Historypin: Пришпандьор свою історію
Інформаційні потреби суспільства
Недільна дрібнокаліберна твіттер-перестрілка з Наталею на тему «Роль бібліотекаря в житті середньостатистичного читача», вчора несподівано знайшла своє відображення у реалі. Вдалось мені обробити цілих три читацьких запити! Запит перший надійшов від «молодої генерації» – де скачати mp3 заокеанської співачки? Порадив LightStorage. Другий запит від «офісного працівника» – де можна безкоштовно подивитись порнуху? Пригадав сторінку в Tivasyka. І нарешті третій, контрольний, отримав від «представника вже цілком зрілого покоління» – гдє можна купіть дєшовою водку?
У пошуках втраченого часу
Якось у дописі «Дні і ночі бібліотек» вже писав про дивні витівки українських бібліотек, музеїв… Як я і підозрював, російські бібліотеки потерпають від схожих забав (перепост з блогу «Бібліотечна справа і бібліографія»): «Які тільки функції (читай – «відволікаючі маневри») не виконують російські бібліотеки, лише (заради) того, щоб до них не забули дорогу читачі. У результаті ми бачимо, як бібліотека періодично перетворюється на: виставковий зал, концертний зал, музей, театр (частіше аматорський), лекторій, виховний заклад (дитячий садок, школу продовженого дня, кабінет психолога), клуб (дітей, підлітків, молоді, ветеранів, людей похилого віку, інвалідів та ін), ринок (ярмарок), майстерню (народних умільців, винахідників та ін.), кафе (чайхану), аукціон (і добре, якщо на користь бібліотеки), і нарешті, організатора демонстрацій (святкових ходів).
Міжнародні університетські рейтинги і Щорічна премія Президента України для молодих вчених
Вичитував розділ «Наука» у свіжому «ДТ». «Якщо шанси українських вузів увійти до числа найкращих п’ятисот світових університетів за версією Шанхайського рейтингу досить проблематичні, то які наші перспективи в аналітичних розкладах наступників почилого в бозі рейтингу Таймс?» - відповідь на це питання можна прочитати між рядками статті «Уболівати ні за кого», або Чи здійснимо український прорив у міжнародні університетські рейтинги?». Щодо нової методології наступників – то вона така ж суперечлива як і будь-яка інша. Слід однак відзначити, що все більше балів для рейтингу може назбирати пункт – «Скільки університет зміг з$робити?», а це (імхо): а) досить проблематично в сучасних українських реаліях і б) шкодить руху «Open Access».
Цитадель
Костел Єзуїтів це не єдина непристосована будівля, яка використовується бібліотекою Стефаника для зберігання своїх фондів. Є ще Цитадель — єдиний в Україні комплекс фортифікаційних укріплень середини XIX ст., який дійшов до нашого часу майже без змін. Одна з веж цього комплексу використовується бібліотекою як фондосховище (більше фоток тут). Бібліотекарі і вахтери, які працюють «на Цитаделі», добре знають, що таке «особливі умови роботи працівників бібліотек».
Епопея з костелом Єзуїтів триває
Zахід.net повідомляє, що під час сесії Львівської міськради депутати передали у власність УГКЦ будівлю костелу Петра і Павла. Однак, фонди бібліотеки Стефаника і далі там. Гендиректор ЛННБ ім. Стефаника М. Романюк звернувся з проханням продовжити термін оренди приміщення костелу для бібліотеки до моменту вирішення проблеми з новим приміщенням під бібліотечні фонди: «На жаль, усі діючі приміщення бібліотеки перевантажені фондами у 4-6 разів, вони не відповідають вимогам щодо зберігання унікальних збірок і колекцій, які постановою КМУ належить до наукових об’єктів, які становлять національне надбання і не можуть бути відтворені у разі їх втрати, а це близько 3,8 млн документів. На сьогодні не вирішена проблема забезпечення охоронності і зберігання фондів, які знаходяться в костелі Єзуїтів». Чим воно все закінчиться – не відомо. Так само, як не відомо що трапилося з приміщенням на ремонт якого минулого року було виділено 1 млн. грн.?
Самокат у фондосховищі
Тетяна Астапенко у статті «Управління фондами: наукове підґрунтя, критерії ефективності, практичні аспекти» (ВКП. – 2010. – №5. – С. 24-27.) демонструє нам моделі організації двох відділів Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова. Зачепила мене картинка під назвою «Пристрій для пересування» на якій ми бачимо фацета в краватці і на самокаті (з кошиком). Чи десь таке вже впроваджено? Чи можна на самокаті виїхати на драбину? Чи можна його використати замість драбини? Чи бува не їздять бібліотекарі на цьому державному транспорті додому? Чи бува не влаштовують ветерани бібліотечної справи перегони у фонді?
