – відповісти на питання колег.

Замальовки з Ярмарку

Повернувся з третього ярмарку бібліотечних інновацій «Сучасна бібліотека: рухаємось вперед». Помпезна подія відбулась на НСК «Олімпійський» і безперечно забрала в організаторів до біса багато часу, нервів, зусиль та бабла. Повний звіт про подію шукайте на інших ресурсах, я ж поділюсь лише кількома замальовками, що найбільше врізались у пам'ять. 

Портал ВИНИТИ

Науково-інформаційний портал ВИНИТИ РАН надає доступ до інтегрованих науково-інформаційних ресурсів Російської академії наук, Державної системи науково-технічної інформації та інших структур у відповідності з основними напрямками розвитку науки, техніки та економіки. Пошук ресурсів на порталі організований за тематичними розділами і проблемно-орієнтованим проектам. 

Як провінційна бібліотекарка може перетворитися на менеджера культури

Ольга Герман, прес-служба «Форуму Видавців»: «Олександр розповів про завзяту стареньку бібліотекарку, що на конференції запропонувала привертати увагу дітей до книги за допомогою солодкої нагороди. Гаврилов додав, що бабуся навіть валюту «ум», себто «розум», вигадала, давала малечі за прочитані книжки. За «розум» діти мали шоколадки зі знижкою: «В той момент, коли у старенької виникла ця ідея, вона стала менеджером культури. Це тоді, коли ти перестаєш просто сидіти, дути губи, що ніхто не фінансує, «дайте копійку, а то Ви свиня». Бабуся натомість просто перебудувала культурну ситуацію в місті». 

Article Search Qross

Оригінальний японський пошуковий інструмент Article Search Qross дозволяє проводити пошук на сайтах J-STAGE, CiNii, PubMed, PLOS і одразу в результатах отримувати показники використання знайдених документів у різних соціальних сервісах (Mendeley, CiteULike, Twitter, Facebook, Altmetric). Окрім, переваг швидкої альтметрикс-оцінки, усі зареєстровані користувачі зможуть безкоштовно робити закладки, зберігати статті в Mendeley, або в Evernote, імпортувати дані у форматах BibTeX/RIS, зберігати та переглядати історію пошуків. 

Як знайти, або розрекламувати конференцію

Шукати в Інтернеті інформацію про вітчизняні бібліотечні конференції – завдання не з приємних. Як правило, сайти бібліотек обмежуються виключно повідомленнями про власні заходи і, крім того, подекуди розміщують їх у самих несподіваних розділах. Логічно, зручно і правильно було б об’єднувати повідомлення про наші конференції на єдиному ресурсі, і відсутність даного лише підкреслює факт дикої розпорошеності вкраїнського бібліо-простору. 

Хештег для Scopus

За минулі півроку до мене звернулось аж 2 науковці з проханням допомогти їм дістати список власних публікацій у Scopus. Навіть якби їх було 20, 200… передплата Scopus видається дуже дорогою забавкою для задоволення таких невеличких потреб. Для проведення масштабних наукометричних досліджень, чи прийняття важливих управлінських рішень – ціна (мабуть) об’єктивна, але платити такі гроші лише щоб надати інформацію МОН про наявність публікацій у виданнях, які включені до міжнародних наукометричних баз – це марнотратство. 

Безпечні поляки

На веб-сайті польського Інституту бібліотекознавства та наукової інформації побачив розділ Książka e-adresowa, де зібрано всі електронні адреси викладачів інституту. Просто і зручно. Нагадало це мені, що більш як півроку тому, робив огляд веб-сторінок вітчизняних установ, які готують майбутніх бібліотекарів. У лідерів справи з контактною інформацією були ще сяк-так, а ось в аутсайдерів спостерігалась повна зневага до е-контактів. За той час, що минув краще не стало (навіть навпаки – сторінка кафедри РДГУ не відповідає). Воно й зрозуміло – електронну пошту краще приховувати, чи взагалі не мати, адже за вицвілими конспектами можна легко заховатись, а в електронці ще щось не те напишеш… 

