Чи фальшували з цифрами прихильники відкритого доступу?

Марк Мак-Кейб (Mark J. McCabe) і Крістофер Снайдер (Christopher M. Snyder) у поки що робочому варіанті Did Online Access to Journals Change the Economics Literature? проаналізували майже 260.000 статей зі 100 журналів з бізнесу та економіки опублікованих у період 1956-2005 рр., і спробували перевірити чи справді онлайн доступ до журнальних статей підвищує цитованість. Переконливих свідчень росту кількості цитувань дослідники не знайшли: «Переваги публікацій розміщених у відкритому доступі були перебільшені його прихильниками».

З пункту А в пункт Б

31 березня депутати Львівської міської ради проголосували за ухвалу, якою зобов’язали керівництво бібліотеки імені Стефаника до 1 червня 2011 р. звільнити приміщення костелу Св. Апостолів Петра і Павла, перенісши свої фонди у приміщення кінотеатру ім. Миколайчука. Гендиректор М.Романюк: «Це вже неможливо. Приміщення кінотеатру має приблизно 700 кв.м., і ми можемо туди перенести близько 500 тис. книжок. Загалом у нас більше 2 млн. зберігається в костелі Петра і Павла».

Про головне

«Олександр Мірзаян говорив про Слово, про Поезію, про те, що світ організований за пісенно-поетичним принципом... «Інформаційний простір до цілого може привести лише поезія»... Моя колега після лекції зітхнула: «Все. Саме головне на цій конференції я дізналась».

Иванова Е. Отчет о конференции «Крым-2010» с эпиграфом, комментариями и послесловием.

На роботу – як на свято

«Jobs Rated Report» шляхом оцінки робочого середовища, рівня заробітку, попиту на професію, фізичних навантажень, уклав рейтинг найменш стресових професій 2010 року. Переможцем виявилась професія – майстер музичних інструментів. Бібліотекарям, у цьому переліку «найменш», дістався 7-мий рядок.

Це вам не коники...

У 2009 році аспірант Філіп Девіс (Philip Davis) разом з Кентом Андерсеном (Kent Anderson) за допомогою комп’ютерної програми змайстрували наукову роботу- фальшивку і заслали її у ВД-журнал «The Open Information Science Journal». Автори підробки прозоро натякнули редакції про якість надісланого, написавши, що представляють «Centre for Research in Applied Phrenology» (акронім CRAP = лайно). Незважаючи на те, що усі матеріали нібито рецензуються, після сплати $ 800 за публікацію матеріал було прийнято. Закінчилась витівка звільненням головного редактора.

Federacja Bibliotek Cyfrowych (FBC)

Один з етапів розбудови мережі електронних бібліотек та репозитаріїв Польщі, сервіс Federacja Bibliotek Cyfrowych (FBC), являє собою набір нет-послуг на базі цифрових ресурсів польських електронних бібліотек та репозитаріїв, що працюють у мережі Pionier. Місія сервісу: полегшення експлуатації ресурсів польських електронних бібліотек та сховищ, підвищення прозорості та розповсюдження ресурсів польських електронних бібліотек та репозитаріїв у мережі Інтернет, надання інтернет-користувачам передових мережевих послуг.

Dryad

Міжнародний репозитарій Dryad містить рецензовані статті з фундаментальних і прикладних біологічних наук. Регулюється консорціумом журналів, які спільно сприяють архівуванню і забезпеченню постійного доступу. Станом на 25 березня 2011, Dryad містить 547 пакетів даних та 1357 файлів даних опублікованих у 63 журналах.

Oregon Digital Library Project

Бібліотеки штату Орегон (США) останніми роками старанно попрацювали над оцифруванням своїх фондів. Щоб спростити доступ до цих унікальних матеріалів реалізовано – Oregon Digital Library Project. Нові колекції постійно додаються, на разі доступно приблизно 500000 матеріалів.

Комплексний інформаційно-бібліографічний сервіс НБУВ

Поки одні бібліотекарі засвоюють ази комп’ютерної грамотності і техніку кантування, у країні справно працює комплексний інформаційно-бібліографічний сервіс    Національної   бібліотеки   України ім. Вернадського. 
На сьогодні він об’єднує: Електронний каталог НБУВ, Віртуальну бібліографічну довідку, Юридичні інформаційні ресурси, Інформаційні ресурси Інтернет та Політематичне зібрання електронних інформаційних ресурсів. Нічого не забув?

