Потрібні добровольці! Конкурс «Найгірший сайт бібліотеки»
Літературний чемпіонат світу
Працівники Публічної бібліотеки Лос-Анджелеса оцінили, що книжкова колекція бібліотеки настільки багата і різноманітна, що її вистачить для представлення кожної команди-учасниці чемпіонату світу з футболу 2014. Щоб це довести, і зайвий раз показати свої фонди!, наші креативні каліфорнійські колеги до кожного матчу чемпіонату готують відповідну світлину з поєдинком книг: матч Португалія vs. США = Антоніу Лобу Антунеш vs. Кен Кізі, матч Японія vs. Греція = Банана Йосімото vs. Софокл ітд.
Новий стандарт каталогізації Resource Description and Access (RDA)
Ви ще не взяли участь в опитуванні щодо зацікавленості в RDA? Ворушіться! Стандарт каталогізації RDA (Resource Description and Access) містить інструкції та керівні принципи для опису та доступу до ресурсів. Стандарт переважно використовують в англомовних країнах, проте фахівці з низки європейських країн також зацікавлені у впровадженні RDA. Для чого людям цей стандарт? Звичайно, для сприяння обміну та ефективному управлінню даними на міжнародному рівні (а не лише з Таджикистаном). AACR2 віджив своє, стрімко розвиваються технології, з’явились нові види документів, змінились вимоги користувачів до бібліотечних каталогів… та головна перевага RDA – попри появу багатьох систем метаданих, стандарт не залежить від форми їх презентації. Шлях RDA в Україну нмд буде довгим і тернистим, але це лише питання часу.
Секрети «Історички»
Схоже серед українських бібліотек з’явився беззаперечний лідер з просування бібліотеки у соціальних мережах. Так, станом на червень 2014 р. кількість прихильників Національної історичної бібліотеки України у популярній мережі Google+ вже перетнула позначку 10000! Якщо не помиляюсь – такі вершини досі залишаються недосяжними для решти вітчизняних бібліотек. Хоча кількість прихильників «історички» в інших соцмережах не така вражаюча, все рівно, залюбки б завітав на тематичний майстер-клас від спеціалістів НІБУ. Якщо буде щось подібне – дайте знати.
Замість тисячі слів
Класики інформаційної архітектури повчають, що на веб-сайтах слід дуже обережно використовувати піктограми, малюнки… для позначення розділів. Зображення може бути варте тисячі слів, але не завжди зрозуміло, яке ж саме слово з цієї тисячі малося на увазі. На бібліотечних веб-сайтах також зустрічаються піктограми (як правило різноманітні варіації на тему E, @, I) до яких, самі наповнювачі веб-сторінок вже звикли, а от користувачам значення того, чи іншого мальовидла може видатись далеко неочевидним. Для демонстрації, щоб даремно не злостити бібліотекарів, обрав сайт випускників однієї зі шкіл Києва (+ для важкості некоректно прибрав підписи розділів). Б'юсь об заклад, що вміст багатьох розділів ви зрозумієте і без підписів, однак вміст деяких – залишиться для вас загадкою.
Саморобна підставка для сканера штрих-кодів
Натрапив нині на оригінальне побажання: чи можна якось отримати саму лише підставку для сканера штрих-кодів? Здавалося б, така нехитра штучка – а коштувати може кілька сотень гривень! Відтак, вирішив спершу пошукати у тенетах – раптом вдасться змайструвати підставку самотужки. Знайшовся простесенький варіантів від Unitech, що запросто можна відтворити в жерсті, але важко сказати на скільки конструкція зручна у використанні. Читачі, мабуть, також мають клопоти зі сканерами штрих-кодів, то ж нумо розповідайте – хто які має варіанти конструкцій? Без страху пропонуйте божевільні сміливі ідеї, а-ля відкрутити голову лампі, а з консервної банки зробити тримач.
Причини відмов ВАК
