skip to main |
skip to sidebar
Популярний ресурс Sci-Hub, якого боїться сам Elsevier, вирішив провести серед своїх користувачів жартівливий конкурс девізів університетів світу. Так, у змаганні топових британських вишів майже половина опитаних віддала свої голоси за девіз Лондонської школи економіки та політичних наук – «Rerum cognoscere causas» («Знати причини речей»). Натомість, переможцем серед університетів США став Массачусетський технологічний інститут з девізом «Mens et Manus» («Головою і руками»), що лише трішки обігнав девіз Каліфорнійського технологічного інституту та Університету Джонса Гопкінса «The truth shall make you free» («Істина зробить тебе вільним»). Ідея мені настільки сподобалася, що я вирішив, також, провести конкурс девізів університетів України.
У світі постійно зростає кількість зареєстрованих патентів, винахідників та патентних тролів і, відповідно, невпинно зростає й кількість судових процесів навколо патентів. У корпорації Google переконані, що модернізація популярної пошукової машини Google Patents, здатна відкрити нові горизонти простоти та точності роботи з патентною інформації, що неодмінно порятує мільйони людей від марної судової тяганини. Тож тепер Google Патенти навчились класифікувати результати пошуку Google Scholar згідно Cooperative Patent Classification codes, що дозволить користувачам переглядати патентну інформацію згідно категорій CPC і віднаходити в один клік цитування відповідних патентів у наукових журналах, монографіях ітд. Також, розробники значно спростили пошуковий інтерфейс і він став ще більш інтуїтивно зрозумілим, а дякуючи Google Translate користувачі можуть проводити пошук патентів різними мовами.
З опису монастирської практики XI століття: «У понеділок другого тижня Великого посту, допоки братія не увійшла в зал зборів, нехай бібліотекар розстелить килим і збере на ньому усі книги за винятком тих, які було видано в минулому році. Брати нехай увійдуть в зал зборів, кожен зі своєю книгою в руці. <...> Потім нехай бібліотекар оголосить порядок згідно з яким брати позичали книги в минулому році. Кожен брат, почувши своє ім'я, поверне ту книгу, яку було видано йому у минулому році. Той ж, чия совість волає до нього, бо він не прочитав книгу, яку було йому видано, нехай впаде долілиць, кається у своїй провині та благає про прощення. Потім нехай бібліотекар знову роздасть книги, а саме, кожному брату дасть для читання інший том, ніж попередній».
Світовий видавець наукової літератури Emerald Group Publishing повідомив про запровадження нової політики підтримки «зеленого» відкритого доступу для всіх своїх журналів у галузі бібліотекознавства та інформаційних наук. Відтепер, авторам дозволено самоархівувати свої роботи у репозитаріях відразу після схвалення і не потрібно більше потерпати від стандартного емеральдівського 24-місячного періоду ембарго. Це дуже хороші новини для усіх нас, оскільки Emerald видає купу авторитетних бібліотекознавчих журналів, серед яких Library Hi Tech, New Library World, Library Management, Journal of Documentation та багато інших. Тепер сподіватимемось, що й самі автори завжди будуть достатньо вмотивовані та відповідальні і оперативно розміщуватимуть свої статті у відкритих електронних архівах.
Винахідник Всесвітньої Павутини сер Тім Бернерс-Лі та професор Найджел Шедболт назвали лауреатів престижної нагороди Open Data Awards, яку щорічно присуджують за кращі світові ініціативи та практики використання відкритих даних. У номінації Individual Champion award, переможцем визнано керівника громадської організації Socialboost Дениса Гурського, за …відкритий інформаційний портал, за створення коаліції навколо відкритих даних, об’єднання громадських та політичних ініціатив щодо надання та використання відкритих даних. Нагадаю, що минулого року платформа SocialBoost запустила національний портал відкритих даних Data.gov.ua, на якому повинні публікуватися відкриті дані українських державних органів.
Учасники проекту ContentMine за допомогою машин та фінансової підтримки Shuttleworth Foundation намагаються видобути 100 мільйонів фактів з наукової літератури. Творці проекту переконані, що «право на читання = право на добування», а тому кожен повинен мати право й на комп’ютерне опрацювання текстів. Подібні вольності потрібні насамперед для блага суспільства, щоб наукова інформація своєчасно опинялася у руках відповідних спеціалістів. На сайті проекту ContentMine вже доступні кілька корисних програмок, серед яких кравлери (збирають веб-адреси сторінок та файлів), скрапери (шукають у тенетах інформацію згідно заданих параметрів), конвертери (перетворюють файли одного формату в інший) та екстрактори зображень і даних. Дане програмне забезпечення поширюється під ліберальними ліцензіями MIT та Apache2, а відтак його можна вільно завантажувати, змінювати та удосконалювати.
Більшість науковців погоджується, що прозорість, відкритість і відтворюваність результатів досліджень є невід’ємною складовою системи наукових норм та цінностей. Та, водночас, зібрано достатньо багато доказів того, що сучасна академічна система нагород не надто заохочує вчених до підтримки відкритих практик. Щоб змінити ситуацію на краще, Transparency and Openness Promotion (TOP) Committee розробив стандарти прозорості та відкритості представлення наукових досліджень, які нещодавно було оприлюднено на сторінках Science, і які вже підтримали 114 наукових журналів та 39 організацій. Стандарти включають 8 категорій даних, кожна з яких містить 3 рівня розкриття даних. Рівень 0 вказує на невідповідність стандартам прозорості та відкритості.