Вражають темпи наповнення останнього: лише за березень ц.р. у нових надходженнях знайдено 660 документів = повнотекстових, вільнодоступних! наукових видань, монографій, довідників, енциклопедій, словників, підручників, методичних посібників. З такими обертами біля пунктів книговидачі скоро може стати зовсім порожньо.

Конкурс бібліоблоґів: авторам на екваторі

Мляво, але впевнено крокує Уанетом конкурс бібліотечних блоґів. Обмаль персональних блоґів, тотальна більшість представляють бібліотеку (підрозділ). Переважно всі зробили ставку на інформування читачів про минулі-майбутні події, тішить, що при цьому жваво використовують мультимедійні матеріали.

Кесарю – кесареве

За результатами дослідження сприйняття студентами Кентського державного університету технологій Web 2.0 в академічній бібліотеці*: Студенти встановлюють чіткі межі між освітніми і соціальними ресурсами Мережі, вони не використовують для освітніх цілей сайти, приміром такі як Facebook, і не розглядають їх, як місце, де можна отримати допомогу в проведенні досліджень.

Брендінг бібліотеки

Дослідники часто говорять, що вони не використовують бібліотеку своєї установи, хоча насправді вони користуються її послугами... Сьогодні у вчених значно менше розуміння сутності бібліотеки, ніж у ті часи, коли вони були змушені регулярно, фізично відвідувати бібліотеку. Часто придбаний бібліотекою контент, або послуги, якими користуються вчені зі своїх комп'ютерів, сприймається такими, що надходить від самої установи, а не від бібліотеки (Sheridan Brown and Alma Swan «Researchers’ Use of Academic Libraries and their Services»).

«Живі» документи

Зрозуміло, що в онлайнові документи автори наукових робіт можуть вносити правки. При масовому використанні такої практики електронні наукові статті отримують статус «живих» документів (або «liquid publication»). З публікації Сергея Парінова виділив такий момент – Вчений у відповідь на критику, або з власної ініціативи, замість того, щоб писати нову роботу, може внести зміни у вже депоновану роботу, при цьому може змінитися (або взагалі зникнути) об’єкт цитування. Прямолінійне вирішення цієї проблеми – заборона на внесення правок у депоновані роботи, автоматично позбавляє нас переваг Мережі.

Knihomil

У матеріалі Gazeta Wyborcza польський автор бідкається: у чехів є слово «knihomil», якому немає польського відповідника. Слово це, на думку автора, підкреслює роль книги у чеській культурі, і можливо саме тому чехи є однією з найбільш читаючих націй в Європі. Цікаво, що у нас є слово «книголюб», але читаємо ми менше за поляків. 

AuthorMapper

AuthorMapper від Springer – онлайн-інструмент для візуалізації наукових досліджень, проводить пошук в Springer Journals і Springer Books та прив’язує наукові роботи до світової мапи. Запевняють, що це дозволяє дослідити моделі наукових досліджень, виявити історичні тенденції, знайти інших експертів у своїй галузі. Простий інтерфейс, доступні зручні інструменти для фільтрації результатів. Позначки на мапі: колір паяциків означає кількість опублікованих статей (чим гарячіше, тим більше), а група паяциків озн. багато дослідників. 

Ігри на попелищі

До написання цього посту мене підштовхнула стаття Наталії Грабар «Комунікативні властивості гри в процесі взаємодії з читачами в бібліотеці ВНЗ» (ВКП. – 2011. – №1. – С. 14-17.), у якій сказано: «Бібліотека є організатором, консультантом, учасником ігор у виші... Ігрові елементи все активніше включаються в традиційні літературні вечори, диспути і конференції». У що ж ми граємось?

scHolar index

Scholar Index – безкоштовний сервіс для пошуку в Google Scholar і  для  розрахунку H-індексу та інших показників. Користуватись просто – введіть прізвище автора. Оскільки Google не видає >1000 результатів для будь-якого запиту, в деяких випадках оцінка може бути частковою. Даний сервіс створений швидше для противників, ніж для апологетів наукометричних показників – оцінки одного і того ж автора за різними index-версіями часто аж надто сильно різняться. 

«Просто вы дверь перепутали, улицу, город и ВЕК»

Звідси.

