 |
| Аналітичний звіт «Україна в дзеркалі наукометричної бази даних Scopus» |
Cambridge Journals: шість тижнів безкоштовно
БібліоГриль
Послуги академічних бібліотек у нову еру
Масні харчі для роздумів отримають бібстратеги, коли прочитають статтю Michalis Gerolimos і Rania Konsta «Services for Academic Libraries in the New Era» у новому номері D-Lib Magazine. Мета роботи – дослідити рівень впровадження Web 2.0-послуг у кращих академічних бібліотеках світу. Вибірка – веб-сайти бібліотек університетів, які увійшли у 200 найкращих згідно QS World University Rankings за 2008 рік.
Ефект Google, чи Google амнезія?
Згідно даних нового дослідження, опублікованого в останньому номері Science, психологи стверджують, а ми це вже давно підозрювали, що людська пам’ять адаптується до сучасних технологій – замість запам’ятовувати саму інформацію, людина запам’ятовує де її можна знайти на комп’ютері, чи в Інтернеті. Це явище назвали «ефект Google».
Докази засновані на серії з чотирьох різних експериментів, які проводила Бетсі Спаров (Betsy Sparrow) разом з колегами з Колумбійського університету: люди частіше намагатимуться пригадати, де вони знайшли інформацію, а не саму інформацію. Водночас, інформація, яка недоступна в режимі онлайн – буде більш легко запам'ятовуватись.
Дві поради від Габріеля Ноде
У 1627 році з’явився бестселер «Поради для створення бібліотеки» французького бібліотекаря, вченого Габріеля Ноде (Gabriel Naudé). Сам Ноде зізнававсь, що не є фахівцем бібсправи, проте вирішив записати кілька спостережень. Поради від а-ля бла-бла-бла: немає більшої честі, ніж будівництво великої бібліотеки, геть цензуру в будь-яких проявах... до цілком конкретних: купувати книги мовою оригіналу, найпершими купувати книги авторів, що вважаються експертами в своїх галузях... Цьому дядьку з 17 ст. вдалось таки втілити в життя свої ідеї, отримавши можливість створити і підтримувати бібліотеку кардинала Мазаріні.
Російська соціальна реклама читання
Нахапав кілька постерів з конкурсу соціального плакату «Читати нешкідливо. Шкідливо не читати», ініціатором якого виступило російське видавництво ЕКСМО. Там є ще!
Еврика
Довгий час кружляли меседжі про кипіння робіт навколо нового електронного архіву від бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка. І ось – сталося. Матеріалів поки 0, але вже можна оцінити дизайн.
Як відкрити чимало дверей
«Перед учасниками виступив декан Бібліотечного факультету Університету Емпірія (Канзас, США) П. Шерідан. Зокрема, він підкреслив, що дуже довго чекав на зустріч з Україною, де був доволі давно, на Міжнародній конференції в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, в 1997 р. Після участі в цьому заході для нього відкрилося чимало дверей, тобто, виступ на конференції 1997 р., був для п. Шерідана знаковим». (звідси)
Half life: показник старіння журналу
Half life – показник старіння журналу, який вимірюється у роках. Найпопулярніший спосіб його розрахунку:
1. Підраховуємо кількість усіх цитувань усіх статей опублікованих у журналі.
2. Упорядковуємо кількість цитувань за роками. Наприклад: 1989 – 12 цитувань, 1990 – 12, 1991 – 10, 1992 – 11, 1993 – 11, 1994 – 9, 1995 – 9, 1996 – 8, 1997 – 5, 1998 – 4, 1999 – 6, 2000 – 2, 2001 – 1.
Visualising China
Веб-ресурс Visualising China дозволяє користувачам попрацювати з історичними фотографіями Китаю. Понад 6000 зображень періоду 1870-1950 років. Окрім добре пропрацьованих пошукових опцій, реалізовано можливість «додати» інші відповідні ресурси, які потім користувачі зможуть розшукати і переглянути через єдину точку доступу.
