Корінцем до стіни, сторінками в кімнату

«На зорі книгодрукування вибір оправи був за власником книги. Людині видавали пачку надрукованих аркушів, з якими він йшов до улюбленого палітурника і замовляв матеріал відповідно до своїх естетичних, чи фінансових міркувань. Як правило, палітурка підбиралася під колір полиць, або до стилю бібліотеки. Сучасному читачеві важко повірити, що спочатку корінець вважався зворотнім боком, тому всі книги ставилися корінцем до стіни, а сторінками в кімнату. Лише у XVI столітті на корінцях стали відтискати назву та ім'я автора. Текст розміщувався горизонтально, тоненькі книжки не підписували». Звідси. Решту ви повинні були б вже знати.

Як користуватись електронним каталогом

«За словами директора бібліотеки, співробітники відділу боротьби з екстремізмом набрали в електронному каталозі слово «націоналізм» та вилучили видання, де воно було знайдене» (звідси).

Реклама і E-Books

Схоже реклама підбирається до електронних книг. Велику статтю опубліковано в The Wall Street Journal «Маркетологи випробовують оголошення в електронних книгах». Чи справді незабаром реклама весело махатиме нам ручкою зі сторінок е-книг? Скоріш за все, це стосуватиметься безкоштовних проектів: якщо не хочеш дивитись реклами – плати, не хочеш платити – дивись рекламу. 

Бібліотечні посилання у Google Академія

У Google Академія працює сервіс «Бібліотечні посилання»: Google співпрацює з бібліотеками, щоб визначити на які електронні журнали чи статті вони здійснили передплату, і потім надати посилання на статті з цих джерел. Щойно ви повідомите, до якої бібліотеки ви записані, GA відстежить матеріали передплати цієї бібліотеки та надасть спеціальні посилання на них у результатах пошуку. Перейшовши у «Налаштування GA» побачите поле пошуку «Знайти бібліотеку». Якщо бібліотека представлена в каталозі OCLC's Open WorldCat, то при збігу результатів пошуку Google Академії з назвою однієї з бібліотечних книг відображається посилання на базу даних Open WorldCat.

Books Ngram Viewer: бібліотека vs. Інтернет

Дослідники з Гарвардського університету і Google, використовуючи бібліотеку, яка містить мільйони відсканованих книг, створили проект, завдання якого полягає у «вивченні культури у кількісному вираженні». Новий сервіс отримав назву Books Ngram Viewer і з дати запуску про нього ще не писав тільки лінивий (більше про проект), отож мені лише  залишається його трішки поюзати. 
Сервіс дозволяє визначити частоту конкретних слів у загальному обсязі книжкових слів. Цікавлять мене слова «бібліотека» та «Інтернет». Виставимо обмеження «з 1962 року», заліземо в російський та англійський корпуси і приблизно намацаємо, що творилось з цими словами. Увага! це диво чутливе до регістру: російська – библиотека, Интернет; англійська – library, Internet.

Українські буктрейлери

Нерухомість наукової думки

«Останнім часом, при перегляді наукової літератури з бібліо- і бібліографо- знавства, автора не покидає, безумовно суб'єктивне, емпіричне відчуття, що незважаючи на велику кількість захищених дисертацій, величезну кількість статей, підручників і монографій, і ще більшу кількість доповідей на конференціях, майже не відбувається руху наукової думки. Можна назвати не більше п'яти вітчизняних вчених, кожна публікація яких несе нову інформацію, нову ідею, або хоча б новий підхід до вирішення відомих проблем. При читанні більшості статей не покидає відчуття вторинності (хоча можливо, що багато пишуть про досвід – наприклад, про впровадження будь-якої однакової послуги, інновації у різних бібліотеках, або про той самий науково-практичний результат повідомляють різні співробітники бібліотеки)». (звідси)