DjVu у відкритих архівах

Зацікавив мене електронний архів Харківського національного університету радіоелектроніки. На відміну від своїх земляків-репозитаріїв ХНУ Каразіна і ХНАМГ, електронний архів ХНУРЕ не потрапив у світовий рейтинг репозитаріїв. Причини різні, серед них є і оригінальна – багато документів архіву представлені у форматі DjVu.
Згідно методології до rich files іспанці відносять лише pdf-файли. DjVu розроблене спеціально для зберігання відсканованих документів (книг, журналів, рукописів...), відповідно – використовувати цей формат у електронних архівах можна, однак, яка б цінна інформація не містилась у DjVu-файлах на rich files для рейтингу це ніяк не вплине. Такі ось справи, малята.    

Конкурс на «Найкращий науковий блог»

Соціальна мережа «Українські науковці у світі» вирішила не відставати у сфері промотування наукового блоґінґу і оголосила конкурс на «Найкращий науковий блог», який ведеться або в самій мережі, або учасником мережі на будь-якій безкоштовній, або платній платформі. Переможець отримає цінний приз, а вартісні блоги потраплять у список партнерів. Номінувати блоґи, можна або в коментарях, або надіславши на них посилання за адресою uascientist@i.ua.

ResearchBlogging

ResearchBlogging.org – система для виявлення найкращих постів про рецензовані наукові дослідження. Оскільки багато блоґів поєднують серйозні повідомлення з особистими і легковажними, ResearchBlogging пропонує спосіб фільтрації постів, відбираючи лише повідомлення про дослідження, які часто написані експертами в своїх областях. Як це працює? Блоґери реєструються на сайті, пишуть повідомлення, що відповідає вимогам, правильно форматують текст, отримують код, вставляють його в пост, після чого агрегатор знаходить це повідомлення і воно потрапляє на головну сторінку ResearchBlogging. 

«Я спросил тебя: – Зачем идете в горы вы?»

УБА в Славську (звідси).

Scholarometer

Scholarometer – один з багатьох веб-додатків для аналізу цитат, що використовує дані Google Scholar. Вже звичний набір можливостей: використання логічних операторів, перегляд історії пошуків, фільтрація, сортування результатів, експортування бібліографічних даних etc. Scholarometer дозволяє обчислити h-index, g-index, Schreiber's hm index, а також новий універсальний h-index hf, запропонований Radicchi, Fortunato і Castellano.

До конкурсу бібліотечних блоґів

Розпочався конкурс бібліотечних блоґів. Проводить IREX, в рамках програми «Бібліоміст», за підтримки Microsoft в Україні. Як ви вже могли дізнатись на автобані – мене запрошено до складу гекспертів. Озираючись на критерії оприлюднені на сайті Бібліоміст, розповім на що в першу чергу звертатиму увагу.

Only the first 2,000 records can be viewed

Якесь чудернацьке повідомлення видає мені Scopus: «За вашим запитом знайдено 3254 записів. Тільки перші 2000 записів можна переглянути. Змініть порядок сортування ваших результатів, щоб дізнатися більше про результати вашого пошуку». Дивлюсь у довідку – справді пишеться про таке. Для чого це зроблено і як цим тепер користуватись? 

Про електронну версію

Історія така: отримали ми якось електронну версію російських РЖ. Ахтунг, ахтунг, прибігають з ч/з: вставляємо диск, а нічого не відбувається! Приходжу, бачу в них стоїть негрософт. Відразу ж пробую на комп’ютері з вікнами – усе працює. Оглянув коробку – жодних вимог. Лише в readme таки вичитав: ...работает под управлением Windows-95 и выше. У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 приписано вказувати системні вимоги. Наукових видань це не стосується? 

Розвиток міжкультурних зв'язків бібліотек країн СНД: результати конкурсу

Закінчився конкурс «Розвиток міжкультурних зв'язків бібліотек країн СНД». Проаналізувавши запропоновані проекти, журі визначило переможцем проект «Історія малих міст України», представлений Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені В. Г. Заболотного. Як на мене, то зі всіх запропонованих проектів до «міжкультурних» і «країн СНД» мав відношення лише проект НБУВ «Бібліотечна періодика країн СНД».