Маленькі безкоштовні бібліотеки
Такі ось бібліо-шпаківні закликають майструвати ініціатори Руху будівельників Маленьких Бібліотек. Майже те ж саме, що і буккросинґ, різниця – книги складають у «годівнички для бібліофілів». Реєструйтесь на сайті і вам надішлють детальну інструкцію, як витворити подібну будку. Ідея може і приживеться у благополучних кварталах, як ліки від нудьги для бейбі-бумерів. На моєму подвір’ї навіть дитячі гойдалки регулярно потерпають від набігів гунів, тому у цілісність бібліобуд теж якось не віриться.
Elsevier Heritage Collection
Носії знань: студенти і бібліотека
Прочитав, що ініціативні студенти-компутерники Корнельського університету створили бібдодаток для iPhone та iPod (можливість пошуку в ЕК, години роботи бібліотеки, управління обліковим записом etc). Незважаючи на страшенну кількість ВНЗ (які щорічно! випускають тисячі ІТ-фахівців), в Україні з такою співпрацею – туго.
Студентів зрозуміти можна. Всі мої знайомі-програмісти самотужки укладали бібліотечку потрібних для навчання книг. Якщо додати, що половина з них були платниками, то взагалі вимальовується непристойна картина – платиш кілька тисяч в рік, а книгозабезпеченність твоєї дисципліни коливається у межах статистичної похибки.
Google Custom Search у бібліотеках
Зустрівся мені ще один пошуковик наукової літератури – FreeFullPDF.com. Власне переконувати «користуватись – не користуватись» не буду. Сподобалось як все просто зроблено. В About красномовно сказано: Команда виявляє, збирає і аналізує найактуальнішу інформацію з найкращих джерел для Ваших інноваційних проектів. Реалізовано це за допомогою Google Custom Search – пошук проводиться лише на відібраних сайтах.
Гонитва Червоної Королеви
Фізик Нейл Джонсон (Neil Johnson) разом з колегами з університету Маямі запевняють, що їм вдалося відшукати порядок у хаосі війни. Вчені вивели рівняння, згідно якого дати майбутніх терактів дуже чітко залежать від часу між першим і другим терактом.
Детальніше прочитаєте самі (повірю коли передбачать на ділі). Для чого сам допис? Джонсон порівнює відкритий принцип з гіпотезою Червоної Королеви. Персонаж «Аліси в задзеркаллі» сказала: Необхідно бігти щодуху, щоб залишатися на одному і тому ж місці.
Заржавілий механізм
Цього року Narodowe Centrum Nauki оголосив про роздачу цукерок для фінансування дослідницьких проектів у Польщі. Серед вимог, подати: кількість цитувань усіх публікацій, а також h-індекс. Дані брати: з ISI Web of Knowledge, SCOPUS, або інших джерел.
Справедливе запитання Е.Кульчицького – Як все-таки визначати h-індекс?, адже малоймовірно, що ISI і Scopus видадуть однакові результати, а інструменти, які використовують дані Google Scholar (scHolar index, Scholarometer...), взагалі можуть показувати фантастику. Відповідь NCN: Перевага надається даним з Web of Science, Thomson Reuters (колишні бази даних ISI). Якщо ж ви будете використовувати інші бази – потрібно це зазначити.
PaperC
PaperC – онлайн-платформа для specialist books. Безліч книг від відомих видавництв, які можна читати безкоштовно. Як тільки спробуєте скопіювати текст – Вам відразу ж запропонують 2 варіанта: cancel, або buy. Обов’язкова реєстрація (достатньо акаунту на ФБ). За додаткову плату ви зможете копіювати, зберігати, роздруковувати окремі сторінки, збирати особисту онлайн-бібліотеку, створювати примітки... Кирилиці – 0.
Library paste
Переглядаючи англо-тексти, частенько зустрічалось мені словосполучення library paste. Вирішив врешті подивитись, що це за паста така. Слово «paste» (окрім власне паста), має ще значення клей. Ось як сьогодні, італійці називають макаронні вироби – паста, так і у англійській, paste спершу = тісто, але потім почало означати клей. Як ви вже здогадались, «бібліотечний клей» – це добре відома нам клейка рідина з борошна і води. Найкраще нею клеїти папір – відповідно, її активно використовували у бібліотеках.
Flipback: революційний формат книг?
