Новий стандарт каталогізації Resource Description and Access (RDA)

Ви ще не взяли участь в опитуванні щодо зацікавленості в RDA? Ворушіться! Стандарт каталогізації RDA (Resource Description and Access) містить інструкції та керівні принципи для опису та доступу до ресурсів. Стандарт переважно використовують в англомовних країнах, проте фахівці з низки європейських країн також зацікавлені у впровадженні RDA. Для чого людям цей стандарт? Звичайно, для сприяння обміну та ефективному управлінню даними на міжнародному рівні (а не лише з Таджикистаном). AACR2 віджив своє, стрімко розвиваються технології, з’явились нові види документів, змінились вимоги користувачів до бібліотечних каталогів… та головна перевага RDA – попри появу багатьох систем метаданих, стандарт не залежить від форми їх презентації. Шлях RDA в Україну нмд буде довгим і тернистим, але це лише питання часу.

Секрети «Історички»

Схоже серед українських бібліотек з’явився беззаперечний лідер з просування бібліотеки у соціальних мережах. Так, станом на червень 2014 р. кількість прихильників Національної історичної бібліотеки України у популярній мережі Google+ вже перетнула позначку 10000! Якщо не помиляюсь – такі вершини досі залишаються недосяжними для решти вітчизняних бібліотек. Хоча кількість прихильників «історички» в інших соцмережах не така вражаюча, все рівно, залюбки б завітав на тематичний майстер-клас від спеціалістів НІБУ. Якщо буде щось подібне – дайте знати.

Замість тисячі слів

Класики інформаційної архітектури повчають, що на веб-сайтах слід дуже обережно використовувати піктограми, малюнки… для позначення розділів. Зображення може бути варте тисячі слів, але не завжди зрозуміло, яке ж саме слово з цієї тисячі малося на увазі. На бібліотечних веб-сайтах також зустрічаються піктограми (як правило різноманітні варіації на тему E, @, I) до яких, самі наповнювачі веб-сторінок вже звикли, а от користувачам значення того, чи іншого мальовидла може видатись далеко неочевидним. Для демонстрації, щоб даремно не злостити бібліотекарів, обрав сайт випускників однієї зі шкіл Києва (+ для важкості некоректно прибрав підписи розділів). Б'юсь об заклад, що вміст багатьох розділів ви зрозумієте і без підписів, однак вміст деяких – залишиться для вас загадкою.

Саморобна підставка для сканера штрих-кодів

Натрапив нині на оригінальне побажання: чи можна якось отримати саму лише підставку для сканера штрих-кодів? Здавалося б, така нехитра штучка – а коштувати може кілька сотень гривень! Відтак, вирішив спершу пошукати у тенетах – раптом вдасться змайструвати підставку самотужки. Знайшовся простесенький варіантів від Unitech, що запросто можна відтворити в жерсті, але важко сказати на скільки конструкція зручна у використанні. Читачі, мабуть, також мають клопоти зі сканерами штрих-кодів, то ж нумо розповідайте – хто які має варіанти конструкцій? Без страху пропонуйте божевільні сміливі ідеї, а-ля відкрутити голову лампі, а з консервної банки зробити тримач.

Причини відмов ВАК

Натрапив у Мережі на позаторішній аналіз основних причин відмов ДАК МОНМС (ВАК) України у видачі дипломів кандидата та доктора наук. Серед причин знаходимо – Викликало подив експертів … те, що для лікування захворювань порожнини рота автор використовував препарат «Тридерм», який Державним фармакологічним центром дозволено для зовнішнього використання (лікування шкіри). Тобто, у дисертаційному дослідженні було зроблено велетенську помилку, і цілком ймовірно, що даний ляп зустрічається й у інших роботах автора. Якщо на електронних платформах ще існує якась можливість застерегти потенційних цитувальників про зауваження ВАК (коментарі, або CrossMark), то при роботі з паперовими джерелами – надія виключно на власну пильність. Словом, знову 1 : 0 на користь цифри. 

