Бібліотека Розумовського

В УНІАН пишуть, що в палаці Розумовського (Батурин) можна побачити найстарішу в Європі дерев’яну книжкову шафу 1837 року. Виявляється, Кирило Розумовський мав чисельну бібліотеку, яка налічувала більше двох тисяч томів. Хоча Кирило і не забував про своє походження (зберігав у палаці одяг пастуха і сопілку), певна річ же українському хлопу книг не можна було довірити. Тому гетьман для обслуговування бібліотеки виписав з Франції бібліотекаря-упорядника. Також граф мріяв передати своє літературне надбання не десь у провінцію, а неодмінно саме Руссо. Їхня зустріч так і не відбулася, і згодом бібліотека була розпорошена. До наших днів дійшла лише нотна збірка. Як на мене – дуже повчальна історія.

Наївні американці з фонду «Сейбр-Світло»

Про створений українською діаспорою в 1990 році фонд «Сейбр-Світло» і про урочистості з нагоди 20-річчя фонду, які відбувалася у приміщенні Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Франка, можна дізнатися на сторінці «ВЗ». За 20 років бібліотеки, наукові заклади отримали від «Сейбр-Світла» понад 1 мільйон 200 тисяч примірників різноманітної літератури на суму близько 30 мільйонів доларів.

Убили, холєра...

За однією із версій – саме такими були останні слова Стуса. Чому я їх нагадав? Тому що вже перейшов за посиланням http://rolibblog.blogspot.com. Я і заздрю авторам, і співчуваю... І ще дурію, чому (за мізерним винятком) увесь український бібліонет мовчить?! Невже вражаючій більшості ложити на БіблЬОтеку і її авторів?!! Колеги писали цікаво, відкрито і видно було, що їх це перло. Людям подобається їхня робота! Навряд вони б добровільно вбивали своє дітище. Будемо робити масакру своїм і на конференціях с упоєнієм і болем розповідати, що десь у світі є блоґи, а у нас доводиться працювати з такими кадрами? 

Ви це помічали?

Погляньте на зображення... Виявляється у Західній Європі та Америці існує традиція – корінці книг підписувати зверху вниз. Ніби так читачеві має бути зручно прочитати назву коли книга лежить на столі. А ось у Східній Європі та Росії (теж за традицією) підписують корінці знизу вгору, тому що так зручніше читати назву, коли книги стоять на полиці.

Бібліотека Стефаника ЖЖОТ

Працюю у ЛННБУ ім. В.Стефаника. Знаю, що є обов’язкова виплата допомоги на оздоровлення... Нам повідомили , що нарахувати оздоровчі зможуть тільки в тому випадку якщо працівник піде у відпустку не раніше ніж у день дати прийому на роботу, незважаючи на стаж роботи (тобто , якщо працівник влаштувався на роботу 2 жовтня 1990 р. [20 років трудового стажу], а піде у відпустку в липні 2010, то оздоровчі не нарахують, а для того щоб нарахували оздоровчі – треба йти у відпустку не раніше 2 жовтня 2010. Чи є для юридичні підстави для такого нарахування? ... Таке нарахування оздоровчих в бібліотеці ім. В.Стефаника це свавілля чи дискримінація? (джерело)

ВАК-видання для бібліотекарів

Так як у групі «Бібліотечна справа» на USW ніхто не долучився до обговорення – спробую запитати ще і в блозі. Як відомо «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» включено до спеціальності «Соціальні комунікації». З нового переліку фахових видань відібрав – список тут. Не знайшов наших ортодоксальних «Бібліотечного вісника», «Вісника Книжкової палати»... Підкажіть – Я щось не так зрозумів, недочитав... Чи у нас справді тепер новий список ваківських видань?

Bibliosfera

Для тих, хто хоче знати усі новинки бібліотечного життя і при цьому не хоче потонути у вирі непотрібної інформації, наші польські колеги створили ресурс «Bibliosfera». Слово «бібліосфера», як ми бачимо, невигадлива калька від «блогосфери», тому без особливих пояснень зрозуміло, що планується вивішувати на цьому ресурсі. Автори обіцяють регулярно розміщувати бібліотечні матеріали зібрані з усього Полінету. Звідси – не забувайте заглядати на Бібліосферу!

