skip to main |
skip to sidebar
Цікаві роздуми про «темну сторону» Sci-Hub з’явились на Caldera Publishing Solutions. Бібліотеки платять за доступ до електронних ресурсів видавництв. І бібліотекарі, і видавці потім зацікавлені отримати точну статистику використання передплачених ресурсів. Однак, тут на сцені з’являється Sci-Hub, що безкоштовно пропонує дослідникам доступ до мільйонів наукових статей і часто використовує для цього саме викрадені паролі бібліотек. Як наслідок – вчені не розуміють навіщо йти в бібліотеку якщо все можна отримати через Sci-Hub, видавці бачать, що їхні ресурси користуються шаленою популярністю, а бібліотеки, навпаки, упевнені, що ресурсами ніхто не користується, то ж відмовляються продовжувати передплату. Кожен дивиться у своє криве дзеркало, підозрює у нечесній грі інших і вдається до ірраціональних вчинків.
Після кількох років анонімності, модератори, можливо, найкращої мережі для домогосподарок, таки добралися до мого профілю і без зайвих попереджень видалили його. Звичайно, я читав правила Facebook, але все ніяк руки не доходили змінити профіль на сторінку. З другого боку, всі ці роки спокійно жив собі Пан Бібліотекар у Facebook, збирав тихенько коментарі та вподобайки, але замість кремлівських тролів браві модератори вирішили бомбанути саме його. Як би там не було, але багато моїх читачів звикли до Facebook-трансляції, тому перевантажу все наново. Прохання не кидати Пана у хвилину зажури, підтримати і вподобати оновлену сторінку! Попередні пости не зможу відновити, якщо вважаєте, що якийсь обов’язково повинен бути на фейсбук – напишіть мені.
Заінтригувала назва статі Брюса Месіса (Bruce Massis) у свіжому номері New Library World. Вже навіть було подумав, а чи не зайнятися серйозно IoT, щоб вивчитися на такого собі бібліотечного Мічіо Кайку і пророкувати, яких технологічних дивовиж варто очікувати в наших книгозбірнях вже у недалекому майбутньому. Однак, виявилось, що нічого конкретного про бібліотечний Internet of Things у статті немає, а все крутиться навколо питань безпеки та захисту персональних даних. «Інтернет речей» передбачає, що всі предмети побуту будуть оснащені вбудованими комп'ютерами та сенсорами, а відтак зможуть обробляти та обмінюватись інформацією і виконувати певні дії без втручання людини, як приклад, один із найвідоміших у світі українських стартапів Ecoisme.
Популярний соціальний сайт Reddit, на якому зареєстровані користувачі можуть вільно обмінюватися гіперпосиланнями, ніби й сам проситься, щоб його використали для світлих потреб наукової комунікації. Працює аналогічно, як #icanhazpdf. Якщо у вашій бібліотеці раптом забракло доступу до якоїсь бази даних – переходите у спеціальний reddit Scholar та створюєте відповідний пост (вказуєте якомога більше бібліографічних відомостей про документ, який хочете отримати + додаєте посилання на джерело). Не забувайте роздивлятись довкола, можливо, хтось вже просив цей документ, а також не лінуйтесь видаляти пости після того, як якась добра душа відгукнеться на ваш запит.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського ініціювала запуск нового корпоративного інформаційного порталу з претензійною назвою – «Наука України: доступ до знань», що покликаний популяризувати електронні бібліотечно-інформаційні ресурси наукових бібліотек України. Будь-яка з українських бібліотек може зареєструватися на порталі, отримати індивідуальну сиглу та самостійно надсилати додаткову інформацію про власні електронні наукові ресурси. Також, нам обіцяють, що інформаційні складові порталу будуть включати авторитетні файли, зокрема наукових установ та науковців України. Не зрозуміло, чи будуть вони відкриті для автоматичного запозичення в інші АБІСи, однак тішить вже сам факт, що в країні пам’ятають про авторитетні файли.
Завдяки діяльності консорціуму e-VERUM у багатьох установах країни з’явився доступ до Web of Science, то ж після довгої перерви не полінувавсь знову заглянути в EndNote. Виявилось, що до відомих функцій доброго старого бібліографічного менеджера додано чудову можливість пошуку оптимального журналу для публікації – обираєте вкладку Match і вводите Title та Abstract свого рукопису. Якщо укладати список літератури вам допомагав EndNote (а для чого ви використовуєте бібменеджер?!), то варто в References вказати відповідну групу. Натискаємо кнопку Find Journals та й отримуємо кілька варіантів журналів куди варто спробувати надіслати свій рукопис.
Професор Марк Рід (Mark Reed) з Ньюкаслського університету люто розправився з чотирьома найбільшими міфами, які стримують жменьку науковців від активного використання соціальних медіа. Пропоную вам короткий вільний переказ цього трощення міфів. Від себе ще додам, що аргументи щодо недоторканості персональних даних науковців не видаються аж надто переконливими (мобільні додатки, і без світлин наших сніданків, збирають достатньо конфіденційних даних), однак науковцям не звикати повсюди вказувати своє ім’я, прізвище, місце роботи, конференції у яких містах відвідував ітд., тому для активних дослідників зона приватного може мати свої особливості. Отож, слово ньюкаслському професору…