База споживчих витрат

Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація спільними зусиллями запустили Global Consumption Database – найбільш повну базу даних, що містить докладну інформацію про споживчі витрати більш ніж 90 країн, що розвиваються. Тобто, у базі ви знайдете циферки, які розкажуть, як 4,5 мільярдів споживачів витрачають свої скромні заробітки на продукти харчування, житло, одяг, освіту ітд. База повинна допомагати компаніям виявляти незадоволений попит, щоб краще продумувати стратегію завоюванням нових ринків збуту.

Йшли селом партизани

Активізувалось бібліотечне підпілля на окупованих територіях. Скажіть, хто вміє краще за бібліотекарів зробити будь-яку тему (від Шевченка до проблеми глобального потепління) нецікавою, страшенно нудною, і тим самим, переорієнтувати молодь на зовсім інші цінності?! І це за допомогою лише серії вечорів, виставок і подібних заходів! Так, наприклад, Керченська ЦБС успішно провела музичний вечір під кодовою назвою Люблю тебя! Моя Россия! Уважно роздивіться світлини з акції – і як тут не стати українським патріотом?

Як писати про бібліотеки

Підозрюю, що це хтось з бібліотечного світу викрив шпигуна Чапая і вкотре продемонстрував всій країні нашу професійну інтелектуальну вищість. Але все-таки як же писати про бібліотеки?! Та ще й так, щоб було правдиво і водночас небезнадійно? Не усі журналісти вишукують у бібліотеках ласих на прохолоду дідусів. Трапляються і не скупі на парцеляції випадки журналістських звершень, що марно намагаються роздмухати палахкотливий вогник читацької довіри. Погляньмо на приклад від американських колег – «7 міфів про бібліотеки». Простенька побудова статті: дано перелік бібліоупереджень (у бібліотеках тихо, як на кладовищі, там нудно, там тільки книги, там може бути добре лише малечі, чи ботанам) і спростування біля кожного пункту (бібліотека у Квінсі відкрила танцювальний клас, а в Хартфорді бібліотека запрошує на джаз-концерт etc.).

Про Adobe Digital Editions і формат ACSM

Програма для читання електронних книг Adobe Digital Editions, від Adobe Systems, дозволяє комфортно читати електронні книги (PDF, XHTML, EPUB), а ще використовує формат ACSM для відправки даних активації на віддалений сервер та створення захищеної версії книги у форматі PDF, або EPUB. Тобто, завантаживши собі на комп’ютер файлик .acsm – ви, як правило, отримуєте доступ до е-книги лише на певний період. Програму можна б було рекламувати, як пречудовий варіант для побудови електронних бібліотек з функцією випозичання е-книг, але ні… Бібліотеки стоять на сторожі авторських прав, а тому за жодних обставин не читайте, як навічно зберігати acsm-файли.

Скільки в Інтернеті наукових документів?

Використовуючи спеціалізовані пошукові системи Google Scholar і Microsoft Academic Search, Мадіан Кабза та Клайд Лі Джайлс нарахували, що нині в Інтернет представлено приблизно 114 мільйонів англомовних наукових документів. При цьому, принаймні 27 млн. (24%) документів знаходяться у вільному доступі. Від галузі до галузі відсоток відкритих документів сильно різниться – від 12% до 50%, але, погодьтесь, 12% – це також дуже немало. Тому, якщо котрийсь бібліотекар скаже вам, що йому нічого запропонувати з якоїсь теми – не вірте! Бути такого не може.

Як лев, що причаївся в хащах присмерку

Є такий російський ресурс Polpred.com Обзор СМИ. Ресурс майже з вічним тестовим доступом, оскільки перед закінченням тестового періоду адміністратори ресурсу неодмінно продовжують доступ. Не помічав, щоб ресурс користувався популярністю серед читачів, але «безкоштовно, то нехай собі буде». Ось так, рік за роком, на багатьох сайтах вузівських, наукових та національних бібліотек країни тихесенько собі жило оголошення про ресурс… і схоже про нього всі забули. Тим часом, з початком путінської агресії полпрєдівські акценти щодо подій в Україні керовано змінились, однак через забудькуватість наших адмінів – майданчики вітчизняних веб-сайтів продовжують служити рупорами кремлівської пропаганди. Натяк, гадаю, всі зрозуміли і далі ви вже самі впораєтесь?

