Коротка історія до-буккроссингу в Україні

Олена Совин нагадала мені про буккроссинг. Якось я його швидко засвистав і ось відчуваю потребу повернутися. Вікі подає, що ідею буккроссингу запропонував Рон Хорнбекер у травні 2002 року. Гмм… Пригадую, що на наших землях існувало щось подібне значно раніше… Після «Лебединого озера» книжкам стало дихати легше. У книгарнях існував відділ «обміну книг»: ти пропонував книгу для обміну і чекав коли з тобою хтось захоче обмінятись. Міняли Драйзера на Жюль Верна, Дюма на Кальдерона. З’явились а) «комісійні» - книги, які не приймали складали купкою «нехай бере хто хоче»; б) «діди», які не хотіли, щоб їхні бібліотеки помирали разом з ними і віддавали книги за символічну плату (щоб впевнитись же їх колекція не потрапить до варварів); в) євреї, які не могли забрати свої бібліотеки з собою в Ізраїль; г) Свідки Єгови, котрі ловлять кайф лише від своєї фахової літератури. Нагадаю, що усе це творилося у часи менш хлібні за сьогоднішні (я б навіть сказав – відчувалось якесь розчарування у книгах, наслідки якого ми відкашлюємо ще до сьогодні) і тому заволодіти книгою не було аж такою проблемою.

Ягелонська цифрова бібліотека (Jagiellonian Digital Library)

У Мережі запрацював проект «Ягелонська цифрова бібліотека» («Jagiellońska Biblioteka Cyfrowa»). Мета проекту: зберегти найцінніше, що зберігається у Ягелонській бібліотеці та Ягелонському університеті. На сьогодні вже доступно 527 документи: це книги, рукописи, мапи, музика… До квітня 2013 року заплановано оцифрувати 1222 номери журналів, 1644 книжки і інші смаколики…

Заборонена класика

Книги палять, забороняють… не лише в Україні. Американська бібліотечна асоціація (ALA) постійно відслідковує такі напади і укладає різноманітні рейтинги, списки... Сьогодні вирішив виставити перші тридцять з TOP-100 класичних творів, які забороняли / чи намагалися заборонити. Лідери рейтингу звісно ж американські класики, адже у нас рішення щодо заборони завжди накидається згори, а американські громадяни можуть спробувати прийняти рішення самостійно.

Рейтинги від Вернадки

НБУВ потішила нас різноманітними рейтингами укладеними за показниками наукометричної бази даних Scopus (станом на 06.07.2010): Рейтинг установ НАН України, Рейтинг установ НААН України, Рейтинг установ НАМН України, КНУ ім. Т. Шевченка та провідні університети держав-сусідів України, Рейтинг науковців України. Цікаво, що нещодавні герої одного з моїх дописів (Одеський національний університет ім. Мечникова) посіли у рейтингу ВНЗ України почесне 4-те місце. До того ж, маючи меншу кількість публікацій у Scopus ніж КПІ, випередили киян за індексом Хірша. Так що, все правильно відчував пан ректор, здобутки – є... тільки от які саме трішки заплутався). 

SIGMA, або Яким повинен бути науковий журнал

У нас зараз модно говорити про «включення видання до філадельфійського списку», «про імпакт-фактор», про заповнення заявок... але не люблять говорити – Яким повинен бути журнал? Не будемо ходити далеко за прикладом – online ОА журнал «Symmetry, Integrability and Geometry: Methods and Applications (SIGMA)». Таматика: геометричні методи в математичній фізиці, теорія Лі і диференціальні рівняння, класичні та квантові інтегровані системи, динамічні системи і хаос... Редактор Анатолій Нікітін (Інститут математики, м. Київ). Перший номер датовано 2005 роком. Вже за якихось 5 років «SIGMA» має найбільший імпакт-фактор серед українських видань. Як їм це вдалось?! Дивимось...

А може забити на все і поїхати на море?

Питання 904	автор kata 19/07/2010 × 11:40
Добрий день яка допустима температура повітря може бути в бібліотеці влітку?

Звідси. Самому цікаво. Буду чекати на відповідь...

