skip to main |
skip to sidebar
Всесвітня організація охорони здоров'я створила новий інформаційний портал для моніторингу ситуації щодо доступності медичного обслуговування у світі – чи всі люди та громади з 194 країн-членів ВООЗ можуть отримати доступ до якісних медпослуг. Дані представлено на порталі у різних розділах і ось, наприклад, яку невтішну статистику можна видобути: минулого року в світі зафіксовано приблизно 10,4 млн. нових випадків захворювання на туберкульоз, від гіпертонії страждає 1,13 млрд. людей, при чому більшість дорослих гіпертоніків проживає в Азії, приблизно 44% держав-членів ВООЗ повідомляють про менш як 1 лікаря на 1000 чоловік населення, а майже 25% усіх хвороб зафіксовано в Африці, однак лише 3% медпрацівників світу працюють на африканському континенті.
Команда Scopus запропонувала новий (чи трішки старий?) наукометричний показник CiteScore для порівняння рецензованих наукових журналів. Розраховується CiteScore дуже просто – кількість цитувань журналу у розрахунковому році ділимо на кількість документів журналу у 3-ох попередніх роках. Для прикладу, щоб підрахувати для журналу CiteScore за 2015 рік нам потрібно кількість цитувань, що отримані в 2015 році розділити на кількість документів, що опубліковані в 2012, 2013, 2014 рр. При обрахунку CiteScore враховуються всі типи документів, головне, щоб вони індексувалися в Scopus.
З багатьма моїми друзяками в Англії не пропадеш, але коли їх прошу перекласти щось невинне, типу – Використання X може бути пов'язане з… вони у відповідь кажуть – Еее… Зрештою, все можна якось перекласти, але, щоб не витрачати час і не створювати нових чудернацьких конструкцій, які дратуватимуть рецензентів, краще користуватися відповідними контекстними словниками. Ось спробуйте, наприклад, сервіс SpringerExemplar, що пропонує авторам, викладачам та рецензентам перевірити, як конкретний англомовний термін, чи фраза, використовується у науковій літературі.
Записам платформи Web of Science нарешті набридло жити в ізоляції зі своїм ResearcherID і тепер вони активно інтегрується з реєстром унікальних ідентифікаторів науковців ORCID. Вже понад 7 млн. записів Web of Science Core Collection містять дані ORCID і щомісяця ця цифра невпинно зростає. Якщо ви щасливий власник профілів ORCID та ResearcherID, то можете запросто їх поєднати і рухати туди-сюди свої дані. У пошуковому полі Web of Science «Ідентифікатор автора», також, сміливо можемо вказувати ORCID.
Якщо про «хижацькі» журнали нерідко згадував на сторінках блоґу, то псевдонауковим спамовим видавцям «монографій» досі якось щастило прошмигнути повз мою увагу. Тож давайте знайомитись – на теренах України промишляє Lambert Academic Publishing (LAP), підрозділ німецької видавничої групи Omniscriptum Publishing Group, яка базується в Саарбрюккені та має 27 дочірніх компаній. Співробітники LAP вишукають по світу наївних аспірантів і надсилають їм спокусливу пропозицію абсолютно безкоштовно опублікувати наукову роботу – дипломну, дисертацію, дослідницький проект ітд.
Як виявити найважливіші наукові публікації певної галузі за всю її історію? На плечах яких титанів стоять теперішні науковці? Де шукати інтелектуальне коріння сучасних напрямків досліджень? На усі ці питання можна відповісти за допомогою програми CitedReferencesExplorer (CRExplorer), яка використовує дані з Web of Science, або Scopus. Просто встановіть програму та завантажте у неї дані про публікації разом з цитуваннями.
Scopus індексує понад 21000 журналів, тому не дивно, що серед цих назв могли затесатися кілька з сумнівною репутацією. Однак, Іван Стєрлігов і Татьяна Савіна доводять, що проблема значно масштабніша, ніж може здаватись – Scopus містить дані кількох сотень сумнівних журналів зі списку нашого невтомного борця з «хижацькими» виданнями, денверського бібліотекаря Джефрі Біла. Подібні «хижі» журнали намагаються нажитися на «статтях у Scopus» і використовують шпальти видань не для наукової комунікації, а виключно для заробітку – приблизно за $300-700 опублікують що-небудь, що імітує рецензовану статтю.