ViFaOst: Віртуальна Бібліотека Східної Європи

ViFaOst – міждисциплінарний портал по країнах та регіонах Східної Європи, що пропонує вченим і просто зацікавленим найрізноманітніші матеріали по східноєвропейським дослідженням. Детальні пошукові функції дають безкоштовний доступ до наукової інформації з історії, мов, літератури, політики і культури країн і регіонів Східної та Південно-Східної Європи. Уся розміщена на сайті інформація є суворо науковою та каталогізована відповідно до міжнародних бібліотечних стандартів.

WILD

У рамках проекту WILD, яким опікується Смітсонівський інститут, у Мережі відтепер стали доступними понад 2000 фотографій рідкісних тварин. Світлини зроблено за допомогою спеціальних автоматичних камер з детекторами руху, розміщених у місцях проживання живих істот, які ховаються від людини. Проект WILD є частиною програми, мета якої – зробити доступними для публіки якомога більше матеріалів досліджень, що проводять в інституті. А над чим париться ваш інститут?

Файлообмінники і бібліотеки

Чудовий провокаційний пост від Роздратованого бібліотекаря нагадав мені про файлообмінники. Якби не старались Інтернет-магазини, але найшвидший шлях читача до книжки це все-таки файлообмінник. Роздратований нагадує видавцям, що бібліотеки могли б створювати посилання зі свої каталогів відразу на сторінку завантаження файлу, організувати тренінги з «Файлообмінної грамотності» (з обов’язковими спецкурсами для дошкільнят і людей похилого віку), намутити відповідних агітаційних плакатів… Чому ні? Жодний файлообмінник не закликає порушувати закон. Але ж, бібліотеки – друзі видавців, а не вороги.

BASE

BASE – пошуковець академічних ресурсів відкритого доступу представлених в Інтернет, що підтримується бібліотекою університету Білефельда. У порівнянні з комерційними пошуковими системами нам гарантують: інтелектуально вибрані ресурси, актуальні документи, які відповідають вимогам академічної якості, прозорість у пошуках, точні бібліографічні дані, кілька варіантів сортування списку результатів... Не знаю чи це правда, але серед репозитаріїв помітив лише 7 українських – є ще кому реєструватись.

Бібліоміст + УБА = російська рулетка

Коли малесенькі діти кепсько малюють, співають, танцюють… їх підтримують, діти вчаться. Це нормально. Коли здорові тьоті і дяді кепсько малюють, співають, танцюють… їх критикують. І це також нормально. Коли хтось щось робить краще за сіру посередність – йому співають Gloria і беруть з нього приклад. Щоб виявити кращих влаштовують конкурси, де учасників або їх роботи оцінюють згідно об’єктивних критеріїв. Однак, не все у цьому світі слідує законам логіки. Бібліоміст у партнерстві з УБА, щоб виявити найкращих вирішили скористатись найбільш «об’єктивним» методом – сліпим жеребкуванням. 

Те що у них називають скороченням...

Триває офензива президента Обами на американські бібліотеки. Після скасування федеральної програми підвищення успішності шляхом надання учням доступу до найсучасніших матеріалів у шкільних бібліотеках Improving Literacy Through School Libraries, пан Барак запропонував скоротити фінансування Library Services and Technology Act на 10% (-$20.3 млн.). Також, скорочується фінансування програми Laura Bush 21st Century Librarian Program, яка покликана навчати «наступне покоління бібліотекарів». Цікаво, що навіть після такого скорочення, лише на одну цю програму США витратить більше, ніж Україна на фінансування бібліотечної справи загалом.

Qwiki

Мультимедійний сайт Qwiki (щось середнє між пошуковиком і онлайн-енциклопедією) виконує запит користувача відбираючи інформацію з різноманітних джерел (Вікіпедія, Google, Fotopedia, YouTube), формує слайд-шоу і озвучує все це діло приємним, але все-таки надто механічним, жіночим голосом. Яскраво, цікаво, «як в кіно» і лише англійською. 

Учора в клюбі були танці?

Після оприлюднення січневих рейтингів університетів Webometrics (оцінюються лише веб-сторінки університетів), у зле дихаючих в бік України ЗМІ, почали з'являтися повідомлення типу: «Українські ВНЗ перші з кінця», «Українські ВНЗ визнано найвідсталішими у світі»… Сьогодні маємо справу з іншою формою пересмикування цих рейтингів.

З метою прискорення модернізації...