Flipback подають, як новий революційний формат книг. Відкривається знизу вверх (чи краще сказати боком? Подивитесь на відео), у результаті ви отримаєте друкований текст розміром трохи більшим за iPhone. Походить ця вигадка з Нідерландів, де з 2009 року було продано 1 млн. примірників.
Guardian: Чи можна буде прочитати «Войну и мир»? Навряд. Це новий Kindle? Очевидно, що ні. Він не може вмістити 1500 книг. Але якщо ви хочете щось, що не потребують підзарядки і ковзає в кишені так само легко, як телефон – flipback варто спробувати.
Your Paintings
Your Paintings – спільна ініціатива BBC та благодійної організації Public Catalogue Foundation. Сайт покликаний показати багатства британських картинних колекцій. За попередніми оцінками це 200.000 картин (для порівняння, Національна галерея у Лондоні містить приблизно 2.300).
Your Paintings покаже роботи великих художників останніх семи століть, а також картини тисяч менш відомих митців. Більшість картин авторства британських художників, але також представлено роботи таких відомих майстрів, як Моне, Рафаель, Ван Гог... Проект знаходиться на стадії наповнення, нові картини будуть додаватися кожного місяця. Усі зображення захищено невидимими знаками.
Your Paintings покаже роботи великих художників останніх семи століть, а також картини тисяч менш відомих митців. Більшість картин авторства британських художників, але також представлено роботи таких відомих майстрів, як Моне, Рафаель, Ван Гог... Проект знаходиться на стадії наповнення, нові картини будуть додаватися кожного місяця. Усі зображення захищено невидимими знаками.
Бібліотечна етика і дух капіталізму
Словом, цікаву тему зрушила Могилянська бібліотекарка. Чи український бібліотекар повинен зробити все можливе, бодай часом не прогнівити світових монополістів? Чи робити так, щоб наші читачі гусей не пасли?
Як написати статтю, яку опублікують у міжнародному науковому журналі
Баріс Долгін: «Коли Європейський суд з прав людини лише тільки створили, скарг росіян було відносно мало, не всі відразу зрозуміли, що це таке і як цим користуватись. Зараз вже зрозуміли, і тепер там думають, як впоратися з навалою наших справ. Мені чомусь здається, що рано чи пізно і Nature, і Science, і Scientific American обов'язково зіткнуться з навалом текстів від мешканців Росії, України та інших країн, які поки ще не дуже звикли до цього механізму, ще його не освоїли, але обов'язково освоять» (Вікно в науковий світ. Публічна розмова з редакторами світових журналів про науку).
Patience & Fortitude
Леви з рожевого теннесійського мармуру, створені скульптором Едвардом Поттером, стали символом не лише бібліотеки, але й самого Нью-Йорку… Спочатку ньюйоркці дали їм імена на честь творців основних фондів – «Лео Астор» і «Лео Ленокс». Але в часи Великої депресії мер Нью-Йорку запропонував перейменувати їх в «Терпіння» та «Стійкість».
А які чесноти ви б встановили біля головних корпусів українських бібліотек?
А які чесноти ви б встановили біля головних корпусів українських бібліотек?
Springer Open Choice
На більшість журналів Springer розповсюджується програма під назвою Springer Open Choice, яка дозволяє авторам самим вирішити, як їх статті публікуватимуться у журналах шанованого видавництва. Якщо вибір автора зупиниться на відкритому доступі, то за додаткову плату (€2.000 + податок) Springer це зробить.
Лісова бібліотека
Поблизу Нью-Йорку, стоїть собі будиночок, у якому легко забути про цивілізацію. 6x6, кам’яний постамент і вікна. Як бачите на фото – конструкція максимально проста і здалеку чимось нагадує туалет. Будинок стоїть у лісі, довкола лише листя та дерева. Ця земля належить Пітеру Глюку, який спроектував будинок для своєї дружини, дослідниці японської історії та культури. Будівля непристосована до життя – це робочий кабінет та бібліотека. Місця у підвалі вистачить для 10.000 томів.