Гриф МОН скасовано

Втратив чинність наказ Міністерства освіти і науки України №588 «Щодо видання навчальної літератури для вищої школи». Міністерство дозволило вищим навчальним закладам самостійно визначати за якими підручниками та посібниками вчитимуться студенти. Рішення, як на мене, очікуване та правильне – навряд дядьки з міністерства завжди були в змозі адекватно оцінити реальні потреби навчального процесу, а перспектива захмарних тиражів – створювала додаткові спокуси. З іншого боку, хто знає, що там вчені ради наухвалюють до друку? Словом, цікаво, чи дана ініціатива вплине якось на обертаність фондів, і чи перестануть нарешті рости шлейфи незатребуваної літератури?

ORCID для WordPress

Цікавих прикладів використання унікальних ідентифікаторів авторів-науковців ORCID стало на один більше. З’явився плагін для WordPress, що дозволяє авторам пов’язати свої ORCID з власним профілем. Після такої прив’язки ідентифікатор автоматично відображатиметься у коментарях автора. Це чудова новина, насамперед, для читачів наукових блогів – тепер можна легко перейти за посиланням-ідентифікатором і отримати інформацію про компетентність того, чи іншого коментатора. 

Квітові колготки

Міністр освіти Сергій Квіт усіх потішив розповіддю про жіночі колготки, а от бібліотекарів дещо засмутив: «Є така доплата – 20% для вчителів і бібліотекарів. Вона до кінця року буде виплачуватися не в повному обсязі, а в межах фонду заробітної платні, «до 20 %». Коштів не вистачає, і якщо виплачувати по 20% – може трапитися так, що в листопаді чи в грудні не буде чим платити зарплатню». Невідомо, чи йдеться про якусь іншу надбавку, чи все про ту ж багатостраждальну «за особливі умови»? Відтак, вимальовується нерайдужна перспектива – не те що +50%, а й +20% можемо не отримати. 

Вся власть буржуям!

Лежали собі у вільному доступі праці Маркса і Енгельса (на Marxists Internet Archive). Аж раптом видавці Lawrence & Wishart попросили адміністраторів сайту вилучити 1,600+ документів, оскільки саме їм належать авторські права на цю колекцію. Інтернет-активісти написали кілька гнівних онлайн-петицій і… виконали вимогу, тому що годі марксисту шукати правди в буржуазному суді. Видавництво збирається запропонувати Маркса-Енгельса академічним бібліотекам! і тривожиться, що наявність творів у відкритому доступі негативно вплине на майбутні продажі. Цікаво, чи спробує Lawrence & Wishart втулити нам цю чудову колекцію?

Створення сповіщень у Web of Science

Тестові доступи до інформаційних ресурсів можна ігнорувати, з ними можна ознайомлюватись, а можна й використовувати з максимальною ефективністю. Розуміння такої ефективності не зводиться лише до сотень завантажених підіефок, які ви навряд будете читати, а до налаштувань сповіщень про появу нових назв та цитування документів потрібної вам тематики. Ще понад місяць українські установи юзатимуть наукометричну платформу від Thomson Reuters, то ж давайте поглянемо як налаштувати сповіщення у Web of Science.

Не всюди так, як всюди

Нарешті змінив роботу. Якщо бібліотека ще у 90-тих почала активно займатися питаннями автоматизації, доступу до електронних ресурсів і подібними речами (про які багато з нас читали тільки на папері), то за всі ці роки просто не могло не назбиратись досхочу інструкцій, положень, рішень… Гора часу тепер витрачається на вивчення цієї «Війни і світу» в царині бібдокументацій. Особливо подобається використання блок-схем. Чому раніше не потрапляв на схожу практику? Та просто далеко не всі текст могли по центру вирівняти, які там схеми… Словом, дуже добре, що не всюди так, як всюди.

