Проект Edge: нам подібне потрібне?

Видавець і підприємець Джон Брокман запропонував ідею третьої культури, «до якої відносяться науковці та мислителі-практики, що завдяки своїй роботі та виразним висловлюванням витісняють традиційних інтелектуалів у формуванні осяжних глибинних смислів нашого життя, по-новому визначаючи хто ми і що ми». Брокман вирішив збирати разом найкращі мізки цієї третьої культури в рамках проекту Edge, щоб ті задавали одне одному питання, які зазвичай вони задають самі собі. Так, щороку на сайті Edge проводиться опитування серед визнаних світових науковців та інтелектуалів. Цього року в світил запитують – «Через що нам варто хвилюватись?». Відповіді на питання 2005 р. «У що Ви вірите, але не можете довести?» можна знайти в тенетах у російському перекладі.

Бібліотечна справа в РИНЦ

Якось вирішив поглянути на російських титанів бібліотекознавчої думки. Для цього зайшов у РИНЦ (бібліографічна база даних наукових публікацій російських вчених) і відразу приїхав – розділ Тематика не містить бібсправи. Куди поділи наших колег-сусідів? Пробую відшукати, наприклад, Я. Шрайберга і виявляється, що у базі наукові здобутки незмінного ведучого кримських вечорниць, відносяться до інформатики, культурології та народної освіти. Чому «бібліотечна справа» не отримала в РИНЦ окремого розділу?

Elsevier купує Mendeley

Чутки підтвердились. У Mendeley заспокоюють, що злиття з Elsevier принесе лише блага. Комерціалізація продукту користувачам не загрожує, навпаки, відтепер доступно більше простору – від 2 Гб у безкоштовному акаунті. Усі інструменти Mendeley, SciVerse та Scopus тісно дружитимуть, але при цьому Mendeley не просуватиме видання Elsevier і продовжуватиме активно співпрацювати з іншими видавництвами. За що міжнародна академ-спільнота критикує Elsevier у Mendeley пам’ятають, але (спробуйте не засміятись) – Elsevier є багатогранною компанією, у якій працює понад 7000 співробітників, а тому неварта всіх одним мірилом міряти. Іншими словами, за Mendeley $100 млн. виклали виключно поридні ельзевіровці.

Наукпоп #4. Історія науки

Томас Кун «Структура наукових революцій» – К.: Port-Royal, 2001. 

«У річищі нормальної науки вчені не ставлять собі за мету створення нових теорій, до того ж вони звичайно нетерпимі і до створення таких теорій іншим». Томас Кун – видатний історик і філософ науки XX ст. Його теорія наукових революцій як зміни парадигм стала фундаментом сучасної методології та філософії науки, обумовивши саме розуміння науки і наукового знання у сучасному суспільстві.

Про що сперечаються сучасні документознавці 2

Юрій Столяров: «Антилопа в зоопарку – документ, відпустили антилопу на волю – і вона втратила свій статус документа, – слідом за Сюзанною Бріє повторює Е.А. Плешкевич. – Так про що ж домовлятися при жорсткому визначенні ознак?». Дуже навіть є про що. Антилопа в зоопарку – так, документ. Але не завжди і не для всіх. Для вчених – документ, але лише в той момент, коли вони приходять її вивчати, а не демонструвати під час вікенду своїм онукам. Для тих, хто її годує і прибирає за нею, антилопа – не документ ні на мить. Відпустили антилопу на волю – вона отримала статус документа ще більший, ніж у зоопарку! Адже з’явилась нагода вивчати її поведінку більш адекватно, ніж у неволі… Визначати, у яких випадках об’єкт має статус документа, а в яких – ні, – першочергове питання для документології».

Майбутнє видавничої справи, або Всі журнали рівні, але деякі журнали рівніші за інші

Продовжуємо гортати спецвипуск Nature «Майбутнє видавничої справи», у якому всі публікації, так чи інакше, пов’язані з рухом Відкритого доступу. Наукові видавництва зіштовхнулися з кіберзлочинністю – два авторитетні європейські наукові журнали стали жертвою злочинців, що створили сайти-підробки журналів і отримали гроші від авторів за публікацію. Цікаво, що одному з самозванців навіть вдалось переконати Thomson Reuters включити посилання на журнал-підробку в список проіндексованих видань. Уявляєте, якби процес встановлення автентичності видавців доручили бібліотекам?! Приходить завкаф – «Мені сюди $500 відсилати?». Гадаю, що рух кадрів різко б пришвидшився…

Бібліотеки на перехресті

Багато провідних університетів та бібліотек світу прагнуть стати активними партнерами науковців, допомагати на всіх етапах наукових досліджень. Для цього бібліотеки створюють нові інструменти для збору, вивчення, візуалізації та обміну даними. У березневій статті Nature розповідається про передовий досвід забезпечення бібліотеками зберігання та доступу до вихідних даних досліджень. Поки ще не зрозуміло, наскільки успішним виявиться таке переосмислення місця бібліотек у науковій екосистемі (особливо з урахуванням обмежених бюджетів), однак бібліотеки світу вже рухаються у цьому напрямку.