skip to main |
skip to sidebar
Проект OpenCitations має на меті створити Open Citations Corpus – відкрите сховище наукових посилань, які б відповідали вимогам RDA та доступні під ліцензією Creative Commons public domain. Відповідно, усі зможуть переглядати, поширювати та повторно використовувати посилання для будь-яких цілей, без жодних обмежень та без порушення авторських прав. Автори проекту сподіваються, що вчені, видавці та наукові установи підтримають ініціативу OpenCitations і вже незабаром відкриті посилання будуть використані у розробці нових програм для перегляду та візуалізації мережі наукових цитувань.
Проект з розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP запустив нову платформу Investigative Dashboard Search, що надає доступ до понад 2 мільйонів документів, які журналісти можуть вільно використовувати у своїх розслідуваннях. База проекту оновлюється кожні 24 години і містить дані закупівель, звіти компаній, судові рішення і багато інших типів цінних документів. Користувачі можуть створювати власні списки документів, налаштувати сповіщення, а також окремо відзначимо розділ People and Companies.
Джулі Келлі та Лінда Іллс пропонують невеличким науковим журналам переїздити на сторінки відкритих інституційних архівів, щоб мінімізувати власні видавничі витрати та збільшити свою читацьку аудиторію. Багато маленьких університетських видань зараз розміщено на ненадійних серверах, то ж вони сміло можуть випробувати потуги власних установ. Водночас, самі упорядники інституційних репозитаріїв, також, можуть вишукувати відповідні предметні галузі, які б відповідали профілю їх установ та запрошувати власників цих видань до розміщення публікацій на сторінках архіву.
Для тих, хто хоче приборкати море бібліографічної інформації, але вперто лінується випробувати бібменеджери, існує ще один спосіб. Застосунок Lazy Scholar для веб-переглядача Chrome дозволяє користувачам легко знаходити відомості про наукові документи на веб-сторінках, при чому, відразу повідомляє про доступність повних текстів даних документів. Після встановлення застосунку в Chrome з’явиться рядок Lazy Scholar, який активізується, коли «бачить» наукову публікацію на сторінці. Також, рядок містить кілька додаткових прекрасних інструментів, серед яких: подібні документи, імпакт-фактор, цитування, коментарі, альметрікс…
У Google схоже серйозно перейнялися ідеєю масового впровадження автомобілів, для управління якими не потрібний водій – нещодавно компанія отримала патент, що описує спосіб зменшення травмування пішоходів під час ДТП. У патенті запропоновано покривати передню частину автівки спеціальною клейкою речовиною, яка б надійно приклеювала пішохода до машини, щоб запобігти його повторному травмуванню та не дозволити потрапити під колеса, чи під інші авто. Зверху клейкий шар захищатиме щось на подобі яєчної шкаралупи – різна дрібна мошкари не прилипатиме, зате клей спрацьовуватиме від ваги людського тіла.
Видавничий гігант Elsevier придбав одне з найпопулярніших відкритих сховищ препринтів у галузях економіки, права та соціальних наук Social Science Research Network (SSRN). Аналітики стверджують, що такими нехитрими методами, як купівля спеціалізованої соцмережі, бібліографічного менеджера та сервера препринтів, Elsevier намагається залучити більше користувачів до використання комерційних продуктів компанії.
Володимир Попик заявив, що з відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського поцупили «Апостол» Івана Федорова. Кажуть, що вкрали не львівський «Апостол», який претендує на звання першої друкованої книги України, а московський, але від цього нелегше. Працівники Вернадки балакають, що пограбування «по-українськи» виглядало приблизно так: незнайомий дядько грізно представився, що він дуже серйозний перець зі Служби безпеки і для захисту Вітчизни йому вкрай потрібно попрацювати з безцінними стародруками. Пройдисвіту відразу створили якнайкращі умови для роботи, щоб бува не прогнівити якесь високе начальство, а він приспав увагу бібліотекарів, взяв «Апостола» під пахву і шукай вітра в полі.