Google Glass у бібліотеці

Чар Бут і Дані Бречер розповіли нам про експерименти в Claremont Colleges пов’язані з можливістю пристосування Google Glass до потреб бібліотеки і навчального процесу. Аналогічні програми забавляння з дисплеєм доповненої реальності вже існують в університетах Маямі, Північної Кароліни, Вірджинії, Колорадо, Єлі… У Google+ можна приєднатись до малочисельної групи «Libraries and Glass», щоправда, серед повідомлень поки відсутні яскраві приклади бібліо-застосувань «розумних окулярів». Вітчизняні ж книгозбірні досі далекі від повної комп’ютеризації, інтернетизації… тому, наші бібліотекарі помацають пристрій ще не скоро. До того ж, всюдисущий ґуґлівський комп'ютер на базі Android використовує прозорий дисплей, камеру, має вигляд окулярів, і тому – ним може зацікавитись СБУ.

Каталогізація іноземки і Перекладач Google

Для того, щоб правильно каталогізувати документ потрібно розуміти про що в ньому йдеться. Зазвичай, якщо документ написано іноземною мовою, яку ми навіть приблизно не розуміємо, то документ відкладається десь у бік «до кращих часів». Який вихід? Або знайти носія мови, або відсканувати (чи помучитись і спробувати перенабрати незнайомі символи самотужки), зробити розпізнавання тексту і закинути отриманий текст в електронний перекладач. Складно, довго, нудно. Дякуючи @anntinomy вигадали ще один варіант… 

Ships Tag: нова онлайн-гра від Британської бібліотеки

Британська бібліотека та дослідницький центр Tiltfactor представили інноваційний спосіб залучення користувачів до дослідження та опрацювання цифрової колекції бібліотеки. У грудні минулого року понад мільйон зображень було розміщено на Flickr і тепер фахівці British Library сподіваються, що запуск онлайн-гри Ships Tag допоможе покращити якість метаданих цих документів. Ось така дивовижна можливість для Інтернет-гравців внести свою лепту в організацію величезної онлайн-колекції.

Кому вигідний ДСТУ ГОСТ 7.1:2006?

На сайті Книжкової палати України сказано, що «…уніфікація бібліографічного запису у відповідності до міжнародних рекомендацій та національних стандартів забезпечує сумісність бібліографічних даних як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні, полегшує процеси розуміння та обміну інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства». Для уніфікації бібзаписів у нас використовується стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 – розроблений росіянами і гармонізований з вимогами ISBD. Цілком можливо, що стандарт дійсно сприяє обміну результатами каталогізації з Киргизією, Таджикистаном, Туркменістаном і з рештою країн, де його було прийнято, однак на етапі входження до справді світового, а не лише пострадянського, інформаційного товариства, виникають певні труднощі.

Papers: а с бумажкой – человек

Менеджер бібліографії Papers (для Mac OS X та Windows) вміє робити все те, що й повинен вміти якісний менеджер: гарантує легке управління бібліографічними даними і підтримку бібліотеки документів, синхронізація бібліотеки через Dropbox між різними пристроями, надає єдиний інтерфейс пошуку документів, забезпечує редагування метаданих, створення приміток, читання з екрану, імпорт та експорт даних… Програма не безкоштовна – цілих € 59, але доступна пробна 30-денна версія.

Бібліотечна справа в figshare

Давно минули ті часи, коли бібліотекарі не знали де притулити свої документи в figshare. Тепер ми маємо свою власну категорію – Library and Information Studies. Хоча кількість бібліотекознавчих депозитів зростає не так стрімко, як у інших популярних наукових дисциплінах, однак види самоархівованих документів далеко не обмежуються звичними презентаціями та препринтами, а набори первісних експериментальних даних становлять значний відсоток від усіх представлених документів. 