Informetrics.ru

Знайшов у Мережі електронний журнал «Informetrics.ru». Тематика – усілякі такі метрії: від доброї старої наукометрії до порівняно нової вебометрії. Про проект відомо не багато, матеріалів теж не густо, є питання щодо методології у деяких статтях... Однак, з жалем констатую, що в Уанеті нічого подібного ще не бачив (а з ентузіазмом долучився б до створення).

Бібліотека і помідори

Можливо будуть бити

Приємно вражений якістю та змістом відео-ролика «I am a librarian». Ну а наша добра гуру бібліотечної блогосфери.ua – просто золото! Однак, я б був не я, якби не знайшов два цікавих кадрика. Підозрюючи, що можливо будуть бити… можливо каталожними шухлядками… завбачливо поховав кадри підкат. 

Врятувати біблЬОтеку!

Розповідати про ганяння кава-чаїв, про «альбоми», чи навіть про те, що створення блогу займає 5 хв. – це ще куди не йшло… Але нахабно повідомити у витонченому іронічному стилі, що у нашій розвинутій країні інколи виникають проблеми з енергопостачанням, що заклад культури зрідка проводить тематично-косметичні вечори, що пан голова райради деколи некомпетентний у бібліотечних питаннях?!! – це знаєте СМІЛИВО. І хоча за останньою перевіреною інформацією декотрі (вже видалені) дописи не мали доказової бази, ПБ все-таки сподівається, що БіблЬОтека ніколи не перетвориться на галочний блоґ.

Використання електронних копій наукової періодики України

Потрібну і правильну річ замутила НБУВ – «Статистика використання електронних копій наукової періодики України». Спеціалізована програма визначає загальну кількість звернень до журналів (збірників наукових праць) і впорядковує видання за інтенсивністю використання їх статей. У трійку «призерів місяця» потрапляли: Науковий вісник НЛТУ України, Вісник Національного університету Львівська політехніка, Вісник Харківського національного університету, Вісник Донецького університету, Молода спортивна наука України. Звичайно, такий розподіл сил пов’язаний не лише з науковою цінністю видань, а передусім з величиною архіву. Надалі НБУВ планує також визначати і найбільш рейтингові статті. Я б ще до цього рейтингу додав: «Аутсайдери місяця» і «Аутсайдери року», з подальшою можливістю примусової ліквідації видань. 

Wам Се нічого не нагадує?

Щойно прочитав у рідері же: «В бібліотеці для дітей ім. Г. Тютюнника пройшов завіршальний етап конкурсу «Намалюй логотип бібліотеки». Жюрі було обрано найкращі розробки й нагороджено переможців. Тепер бібліотека має свій логотип!». Колеги, без образ, але невже Вам цей логотип нічого не нагадує?!! 

ProQuest і бібліотечний маркетинг

Успішне видавництво і за сумісництвом «друг бібліотек» - ProQuest, пропонує навчальні матеріали для розкрутки інформаційних ресурсів бібліотеки. Англомовні файлики розкидано по розділам, окремо для кожного типу бібліотек. Чогось надзвичайно нового і корисного не знайдете, але для кращої структуризації вже відомого - згодиться.  

Три польські фільми про оцифрування

«Narodowy Instytut Audiowizualny» підготував фільми про оцифрування. Представники мінкультури, бібліотекарі, архівісти розповідають про завдання пов'язані зі збереженням культурної спадщини в Польщі: оцифровка історичних музеїв, аудіовізуальних і фотографічних колекцій. 

Фільм 1 – Дефініція процесу.

Фільм 2 – Сьогоднішній стан.

Фільм 3 – Плани на завтра.

Місяць читання у туалеті

У 1988 році Bathroom Readers’ Institute (є і такий) закликав встати на захист тих, хто сидить і читає на унітазі. За цілком серйозними соціологічними підрахунками, 66 відсотків американців з гордістю визнали, що саме такий вид читання є їхньою улюбленою формою відпочинку. У результаті – червень став Національним місяцем читання у туалеті. 

Бібліофобів пускають до раю?

Пустомитівська районна рада зобов’язала управління освіти передати частину школи у селі Сердиця релігійній громаді УГКЦ. Сільська школа розташована у трьох невеличких приміщеннях. Найдавніше з них – 1830 року, і стіни тут  заражені грибком. Однак не його передають релігійній громаді УГКЦ з менш як півсотнею вірних. Мова йде про найкраще з трьох приміщень, у якому розташовані шкільна бібліотека, спортивний зал і виробничі майстерні. Цікаво, що кілька років тому вірні УГКЦ категорично відмовились від почергових богослужінь у сільській церкві разом із односельцями, які належать до УАПЦ. Деталі читайте на «Радіо Свобода».