Проект положення про перший Всеукраїнський конкурс серед працівників бібліотек України

Суперечки щодо змісту бібліотечних конкурсів у коментарях блоґу «ТТІВУБ» закінчились там, що пані Ярослава Сошинська готова запропонувати членів журі і гарантувати інформаційну підтримку, а пані Валентина Пашкова зголосилася допомогти у пошуках спонсорів і обіцяла долучитися до формулювання концепції конкурсу. Ну що ж, давайте всі разом! Ось виставляю свій проект положення… Можна обговорити, покритикувати цей, можна запропонувати свій… єдине чого не можна робити, так це – спати;).

Добір кадрів.PL

Свіженький номер EBIB 5/2010(114) розповідає про «Шляхи кар’єри та росту бібліотекарів». Розглядаються питання добору кадрів, мотивації, підвищення кваліфікації... словом – те про що часто говорять, але мало хто бачив. Польські колеги далеко від нас не втекли. Так, дослідження проведене Інститутом інформаційних і бібліотечних наук Ягелонського університету, показало, що бібліотеки при пошуку кандидатів користуються анкетами, які самі пошукувачі бібставок і заповнили, або беруть на роботу практикантів, чи студентів. До того ж підкреслюється, що усе інше – зайве, бо ніщо так добре не розкриває працівника, як практика... Далі ви знаєте: про мотивацію всі швидко забувають і отримуємо цифри: 72% стверджують, що їхні колеги вже «вигоріли», а 60% зізнаються, що їм самим не подобається ця робота.

Ми їх втрачаємо

Дані державного комітету статистики України – Кількість масових універсальних бібліотек (тис.): 1990 – 25,6; 1991 – 25,3; 1992 – 25,3; 1993 – 24,4; 1994 – 24,2; 1995 – 23,8; 1996 – 23,3; 1997 – 21,5; 1998 – 21,1; 1999 – 20,9; 2000 – 20,7; 2001 – 20,4; 2002 – 20,4; 2003 – 20,3; 2004 – 20,0; 2005 – 19,8; 2006 – 19,8; 2007 – 20,8; 2008 – 20,6; 2009 – 20,1. 

Рей Бредбері

Вони зовсім не були певні, що ті речі, які вони зберігали в пам'яті, примусять зорю майбуття засяяти чистим полум'ям; вони не були певні нічого, крім одного - вони бачили книжки; ті книжки стояли на полицях перед їхніми спокійними поглядами, ще не розрізані, вони чекали читачів, котрі колись прийдуть і візьмуть їх, хто чистими, а хто й брудними руками. («451° за Фаренгейтом»)

«Острозька академія»: Науковий блог та Наукова бібліотека

Гідний наслідування проект започатковано в НаУ «Острозька академія» – «Науковий блог». Проект має на меті: підтримання науково-дослідницького осередку, сприяння науковій діяльності студентів НаУ «Острозька академія», акумуляція різних поглядів щодо конкретних проблем науки, для якісно нового рівня повноти й оперативності задоволення інформаційних потреб суспільства в знаннях... Ось так, трішки патосно, але справді добре коли видно хто в універі вчиться, викладає, над чим працює... Єдине на сторінці «Про проект» прочитав: «Науковий блог – це інтернет проект наукового спрямування». Чи не порушується тут один із законів логіки, малята?

Вони вчаться заробляти гроші

Знаєте за що я люблю «Дзеркало тижня»? Тому що це одне з не багатьох українських видань у якому є розділи: «Наука», «Освіта», «Соціум»… А знаєте за що я не люблю «Дзеркало тижня»? Тому що у розділі «Наука» часто розміщують сумнівні тексти. Ось свіженький приклад – Ганна Керпель «Університетська наука вчиться заробляти гроші». Схоже на відверто замовлений матеріал: такі собі оди-розмірковування від ректора Одеського національного університету імені І.Мечникова В. Сминтини. Можна посперечатись і про «високі позиції наших учених у світових наукових рейтингах», і багато це чи мало 20 патентів за 3 роки… та найбільше мене вразили слова:

Оазисы инноваций: выявление инноваций даже в наименее ожидаемых местах

Пан Колін, як і обіцяв, надіслав російський переклад доповіді. Навіть попри те що «не сезон», ще раз усіх агітую ознайомитись з доповіддю і поділитись своїми думками від прочитаного...