Коротка інструкція користувача EndNote Basic

Вигадані барикади

Олена Максименко: «…Новий навчальний рік розпочнеться для аспірантів з ускладнень, до того ж не лише бюрократично-паперових, а й фінансових, бо публікація п’ятьох наукових статей потребує більших коштів». Насправді все залежить від журналу: є плата за друк, є плата за паперовий примірник, є безкоштовні, є з авторським гонораром. Однак, судячи з кількості коментарів на блозі а-ля «Підкажіть де опублікувати статтю з…», більшість наших аспірантів понад усе на світі любить затишний кафедральний збірник і злегка отетеріли почувши від МОН, що в інших країнах також існують наукові видання.

Зарядний пристрій для бібліотек

Крім законодавчих западлянок, псувати життя ноутбукам, планшетам, електронним книгам… в українських бібліотеках, може ще і така дрібничка як зарядний пристрій. Користувачі недорогих бюджетних моделей повинні вже були переконатись, що частіше виходять з ладу не самі ПК, а зарядні до них. Оскільки, у виробників манічка наробити різних роз’ємів, підібрати потрібний буває досить складно. Якщо розуміти, що купівля будь-чого у держорганізаціях відбувається не просто «пішов та й купив», а у переможця тендеру може виявитись небагатий вибір зарядних пристроїв, то бібліотека завжди ризикує опинитися наодинці з незарядженими = непотрібними одиницями зберігання.

Показушна економія

Постановою нашого Кабміну від 22.10.2008 № 943 (943-2008-п) «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» приписано припинити придбання автотранспорту, меблів, мобільних телефонів, ноутбуків. Хоч у тенетах і можна знайти роз’яснення Державної казначейської служби України щодо того, що освітня установа не є органом державної влади, однак у наказах Міносвіти люблять згадати дану постанову Кабміну.

Як написати наукову статтю: онлайн-курс від Стенфордського університету

З 24 вересня Стенфордський університет планує безкоштовно навчати всіх бажаючих як писати наукові статті. Курс SciWrite: Writing in the Sciences триватиме 8 тижнів та потребуватиме біля 4-8 годин зусиль на тиждень. Курс, передусім, розрахований на медиків, але бібліотекарів ніхто не виганятиме. Більш того, пишуть, що для non-science disciplines буде достатньо і перших 4-ох тижнів. Учасники, що наберуть не менше 60% балів отримають сертифікат, яким запросто можна буде понтуватись. Перешкодою може стати лише лінь, брак часу і знання англійської.

Нова платформа для Наукової періодики України

Періодику остаточно переводять на нову платформу задля надання можливості організовувати пошук за авторами та назвами публікацій, роком видання, ключовими словами. Крім того, з вересня за опрацювання Наукової періодики України відповідатиме відділ формування і обліку електронних інформаційних ресурсів НБУВ. Схоже на те, що підозри бібліо-панікерів щодо комерціалізації порталу були безпідставними, а нові номери наших читаних-перечитаних бібліотекознавчих видань вже з’явилися на ресурсі.

OAPEN

Бібліотека OAPEN пропонує читачам колекцію вільнодоступних наукових книг з гуманітарних та суспільних дисциплін. Кирилицею поки можна почитати лише про естонських старовірів. Серед загадкових особливостей відзначу – попри наявність книги у відкритому доступі (на сторінках OAPEN натискаємо кнопку і отримуємо файл безкоштовно), на сайті видавця все рівно чомусь може бути вказана ціна за електронну версію.

Від інфометрії до datametrics

Міляуша Галявієва: «Чи поняття «знання» витісняє поняття «інформація» і чи не перетвориться незабаром поняття «інфометрія» на «epistometrics» (від епістемологія)? Чи існують кордони інфометрії? Як співвідноситься інфометрія з іншими науковими дисциплінами, що також пропонують кількісні методи дослідження об’єктів? Чи можливе об’єднання в одну макродисципліну, наприклад, «datametrics»?». Згідно Віктора Кавалера (Victor Cavaller), дейтаметрікс включає в себе набір методів для вивчення інформації незалежно від її форми. Подібна дефініція явно наступає на пальці документології Столярова і спробуйте у цій кашиці відділити одне від іншого. Підозрюю, що через таке буяння «метрик» і «логій», дід Оккам перевертається раз за разом.

