skip to main |
skip to sidebar
Попередній допис викликав бурю різнобарвних коментарів, тому сьогодні розповім як далеко просунулась кадрово-бібліотечна наука у цьому керунку. Мені відома лише одна бібліотека Львова, яка порівняно недавно ввела (і ще як слід не відшліфувала) вікове ноу-хау. Зі слів працівниці Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника боротьба з безповоротним старінням штату відбувається приблизно так: коли працівник досягає позначки 55 років, то він відразу ж добровільно переводиться на 75% ставки. 60 років – 50% ставки. І нарешті у 75 років також добровільно пишеться заява і па-па. Як ви помітили, схема почута з вуст жінки – підлаштована під пенсійний вік жінок. Як у чоловіків? Мабуть, все посувається на +5 років.
«Сьогодні вся бібліотечна галузь тримається на ентузіазмі і професіоналізмі фахівців старшого покоління. Адже за останні 20 років більшість бібліотек не отримали жодного молодого спеціаліста. Причиною цього є низька заробітна плата, і те, що вищі навчальні заклади майже не готують фахівців бібліотечної галузі. Скорочення фахівців пенсійного віку призведе до закриття цілого ряду бібліотек». (звідси)
Підчас тренінгу, за щедрої допомоги Ганни, ще раз передивився презентацію пана Сорокіна. Один слайд випадково прислужився до створення задачки, до якої власне сама презентація немає відношення. Припустімо циферки зі слайду 11 є взірцево-показовими. Звідси – бачимо, що введення «соцкнопки» збільшило кількість відвідувань сайту на 5%. Питання (як ви вважаєте) – Чи +5% це переконливий аргумент для керівництва вашої бібліотеки? Якщо «ні», то яким повинен бути відсоток, щоб керівництво вашої бібліотеки погодилось витрачати час-ресурси?
Долинули до мене зойки з різних куточків нашої країни: з’явився новий тренд у сфері бібліотечного керівництва – насильницьке насаджування блоґів. Схоже, справи серйозні, і блоґ зі знаряддя боротьби за права та свободи людей на українських бібліотечних теренах має всі шанси перетворитись на інструмент деспотизму, скалку в дупі, чи чергову захцянку керівництва. Відтак, прогнозується поява блоґів а-ля ми сьогодні відкрили-закрили-провели і нічого схожого на «БіблЬОтеку».
Поталанило мені побувати у київському офісі «Бібліомосту» на тренінгу з блоґінгу та соціальних медіа. Учасники: представники «Бібліомосту», «Бібліонету» і маленька групка українських бібліотекарів. Перечитав програму, очікував почути про нові веб-віяння + бібліотеки (як н-лад це зробив Денис Соловяненко ще у далекому 2007 році!). Натомість два дні слухав Капітана Очевидність.
Минулого тижня стало відомо, що італійська дизайнерська компнія «Diesel» пробралася у бібліотеку Brooklyn Law School і влаштувала у ній фотосесію з вихилясами напівголих молодиків і молодичок на бібліотечному обладнанні. Звісно, керівництво бібліотеки заявило, що воно шоковане відвертістю побачених фото (щось типу – нам казали же фотографуватимуть джинси… ми ж працюємо за цими комп’ютерами, стелажами, видаємо ці підручники…). Питання: хто від цього у програші? Вже цілий тиждень Diesel-фоти разом з обов’язковим посиланням на Brooklyn Law School миготять на шпальтах різноманітних американських видань. На разі відомо – «злодіяння у бібліотеці» настільки обурило американську молодь, що команда Diesel вже встигла осквернити ще й New York City Transit Museum.