Чим можна зайнятися влітку у бібліотеці

Посилання за посилання

Проводячи свої дрібно-репозитарні пошуки, натрапив у електронному архіві Харківського національного університету імені Каразіна на презентацію Ірини Кучми «Відкриті репозитарії: Як зацікавити науковців, студентів і менеджерів» і неочікувано зустрів посилання на один з дописів блоґу. Самого тексту доповіді не знайшов, тому мені важко сказати чому саме цей скрін, але опинитись у компанії eIFL.net, Google Scholar і Scirus це завжди приємно. А опинитися у доповіді пані Ірини приємно вдвічі :) 

«Оази інновацій» від Гуарда та Каца

Блоґ «ТТІВУБ» вивісив лінк на англомовну доповідь Коліна Гуарда (Colin Guard) і Арі Каца (Ari Katz): «Оази інновацій: інноваційна діяльність у несподіваних місцях». Не часто зустрінеш актуальну і не порожнякову публікацію іноземців про українські бібліотеки, тому матеріал безсумнівно заслуговує якщо не на полеміку, то хоча б на переклад. Пан Колін (на фото зліва) чудово володіє російською, а вже далі йому б хтось допоміг. Та не будемо зволікати, переповім що і як зрозумів, що запам’яталось і які думки-емоції прочитане у мене викликало (не намагайтесь це десь використати – моєму перекладу не можна вірити). Важливо! Автори, коли вживають «українська бібліотечна система», мають на увазі лише систему публічних бібліотек. Інформацію щодо діяльності Вернадки, чи бібліотек ВНЗ у доповіді ви не знайдете.

Як створюються бібліотечні фонди

Боротьба із зайвими калоріями

Сам не знаю чому, але завжди у бібліотеках мені хотілось якось прикрасити сходи (у нас вони, як правило, або просто сірі, або в замурзаних килимах). Ось, наприклад у чеській Національній технічній бібліотеці (Národní technická knihovna) на сходинках написано кількість калорій, які ви використали, щоб піднятися до неї з першого поверху (ця та інші фото бібліотеки).

Іди на флот – побачиш світ

З публікації Алли Шалиганови «Молодий працівник наукових бібліотек України» (БФУ. – 2010. – №2.) можна дізнатися, чим дихають працівники бібліотек у віці до 35-ти років. Більш докладно з матеріалами цього всеукраїнського дослідження ознайомитесь самі, мене ж насмішили наступні цифри: серед мотивів вибору професії найпопулярніші відповіді – бажання розширити свій кругозір (33%) і можливість поспілкуватись з цікавими людьми (32%). Якось важко розгадати ці цифри? Як визначаючи ББК, носячи туди-сюди читацькі замовлення, створюючи бібописи документів… людям вдається розширити свій кругозір? Як при цьому їм вдається поспілкуватись з цікавими людьми?

Historypin: Пришпандьор свою історію

Дізнався про новий цікавий ресурс «Historypin». У гугл меп понатикано шпильок, при натисканні на які, ви зможете переглянути старі світлини певної географічної точки. Ще вчора – світлин з України не бачив, проте переконаний, що це ненадовго. Зручний пошук включає в себе ще і хронологічну лінійку, на котрій ви можете задати потрібну дату. Також можна одночасно порівнювати сучасний вигляд об’єктів з колишнім (як це, приміром, робить Доктор Сушняк у своєму ЖЖ). Звісно ж існує функція додавання власних фото і власних історій. Словом, подивіться відео – і все стане зрозуміло: 

Інформаційні потреби суспільства

Недільна дрібнокаліберна твіттер-перестрілка з Наталею на тему «Роль бібліотекаря в житті середньостатистичного читача», вчора несподівано знайшла своє відображення у реалі. Вдалось мені обробити цілих три читацьких запити! Запит перший надійшов від «молодої генерації» – де скачати mp3 заокеанської співачки? Порадив LightStorage. Другий запит від «офісного працівника» – де можна безкоштовно подивитись порнуху? Пригадав сторінку в Tivasyka. І нарешті третій, контрольний, отримав від «представника вже цілком зрілого покоління» – гдє можна купіть дєшовою водку? 

У пошуках втраченого часу

Якось у дописі «Дні і ночі бібліотек» вже писав про дивні витівки українських бібліотек, музеїв… Як я і підозрював, російські бібліотеки потерпають від схожих забав (перепост з блогу «Бібліотечна справа і бібліографія»): «Які тільки функції (читай – «відволікаючі маневри») не виконують російські бібліотеки,  лише (заради) того, щоб до них не забули дорогу читачі. У результаті ми бачимо, як бібліотека періодично перетворюється на: виставковий зал, концертний зал, музей, театр (частіше аматорський), лекторій, виховний заклад (дитячий садок, школу продовженого дня, кабінет психолога), клуб (дітей, підлітків, молоді, ветеранів, людей похилого віку, інвалідів та ін), ринок (ярмарок), майстерню (народних умільців, винахідників та ін.), кафе (чайхану), аукціон (і добре, якщо на користь бібліотеки), і нарешті, організатора демонстрацій (святкових ходів).

