Інструменти для дослідників XXI століття

Пан Томас Крозьє (Thomas Crouzier) зі швецького Королівського технологічного інституту дуже засмучується, коли сучасні дослідники обмежуються лише веб-переглядачем та електронною поштою замість того, щоб на повну використовувати нові веб-можливості. Вчений створив сайт Connected Researchers на якому розмістив просто неймовірний перелік спеціалізованих онлайн-інструментів для науковців. Інструменти згруповано за 7 зрозумілими категоріями і біля кожного елементу розміщено лаконічний опис. Щоб такий скарб бува не зник – зробив архівну копію сторінки на WebCite, але перелік час від часу змінюється, доповнюється, тому краще працювати безпосередньо Connected Researchers. 

Коли пройде мода на наукові журнали?

Колись, пригадуєте, була у нас мода на АБІСи. Кожен порядний керовнік звітував про успіхи каталогізації – стільки-то комп’ютерів куплено, стільки-то книжок в електронний каталог внесено, до такого-то року повністю покінчимо з каталогізацією. Не важливо, чи фонд бібліотеки був унікальним, чи кожен опрацьовував те саме – купили собі якусь АБІС та й гралися. Аж раптом з’явилась мода на електронні архіви і всі накинулись їх створювати – авторів насилувати, у вебометрікси проштовхуватись, що могли те й вносили… Тепер уже й репозитарії набридли і усім кортить створювати електронні наукові журнали! 

Як ефективно використовувати бібліографічні менеджери

Дуже часто усі пропозиції випробувати котрийсь з бібліографічних менеджерів не знаходять відгуку у серцях користувачів. Перспективи вивчати нову програму їм зовсім не усміхаються і навіть якщо переконаєш читача встановити менеджер на ПК, то через якийсь час виявиться, що він ним так і не користувався. Гадаю, справа в тім, що кожен користувач повинен самостійно відкрити для себе переваги бібменеджера. Але допоки згадані переваги не розкриються у всій красі, пропоную дотримуватись кількох правил, щоб програма бува не наскучила і користувач завчасно не видалив її зі свого комп’ютера.

UOI: унікальний ідентифікатор об'єкта

Unique Object Identifier (UOI) – міжнародна система ідентифікації наукових журналів, статей, патентів, матеріалів конференцій, підручників, книг і т.д. Якщо альтернативну DOAI (Digital Open Access Identifier) просто можна розглядати як цікавий відкритий проект, то вже UOI ставить перед собою амбітну мету – «надання послуг з ідентифікації документів за найнижчою ціною». Видавництва, журнали, бібліотеки, фізичні особи, словом усі, що готові платити і використовувати UOI Services, можуть приєднатися до UOI, потрібно лише заповнити та надіслати реєстраційну форму. 

ÜberWizard для ORCID

У реєстрі унікальних ідентифікаторів науковців ORCID тепер можна швидко вказувати інформацію про отримані гранти за допомогою ÜberResearch. Дослідникам потрібно просто дозволити інтегруватись ÜberResearch з профілем ORCID, після чого можна відразу знаходити та додавати до свого профілю інформацію про грантодавців з усього світу. Доступний пошук за прізвищем науковця та назвою гранту. Не знаю, чи доступна в ÜberResearch інформація від українських грантодавачів – ввів запит Ukraine та отримав 200 результатів. 

Що таке «картелі цитувань»?

Після щорічних оновлень Journal Citation Reports ми, як правило, дізнаємося, що для того, чи іншого журналу призупинено обраховувати імпакт-фактор через підозри у використанні нечесних фокусів, які ще називають «картелями цитувань» (journal citation cartels). Ідея функціонування таких картелів дуже проста – якщо захмарну кількість самоцитувань журналу відразу видно неозброєним оком, то краще домовитись з редакторами інших журналів, щоб вони цитували ваш журнал, а ви натомість цитуватимете їхній. 

Journal Citation Reports: знову -1 для України

В оновленому Journal Citation Report (JCR) ми втратили ще один журнал – цього разу невдача спіткала «Problems in Atomic Science and Technology». Щодо решти вітчизняних видань, то особливо нема чого порівнювати – 14 журналів належать до 4-го квартилю і тільки «Symmetry Integrability and Geometry-Methods and Applications» потрапив у 3-тій квартиль (категорія Physics, Mathematical). Схоже, на найближчі кілька років у редакцій наших видань завдання просто втриматись у JCR, а не покращувати свої наукометричні показники.