Наукпоп #2. Їжа

Вольфганг Шивельбуш «Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів» – К.: Критика, 2007. 

Книжка німецького історика Вольфганга Шивельбуша розповідає не просто історію прянощів, збудників та інших речовин, які люди ковтають або вдихають, щоб отримати приємні відчуття. Що важливіше, вона ставить питання: як ці речовини вплинули на хід історії? Як сталося, що в певні часи нові харчові предмети розкоші з'являлися в Європі? Чи була кава, чай і тютюн лишень випадковими наслідками колоніяльних відкриттів? А може, вони задовольняли потребу в нових засобах насолоди, раніше відсутніх? 

Рейтинг наукових журналів України

Єлизавета Копанєва уклала Рейтинг наукових журналів України згідно даних Google Scholar за 2007-2011 роки. Рейтингування проведено за h5-індексом, а в межах одного індексу – за кількістю цитувань. Пам’ятаймо, що це лише Google Scholar і тому не факт, що журнал «Комп'ютер у школі та сім'ї» (73 місце) справді крутіший за «Вісник НАН України» (96 місце).

Джанго вільний

Компанія Google вилучає з результатів пошуку сторінки з піратським контентом. Як це працює? Для прикладу, спробуймо відшукати фільм «Джанго вільний». Серед результатів пошуку Google видає повідомлення – Через скаргу, надану нам згідно Закону США про захист авторських прав у цифрову епоху, ми вилучили з цієї сторінки 2 результатів. Ви можете ознайомитися з цією скаргою на сайті ChillingEffects.org. Тісніше знайомимось зі скаргою = отримуємо 2 списки гіперпосилань (понад 1,5 тис.), більшість з яких досі справні. Орудуючи Ctrl+F легко знаходимо потрібний формат, чи мову.

Il fine giustifica i mezzi

Тріо техаських авторів засмучені ентузіазмом деяких сп’янілих від Відкритого доступу американських університетів та бібліотек – їхня надактивна підтримка руху не зупиняється перед вмовлянням,  маніпуляціями, «викручуванням рук» і примушуванням студентів зрікатися авторських прав. Зі слів одного з випускників: «Мені запропонували відмовитись від авторських прав, або я можу і не закінчити навчання». Як захиститись від зазіхань університетської влади?

Бути і не бути

Про успіхи та перешкоди на шляху до створення Державного реєстру національного культурного надбання: «Уряди в нашій країні змінювалися, але Положення про Державний реєстр ніхто не відміняв. Більше того, в Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 1999 р., зокрема в ст. 14, наголошено: вивезенню з України не підлягають культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. Отже, Реєстру немає, а законодавство на нього посилається. Можна уявити, як складно вирішуються питання щодо вивезення конкретної книги чи колекції. Усталилася вже практика зазначення в експертному висновку щодо цінності тієї чи іншої книги, що вона «може бути» чи «повинна бути занесена» до ДРНКН».

Ботанський жесткач

Із задушевної бесіди про перспективи альтметрікс: 
– Зирити хто лайкнув статтю – фішка для самих трушних ботанів. 
– Але ж мільйони людей ходять дивитись хто поставив їм двійку в «Одноклассниках» під весільним фото? 
– Вапщеубило! Так це ж пікча, а не стаття!

Ефект плацебо в бібліотечній справі

Ніби самозрозуміле твердження – читачі звертаються до бібліотеки задля задоволення власних інформаційних потреб. Немає потрібних документів – немає задоволення. Однак, серед бібліотекарів існує міф: читачі приходять у бібліотеку за «живим спілкуванням». Згідно даного переконання – розніжений увагою та інтелектуальною бесідою читач, покидатиме стіни бібліотеки задоволеним, навіть за умов мізерної пертинентності. Подібно як і в медицині, позитивний результат тут пов'язаний з підсвідомими психологічними очікуваннями користувача.