Міжнародні університетські рейтинги і Щорічна премія Президента України для молодих вчених

Вичитував розділ «Наука» у свіжому «ДТ». «Якщо шанси українських вузів увійти до числа найкращих п’ятисот світових університетів за версією Шанхайського рейтингу досить проблематичні, то які наші перспективи в аналітичних розкладах наступників почилого в бозі рейтингу Таймс?» - відповідь на це питання можна прочитати між рядками статті «Уболівати ні за кого», або Чи здійснимо український прорив у міжнародні університетські рейтинги?». Щодо нової методології наступників – то вона така ж суперечлива як і будь-яка інша. Слід однак відзначити, що все більше балів для рейтингу може назбирати пункт – «Скільки університет зміг з$робити?», а це (імхо): а) досить проблематично в сучасних українських реаліях і б) шкодить руху «Open Access». 

Цитадель

Костел Єзуїтів це не єдина непристосована будівля, яка використовується бібліотекою Стефаника для зберігання своїх фондів. Є ще Цитадель — єдиний в Україні комплекс фортифікаційних укріплень середини XIX ст., який дійшов до нашого часу майже без змін. Одна з веж цього комплексу використовується бібліотекою як фондосховище (більше фоток тут). Бібліотекарі і вахтери, які працюють «на Цитаделі», добре знають, що таке «особливі умови роботи працівників бібліотек».

Епопея з костелом Єзуїтів триває

Zахід.net повідомляє, що під час сесії Львівської міськради депутати передали у власність УГКЦ будівлю костелу Петра і Павла. Однак, фонди бібліотеки Стефаника і далі там. Гендиректор ЛННБ ім. Стефаника М. Романюк звернувся з проханням продовжити термін оренди приміщення костелу для бібліотеки до моменту вирішення проблеми з новим приміщенням під бібліотечні фонди: «На жаль, усі діючі приміщення бібліотеки перевантажені фондами у 4-6 разів, вони не відповідають вимогам щодо зберігання унікальних збірок і колекцій, які постановою КМУ належить до наукових об’єктів, які становлять національне надбання і не можуть бути відтворені у разі їх втрати, а це близько 3,8 млн документів. На сьогодні не вирішена проблема забезпечення охоронності і зберігання фондів, які знаходяться в костелі Єзуїтів». Чим воно все закінчиться – не відомо. Так само, як не відомо що трапилося з приміщенням на ремонт якого минулого року було виділено 1 млн. грн.?

Самокат у фондосховищі

Тетяна Астапенко у статті «Управління фондами: наукове підґрунтя, критерії ефективності, практичні аспекти» (ВКП. – 2010. – №5. – С. 24-27.) демонструє нам моделі організації двох відділів Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова. Зачепила мене картинка під назвою «Пристрій для пересування» на якій ми бачимо фацета в краватці і на самокаті (з кошиком). Чи десь таке вже впроваджено? Чи можна на самокаті виїхати на драбину? Чи можна його використати замість драбини? Чи бува не їздять бібліотекарі на цьому державному транспорті додому? Чи бува не влаштовують ветерани бібліотечної справи перегони у фонді?

Ресурс для філософів PhilPapers

За совка була така серія книг: «Над чим працюють, про що сперечаються філософи». У наші дні, щось подібне можна побачити у міжнародній вільно доступній базі даних для професіоналів, студентів і усіх хто цікавиться філософією – «PhilPapers». Сервіс збирає і організовує філософські дослідження по цілій Мережі та надає філософам інструменти для доступу, організації і обговорення матеріалів.