Бібліотечна справа у допомогу обмеженим когнітивним можливостям людини

Джона Лерер: Наприкінці 1980-х років психолог Пол Андреасен провів простий експеримент зі студентами бізнес-школи MIT. Спочатку Андреасен запропонував кожному студенту обрати собі портфель акцій. Потім він розділив студентів на дві групи. Перша група могла бачити тільки зміни цін на їхні акції. Вони не знали, чому вартість акцій росла або падала, і повинні були приймати рішення щодо того, продавати акції чи ні, опираючись лише на вкрай обмежений обсяг інформації. Другій групі, навпаки, був наданий доступ до безперервного потоку фінансових даних. Вони могли дивитися канал CNBC, читати Wall Street Journal і звертатися до експертів за консультаціями з приводу останніх тенденцій ринку. Так яка з груп впоралася із завданням краще?

Правило одного відсотку: Twitter і бібліотека

Коли нам розповідають про неймовірний Twitter, то звучить все дуже просто – кілька твітів здатні змінити світ. Хтось зі слухачів відразу ж запалюється прикладом героїв Арабської весни, або спокушається кетіперрівською кількістю фоловерів, і біжить створювати власний акаунт. Однак, середньостатистичний користувач-скептик знає, що у Твіттері, окрім всього, на нас чекає купа полишених акаунтів, млявих твіттерян, ботів… а з часом тотальна більшість запідозрить, що без його твітів світ би не став гіршим. Ми про це лише здогадувались, а от Джон Брунер математично довів, що, справді, більшість користувачів Twitter мають дуже мало послідовників, а зовсім невеличкий відсоток користувачів створюють більшу частину всіх повідомлень.

Бібліотекознавчі журнали: на скільки вони відкриті?

Челсі Бовлі та Майке Вандегріфт проаналізували на «відкритість» 111 бібліотекознавчих журналів і навіть запропонували нову метрику для оцінки відкритості видань – HOii Factor (How Open Is It). Як виявилось, значний відсоток нашої фахової література, як і раніше, належить та контролюється комерційними видавництвами. Серед цифр, що насторожують: 38% журналів вимагають повної передачі авторських прав, лише 33% відкритих журналів пропонують безкоштовну публікацію, 3,6% не мають чіткої політики щодо відкритого доступу, а політика 5,41% журналів залишається невідомою. Словом, усе як і в нас – поки бібліотекарі вимагають від інших наукових дисциплін свято дотримуватись принципів та стандартів Відкритого доступу, саме бібліотекознавство дуже далеке від ідеалів відкритості.

Free Music Archive: музика безкоштовно

Інтерактивна бібліотека Free Music Archive (FMA) пропонує користувачам високоякісні, легальні аудіо-файли, які доступні для завантаження і подальшого використання. Ресурс незамінний для меломанів, подкастерів, режисерів… творців бібліотечного аудіо та відео. Водночас, FMA виконує роль правової і технологічної платформи для обміну музикою – кожен депозит містить інформацію про автора, посилання на детальний опис твору, де можна придбати альбом.

Віртуальна виставка в Storify

Ідея створення віртуальних виставок зі скриптами не мала продовження, тому тепер буду агітувати за простіший варіант – використання спеціальних сервісів. Позабавлявся зі соціальною мережею Storify, що дозволяє укладати окремі історії та хронологічні стрічки за допомогою різних соціальних медіа: Twitter, Facebook, Instagram, YouTube, Google+, Flickr... Користувачі можуть одночасно проводити пошук у кількох соціальних мережах, додавати текст і перетягати знайдені елементи в свою історію, чи стрічку.

Плач за надбавкою

Не розумію, чому голосить бібліотечна спільнота за нібито втраченими 50% надбавки? Адже, згідно постанови Кабміну надбавка не скасовується, а просто від 25 березня «конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи». Схоже, більшість колег підозрює, що доблесне бібліотечне керівництво може спокуситися мерзенною перспективою залишити надбавки по самий граничний розмір тільки собі і своїм бойовим подругам? Хижий курс Нацбанку вже й так перетворив наші доплати на пшик, тому все таки сподіваюсь, що наші бібкерівники не поводитимуться як останні м*даки і зроблять все, щоб зберегти надбавки у 50%-розмірі.

