Бібліотекарям скасували пільги та доплати?
Що таке Impactstory?
Веб-інструмент з відкритим вихідним кодом Impactstory допомагає дослідникам з'ясувати, де їхні роботи було процитовано, де вони зберігаються, переглядаються, обговорюються ітд. Ще восени зробив український переклад презентації інструменту для сторінки Spread the word, однак після зміни економічної моделі Impactstory наші шляхи розійшлись. Наприкінці року чищу свої архіви і ось натрапив на презентацію. Ділюсь, раптом комусь закортить розповісти про Impactstory.
Цитування навпаки
На зустрічі з одним із редакторів журналу SIGMA, В’ячеслав Бойко розповів нам, що рецензенти залюбки погоджуються виконати свою роботу за саму лише можливість першими ознайомитись з результатами нових досліджень, і, як правило, експерти потім цитують статті, які вони рецензували. Логіка зрозуміла – роботи скеровують на перевірку фахівцям відповідних галузей і якщо ті пишуть схвальні рецензії, отже робота неодмінно містить нові дані, що збагачують світову науку. Інші науковці можуть проґавити нове вагоме дослідження, але не рецензент.
Науковець 2.0: Олександр Коляда
КОЛЯДА Олександр Костянтинович
Закінчив КНУ ім. Т. Шевченка за фахом біологія. Кілька років займався науковою та комерційною діяльністю, а зараз займаюсь дослідженням генетики людини та механізмів старіння на молекулярному рівні. Наукові інтереси це генетика старіння, фактори довголіття, теломерна біологія, генетика людини, нейрогенетика.
Адреса блогу: http://www.epigenetics.com.ua
Тематика блогу: геронтологія, молекулярна біологія та генетика. Також у блозі багато постів про досягнення лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМН України.
Кров з молоком
Щотижневий медичний журнал Blood від Американського товариства гематології вирізняється з-поміж інших оригінальною структурою статей – кольорове зображення зі стислим описом-поясненням (як приклад). Імпакт-фактор журналу = 9,775, індекс оперативності = 2,288. Де жуйка про те, що вагомий внесок у дослідження даної проблеми зробили вчені праці яких автор ніколи не читав? Де зображення на 300 dpi? І чому обсяг статті менше 0,5 друк. арк.? Підозрюю, що у вітчизняній традиції наукового видавництва для Blood не знайшлось би місця.
Нове дослідження підтримки бібліотекарями ініціативи Відкритого доступу
Дженіфер Грендбоіс та Джамшид Бегешті з Університету Макгілла відібрали 203 англомовні бібліотекознавчі публікації, за допомогою Google Scholar дізнались скільки з цих публікацій відкриті, а в SHERPA/RoMEO перевірили політику видань у яких були опубліковані дані роботи. Згідно даних SHERPA/RoMEO очікувалось, що 94% досліджуваних статей повинні бути відкритими, однак, у результаті отримали лише 60%. У порівнянні з минулими роками бібліотекознавці самоархівують свої роботи значно активніше, проте, досі у нашій галузі спостерігається великий розрив між теорією і практикою підтримки ініціативи Відкритого доступу.
Фіни звітують
Натрапив на сайт статистики публічних бібліотек Фінляндії. Finnish Public Libraries Statistics Database – чудовий відкритий тримовний веб-ресурс, що дозволяє сортувати статистичні дані за різними параметрами. Фіни обраховують цікавий показник «Economy» – сума витрат на персонал та бібліотечні матеріали розділена на суму відвідувань та книговидач. Чим менше, в результаті, ми отримаємо число, тим краще. Тобто, даний показник не є мірилом якогось грошового прибутку, а просто вказує, чи не витрачаються бюджетні кошти намарно. Допоки у нас не буде подібних відкритих статистичних ресурсів і показників, доти усі розмови наших оптимізаторів-політиканів про неефективність бібліотек і неминучість реформ залишатимуться дешевим популізмом.