Оксана Забужко: Як для шкільних бібліотек другий том Кримінального Кодексу України закуповували

2005-го року вони зробили велике діло – державну закупівлю книжок для бібліотек. Уперше за п’ятнадцять років в Україні було оновлено бібліотечні фонди. Мені розповідали історії, від яких мурашки бігли по тілу: як дітки в сільських бібліотеках, де по двадцять років припадали пилом тільки пожовклі брошурки про Зою Космодем`янську та «Мальчиш-Кібальчиш», побожно брали в руки «А-ба-ба-галамагівські» книжечки – й цілували обкладинки, бо зроду не бачили такого дива. І боялися взяти почитати, думали, що це «на виставку» тільки. А весь фокус був у тому, що не бібліотекам Міністерство спихало, що хотіло, а бібліотеки самі вибирали, які книжки вони хочуть у себе мати... Потім, за кілька років, теж уже пішла корупція, пішли «відкати», і для сільських шкільних бібліотек, наприклад, у Криму закуповували другий том Кримінального Кодексу України і українсько-перський, здається, словник... (звідси)

Колекція «Історія та культура українського народу» від НПБУ

На сторінці Національної парламентської бібліотеки України відкрито тестовий онлайновий доступ до частини книжок з електронної колекції «Історія та культура українського народу». Поспішайте! Море файних книг +Доступитися можна і без реєстрації. Я от вже для себе вицепив книжечку із серії «Книгозбірня українського бібліографичного мікроба»: Биковський, Л. Національна Бібліотека Української Держави (1918-1921). – Берлін : «Українське книгознавство», 1923.

Перший пішов і троє готових

Наукова бібліотека НаУКМА стала першою в Україні, що приєдналися до проекту World Digital Library. Нарешті з’явилась надія, що наша Неня буде краще представлена у WDL, аніж це було досі. Відразу ж ще 3 бібліотеки України висловили готовність стати учасниками цього проекту: Національна бібліотека України ім.Вернадського, Національна парламентська бібліотека України та Львівська національна бібліотека ім.Стефаника. Ось тут цікаво! Нагадаємо собі, що WDL це (грубо кажучи) – оцифровані рукописи, карти, рідкісні книги, аудіо, відео... що репрезентують культуру різних країн. На сайтах «готових приєднатись» матеріалів подібних на ті що розміщують у WDL – обмаль (у Стефаника взагалі не бачу). Звідсіля – Для українських бібліотек іноземний користувач важливіший ніж свій? 

Він надто багато знає

Маніяк карає своїх жертв за скоєні ними «смертні гріхи». Щоб вийти на слід убивці, детектив Сомерсет отримує у бібліотеці список читачів, які цікавились гріховною тематикою і… Бінго! Ви, мабуть, упізнали сюжет трилеру Д.Фінчера «Сім» (Se7en). Те що, було схожим на правду в 1995-му, викликає милу посмішку у 2010-му. Все через «мантру 21-го століття». Як казав Канетті: «Чи може людство винайти що-небудь, щоб потім не боятись винайденого?». Google навчився аналізувати яким новинам користувачі віддають перевагу, Google вирахував куди українці прагнуть поїхати у відпустку, Google передбачає майбутнє… Як бібліотекам встояти під напором такого монстра?

«Година добрих справ» та інші нісенітниці

Знаєте звідки у «кризи читання» ноги ростуть? На офіційному порталі Львівської міської ради можна дізнатись про культ-заходи, що відбуватимуться у нашому місті. Давайте поглянемо – Що буде діятись у бібліотеках? Читаю «Заходи ЦБС для дорослих у липні»: «Хай оживає істина стара - людина починається з добра» - година добрих справ, «Волею українського народу» - виставка-роздум до 20-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України, «Ура! Ура! Починається гра. Почитаємо – пограємо» - сеанс ігротерапії… Агов, дорослі! Признавайтесь! Вам кортить хоч на якийсь з цих заходів потрапити?

Інформаційна мантра 21-го століття

Не знаєте, але хотіли б дізнатись про особливості каталогізації-USA? Тоді рекомендую статтю Надії Стрішенець «Каталог в епоху Google та Amazon» (Бібліотечний вісник. – 2010. – №3. – С. 16-27.). Збережу інтригу і відразу перескочу до (далеко не свіженької, проте актуальної) роботи Діани МакКлілан (Dianna McClellan) «Важке становище бібліотечного каталогу – Куди тепер?». Вільно зачитую: «Google. Google. Google. Це інформаційна мантра 21-го століття? Вирішення всіх наших інформаційних потреб? «А ви шукали в Google?», «Спробуйте подивитись у Google»,  «Це повинно знайтись на Google». Ніхто не скаже – «Подивись у каталозі бібліотеки». Наших обдарованих студентів і дослідників засмоктує у цю чорну діру кіберпростору і вони геть чисто забули про бібліотеки». Справедливо. Стаття починається зі слів – Хотіли як краще... І справді, творці електронних каталогів погналися за кількістю записів... цими пузомірками міряються... а читач вперто шепоче: гугл-гугл-гугл. Google зробив для мене більше ніж МОН України. Авторка наприкінці дає кілька рекомендацій, але підозрюю вони такі ж дієві, як бібліотекарки у вітринах.

