skip to main |
skip to sidebar
Портал забезпечення якості вищої освіти TRUST – інструмент громадського контролю і впливу на якість вищої освіти. Портал збирає інформацію про вищі навчальні заклади країни, студентів та викладачів, надає освітянам особистий веб-простір для презентації своїх здобутків, автоматично створює й динамічно доповнює резюме, дозволяє оцінити досягнення освітян за різними шкалами цінностей, поділитися власною оцінкою та переглянути результати оцінювання інших користувачів. Створено таке диво за гроші TEMPUSівського гранту, серед учасників проекту 3 європейські університети та 4 українські виші, а його бюджет становить майже 800 тисяч євро.
Вже кілька днів гуляє у мережі анонімний Вебометричний рейтинг бібліотек України, який несподівано набув розголосу серед вітчизняних бібліотекарів. Усі щось поширюють, поширюють… а хоч би хтось звернув увагу на методику його розрахунку. Я от не розумію, чому для зовнішніх посилань було використано саме сервіс Linkpad, а не, скажімо, відкриті Ahrefs та Majestic, що застосовує Cybermetrics Lab, чи ще якийсь backlink checker? Чому для обрахунку рейтингу обрано саме ТІЦ російської пошукової системи Яндекс, котра заточена під рунет? Не уявляю, як укладачам взагалі вдалось отримати кількість зовнішніх посилань за допомогою Google, чи Exlead? І як академічний пошуковик Google Scholar показав «кількість публікацій та цитат» для веб-сайтів бібліотек?
На сайті Міністерства освіти і науки України з’явилося повідомлення про проведення конкурсу з відбору кандидатів до складу Ідентифікаційного комітету з питань науки – дорадчого органу при Кабміні, що на конкурсній основі обирає персональний склад Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. У свою чергу, Науковий комітет повинен представляти інтереси наукової громадськості, тому вирішив запропонувати бібліотекознавців, щоб потім не плакати же інтереси бібліотекарів не представлено.
Ми віримо, що масові відкриті онлайн-курси допомагають «демократизувати знання» та зробити освіту доступною для різних верств населення, незалежно від статків, адже для того, щоб оволодівати новими знаннями потрібен лише комп’ютер з доступом до Інтернет. Однак, дослідники Джон Хансен та Джастін Рейх проаналізували дані американських користувачів 68 відкритих онлайн-курсів від Harvard та MIT за 2012 і 2014 рр. і виявили, що учасники даних онлайн курсів, як правило, походять з більш багатих і більш освічених сімей, ніж простий середньостатистичний мешканець США.
У затвердженому Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти України, нашу спеціальність «029. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» знову закинули у галузь – «Культура і мистецтво». Не розумію чому нас вперто ліплять до культури?! Як на мене, то бібліотечна справа аж проситься у галузь «Соціальні та поведінкові науки», а до культури та мистецтва вона взагалі ніколи не належала, і, гадаю, будь-який метааналіз це підтвердить.
Мабуть найгучніший скандал початку року – #BanCocaCola. Відомий виробник газованого напою опублікував у соцмережі мапу Росії з окупованим Кримом та й справедливо отримав у відповідь обурення мільйонів українців укупі з бойкотом напоїв компанії. Злякавшись зменшення доходів представники Coca Cola хутко згадали, що вони «працюють заради миру та дотримуються норм міжнародного права» і заходились просити вибачення. На жаль, подібні аморальні випадки потакання агресору траплялися й з боку академічних видавництв.
Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун, на своїй сторінці у Facebook, пораділа, що «…тепер бібліографії треба буде оформляти не відповідно до державних стандартів, а згідно з вимогами, затвердженими МОН». Іншими словами, існує ймовірність, що тепер вимоги МОН суперечитимуть чинним державним стандартам. У проекті відповідного наказу Міністерства, авторам дисертацій дозволено вільно обирати стиль оформлення бібліографічного опису – можна вибрати один із запропонованих міжнародних стилів, або продовжити бавитись із ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
