Хто здобуде Нобелівську премію? Щорічні прогнози від Thomson Reuters

Вже через кілька годин ми дізнаємось ім’я першого цьогорічного Нобелівського лауреата, а людей допитливих та нетерплячих закликаю погратися у «науковий тоталізатор». Розпочинаючи з 1989 року компанія Thomson Reuters щорічно укладає список ймовірних нобелівських лауреатів Citation Laureates у галузях медицини, хімії, фізики та економіки. Кандидати для списку обираються на основі кількості цитувань їх робіт. Звичайно, процес визначення переможців значно складніший, тому прогнози Thomson Reuters справджуються далеко не завжди.

Відзнака DOAJ

Популярний каталог журналів відкритого доступу DOAJ всіляко намагається сприяти підвищенню якості відкритих публікацій, і ось одним із кроків стало заснування DOAJ Seal – відзнаки для найкращих відкритих журналів. Якщо спробуєте здійснити пошук у каталозі, то побачите серед фільтрів й DOAJ Seal. Авторам слід пам’ятати, що Відзнака DOAJ пов'язана виключно з технічними моментами, а не з науковою цінністю, чи значущістю журналу. Відтак, публікація статті у журналі з DOAJ Seal гарантує її прекрасну видимість, але не підкаже скільки часу інші дослідники проводять з даним журналом. 

Крізь закриті українські стелажі: погляд з Айдахо

Бібліотекар Емі Кембел з Marshall Public Library (Покателло, США) на сторінках відомого журналу Library Trends поділилася своїми враженнями про відвідини українських бібліотек. Хоча видання й індексується у ВоС, маю певні підозри щодо рецензування конкретного матеріалу… та залишмо неточності і просто подивімося на наші бібліотеки очима іноземки з Айдахо. Що ж ми бачимо? Попри те, що руки українських бібліотекарів більше не зв’язані радянською ідеологією, відсутність відкритого доступу до фондів залишається частиною традиції бібліотечного обслуговування в Україні, а це ніби не по-дитячому обмежує інтелектуальну свободу наших читачів. 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2015

Проект ДокШир представив свіжий Рейтинг українських бібліотекознавчих видань станом на 30 вересня 2015 р.  За рік не відбулося якихось надзвичайних та блискавичних стрибків, проте варто відзначити, що Бібліотечний вісник добряче так обігнав Вісник Книжкової палати України за показником h-індексу, а відомий щоквартальник Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. несподівано поступився третьою сходинкою Науковим працям Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. 

Інтеграція ORCID та CrossRef

Хороша новина для всіх власників унікальних ідентифікаторів ORCID – незабаром можна буде автоматично обмінюватися інформацією між CrossRef та ORCID. Приблизно 230 видавців додають ORCID до своїх матаданих, так що на сьогодні вже понад 248000 ідентифікаторів DOI пов’язано з відповідними ORCID. Оскільки, CrossRef представляє більш як 5000 наукових видавців, то існує стійке переконання, же дана інтеграція нестримно розвиватиметься і знаходити та вірно ідентифікувати наукові документи ставатиме все простіше. Водночас, автори, які просто руцями створили собі профіль ORCID, але при цьому не мають жодної публікації у виданнях, що дружать з CrossRef, нових благ від майбутньої інтеграції не відчують.

Бібліотеки Білорусі, або Каханне – не бульбачка

Відвідав міжнародну конференцію у Мінську, а разом з тим й дві білоруські книгозбірні – Національну бібліотеку Білорусі та Наукову бібліотеку Білоруського національного технічного університету. Марно було б сподіватись, що я зроблю цілковито аполітичний допис і напишу виключно про особливості бібліотечних технологій… Без емоцій аж ніяк не вийде, а тому відразу ж розпочну свій огляд не зовсім з бібліотек, хоча для перспектив та форматів бібліотечної співпраці у Східній Європі – це має неабияке значення. 

Рейтинг найбільш інноваційних вузів світу та нова версія Цифрової патентної бібліотеки

Фахівці компанії Thomson Reuters підрахували, які університети світу роблять найвагоміший внесок у розвиток науки і техніки та чия інноваційна діяльність має відчутний вплив на світову економіку. Для укладання рейтингу враховувалась патентна та пов'язана з нею інформація і, звісно, використовувались дані та інструменти самої Thomson Reuters. Очолив сотню найкращих Стенфордський університет, за яким слідують Массачусетський технологічний інститут та Гарвард. У рейтингу прогнозовано домінують американські виші, а найінноваційнішим у Європі виявився Імперський коледж Лондона (11 місце).