Виставка наукпопу за умов нульового комплектування

Знову про виставкову роботу… Вона мене часто бісить! Для задоволення чиїх витончених потреб її проводять? Прив’язка до полум’яних дат, консервування на вітрині єдиного примірника, відсутність цікавих новинок… кому це потрібно? Пропоную альтернативний варіант, реальний навіть за умов нульового комплектування – плакат (автор, назва, анотація, обкладинка і QR-код, що веде на сторінку з повним текстом). За наявності книги у фонді – тулимо лінк на сторінку, де розповідається як читач її може хапнути. 

Нові українські журнали в SciVerse Scopus

Оновив список українських журналів у SciVerse Scopus. Наших у базі побільшало – додано «Metallurgical and Mining Industry» та «Chemistry and Chemical Technology». З цікавинок: якщо видавець першого журналу вказаний вірно – Ukrmetallurginform"STA" Ltd., то другий приписують National Library of Ukraine Vernadsky.

Академік Сахаров про Інтернет і майбутнє книг

«…Я припускаю створення всесвітньої інформаційної системи (ВІС), яка зробить доступним для кожного в будь-яку хвилину зміст будь-якої книги, коли-небудь і де-небудь опублікованої, зміст будь-якої статті, одержання будь-якої довідки. Навіть часткове здійснення ВІС глибоко вплине на життя кожної людини, на її дозвілля, на її інтелектуальний та художній розвиток. На відміну від телевізора, який є головним джерелом інформації багатьох з наших сучасників, ВІС буде надавати кожному максимальну свободу у виборі інформації та вимагати індивідуальної активності. Але воістину історична роль ВІС буде в тому, що остаточно зникнуть усі бар'єри обміну інформацією між країнами і людьми. 

Маркес і комп'ютери СРСР

«В одному з московських банків мою увагу привернули двоє службовців: замість того, щоб обслуговувати клієнтів вони з ентузіазмом перераховували прикріплені до рами кольорові кульки. Пізніше я побачив за цим заняттям адміністраторів ресторанів, працівників громадських закладів, касирів у магазинах і навіть продавців квитків у кінотеатрах. Я вже хотів було дізнатись назву та правила найпопулярнішої у Москві гри, однак адміністратор готелю, в якому ми мешкали, пояснив: ці кольорові кульки, схожі на шкільні рахівниці, і є обчислювальними пристроями, якими користуються росіяни.

Газети в Google Академія

Помітив, що Google Академія індексує газети. Введіть пошуковий запит Redaktsiia gazety і переконайтесь. Кримская правда, Львівська газета, Вечірній Київ, Флаг Родіни… База даних Google Академії і без цього викликала певні побоювання у дослідників, то для чого ж було пропускати ще й регіональні газети? Також Академія автоматом вираховує цитування газетних статей. Так, наприклад, матеріал Ігоря Сергеєва Вот такая PISA..., опублікований у газеті «Московский Комсомолец» за 13.01.2005, назбирав 77 цитувань. Відразу ж підозра – чому автори роблять посилання на статтю МК, а не на офіційний звіт PISA? Виявилось, що жодного зв’язку між цими документами немає, а алгоритм Google Академія просто хибно зреагував на рідкісне російське прізвище Сергеев. Що тут ще скажеш? – Ось така pisa.

Mendeley Global Research Report

Кількість користувачів Mendeley перевищила 2 мільйони! Щоб якось відзначити цю подію, Mendeley оприлюднили унікальний аналіз поведінки користувачів з більш як 180 країн світу. Виявилось, що існує пряма залежність між рівнем ВВП на душу населення, рівнем витрат на інноваційну діяльність та доступом дослідників до наукових ресурсів – країнам, які розвиваються, для того, щоб забезпечити своїм дослідникам доступ до додаткових 50 наукових праць, потрібно збільшити витрати на інноваційну діяльність у 10 разів. 

10 гріхів бібліотек внз

Свой путь пройдя до половины, я снова вижу те же спины. Бачиш, що не можеш прийняти світогляд установи, традиції внутрішньої комунікації, шкалу цінностей – потрібно йти. Колишню любов не повернеш. Питання лише – куди? Накрапав 10 галицьких бід бібліотек внз. Спробуйте погодитись, заперечити, доповнити… Так, це лише слова, і так, це все дуже суб’єктивно.