Бібліотечна справа на Ukrainian Scientists Worldwide

Створив групу «Бібліотечна справа» у соціальній мережі для українських науковців «Ukrainian Scientists Worldwide» (відразу ж привітаємо авторів та учасників проекту – їм уже 2 роки). Розповідати про переваги та недоліки соціалок думаю не варто. Просто: ми поки якогось активного бібліотечного форуму ітп. не маємо, а Ukrainian Scientists Worldwide не лише підтримується, а і розвивається. То чому б і ні?! Приєднуйтесь...

Книжковий трейлер

Епістолярна спадщина Кордуби: віднедавна в бібліотеці Стефаника

Львівська національна наукова бібліотека України ім. В.Стефаника отримала понад 1000 листів епістолярної спадщини українського вченого, публіциста, історика, письменника Мирона Кордуби. Серед цієї спадщини є листи відомих особистостей, зокрема 108 листів від Грушевського, 25 – від Томашівського, а також від Спіпого, Лепкого, Кубійовича, Щурата, Барвінського, Смаль-Стоцького та інших… Цікавинка – На поч. ХХ ст. на замовлення австрійського уряду Мирон Кордуба написав 3 чи 5 томів історії Австрії. Коли закінчив, Австрійська імперія перестала існувати. 

Логотип видавництва «Elsevier»

Видавництво «Elsevier» отримало свою назву від прізвища родини видавців Ельзевір. На логотипі видавництва ми бачимо дерево, стовбур якого обвитий виноградною лозою. Це ж зображення розміщено у книзі Галілея надрукованій «далекими предками» видавництва. Мальовидло це повинно б означати, що вчені і видавці (дерево і виноградна лоза) є взаємозалежними і зобов’язані допомагати одне одному – сприяти науковим дослідженням (в образі чоловіка під деревом). Девіз «Non Solus» («Не один») говорить, що ніхто не може ефективно займатися наукою поодинці. Якби не бачив їхніх цін – так би і повірив, що вони пухнастенькі альтруїсти. 

Дешева рибка — гірка юшка

Нещодавно тільки писав про довгоочікувану новинку Гугл Академії і ось сьогодні вже отримав перше сповіщення від Scholar. Назва така інтригуюча – «…new concept…». Клікаю на гіперпосилання, з нетерпінням чекаю коли завантажиться сторінка… а мене перекидує на ScienceDirect з усіма «purchase this article» за якихось 31 з половиною долара. «Ельзевір» - це зло.

Дні і ночі бібліотек

За минулий місяць у моєму рідері разів зо п’ять з’являлись повідомлення про акції типу «ніч у бібліотеці», «ніч у музеї»... Це звісно прушно, що культустанови шукають нові форми промоції ітд. Але я ніяк не второпаю навіщо вночі пертися у музей чи бібліотеку?! Картину Брейгеля вночі можна краще роздивитись? Якщо не зрозумів прочитане вдень, то більше шансів що зрозумієш вночі? Воно і нехай, але біда в тому, що ці культ-акції у бібліотеках лише відбуваються, до самої роботи бібліотеки ці акції жодного відношення не мають. Розтиражують масмедіа відео-фото тих дійств, дивишся і таке враження, що бібліотеки etc. це такі забавки для злиднілого-псевдо-бомонду. Так приведіть вже нарешті якогось автора, науковця, митця... до бібліотеки серед ясного дня і зафільмуйте для всіх його «мозолисту дупу»: як він риється у каталогах, копається у першоджерелах, використовує нет не лише для закачки mp3... 

TrainingDesk

Для тих, кому ельзевіровський інтерфейс не дався на інтуїтивному рівні, живе в Мережі ресурс – «TrainingDesk». Розміщують там багато мультимедійних англо навчалок по продуктам видавництва. Сьогодні мені твітнули, що Washington Technical College розмістив там і свою (про ази ScienceDirect). Не знаю, як Вам, а мені на цю розмазаність важко дивитись. Звідси: 1. Як бачимо, якість продукту не залежить від географії 2. Пора вже і українською якісь відео-уроки майструвати.

Нові правила бібопису не за горами?