Ефект очевидця

Якось у Квінсі, покидьок 35 хвилин убивав жінку на очах у 38 свідків. Випадок шокував Америку – Чому ж ніхто не втрутився, не викликав поліцію? Психологи пояснили, що таке ганебне невтручання свідків пов’язане з великою кількістю учасників події – кожен з нас очікує, що хтось інший надасть допомогу. А раптом наш бібдиявол також ховається у «моя хата з краю»? Було б не зле, адже психологи переконують, що люди, які знайомі з ефектом очевидця, охочіше надають допомогу в критичних ситуаціях. Відтак, тепер кожен, хто прочитав даний пост, хоч на секунду замислиться, що запропонувати доповнення до правил бібопису, допомогти читачу, заступитись за колегу, розробити інструкцію, побороти стереотипи, підтримати відкритий доступ... більше нікому.

Як процитувати твіт у науковій статті?

Попри те, що довжина твіта не більше 140 символів, таке маленьке повідомлення може містити багато інформації. Але як правильно процитувати твіт, адже стандартні правила не зовсім підходять? Ось, Американська асоціація сучасних мов (MLA) пропонує: Athar, Sohaib (ReallyVirtual). "Helicopter hovering above Abbottabad at 1AM (is a rare event)." 1 May 2011, 3:58 p.m. Tweet. Виглядає ніби логічно. Особливо тішить наявність дати створення твіту, замість дати звернення. Подібні нюанси виникають і при цитуванні повідомлень соцмереж (наприклад, для Facebook радять вказувати тип сторінки: Fan Pages, Group Pages, Profile Information). Побоююсь, якщо в Україні на бібліотечній конференції запитати про норми цитування твітів, статусів… – більшість не зрозуміє, а решта сприйме за провокацію.

«З», «по» і «не буде»

Що не кажіть, а багатим та насиченим видалось життя Наукової бібліотеки ім. Максимовича у червні. Відразу ж на головній сторінці сайту нашого улюбленого методичного центру для вузівських бібліотек України, знаходимо: обслуговувати не буде, буде працювати з, не буде працювати з… Піклування про читачів це чудово, але навіщо зберігати усі ці повідомлення на головній?!

Патентні тролі

Патентна система має свої діри, якими поспішають скористатись патентні тролі – фірмочки, що скуповують широкі патенти і потім погрожують ними юридичним та фізичним особам вимагаючи частину прибутків. Самі патентні тролі, як правило, нічого не виробляють, а лише відстежують потенційних жертв. Звичайно, що таке шахрайство шкодить малому та великому бізнесу, інноваційному розвитку, адже кому охота братись щось виготовляти, коли їм погрожують судовим позовом. Щоб приборкати неслухняних тварючок створено спеціальний веб-ресурс Trolling Effects, де можна дізнатись більше про патенти, тролів і способи захисту. 

Польські бібліографічні бази даних

Славний наказ МОН підштовхує вітчизняних здобувачів до активного вивчення періодики країн-сусідів. Відтак, вирішив запропонувати читачам короткий перелік польських баз даних, що можуть допомогти дати відповідь на актуальне питання – куди б заслати статтю? Для тих, хто боїться польської є попередні дописи про scimago-thomson та РИНЦ. 

Вік живи, вік учись

Нині у багатьох вітчизняних бібліотеках намагаються запровадити нову послугу – а-ля навчимо людей похилого віку користуватись комп'ютером. Парадоксально, однак упродовж багатьох років найпопулярнішою причиною бібліо-негараздів вважали саме невміння вікових працівників користуватись комп’ютером. Навіть нашому головному спеціалісту з навчання працівниць постальцгеймерівського віку, за всі години викладання, не вдалось отримати ну хоч трішечки оптимістичних результатів. До чого я веду – або ці успіхи для того, щоб задобрити різноманітні програми (на подобі «Бібліоміст») і їм можна вірити так само, як статпоказникам наприкінці року, або наша педагогічна думка таки винайшла спеціальні пігулки?! Поділіться, хто що знає.

