skip to main |
skip to sidebar
У Web of Science Core Collection з’явився новий Emerging Sources Citation Index (ESCI) – база даних журналів регіонального рівня для висвітлення питань місцевого значення. На появу саме такого ESCI давно очікували, однак мало хто сподівався, що новий індекс відразу стане частиною Core Collection. Попри згаданий локальний характер видань, усі журнали ESCI проходитимуть через суворе сито відбору. Thomson Reuters подбав, щоб була доступною інформація щодо цитувань журналів нової бази, проте дані цитування не сприятимуть збільшенню імпакт-факторів і для журналів з ESCI імпакт-фактори не розраховуватимуться.
Особливих змін цієї осені в «українському» Scopus не відбулось. Нікого не викинули, ба навіть навпаки – з найбільшої бібліографічної бази медичних наук MEDLINE підтягло журнал НАМН України «Проблеми радіаційної медицини та радіобіології» (ISSN 2304-8336). Нагадаю, що в Scopus з MEDLINE потрапляють записи без списків цитованої літератури, тому подібне потрапляння досить умовне, а для включення з пристатейними списками потрібно пройти повну перевірку. Також, припинили дублювати ще один наш медлайнівський журнал «Клінічна хірургія» (ISSN 0023-2130) і замість двох назв «Klinicheskaia khirurgiia» та «Klinichna khirurhiia» залишили лише одну.
Верховна Рада прийняла у першому читані «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері». Головна фішка проекту – створення Українського інституту книги, який окрім всього займатиметься й підтримкою бібліотечної справи, популяризацією читання, наданням методичної, наукової, організаційної та іншої підтримки діяльності державних і комунальних бібліотек. При поверхневому розгляді ніби схоже на чергове бла-бла-бла, але заглянемо в текст проекту і знаходимо «пропозицію» доповнити статтю 26 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» новими частинами, а саме – «Фінансування бібліотек здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, через Український інститут книги, який виступає розпорядником коштів».
З’явився новий академічний пошуковик Semantic Scholar, що ніби спритно бігає тенетами у пошуках відкритих наукових документів. Систему навчили окремо розпізнавати ключові фрази, цитування та зображення, тому Semantic Scholar дозволяє дослідникам легко відкривати зв’язки між документами, які не так легко помітити за умов використання інших пошукових систем. Система працює переважно з публікаціями комп’ютерних дисциплін, однак розробники пообіцяли незабаром розширитись й на інші наукові напрямки.
Давно вже перестав слідкувати за рейтингами Webometrics, однак не можу не відзначити, що чим далі – то все чудесатішою стає методологія їх підрахунку. Пригадаймо, що розпочинали ці веб-рейтинги із закликів підтримувати ініціативу Відкритого доступу і вони й далі нібито служать цим ідеалам. Однак, спершу третину рейтингу віддали публікаціям, які згідно з Scimago входять до 10% найбільш цитованих у конкретній галузі, а тепер, якщо вірити офіційному сайту, укладачі рейтингу університетських веб-сайтів серйозно розмірковують над врахуванням у найближчих редакціях даних з профілів установ у Google Scholar Citations. В оновленому рейтингу планується віддати до 50% на сумарну кількість цитувань 10 кращих вчених установи згідно з даними Google Академія.
Яцек Войцеховський: «На жаль, на це накладається ще й пострадянська манера пустослів’я та дутої фразеології, відірваних від дійсності розлогих розважань, які нічому корисному не служать. Роздуми є для самих роздумів, з принагідним називанням того чи іншого – і все. Постійно крутиться давно забута у світовій літературі назва «когнітивна», також повторюється поняття «корпоративність», яке у контексті творення інформаційних баз та систем вживається лише у Росії і є помилковим. По суті, мова йде про міжбібліотечні консорціуми. Окрім того, є поклики, зовсім декоративні, головно з російської, непродуктивні та банальні, що самою кількістю імітують науковий апарат: Іксінський сказав, що жовте є жовтим, Ігрековська написала, що два на два дорівнює чотири. Це дорога в нікуди».
Нещодавно намагався розвіяти міф про обов’язкову плату за публікацію статті у якісному рецензованому виданні, а нині вирішив взятися за спростування ще однієї байки. Кажуть, що авторитетні наукометричні бази Web of Science та Scopus індексують переважно видання з природничих дисциплін, а соціальні та гуманітарні науки залишаються практично неохопленими. Не вірте, це неправда! Якщо уважно поглянете на діаграми, то зрозумієте, що соціогуманітарні міжнародні журнали далеко не обділені охопленням авторитетних наукометричних баз.