Хто ще не встиг вивчити нові правила складання бібопису – поспішайте! Прочитав на «Бібліотекар України»: До Плану національної стандартизації на 2011 р. запропоновано включити: – розроблення змін до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «ССІБВС. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»... Я так розумію – найновіші правила бібопису не за горами? Також, зверніть увагу! – Секретаріат ТК 144 запрошує всіх зацікавлених фахівців узяти участь у розгляді першої редакції проекту національного стандарту «Інформація і документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять».

Захист авторського права в бібліотечному обслуговуванні

Фрагментик зі статті Романа Поліщука «Проблема захисту авторського права в бібліотечному обслуговуванні» (ВКП. – 2010. – №3. – с. 35-38.): «Закон дає право самим бібліотекам та архівам робити висновки щодо мети, з якою використовується затребуваний матеріал. Якщо є достатньо підстав вважати, що він необхідний для навчально-освітніх цілей чи приватного дослідження, а відтворення твору не мають систематичного характеру, копіювання таких примірників не обмежується». Обов’язково роздобудьте собі цю статтю – просто таки золотий список використаної літератури! 

Інструкція ScienceDirect (українською)

Корупція потрібна

Число випускників і батьків, схильних виправдовувати корупцію під час вступу, росте, а половина опитаних визнає свою відповідальність за її існування (докладніше). Як ви гадаєте – Цим батькам і випускникам потрібні бібліотеки?

Подарункова книга

Побачив сьогодні в книгарні три «артефакти» від видавництва «Фоліо»: Котляревський «Енеїда», Франко «Моя любов» і Шевченко «Заповіт». Погляньте на ціни! У реалі – це такі здоровенні книжища, які важко читати і не зрозуміло де зберігати? Тому, додавши до цих книг-велетнів, книг-до-біса-дорого-коштуючих, ще і книги-мініатюри, зроблю припущення, що: подарункові книги – це такі книги, які ніхто ніколи не читатиме. У когось зберігається щось  подібне в фонді? Вдома?.. Як часто запитують? Читали?

Ovid

Для фахівців, дослідників, інформаційних менеджерів, медиків... вже не один день справно функціонує проект «Ovid», який допомагає кожній людині і кожній організації перетворити інформацію на знання. Найсмачніше на даному шматочку WWW – «Ресурс місяця»: кожен місяць «Ovid» проводить безкоштовний «тест-драйв» якогось інформаційного продукту. Цього разу це ресурс «Maternity and Infant Care» («Материнство і дитинство»). Слідкуйте за змінами, щоб не пропустити потрібний «тест-драйв».

Хто за чим...

Крадіжка книг, як показник культурного розвитку суспільства

Алєксандр Давидов: «Що тільки тепер не викрадають: фабрики, заводи, шахти, цілі дачні селища. Нафту охоче крадуть, до того ж ще нахабно не сплачуючи з краденого податки. Але за останні 20 років у мене особисто не вкрали жодної книжки. Якщо ж брали почитати, то завжди акуратно повертали. Дуже погана тенденція, яка свідчить про інтелектуальну і культурну деградацію суспільства».

Про надання платних послуг закладами культури і мистецтв

Можна вважати продовженням... У наказі № 732/306/152 від 21.12.99 «Про затвердження Порядку надання платних послуг закладами культури і мистецтв» читаю: Базою для визначення ціни послуги є розрахунок витрат, пов'язаних з наданням послуги. До складу витрат виробництва належать: витрати на оплату праці; внески на соціальні заходи; матеріальні витрати, амортизація основних фондів, що використовуються для надання послуг; інші витрати. Кому з вас колеги щось доплачують, приміром, за оцифрування? Скільки світлин зробить фотоапарат (вартістю €100) поки його спишуть? Тепер дивимось на використання доходів: За рахунок коштів, одержаних від надання платних послуг, може проводитися преміювання як працівників, безпосередньо зайнятих їх виконанням, так і тих, хто сприяє їх здійсненню. Як на мене – все дуже прозоро.

Образ бібліотекаря у порнографії

Ден і Гейл Лестер (Dan and Gail Lester) підмітили, що образ бібліотекаря у порно-продукції залишається фактично не дослідженим. Тому панство підготувало підбірочку, яка включає 49 книг, опублікованих з 1978 по 1988 роки. Декотрі назви колекції містять посилання, перейшовши за якими ви зможете ознайомитись з анотацією, цитатами, сюжетом… (без ілюстрацій!). Мова англійська, проте слова та словосполучення такі ж промовисті, як і німецьке кіно. P.S. Лестери будуть вдячні усім, хто поділиться з ними матеріалами для доповнення цієї колекції.