Наукова періодика України: цитувати легко

Документи, що знаходяться у відкритому доступі, й так частіше цитуються, але тепер публікації з найпопулярнішого кириличного наукового порталу цитувати стало зовсім легко – скопіював, вставив, зберіг. При перегляді змісту конкретного номера видання на порталі Наукова періодика України, користувачі можуть обрати стиль цитувань: Бібліографія (ДСТУ), або Бібліографія (MLA). Очікуємо на новий бум використання порталу, а редакціям, які прагнуть бачити свій журнал читаним та впізнаваним, варто дбати про забезпечення НБУВ усіма необхідними даними.

CORE: єднає репозитарії

Агрегатор CORE (COnnecting REpositories) покликаний полегшувати доступ до вмісту світових відкритих наукових архівів. Для цього агрегатор має на озброєнні п'ять компонентів: CORE Portal – пошук наукових публікацій, CORE Mobile – Android-додаток для пошуку і завантаження документів, CORE Plugin – можна інтегрувати в архів для рекомендації подібних документів, CORE API – дозволяє зовнішнім програмам взаємодіяти з CORE, Repository Analytics – для відстеження кількості отриманих метаданих та контенту з різних архівів.

Попит породжує придбання (ППП)

Всі ми знаємо, що хороший відсоток придбаних бібліотекою книг, так ніколи і не покидає своєї полиці. Як влучно помітив Ендрю Кіо: «Сама лише кількість томів зібраних у бібліотеці говорить нам тільки про їх вагу (в кг) та зайняту площу. Та на багато важливішими характеристиками колекції є її доцільність, якість і значення». Те ж саме можна сказати і про передплату електронних ресурсів. Щоб кошти витрачені на передплату не пропали даремно, нині у бібліотеках Північної Америки, Австралії та Європи активну перевірку проходить нова модель розвитку бібліотечної колекції Patron-driven acquisition (PDA) – користувачам пропонують великий вибір електронних документів, які бібліотека купує лише за фактом використання. 

Шевченко і робота з боржниками

Тарас Шевченко: «Навпроти губернаторського скверу прочитав я на блідо-блакитній вивісці: «Публічна бібліотека для читання». «Браво, – подумав я, – в Астрахані публічна бібліотека. Отже, і читачі є». Хлопчина-замазура показав мені вхід у цю святиню, і я благоговійно піднявся на другий поверх і вступив у єдину залу бібліотеки. Бібліотекар, в сюртуку з червоним коміром і з гренадерськими вусами, якого я прийняв за поліцейського чиновника, сказав мені, що книга Рибушкіна «Опис міста Астрахані» у даний час в бібліотеці відсутня, і що вона знаходиться у бухгалтера громадської опіки Васільєва. Я пояснив йому, що я нетутешній, але він все-таки відіслав мене до приказу громадської опіки. Робити нічого, відправився до згаданого бухгалтера Васільєва. І від цього поважного дідуся отримав надію прочитати книгу Рибочкіна завтра о 9 годині ранку».

Як дізнатись h-індекс у Web of Science?

Стараннями проекту ElibUkr понад півсотні українських установ впродовж наступних трьох місяців тестуватимуть платформу Web of Science (WoS) від компанії Thomson Reuters. Хоча продукти компанії добре відомі в країні, можна сказати, що це наше перше масштабне і тісне знайомство з платформою. Тому, вирішив показати як дізнатися індекс Гірша вченого у WoS. Вирахувати просто, однак процес має свої відмінності у порівнянні з іншими наукометричними інструментами. 

Держкомтелерадіо підкралось непомітно

Ніби й не було приводів до гучних бенкетів і неповинна була б зранку боліти голова, та все ж схоже після чогось такого Державний комітет телебачення і радіомовлення України запропонував зменшити кількість бібліотек-одержувачів безоплатного обов’язкового примірника видань. Пропонують у Законі України «Про обов'язковий примірник документів» …національним, у тому числі спеціалізованим, всеукраїнським бібліотекам… замінити на …Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, Національній парламентській бібліотеці України… Звичайно, Держкомтелерадіо має повне право побавитись у законопроектну діяльність, але для чого пропонувати висадити в повітря бібліотечну систему країни?