Лимони і електронна книжка

В Україні все частіше відбуваються різноманітні біля-наукові ярмарки, фестивалі, форуми… участь в яких була б усіляко корисною для бібліотекарів. Проте, показати гідний бібліотечний перформанс не так-то просто. Погодьтеся, що це страшенно нудно, коли на стенді нічого не крутиться і не вибухає. Майстри бібліографічного перегляду книги надійно бережуть свої секрети, а самі по собі наші традиційні совкові бібліотечні стенди відіб’ють охоту від науки, читання, життя… будь-кому, хто матиме необережність підійти занадто близько. Що робити?! 

Рекомендація

Помітив – для того, щоб закинути результати власних наукових пошуків у журнал, збірник, чи на конференцію… редакції-організатори все частіше вимагають рекомендації. Невже таким чином редактори та організатори знімають з себе відповідальність за майбутнє дітище?! Хіба десяток світлих умів (як мінімум кандидати наук) не в стані оцінити наукову вартість надісланих матеріалів – відрізнити науковий результат від жартів SCIgen?! А можливо навпаки – рекомендація сигналізує, що попри певну сумнівність матеріалу, він надійшов з правильних джерел?! Сумніваюсь, що комусь би відмовили в участі, чи публікації лише через брак рекомендацій, однак для зелених дослідників з невеликих міст та установ отримати рекомендацію = зайві гризоти.

ДокШир: документи, що прагнуть поширення

Зустрічайте новий вітчизняний проект ДокШир, що створено задля безперешкодного поширення ініціатив руху Відкритого доступу серед українських фахівців бібліотечної справи. Проект покликаний надавати вичерпну інформацію про відкриті національні та міжнародні бібліотекознавчі веб-ресурси і забезпечувати детальну технічну підтримку з питань самоархівування та промоції вітчизняних бібліотекознавчих документів. На разі ДокШир складається з трьох основних розділів: 1) короткий путівник по світу Відкритого доступу; 2) навігатор, що містить посилання на відкриті кириличні та абецадлові бібліотекознавці видання; 3) майданчик для представлення власних робіт. 

Загін не помітив втрати бійця?

Минуло майже півроку, а цьогорічні номери вітчизняних бібліотекознавчих видань досі відсутні на порталі Наукова періодика України. Можливо причина в оновлені сайту НБУВ, можливо ще в чомусь… але погляньте, як відреагувала українська бібліотечна спільнота на таку затримку! Жодних звернень, жодних повідомлень від самої НБУВ, жодного росту активності використання тематичних, інституційних репозитаріїв, чи ресурсів на подобі FigShare! Злі язики говорять, що зникни ці видання взагалі – реакція була б така сама.

Про атестацію

У нас відбулась атестація. Почувши радісну звістку, про грядущу перевірку на відповідність займаній посаді, категорія «кому за 70» швидко зметикувала, і: а) Знайшли у себе болячки з якими не те що проходити атестацію, а й працювати не можна, відповідно – лише своєю присутністю вони й так роблять людству неоціненну послугу; б) Провели оперативні коридорні наради, що покласти у кульочки. Ось тут вже захвилювалися ті, кому за 60… У результаті, майже всі вікові уникнули перевірки кваліфікації і продовжуватимуть й надалі досліджувати свої сни, телепрограму та політику ціноутворення на виставці білоруської білизни.

Кімната-музей у бібліотеці

У міській бібліотеці естонського міста Сілламяе відкрили кімнату спогадів, у якій відвідувачі зможуть полюбуватись прасками, закордонною біжутерією, флаконами з парфумами… Для запуску такої атракції навіть довелося перенести Інтернет-пункт у читальний зал. Підозрюю, що приклад естонських колег далеко не унікальний, адже подібні «кімнатки» – це часто не лише абстрактне благо для пенсіонерів та молоді, а й цілком матеріальне бюджетне місце на многая літа. Головне назвати усе це діло правильно.