Ще один пошуковик для науковців, побудований за вже не раз згадуваною моделлю, JURN – індексує електронні журнали відкритого доступу з мистецтва та гуманітарних наук. Станом на сьогодні індексує 4348 назви журналів. Переконують, що проект не одноденний, створювався роками і розвиватиметься у майбутньому. Схоже у цьому році таки повернусь до ідеї з персон-сторінками українських вчених – особливої користі від JURN ніби нема, але ж людей це не стримує.
На сторінках «Бібліотечного форуму України» з’являться іміджеві речі усіх переможців Всеукраїнського конкурсу літературних творів бібліотечних працівників. У №4 за 2011 рік надруковано твори переможця конкурсу Віри Марущак – «Стипендія» і «Брехуха» (тиц! на зображення). Промоцію решти переможців не планую – читайте БФУ!
Почитаймо Радіо Свобода: «На полицях римської бібліотеки «Фламінія» – найкращі зразки української та зарубіжної класики. Поруч також сучасні бестселери: «Хроніки від Фортінбраса» Оксани Забужко та поезія Сергія Жадана». Усі ці добрі намагання італійців залишились без уваги, український відділ припадає пилом і ніхто не пригадає останнього читача, який би приходив за українською книжкою.
Якщо вірити SCImago Journal & Country Rank, то 2010 став ще одним роком падіння української науки. Знову втрата позицій і за показником h-index відкотилися вже до 44-го місця. Звісно коні не винні, звісно недофінансування, але! – попри те, що ми там щось невпинно тестуємо, промоціюємо, додаємо... показники невтішні. Ergo – можливо нічого ми і не промоціюємо, можливо просто самі себе розважаємо?
Девід Шоттон (David Shotton) ділиться 5-ма факторами, які можна використовувати для оцінювання журнальних онлайн-статей: відкритий доступ, експертна оцінка, збагачений зміст, доступні бази даних і машиночитаність метаданих. Згідно кожного фактора стаття оцінюється за п'ятибальною шкалою (від 0 до 4) пуф! отримуємо її наближеність до ідеалу.
Нарешті прорвало. Національна парламентська бібліотека України також представила свій об’єкт у Світовій цифровій бібліотеці. «Альбом старого Львова», виданий у 1917 р., являє собою колекцію світлин основних історичних пам'яток Львова. Альбом містить світлини основних культових будівель і як запевняють у описі – передає дух старого міста. Знову ж про опис – хоч ми бачимо на обкладинці великими літерами пише ЛЬВОВА у описах чомусь Old City, або старого города ??!
Слідом за НБУВ свій матеріал у Світовій цифровій бібліотеці представила книгозбірня Львівської політехніки. Книга «Wzory przemysłu domowego : wyroby metalowe włościan na Rusi» знайомить нас з філігранною майстерністю гуцульських умільців. ThanksPNB! Sea of beer. Щоправда, не змогли WDLисти і цього разу втриматись від «мікро-шедевру» – виявляється русинська мова попередниця сучасної української?!!
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