Розвиваємо цифрові проекти бібліотек

Улюблена темнодзьоба гагара, на основі реальних людей та подій, підготувала черговий порадник, як ізолювати, обезправити та розчарувати бібліотекаря. Вирішив трішки приправити і переробити спеціально для потреб вітчизняних управлінців. Самому вже набридли подібні тексти, оскільки їхня дієвість залишається непоміченою, але давайте хоч так згадаємо про наших маленьких ельфів та гномиків, безіменних будівників електронних бібліотечних проектів.

Нова бібліотека УКУ

Український католицький університет планує до 2016 року побудувати у Львові нову бібліотеку. Проект розроблено німецькою компанією Behnisch Architecten та львівською Chaplinskyy & Associates. Поки не відомо яким буде фонд, комплектування, послуги… знаємо тільки напевно, що очільники УКУ тримають курс на максимальну автоматизацію. Злі язики говорять, що бібліотеки ще нема, а робочих місць вже нема, тому від новобудови очікую лише новий читацький квиток.

Сміло, товариші, в Scopus

Українських журналів у Scopus знову побільшало – маємо вже 58 назв. Зустрічайте п’ятірку новачків: науковий журнал ТОВ «Інститут трансформації суспільства» «Ekonomicnij Casopis – XXI», науковий журнал НТК «Інститут монокристалів» НАН України «Functional Materials», науковий журнал ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України «Journal of Mathematical Physics, Analysis, Geometry», науково-технічний журнал Одеського національного політехнічного університету «Nuclear and Radiation Safety» та науковий журнал Сумського державного університету «Problems and Perspectives in Management».

Labfolder інтегрується з Mendeley

Безкоштовний інструмент Labfolder пропонує науковцям викинути паперові блокноти і збирати всі первинні дані досліджень на цифровій платформі. Знаю, було б непогано завжди мати під рукою не лише дані, а й власну наукову бібліотечку. Саме тому, Labfolder інтегрувався з Mendeley, і тепер кожен користувач Labfolder може легко процитувати будь-який документ з бібліотеки Mendeley, швидко переглядати документи бібліотеки та поділитися з колегами експериментальними даними через Mendeley. 

Знову крайні

Заощадлива Постанова Кабміну від 1 березня 2014 р. № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» батожить також і бібліотеки. Серед заходів знаходимо припинення заповнення вакантних посад, припинення ініціювання пропозицій щодо вступу до міжнародних організацій, тимчасове припинення встановлення доплат… Всі ми розуміємо – складна економічна ситуації в державі і нам слід бути терплячими та розсудливими. Однак, поки Уряд тільки думає збільшити оподаткування великого бізнесу, бібліотеки вже відчувають дію нововведень.

5 копійок від президента «Форуму видавців»

Олександра Коваль: «Якщо порівняти частки підручників у загальному випуску книжок, стає зрозуміло, що на українському ринку набагато менше книжок, які потрібно купувати не з примусу, як це є у випадку підручників, а для власного задоволення і розвитку. Загрозливим для України видається порівняння частки академічної і фахової літератури (3% проти 36% в Польщі), яке може свідчити про відсутність в країні стратегії розвитку та інновацій і значно нижчий загальний рівень фахівців різних галузей, ніж в Польщі, де якісна освіта справді є соціальним ліфтом». 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань

Проект ДокШир представив рейтинг українських бібліотекознавчих видань станом на 22 березня 2014 р. Дані для обрахунку рейтингу отримано за допомогою пошукової системи Google Академія, з урахуванням різних варіантів написання назви видання. Рейтинг видань укладено за величиною h-індексу, у випадку рівності – за кількістю цитувань. Мета укладання рейтингу – популяризація ініціативи Відкритого доступу серед українських бібліотекарів та видавців бібліотекознавчих видань. Через відомі недоліки Google Академії даний рейтинг не варто використовувати для оцінки якості видань. Рейтинг українських бібліотекознавчих видань планується обраховувати двічі на рік (наступне оновлення – 30 вересня).