З сайту НБУВ: З метою прискорення модернізації та підвищення ефективності діяльності НБУВ ... запроваджено посаду першого заступника генерального директора з наукової роботи — за рахунок скорочення при цьому двох посад заступників генерального директора з наукової роботи... Стосовно поширених деякими органами друкованої і електронної інформації заяв А. Г. Бровкіної, щодо загрози «розпродажу» унікальних книжкових колекцій, слід зазначити, що такі безвідповідальні твердження не мають реального підґрунтя. Книжкові та рукописні зібрання НБУВ, як і раніше, перебувають під контролем. 

Прем’єра 1-го буктрейлера від Пана Бібліотекаря

Продовження...

Розчарований коментарями до попередньої замітки – ніхто схоже не зрозумів (і не намагався зрозуміти) про що мова. Спробую ще раз, на пальцях пояснити про веб імпакт-фактор, як к-сть зовнішніх посилань до к-сті сторінок.

Петрик має яблуко і готовий ним поділитись з 3-ма друзями. У цьому є сенс. А якщо Петрик буде ділити яблуко на 130 піплів?! Та наш Петрик ніби розумний і каже: Ці троє – мої друзі, а усі решта? Ви пробачте хто?

Про електронні архіви і блохи

У повідомленнях про розрахунки рейтингів від Cybermetrics Lab, як правило, багато уваги приділяють 4-ом оцінюваним величинам, але якось тихо розповідають про співвідношення між ними, зокрема між кількістю сторінок (size) і кількістю посилань (visibility).

У паперовому світі ми маємо імпакт-фактор (к-сть цитувань до к-сті статей), у віртуальному – веб імпакт-фактор (к-сть зовнішніх посилань до к-сті сторінок), + іспанці додали ще «багаті» файли, згадки в Ґуґл Академії і к-сть цитувань з ҐА. Усе по дорослому – чим менше порожняка, тим краще.

Даруйте коханим E-book

Старий баян і скоріш за все вигадка, але під празнічєк – самий раз. Гі де Мопассан писав своєму другу: «Ніколи не зв'язуйся з курсистками. Вони цілими днями просиджують у бібліотеках і при цьому плідні, як кролиці». Кілька років тому, соціологи з університету шведського міста Упсала досліджували вплив професії жінки на її плодючість. Виявилося, що найчастіше народжують жінки, які працюють у бібліотеках. Все це через книжковий пил. При довгому зберіганні на старих і запорошених книгах починає рости мікроскопічний грибок, який виділяє в повітря спори, що містять біологічно активну речовину, на яку жіночий організм часто реагує так само як на естроген.

Memento mori

Ю.Ділевко і Л.Готліб дослідили 123 некрологи бібліотекарів, які були опубліковані в The New York Times з 1977 по 2002 р. Хоча професія бібліотекар вважається «жіночою» 63,4% некрологів присвячено чоловікам. Також, незважаючи на те, що у США найбільше публічних і шкільних бібліотек, 40,7% некрологів стосувались університетських бібліотекарів, тоді як публічних – лише 18,7%. Ще 56,1% займали керівні посади, а 50,4% мали публікації (звідси).

Рейтинг сайтів бібліотек України (січень 2011 р.)

Порівняно з минулим роком дуже не багатьом бібліотекам України вдалось покращити вебометричні показники своїх сайтів. Дивіться рейтинг. Цікавішим за показник «нуль» є список «Республіканські та обласні універсальні наукові бібліотеки». Подивіться, порахуйте, пригадайте адмінподіл... Опс! Бракує... Нехай живе веб, органон наукової комунікації? А спробуйте запитайте в безсайтченків – «Товаріщі, універсальні науковці, а ви часом не ох...?». Очі видряпають)

За лаштунками Національного управління архівів і документації США

Бабуськи, в атаку!

Едуард Сукіасян: «Всі ми знаємо: у нас не йдуть. Залишаються, працюють, без особливої любови до бібліотеки і її читачів, з часом виробляється звичка працювати абияк (про яку ініціативу може бути мова!), навіть нелюбов до читачів («Щойно привела фонд до ладу! Прибігли, хапають тут і там, дивитись гидко!»). Ми винні: ці люди по суті – чужі для бібліотеки, не лише продовжують працювати, їм за це платять, ще й премії отримують». 