Таксі знань
Каїр. Одне з найбільш переповнених міст світу. Населення понад 15 мільйонів. Дороги забиті автівками протягом більшої частини дня. Затори стають все частішим явищем і пасажири витрачають більше часу на дорогу. Місцевий книжковий магазин Alef зметикував і вирішив заохочувати людей до читання. 50 кабін оснастили спеціальними торбечками на сидіннях і назвали це діло «Таксі знань». Ініціатори проекту сигналізують про нечуваний успіх ідеї і з нетерпінням очікують, коли Taxi of Knowledge гасатимуть і іншими містами Єгипту.
Memex
У 1945 році вчений та інженер Веннівер Буш (Vannevar Bush) у статті As We May Think описав електричний пристрій, який підключено до бібліотеки і який може відображати інформацію + автоматично переходити через посилання від одних об’єктів до інших. Буш назвав пристрій Memex (Memory Extender). Мемекс повинен був вміщувати матеріал, накопичений за сотні років: рукописи, особисті записи, фотографії... Механізм «індексування» повинен був встановлювати і підтримувати зв'язки між одиницями збереження і забезпечувати доступ до потрібної інформації, загубленої в величезному масиві даних.
Binary Battle: конкурс від PLoS і Mendeley
PLoS і Mendeley об'єднали свої зусилля для організації змагу Binary Battle. Завдання конкурсу – створити додаток, який зробить PLoS і/або Mendeley ще прекраснішими для науковців. Два API, надпотужний склад журі, $16.000 призових, плюс інші цікаві подарунки. Позмагатись може кожен, заявки до 30-го вересня, дозволено подавати більше одного додатка. Імена переможців дізнаємося 30 листопада 2011 р.
Embedded librarian
Надцікава стаття Ніколаса Робінсона-Гарсії та Даніеля Торес-Салінаса. Оскільки, академічні бібліотекарі переживають кризу (іншими словами – біс його знає, чим вони займаються), то їм пропонується подібно військовим журналістам, активніше брати вогонь на себе – підключатись до роботи наукових груп. Пропонується навіть новий титул для такого бібліотекаря – embedded librarian (вмонтований бібліотекар), який у своїй роботі міцно стоїть на трьох китах: управління даними, моніторинг діяльності дослідницької групи і посередник у процесі спілкування з журналами.
GenBank: біоінформатична база даних
GenBank – вільно доступна американська біоінформатична база даних, яка містить послідовності ДНК. Розташована на сервері Національного центру біотехнологічної інформації США. GenBank, а також установи-партнери, збирають послідовності ДНК у лабораторіях, що розташовані по всьому світу. База містить дані про більш ніж 100.000 різних організмів і продовжує зростати у геометричній прогресії.
Напивайся, але не нажирайся
Ідея сайту (чи краще бази даних) Get drunk, not fat – напитися з найменшою кількістю калорій. Або висловлюючись більш політкоректно – інформування потенційних клієнтів про те, що вони купують. У формі таблиці представлено назви напоїв, вміст алкоголю, кількість калорій, співвідношення калорій до алкоголю (чим менше, тим краще), коментарі в яких вказано звідки взято інформацію і ціну за пляшку. Ресурс не академічний, але автори гарантують, що інформація достовірна на 99,9%.
Всеукраїнський конкурс бібліотечних інтернет-сайтів 2011
УБА оголосила Всеукраїнський конкурс бібліотечних інтернет-сайтів, який проводиться спільно з Міністерством культури України. Терміни проведення: чи то з 1 травня, чи то з 1 червня (все рівно він вже розпочався), але напевне по 1 вересня. Мета – благородна, номінацій – купа, критерії оцінювання – відомі. До участі у Конкурсі допускаються сайти бібліотечних установ будь-якої відомчої підпорядкованості. Переможці отримують дипломи, подарунки і банер.
SCIgen: псевдонаукова стаття одним кліком
Якось підступна група студентів Массачусетського технологічного інституту вирішила перевірити якість рецензування на наукових конференціях. У результаті з’явилася програма SCIgen, яка випадково генерує глупства (з графіками, діаграмами, цитуваннями), які здалеку справді дуже схожі на наукову роботу з галузі комп'ютерних наук. Перевірка видалась успішною – список жертв.