Наших б’ють!

Любителі дешевих сенсацій на «NGO.DONETSK.UA» змайстрували матеріал з феєричною назвою «Донецькі бібліотекарі не вміють користуватися комп`ютерами». У самій статті нічого не сказано про негаразди донецьких колег з приборканням ЕОМів. Просто в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Крупської відбудеться відкриття Регіонального тренінгового центру за програмою «Бібліоміст». Можливо сайт бібліотеки, віртуальну довідку, електронний каталог… зроблено руками журналістів цього видання? А можливо матеріал редакторам видався надто сухим і вирішено було прикрасити такою ось божевільною назвою? Як на мене – це дуже схоже на наклеп з усіма наслідками.

SciVal (SciVal Spotlight & SciVal Funding)

Ельзевіровці погрожують випустити ряд новинок: об’єднати продукти на одній платформі (заповнив одне поле і вже проводиш «всеохоплюючий» пошук), різні штучки візуалізації ітп. Нічого такого надзвичайно нового, щоб ми ще не бачили у самого Elsevier, чи їхніх конкурентів і звісно всі ці новинки будуть доступні не за просто так. Єдине, що справді інтригує, так це нова лінія інструментів для оцінки стану та перспектив науки SciVal. Про два інструменту з цього набору вже можна дізнатися більше...

З життя бібліотек Донеччини

До Дня Конституції України, журналісти «Радіо Свобода» вирішили дізнатися – Як дотримується держава одного з основних конституційних прав громадян України – права доступу до інформації? Місце дії – Донеччина. Окрім вже звичних скарг на погане фінансування, вичитав для себе 3 нові страшилки: 1) «...Відділи культури чи районні адміністрації забирають у бібліотек кошти, що їх ті заробили додатковими платними послугами. Ці органи ... мають «установку» – скорочувати бюджетне фінансування бібліотек на суми, які ті заробили за попередній рік...». 2) «Критична ситуація з доступом до безкоштовної книги склалась на селі. Через застарілість фондів місцева влада списує книжки». 3) «...Повна інформатизація бібліотек на селі як забезпечення одного з конституційних прав можлива лише через 20–25 років, наголошує урядовець у галузі культури».

Вони повернулися з Криму

Злісне питання 858: «В Крыму, Судаке ежегодно проходит библиотечный форум. Попасть туда не так легко, так как дорого для рядового библиотекаря. Такое впечатление, что туда едут только состоятельные «библиотекари», которые не прочь большее время отдохнуть на пляже…». Фахівці НАРБС вірно перепитують – а з чим хотів поїхати на конференцію автор питання»? і рекомендують ознайомитись з матеріалами конференції. Я ж запитую себе...

Eigenfactor

Eigenfactor - коефіцієнт важливості наукового журналу. У спосіб, що нагадує алгоритм  Google PageRank, журнали оцінюються з точки зору кількості цитувань і при цьому цитування у журналах з високим рейтингом мають більшу вагу. Eiganfactor розраховується eigenfactor.org і є доступним безкоштовно. Його призначення – вказати ймовірність з якою журнал буде використовуватися середньостатистичним науковцем. З цікавинок: Дехто вважає айгенфактор більш стабільним, ніж імпакт-фактор. Іноді eiganfactor розраховують для окремих вчених, - це помилка, тому що навіть у престижних журналах, іноді публікують твори низької якості, або підробки.

Як Михайло Грушевський готовив ближчий приступ до гімназіальної бібліотеки

... Бібліотекар і його помічники, що видавали книги, вели свого рода цензуру і мені яко третьокласникові, доволі щуплого виду, не хотіли давати справжньої белетристики, давали щонайбільш півдитячу. Тому першого року я був засуджений читати Верна, Вальтера Скотта і Купера в перерібках для дітей, а що найвище Діккенса. Розуміється, се теж було інтересно, але не вдовольняло мене. Добувати книжки збоку не було дуже звідки. Я вже сказав, що літературні інтереси в нашій класі були розвинені дуже слабко. Згодом на поміч мені прийшов пізніший мій приятель Володя Ямпольський, що став приносити мені книжки з бібліотеки інтендантського округа, де белетристичний відділ (російський) був доволі порядний. Але під той час я собі готовив ближчий приступ до гімназіальної бібліотеки. Далі...

