My WorkFlow Search від myExperiment

У SciVerse Hub Beta тепер можна натиснути на кнопку «Add» і опинитися у галереї ґаджетів. Окрім, вже згадуваного раніше «Methods Search» від NextBio, кілька слів заслуговує My WorkFlow Search від myExperiment. Даний додаток дозволяє користувачам знайти науковців, групи, дослідження і зв'язатися з людьми, які працюють над схожою проблематикою. Результати вивалюються з підписами workflow, group, user, file... Власне, щоб здійснити такий пошук не обов’язково мати доступ до продуктів Elsevier. Достатньо завітати на myExperiment – ресурс, де вчені можуть безпечно розповідати про свої робочі процеси, плани та ділитися ними. Переконують, що myExperiment розуміє потреби дослідника краще за будь-яку іншу соціалку і робить все можливе для того, щоб життя нової генерації науковців було легким та безхмарним. 

Жадоба комітетів

Пригадуєте, обурювались ми –  Чому Україна не представила своїх здобутків у Europeana? Чому з World Digital Library забуксували? Щойно отримав №3 «Бібліотечного форуму України». На його сторінках Тетяна Ярошенко трохи розповідає про усю цю кухню: «...перші 4 бібліотеки – учасниці проекту ініціюють створення Національного координаційного комітету щодо представлення України в Світовій цифровій бібліотеці». Скажіть, ну невже для того, щоб відібрати цікавий матеріал і зробити якісний скан, обов’язково створювати комітет?

Найвідоміші показники формування рейтингів

Вицарапав таблицю зі статті Ірини Балагури «Проектування моделі українського рейтингу наукових публікацій» (Бібл. вісн. – 2010. – № 4. – С. 40-48.). Вчити напам’ять не потрібно.

Обережно «Бібліоміст»!

Переконаний, що багатьох моїх колег-бібліотекарів давно вже дратує та «магучая кучка» партнерів (у більшості – штатівське коріння), яка об’єднала свої зусилля і розпочала захаращувати компутерами та всякими вайфаями бібліотеки наших рідненьких міст і сіл. Як добре, що у нас є безстрашний директор Книжкової палати України пан Микола Сенченко, який завжди готовий зірвати маску з окупанта: «Хто не міг відповісти на виклик США аналогічною зброєю, тобто на гармати гарматами, опинився на плантації. Сьогодні ворог використовує останнє ноу-хау у сфері завоювання країн і народів – інформаційні гармати. Країнам, що дотепер вважають інформаційні бомбардування просвітницькою місією і прийомом «у загальний європейський будинок», забезпечена плантація».

Рибка в морі буль-буль-буль, ми за веб два крапка нуль

Поділюся кавалком негативу. Усі наведені дати і терміни є невигаданими. Подібність і схожість до конкретних веб-сторінок – невипадкова:

25 жовтня 2010 р. – публікація допису.

1 листопада – звістка про те, що допис частково хибний.

5 листопада – редагування змісту допису. Випадкова зміна шрифту в іншому дописі.

8 листопада – редагування назви допису.

з 8 листопада і до цього часу – тривають роботи пов’язані зі зміною шрифту допису (Times New Roman на Arial).
14 лютого 2011 р. – шрифт змінено.

Усе по-дорослому, тільки краще

Загітувала мене айрексівськька функціонерка завітати до Львівської обласної бібліотеки для дітей. Не пошкодував. Схоже, бібліотека справді працює за формулою: для дітей, як для дорослих, тільки краще. Завжди очікую, що бібліо-екскурсія не буде типу: тут книжки стоять, а тут читачі сидять… Почувши і побачивши буквально в кожному залі по кілька оригінальних бібґаджетів – був приємно вражений. Для прикладу (вицілю один навмання) – постер з цікавою цитатою, а поряд книжка, з якої було взято цю цитату. За словами Лариси Лугової, емпірично доведено, що читачі обов’язково зацікавляться такою книгою.

У цьому році Львівській обласній бібліотеці для дітей виповнюється 70 років! Також, нещодавно бібліотека перемогла в конкурсі «Навчально – інноваційні бібліотеки», і завдяки цій перемозі у бібліотеці розпочав роботу ще один проект – бібліотерапевтичний центр «Ковчег».

Позитивна кореляція

Академік НАН України Вадим Локтєв, пише: «…аналізуючи дані різних агентств, котрі регулярно оприлюднюють порівняльні результати розвитку тих чи інших наукових напрямів у різних країнах світу, помічаєш таку закономірність: незалежно від політичного устрою, культурних особливостей, віросповідання, географічного розташування або площі, швидке економічне зростання демонструють ті країни, в яких спостерігається зростання науки, що вимірюється двома основними показниками: відсоток ВВП, витрачений на науку й освіту, та загальне зростання кількості публікацій у провідних світових фахових виданнях. Тобто збільшення кількості публікацій однозначно свідчить про покращення економічного добробуту».