Lingua franca і монографії

У галузі гуманітарних та соціальних наук монографії і надалі посідають ключове місце у системі наукової комунікації. Пан Рональд Шнайдер (Ronald Snijder), проаналізувавши дані користувачів OAPEN Library, трохи привідкрив нам завісу на те, що коїться у цьому королівстві монографій. Результати не неймовірні, але хто казав, що наука – це завжди весело. Виявилось, що монографії не використовуються виключно вченими – лише для 27% користувачів вдалось запідозрити у зв’язках з академічними установами. Також, цілком передбачувано книги англійською мовою завантажувались найчастіше. Книги ж, такими мовами, як наприклад нідерландська, читалися значно менше за межами національних кордонів. Відповідно, щоб мати більший вплив за кордоном, вченим з цих країн потрібен переклад.

Бібліотечні конференції

В E-LIS з’явився новий бонус – перегляд конференцій. Нічого надзвичайного, але де ви ще знайдете величезний список бібліотекознавчих конференцій різних країн, у хронологічному порядку і з вільнодоступними матеріалами?! Можна відразу ж досліджувати як розвивалась бібсправа наприкінці XX – на початку XXI ст., або довідатись про що сьогодні дискутують наші закордонні колеги. Найдревніший документ списку датовано 1975 роком – дослідження про роль інформатики у розвитку хімічної промисловості. Пам’ятайте! якщо ваша установа проводить бібконференції – E-LIS чудове місце для представлення їх результатів світовій спільноті.

SciVerse Scopus: нашого полку прибуло

Зустрічайте три нові активні назви вітчизняних видань з квітневого List of titles: «Algebra and Discrete Mathematics» від Інституту прикладної математики і механіки НАНУ та Луганського національного університету ім. Т.Шевченка, «Журнал нано- та електронної фізики» від Сумського державного університету та «Науковий вісник Національного гірничого університету». Зважте, що враховано лише журнали для яких вказано, що країна-видавець = Ukraine. Докладну ж мапу вітчизняної періодики в Скопус шукайте на сайті Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus. 

Наукпоп #5. Економіка

Карл Маркс «Економічно-філософські рукописи 1844 року» – К.: Видавництво політичної літератури України, 1973. 

Перша спроба узагальнення з позицій матеріалізму, діалектики і комунізму результатів економічних досліджень, до яких Маркс приступив у Парижі наприкінці 1843 р. Перший економічний твір Маркса, вихідний пункт тривалого процесу, що завершився створенням «Капіталу». Тут у процесі становлення марксизму вперше здійснюється синтез філософських, економічних і комуністичних ідей Маркса. Твір набув неабиякої популярності в 1950-60-х, особливо в середовищі американських й європейських «нових лівих» і сприяв переосмисленню марксизму як творчої теорії й практики визволення людини. 

Відкритий доступ і сканер

Хочеться вірити, що слабенька самоархівація робіт нашими бібліотекознавцями пов’язана не лише з небажанням, чи байдужістю, а також з технічними труднощами підготовки самого документу. Погодьтесь, що отримати електронний варіант свого дослідження подекуди не так вже й просто – світова практика надсилання авторам електронних копій прийнятих до друку статей поки не прижилася серед вітчизняних видавців. За відсутності сканера, чи програми для розпізнавання тексту (але за умови, що вам вдалось заволодіти хоча б паперовим варіантом), можна звернутись у приватні пункти копіювальної техніки, однак ця послуга ще додатково коштуватиме (біля 5 грн.).

Непередбачувані гуманітарії

Світлана Чуканова: «При аналізі використання електронних ресурсів студентами вишів варто взяти до уваги, що гуманітарії є групою користувачів бібліотеки, що використовує унікальну стратегію пошуку інформації та має специфічний підхід до здійснення досліджень. Унікальність цієї групи користувачів полягає у її непередбачуваності». Сюрпризність наших гуманітаріїв – річ інтригуюча, але зверніть також увагу на коливання читацької активності. 

Про що сперечаються сучасні документознавці 3

Аркадій Соколов: «Стихійний інформаційний підхід я дозволив собі назвати «інформаційними окулярами», апелюючи до чудової фантазії А.В. Волкова (1891-1977) «Чарівник Смарагдового міста». Як відомо, ілюзія смарагдовості цього міста створювалась завдяки тому, що усі мешканці зобов’язані були постійно носити спеціальні окуляри. Коли окуляри скидали, Смарагдове місто зникало. Стихійний інформаційний підхід, виконуючи функцію «інформаційних окулярів», представляє дослідникам світ в «інформаційних барвах». Припустімо, раніше книгу вважали «джерелом знань», а в світлі «інформаційного підходу» вона виглядає «джерелом інформації»; раніше у допитливих дітей були пізнавальні інтереси, тепер – пізнавальні потреби, раніше спеціалісти були досвідчені, тепер – інформовані».