Gadget for Scientific Publication Citation Counting

Представляю ще один безкоштовний інструмент для обчислення індексу Хірша. Знайомтесь: citations-gadget (A Google Scholar Universal Gadget for Scientific Publication Citation Counting). Дозволяє користувачеві дізнатися кількість матеріалів автора, його кількість цитувань та h-індекс. Легко можете додати цей ґаджет до своєї сторінки iGoogle. Користуватися просто, єдине незрозуміло з вводом кирилиці: «paton» і «патон» покаже надто різні результати. 

Новинка від Google Академії

Очікувана новинка від Google Академії. Нарешті додали функцію сповіщення. Поки що лише електронною поштою :( Вводите ключове слово, слова, автора… вказуєте адресу своєї е-скриньки і Google Академія про вас не забуде.

Сортування літератури

Підгледів у заокеанських колег апарат для сортування літератури. Машина ця – зчитує інформацію з видання і за допомогою таких от «роликів» відправляє видання у потрібний кошик. І якщо хтось ще думає, що робота бібліотекаря абсолютно безпечна – уважно роздивіться останнє фото.

Умберто Еко: Інтернет – це ідіот

Інтернет, який здатний запам’ятати геть усе – це ідіот. Пам’ять лише тоді має сенс, коли вона селективна. Адже, не діло пам’ятати всіх солдатів, які загинули під Ватерлоо. Проте, сьогодні все запам’ятовується, а в Мережі містяться як матеріали великих науковців, так і те, що написали найгірші кретини. І вся ця маса інформації не дозволяє нам зрозуміти, що залишити в пам’яті, а що ні.

(Джерело) Словом, ви зрозуміли: без «управлінців інформацією» життя людське, як казав поет, «is a tale told by an idiot – full of sound and fury, signifying nothing».

Тріумф дніпропетровських архітекторів

Ось така «диво-теплиця» перемогла на конкурсі проектів майбутньої бібліотеки імені Є.Кушнарьова. Зі світлини важко зрозуміти, чи є у цієї будівлі ще щось крім однієї стіни, але – переможців не судять, головне, щоб бібліотекарі узимку не мерзли.

ОРФ бібліотеки ім. Стефаника

Далеко не всі знають, що в чудовому приміщенні Костелу єзуїтів (м. Львів, вул. Театральна, 11) знаходиться основна частина обмінно-резервного фонду Наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України. Доступ всередину суворо обмежений, тому тільки на цих рідкісних фотах можете побачити, що там твориться. Зберігаються там якісь 10-ті, 20-ті… примірники видань. Львівська міська рада ще минулого року виділила кошти на ремонт приміщення на вулиці Д.Апостола, 16, куди планують перевезти цей фонд. Допитливі можуть поглянути на мапі де Театральна, а де Апостола… а досвідченні бібліотекарі знають чиїми силами у нас фонди переміщають.

Copyfraud

Новий номер EBIB знайомить нас з поняттям copyfraud, явище надзвичайно поширене в Україні, але досі саме слово залишається маловживаним. Термін «copyfraud» ввів Джейсон Маццоне (Jason Mazzone), походить від «copyright» – авторське право та «fraud» – шахрайство. Маццоне описує copyfraud, як: 1) зумисне накладання авторського права на матеріали які є суспільним надбанням – наприклад, на твори Коцюбинського; 2) накладання обмежень понад ті, які накладає законодавство – буває пишуть, що жодна частина не може бути використана; 3) ствердження авторського права на основі прав власності на копії, чи архіви – приватна власність і авторське право це різні речі; 4) зумисне накладання авторського права на матеріали, які є суспільним надбанням, опубліковані на новому / іншому носію інформації – Косач що на папері, що на диску – Косач.

Григір Тютюнник: «Ах, жаль, хороший читатель был...»

З автобіографії: Коли це якось восени, саме молотили, кличуть мене до зіньківської міліції. «Утік з Харкова?» — «Ні. Сів, та й поїхав». — «А закон про три роки знаєш?» — «Знаю». — «Ну-от». Обрізали на моєму рам'ї ґудзики — і в КПУ. Потім судили. В залі були мама і я з міліціонером. А за столом — народний суддя і народні засідателі. Дали мені чотири місяці. Колонію знаєте в Полтавській області? Ото я там відбував кару — чотири місяці. Коли мене випускали, табірний бібліотекар сказав мені на прощання: «Тебя выпускают? Ах, жаль, хороший читатель был...» В таборі я взнав Тургенєва і Герцена («Кто виноват?», «Отцы и дети», «Записки охотника»).