Pro et Contra Відкритого доступу

Ловіть таблицю «Відкритий доступ до наукового знання. Переваги і втрати» (клік для збільшення). Взято з Московкин В. М. Открытый доступ а научному знанию. Кому достанутся дивиденды? [Текст] / В. М. Московкин. // Научно-техническая информация. Сер. 1. Организация и методика информационной работы. – 2010. – № 7. – С. 22-26.

Попит на електронні журнали в університетській бібліотеці

Замдиректор бібліотеки ДУ ВШЕ з питань керування електронними ресурсами В.Післяков: «...Не всі університети користуються електронними базами даних. Причому часом це швидше небажання або невміння організувати передплату, а не відсутність фінансів. Це добре стало видно, коли стартували програми державного фінансування доступу до зарубіжних електронних ресурсів, і досить було докласти організаційних зусиль (призначити відповідального, поінформувати студентів і викладачів про появу нової бази даних, про правила роботи з нею і т.д.), а не оплачувати підписку з кишені вузу. Виявилося, і в цьому випадку не всі скористалися такою можливістю, а деякі вузи, навіть підключившись, показали нульове використання баз» (звідси).

А може нафіг той каталог? 2

У коментарях до Гарвард + MIT висловив ідею, яка імхо вартує окремої замітки. 2-гий допис у цьому блозі був присвячений буксуванню з єдиним каталогом. З того часу, як і до того, не помітив особливого ентузіазму до реалізації цієї ідеї. Отож, як і півтора року тому, запитую – А може нафіг той каталог?

Чи не краще просто – тулимо у свій електронний каталог (внизу сторінки з результатами пошуку) повідомлення «Якщо пошук у каталозі виявився невдалим, спробуйте пошукати в ЕК інших бібліотек нашого міста» і посилання на сторінку, де будуть перераховані усі ЕК бібліотек міста. Для зручності у подібні сторінки можна запхати мапу з позначеними бібліотеками і схемами проїзду.

Скільки часу потрібно для створення такої сторінки? Залежно від регіону: від кількох хвилин до 1-2 годин по місту Києву. Потім ці сторінки можна б було об’днати на одному сайті, розділивши їх на області і voila. Ну так що, робимо?  

По кому б’є Біг-Бен?

Понад 400 публічних бібліотек у Великобританії знаходяться під загрозою закриття. Вчора, всі дружно погомоніли на Save Our Libraries Day і ми тепер, на безпечній відстані, зможемо поспостерігати, чим усе це закінчиться. Аргументи уряду: 4,517 публічних бібліотек (включаючи мобільні), в 2010 році було -3,4 млн. відвідувань і -188,000 позичальників порівняно з 2009 роком. Аргументи «бібліотек і друзів» звичні – бібліотеки наріжний камінь, зупиніть культурний вандалізм ітп. У всьому цьому англомовному галасі виділив би матеріал Пітера Джексона «Фініш бібліотек? 5 аргументів за і проти». Нічого такого надзвичайного, але мені н-лад було цікаво порівнювати аргументи «За» з реальним станом речей у бібліотеці.

Не по-сусідськи

«У співавторстві з ученими США українськими соціогуманітаристами було опубліковано 100 робіт, в тому числі 9 з числа 17 найцитованіших. У співавторстві з німецькими колегами було опубліковано 79 робіт, в тому числі 3 з числа найцитованіших. Важливою є соціогуманітарна наукова співпраця України з Великою Британією: відповідно, 64 спільні роботи, в тому числі 2 з числа 17 найцитованіших. Менш активно українці співпрацюють з ученими Польщі та Російської Федерації (відповідно, по 35 спільних робіт), Франції (32), Нідерландів (25), Мексики (16), Бельгії, Італії, Канади та Швеції (по 15 спільних робіт), Австрії (14), Туреччини (12), Австралії (11), Японії та Іспанії (по 10). Із колегами з інших 72 держав українські вчені-соціогуманітаристи опублікували менш ніж по 10 спільних робіт». (звідси)

Заклейка

Не кожен молодий український читач, побачивши таке, зрозуміє, що це елементи радянської цензури. На 1-му фото ми бачимо приклади «заклейок»: папером і клеєм добротно заховано усі ідеологічно неправильні місця. На 2-му вже цілу нарізку вклеєних бібописів – місць ідеологічно терпимих виявилось дуже мало. Звиняйте за якість фото.