CiteULike
CiteULike – ще один сервіс побудований за принципом соціальних закладок, орієнтований на розвиток обміну наукової літератури серед дослідників. Підтримується Springer Science + Business Media. Схоже як і в попередньому прикладі: автоматичний збір метаданих, використання теґів, експорт записів... Встановлюєте собі в браузер букмарклет (на панель закладок) і якщо веб-сторінка підтримує CiteULike – тиснете ґудзик і легко додаєте статтю у свою бібліотеку. Кажуть, що можна додавати статті зі Scopus, ISI, Mendeley, PubMed, Google Scholar і Google Books.
Бібліографічний опис електронних ресурсів
Зі статті Марини Женченко (ВКП. 2011. №4): ...Спрощена схема, яку можуть застосовувати студенти, аспіранти, науковці, редактори при складанні списків джерел до курсових, дипломних, магістерських робіт, дисертаційних досліджень, при книжкових і при статейних списків рекомендованої літератури у навчальних виданнях тощо матиме такий вигляд – клік на зображення. Обов’язково роздобудьте собі цю статтю!
Scholarpedia – відкрита рецензована енциклопедія
Scholarpedia побудована за тим ж принципом, що і Вікіпедія – її може редагувати кожен. Однак, Scholarpedia відрізняється від Вікіпедії кількома важливими моментами: кожна стаття написана експертом; кожна стаття анонімно рецензується для забезпечення точної і надійної інформації; кожна стаття має куратора (як правило, її автор), який несе відповідальність за зміст; будь-яка зміна статті повинна бути схвалена куратором. Статті не заморожені і не застарілі, а динамічно змінюються відповідно до нових відкриттів. Це дозволяє Scholarpedia бути завжди на часі і при цьому зберігати високу якість наповнення.
Connotea
Connotea – це безкоштовний онлайн-сервіс соціальних закладок, створений у грудні 2004 року Nature Publishing Group. Сервіс призначений в основному для вчених, відповідно він включає в себе спеціальні функції для деяких академічних ресурсів. Connotea розпізнає ряд наукових веб-сайтів і автоматично збирає метадані для статті, або сторінки. Невідомі сервісу веб-сторінки додаєте вручну. До записів можна проставляти теґи, що звісно ж полегшує пошук потрібних матеріалів. Також, Connotea підтримує RSS, що дозволяє відстежувати публікацій з потрібними теґами, або користувачів зі схожими інтересами.
CiteSeer
CiteSeer – пошукова машина і електронна бібліотека наукових матеріалів (переважно комп’ютерних та інформаційних дисциплін). CiteSeer була першою пошуковою машиною розробленою для індексування наукової літератури та автоматичного підрахунку індексу цитувань. Створена у 1997 році трьома співробітниками фірми NEC – Стівом Лоренсом, Куртом Боллакером і Лі Гілсом. З 2003 року проект адмініструє Університет штату Пенсільванія. Сьогодні бібліотека містить інформацію про понад 1,5 млн. документів у форматі HTML, PDF, Postscript.
Збереження спогадів у цифровому форматі
Інколи хочеться зберегти деякі фотографії, електронну пошту, інші файли, так щоб ви і ваша сім'я змогла подивитись на них у майбутньому. Старі сімейні фотоальбоми, листи, домашнє відео… усе це для багатьох з нас – надзвичайно цінні речі. Особиста інформація, яку ми створюємо сьогодні – має таке ж значення. Різниця лише в тому, що більша її частина тепер у цифрі. Збереження цифрової інформації річ відносна нова і більшість людей поки мають мало потрібного досвіду.
Твіттер вбиває
Повідають, що на конференції у Судаку прозвучало: Зараз люди не спілкуються годинами, Твіттер вбиває інтерес до бібліотек. Ніби «поступ» бібліотечної думки зрозумілий – колись бібліотеку вбивали ЕОМи, а тепер вбиває те, що з ними пов’язано.
SciVee: замість тисячі слів
Кажуть, що в науці, як і в житті – картинка варта тисячі слів. SciVee – відео-сайт, де вчені можуть завантажувати, переглядати, обмінюватися науковим відео та прив’язувати його до наукової літератури, плакатів, чи слайдів. Основна аудиторія сайту – вчені-дослідники. Однак, студентам, викладачам і широкому загалу теж не зашкодить його поюзати, адже вміст коливається: від складних пояснень наукових робіт до науково-популярних роликів рівня середньої школи.