Загадка української освіти

Нагадаємо собі, що за відсотком приросту кількості випускників вищих навчальних закладів Україна впєрєді планєти всєй. Воно і не дивно, адже в Україні з більш як 45 млн. населенням вишів більше, ніж у Німеччині, Франції, Великій Британії, Польщі, Італії та Бельгії разом узятих, загальна чисельність населення яких становить 226 млн. Разом з тим, бібліотекарі скаржаться, що з року в рік кількість читачів невблаганно падає. Їхні зойки підтверджує і статистика, згідно з якою в Україні інтерес до читання виказують лише 27% населення. Паперові носії інформації далі залишаються «авторитетнішими» за електронні, Уанет далі якийсь ущербний та і тенетами користується лише третина українців. Питання: то звідкіля ці випускники і викладачі ВНЗ беруть інформацію?

Новий курс – бібліотеки осторонь

У НАН для українських владик підготували доповідь «Новий курс України - реформи 2010-2015 років» (погляньте на сайті НБВУ). Слово бібліотека згадується у тексті лише раз (с. 206) – «Податкове законодавство має передбачати можливість для соціально відповідальних підприємств і фізичних осіб самостійно визначати сферу реалізації частини сплачених ними податків (наприклад, для потреб школи, дитсадка, спортивної команди, бібліотеки, лікарні, організації «зелених» чи асоціації інвалідів тощо)».

Приклади оформлення бібліографічного опису

Інструкція EBSCOhost (українською)

Бібліографічна загадка

Так ось, товариство, маємо ВАКівський документ у якому можна знайти приклади оформлення бібліографічного опису (стор. 46). І маємо приклади оформлення бібліографічного опису на сайті бібліотеки НаУКМА. Бачимо, ті самі списки, тільки на НаУКМА з’явилися коми після прізвищ авторів. Хто знає як правильно? і чому ці приклади оформлення різняться?

За знання та використання в роботі іноземної мови

Існує у нас така надбавка - за знання та використання в роботі іноземної мови. Це здається логічним, бо приміром при описі загран-літератури дуже навіть не зле якоюсь іноземною шпрехати. Але є тут один момент... З часом, ви розберетесь де band, де chapter... і «уніфіковані» іноземні видання підуть як по маслу. А от вітчизняні? Один випуск зветься «Інститут N. Наукові записки», наступний «Наукові записки Інституту N», наступний «Институт N. Научные записки»... це все в одному році. І тоді питаєш себе: А чи не краще описувати іноземку?

Реклама Рівненської обласної бібліотеки: на шляху до ідеалу

Авторка мабуть одного з найкращих бібліоблогів України «Бібліотека без бар’єрів» виставила світлини з рекламою ресурсів та послуг Рівненської обласної бібліотеки. Від себе п. Наталья ще додає: «У нас такого немає... Зате у нас є реклама наших електронних інформаційних ресурсів на закладках та інших паперових носіях, наклейках, а зараз у холі поставили велику (плазмову?) панель, де крутять презентації відділів бібліотеки, в т.ч. і з інфо про електронні ресурси». Я тихо плакав...

Каталогізатор Санфорд Берман (Sanford Berman)

Почув на дитячому книжковому форумі одну ганебну річ, з уст дірєктора-чогось: «Українські діти найкращі». Відразу ж мені пригадався каталогізатор-новатор Санфорд Берман (Sanford Berman). Пан Берман розуміє, що одне слово може бути цілком прийнятним для однієї людини, але вкрай образливе для іншої. Тому предметні рубрики повинні передати ідею у вільній від забобонів формі. Берман відкрито критикував предметні рубрики Бібліотеки Конгресу, які підтримують «забобони»: «Національній каталогізації не можна повністю довіряти, вона не повинна прийматися автоматично тими, хто щиро вірить, що каталогізація покликана зробити матеріали більш доступними». Також він зрозумів, що продовження використання упереджених предметних рубрик значно обмежує доступ до матеріалів бібліотечних колекції. Для прикладу, навіщо єврею заглядати у категорію «Єврейське питання»? Для нього це не питання. Для чого польським дітлахам відвідувати книжкову виставку у Львові, якщо українські діти найкращі?