Абсолютно непатріотичний пост

Поки російський окупант думає, як гонорово забратись з Криму, у тенетах активно розвінчують сепаратистську риторику. Апелюють і до проблем з електропостачанням, і до невиплати допомоги при народженні дитини… Як не дивно, ніхто не переймається питанням, чи можливо безкарно віддерти бібліотечну систему Криму від бібсистеми України і безболісно приєднати її до російської?

На сторожі нейтралітету

Поки вкраїнські книгозбірні демонструють світовій бібліотечній спільноті, що таке нейтралітет, російські фахівці Президентської бібліотеки ім. Єльцина представили на своєму порталі підбірку з історії Криму, у матеріалах якої мандрівник Сементовський очарован красотами Росії, московський князь Іван III і кримський хан Менґлі I Ґерай укладають союз проти Золотої Орди, а на кримських партизан 1941-1944 рр. чатують неабиякі труднощі…

Поступ заради поступу і не просіть більшого

Здається ще Данте писав, що про себе варто говорити у двох випадках: коли тебе несправедливо звинувачують, або коли твій досвід, чи приклад, може допомогти іншим. Маю другий випадок і вирішив розповісти вам про свої стосунки з академічним бібліотекознавством. Постійно працюючи у певній галузі, неодмінно з часом відкриваєш щось нове, досі недосліджене, неописане, яке перевіряєш, упевнюєшся і прагнеш поділитися своїми висновками з професійною спільнотою. Ми називаємо цей феномен науковою комунікацією, а для сповіщення самостійно обираємо відповідні канали. Так з’являються препринти, статті, тези, дисертації, монографії… 

Вони підтримали агресію

Російські діячі культури та мистецтва підтримали позицію президента РФ Володимира Путіна щодо ситуації в Криму. Серед підписантів 12 бібліотекарів: директор Республиканской юношеской библиотеки Татарстана Н. Р. Валиуллина, директор Российской государственной детской библиотеки М. А. Веденяпина, генеральный директор Российской государственной библиотеки А. И. Вислый, директор Биробиджанской областной универсальной научной библиотеки им. Шолом-Алейхема О. П. Журавлева, директор Национальной библиотеки Республики Татарстан Н. А. Камбеев, директор Ненецкой центральной библиотеки им. Пичкова А. И. Кожурова, генеральный директор Тульской областной научной библиотеки Л. И. Королева, генеральный директор Российской национальной библиотеки А. В. Лихоманов, директор Центральной библиотеки им. Лермонтова С. С. Серейчик, президент Российской государственной библиотеки В. В. Федоров, заместитель генерального директора Российской национальной библиотеки В. Р. Фирсов, директор Центральной городской публичной библиотеки им. Маяковского З. В. Чалова. 

Про математичну бібліотеку Берклі 60-х

Яу Шинтан: «Не маючи робочого кабінету, в ті дні я практично жив у математичній бібліотеці Берклі. Ходять чутки, ніби першою моєю метою по прибуттю в Сполучені Штати стало відвідування цієї бібліотеки, а не, скажімо, огляд визначних пам'яток Сан-Франциско, на чому, можливо, зупинили б свій вибір інші. І хоча я і не можу згадати точно, чим займався сорок років тому, у мене немає підстав сумніватися в достовірності цих чуток. Я мав звичку постійно походжати бібліотекою, читаючи кожен журнал, що потрапляв мені в руки».

Корупцію подолано

Долучився до фб-пропозиції окреслити кризові явища у бібліотечній галузі (закинув кілька старих грішків). Опитування досі активне, але лідери та аутсайдери вже окреслились. Більшість прогнозовано потерпає через куце фінансування, а в абсолютних аутсайдерах – корупція (використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди). Щиро радий за колег з нашої непорочної галузі, з кришталево прозорого королівства під назвою Україна, авторитетні файли якого не знають слів конверт, кульок, по знайомству, цукерки-коньяк… однак, через впертість далі відмовлятимусь вірити у випадкову короткозорість, фатальне невезіння, чи інші нісенітниці.