Танці з бубном навколо плагіату

У докторській дисертації Катерини Кириленко знайшли плагіат. В Україні плагіатом нікого не здивуєш, але новоспечена пані доктор виявилась дружиною віце-прем'єра з гуманітарних питань, відтак, справа відразу стала дещо «делікатною». З одного боку, очільники Міністерства освіти та науки України неодноразово ніби й обіцяли боротися з плагіатом, але ж не забуваймо, що все це відбувається у сучасній Україні. Зрештою, все для здобувачки шанованого у світі наукового ступеню закінчилось добре, а хто хоче дізнатись більше про цю історію може погортати сторінку «Кириленкогейт». Ловити плагіаторів не справа бібліотекарів (навпаки, ми стараємось, щоб подібні прикрості оминали наших читачів), тому хочу наголосити на одному моменті, яким усі чомусь злегковажили. 

Оновлений SCImago Journal & Country Rank

Змінився пошуковий інтерфейс порталу SCImago Journal & Country Rank від компанії Scimago Lab. Портал пропонує наукометричні показники журналів та країн, що розраховані на основі даних Scopus і які можна обережно використовувати для оцінки та аналізу різних наукових дисциплін. Фахівцями Scimago Lab розроблено й SCImago Journal Rank (SJR), який активно використовується у Scopus, тому дивіться, не переплутайте, коли мова йтиме про портал SJR, а коли про індикатор SJR. Також, на порталі примостився відомий проект візуалізації наукометричних даних Shape of Science, про який вже колись згадував. 

Новоприбулі українські журнали в Scopus

Давненько не оновлював інформацію щодо українських журналів у Scopus, тому давайте привітаємо чотирьох новобранців. Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України вдалося представити відразу 2 видання – збірник наукових праць «Наносистеми, наноматеріалі, нанотехнології» (ISSN 1816-5230) та журнал «Успіхи фізики металів» (ISSN 1608-1021). Сумське ТзОВ «Консалтингово-видавнича компанія «Ділові перспективи», що ставлять собі за мету «сприяти втіленню наукових ідей у життя», вивело на новий рівень «Banks and Bank Systems» (ISSN 1816-7403), а Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» додав «Питання атомної науки і техніки» (ISSN 1562-6016). 

Net Data Directory: більше фактів про Інтернет

Відкрита база Net Data Directory пропонує перевірені дані про Інтернет. Тут ви знайдете інформацію як і про саму мережу, так і про пов’язані з нею теми: широкосмуговий зв'язок, свобода слова, кібербезпека ітд. Переважна більшість даних, що доступні в каталозі, походить з відкритих джерел, однак за допомогою Net Data Directory дослідники, політики, журналісти зможуть швидше і надійніше ідентифікувати потрібне джерело та коректно процитувати його у своїй роботі. 

Проект OpenCitations

Проект OpenCitations має на меті створити Open Citations Corpus – відкрите сховище наукових посилань, які б відповідали вимогам RDA та доступні під ліцензією Creative Commons public domain. Відповідно, усі зможуть переглядати, поширювати та повторно використовувати посилання для будь-яких цілей, без жодних обмежень та без порушення авторських прав. Автори проекту сподіваються, що вчені, видавці та наукові установи підтримають ініціативу OpenCitations і вже незабаром відкриті посилання будуть використані у розробці нових програм для перегляду та візуалізації мережі наукових цитувань. 

Investigative Dashboard Search: бандитам – тюрми

Проект з розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP запустив нову платформу Investigative Dashboard Search, що надає доступ до понад 2 мільйонів документів, які журналісти можуть вільно використовувати у своїх розслідуваннях. База проекту оновлюється кожні 24 години і містить дані закупівель, звіти компаній, судові рішення і багато інших типів цінних документів. Користувачі можуть створювати власні списки документів, налаштувати сповіщення, а також окремо відзначимо розділ People and Companies

Нові старі способи наповнення інституційних репозитаріїв

Джулі Келлі та Лінда Іллс пропонують невеличким науковим журналам переїздити на сторінки відкритих інституційних архівів, щоб мінімізувати власні видавничі витрати та збільшити свою читацьку аудиторію. Багато маленьких університетських видань зараз розміщено на ненадійних серверах, то ж вони сміло можуть випробувати потуги власних установ. Водночас, самі упорядники інституційних репозитаріїв, також, можуть вишукувати відповідні предметні галузі, які б відповідали профілю їх установ та запрошувати власників цих видань до розміщення публікацій на сторінках архіву.