Включення нових видань до Scopus

Якщо у вас є пропозиції з включення якогось видання до Scopus, то тисніть сюди і заповніть анкету. Вам ніби має прийти підтвердження, що заявку прийнято. З часом члени CSAB (до складу входять дослідники і бібліотекарі) розглянуть вашу заявку, виставлять бали і приймуть рішення. Ось тут можете ознайомитись з критеріями оцінювання (пункт 4.2). Заявки приймаються щорічно, кінцевий термін подачі – 1 вересня. Видання, яким пощастить пройти відбір, з’являться у Scopus вже з наступного року.

Бруно Шульц: конфітури всіх віків і культур

Осене, осене, александрійська епохо року, що громадиш у своїх величезних бібліотеках ялову мудрість 365 днів сонячного обігу! О, ті старечі ранки, жовті, як пергамен, солодкі від мудрости, як пізні вечори! Ті передполудні, хитро усміхнені, як мудрі палімпсести, багатошарові, як старі пожовклі книги! Ах, осінній день, той старий хитрун-бібліотекар, що лазить у сповзлому шляфроці по драбинах і куштує конфітури всіх віків і культур! Кожний краєвид – це для нього як вступ до старого роману. Як же ж гарно він бавиться, випускаючи героїв давніх оповідей погуляти під те задимлене і медове небо, в ту мутну і смутну, пізню солодкість світла! Яких нових пригод зазнає Дон Кіхот у Сопліцові? Як складеться життя Робінзона після повернення до рідного Болехова? (Цинамонові крамниці)

Інформаційні менеджери за роботою

Блоґ «Бібліотека без бар’єрів» підкинув мені лінк на фотоальбом Калиновської ЦБС Вінницкої області. Знайшов там світлини, які стануть чудову ілюстрацією до фрази, яка має всі шанси стати хрестоматійною: «Никто же не сказал: дорогой наш Председатель, я готова помочь нашему району! Мы берем лопату, вы только скажите куда бежать и что копать?».

Кобацька бібліотека

Започаткована «Просвітою», читальня по війні вже називалася «бібльотека». Для села, що лиш у кількох хатах мало радіо і серед села «банєк» (гучномовець), читання було великою необхідністю. В бібліотеці крім сотень книжок, були газети і журнали. Щовечора тут навіть уже в 60-ті роки (в школі вже був телевізор і дротове радіо майже в кожній хаті) збирались люди. Для молоді це було місце побачень, для статечних газдів - місце зустрічі, спілкування з однодумцями, диспуту з опонентами. Бо ж куди подінешся, «кобацькі радикали» в усі часи таки любили політикувати (Марія Равшер. Здвиженський храм).

Про дружню бібліотечну атмосферу

Може я і нафантазував, а насправді, це квещин якогось злобного бухгалтера... Перечитав питання 859 – ...не дают ответ на многие вопросы. Например: отдел комплектования, методист, библиограф за что получают надбавку 50 %? Йдеться про «надбавку за особливі умови роботи». Справді, які у методиста, чи бібліографа «особливі умови» у порівнянні з працівником книгосховиша?! Але якщо пригадати, то наш екс-уряд звернув увагу саме на мізерні з/п бібліотекарів, а вже потім з’явилось формулювання. Чим з/п 800 грн. не «особливі умови»? Я не займаюсь тлумаченням наказів, мені просто цікаво: Чи перед тим як наганяти на колег, автор вопросіка сходив до дирекції (про яку сором’язливо мовчить) з питанням – Ви тут теж ніби не мішки носите, то за що вам надбавка 50%?

MARC21 & UNIMARC

Сімейка MARC – формати для подання та передачі бібліографічної і пов'язаної з нею інформації в електронній формі. Два найпоширеніші різновиди, з якими мені інколи доводиться працювати, це: MARC21 та UNIMARC. Перший використовується переважно в США та Британії, другий у Європі та Азії. Сьогодні вирішив зробити собі таку шпору:

Настанови щодо застосування MARC21 (англійською).

Настанови щодо застосування UNIMARC (російською).