skip to main |
skip to sidebar
В Україні прийнято новий стандарт ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання», який установлює види бібпосилань, правила та особливості їхнього складання і розміщування у документах. Стандарт розроблено фахівцями Книжкової палати України імені Івана Федорова і його дія поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. Сказано, що «Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо» і не зовсім зрозуміло, чи бібліотеки потрапляють у це «тощо».
Отримав ненадовго тестовий доступ до аналітичної надбудови InCites над платформою Web of Science (WoS), тож спішу поділитися з вами кількома яскравими малюнками про стан вітчизняної університетської науки. InCites дозволяє завантажувати дані з баз Web of Science, будувати веселі діаграмки, але головне – розраховує важливий показник Category Normalized Citation Impact (CNCI). Беремо фактичну кількість цитувань ділимо на очікувану норму цитувань для документів того ж типу, року, галузі і отримуємо значення CNCI. Таким чином, ми можемо значно коректніше проводити порівняння продуктивності наукових колективів у різних предметних областях.
F1000Workspace пропонує дослідникам єдиний простір для написання, зберігання, цитування та обміном науковою інформацією. Сервіс містить веб-додаток, розширення для веб-переглядача, плагін текстового процесора та десктоп-додаток. В F1000Workspace передбачувано інтегровано F1000Prime – відомий рекомендаційний сервіс наукових публікацій з біології та медицини. Сервіс платний і після безкоштовного пробного періоду, користувачам щомісяця потрібно витрачати $9.95.
З’явилася нова версія популярного відкритого програмного забезпечення Open Journal Systems для підтримки рецензованих наукових видань від некомерційного дослідницького проекту Public Knowledge Project. У новій версії OJS 3 більшість змін припало на процес рецензування: для кожного редакційного етапу (Submission, Review, Copyediting, Production) впроваджено функцію обговорення (подібна на інтернет-форум), можна гнучко налаштовувати, перейменовувати, чи створювати нові ролі, дозволено суттєво спрощувати процес реєстрації нових користувачів.
Пригадую, як на одній з конференцій з величезною недовірою та іронією сприйняв повідомлення колеги про «переваги» використання паперових каталогів у головній бібліотеці країни – нібито, деяким читачам подобається гортати каталожні картки у шухлядах, адже так вони позбавляються стресу. Як виявилось, ніякі це не бібліотечні фантазії, а відомий у світі феномен АСМР (Автономна сенсорна меридіональна реакція). Вікіпедія пише: «феномен сприйняття, що характеризується виразним приємним відчуттям поколювання на шкірі голови або інших частинах тіла у відповідь на певні зорові, слухові і (або) когнітивні стимули».
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич презентувала концепцію «Нової української школи» – така собі ідеологія реформи середньої освіти в Україні, що повинна почати діяти в 2018 році. Інформації в світі з кожним днем стає все більше, діти намагаються усе запам’ятати, а особливого сенсу у всьому цьому не видно. Тому, нові українські керманичі від освіти спробують змінити все на краще. Хочете знати як саме? – читайте концепцію.
Професори Олександр Кларк та Девід Томпсон спробували на пальцях пояснити молодим науковцям чому варто остерігатися «хижацьких» журналів і в жодному разі не публікувати у них своїх робіт. Насамперед, для репутації будь-якого дослідника дуже кепсько мати статтю у журналі, який публікує усе підряд. Якщо в CV науковця опиниться згадка про статтю у «хижацькому» журналі, то обізнані потенційні роботодавці та грантодавці відразу вмикатимуть «червоне світло».
