skip to main |
skip to sidebar
З’явився монівський наказ «Про внесення змін до Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам». У порівнянні з попередньої версією вимоги суттєво знизились – тепер для присвоєння вченого звання професора достатньо мати 2 публікації у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, а для присвоєння вченого звання доцента, або старшого дослідника достатньо й 1 такої публікації.
Президент Петро Порошенко 25 лютого підписав указ №47/2017 і затвердив Доктрину інформаційної безпеки України, яка визначає національні інтереси України в інформаційній сфері, загрози їх реалізації, напрями і пріоритети державної політики в інформаційній сфері. Серед пріоритетів, які безпосередньо стосуються роботи бібліотек – підтримка вітчизняної книговидавничої справи, зокрема перекладів іноземних творів, забезпечення ними навчальних закладів і бібліотек, а також надання рівних можливостей доступу кожному громадянину до інформаційних ресурсів мережі Інтернет.
Маємо чергову порцію комедійних даних від Міністерства освіти та науки України: «У 2016 році ВНЗ, що належать до сфери управління МОН, отримали 4526 охоронних документів (з них 890 на винахід, 12 за кордоном), продали 55 ліцензій, видали 1851 монографію, опублікували 8206 статей у наукометричних базах даних Skopus та Web of science, отримали понад 144 тис. цитувань у міжнародних наукометричних базах, підготували понад 100 тисяч публікацій у фахових виданнях». Розумію, що багатьох з вас більше цікавить, коли вже в МОН навчаться правильно писати Scopus, але давайте прискіпливіше поглянемо й на самі цифри.
Американські бібліотекарі об'єднуються проти політики легітимно обраного президента Дональда Трампа. Якщо відразу по інавгурації книжники США були просто стурбовані наступом адміністрації нового президента на свободу ЗМІ, то після скасування державним департаментом США віз для туристів із семи країн з переважною більшістю мусульманського населення, бібліотекарів прорвало. Ребека МакКоркіндейл з Публічної бібліотеки Небраски запропонувала слоган Libraries for Everyone, який відразу підхопила вся бібліотечна країна.
Нещодавно довідався, що в Польщі вже кілька років справно працює Національна програма наукових публікацій у Відкритому доступі, яка дозволяє усім працівникам та студентам польських наукових, академічних і освітніх установ абсолютно безкоштовно публікуватись у відкритих журналах провідних видавництв. Для прикладу, польські автори можуть надсилати рукописи в гібридні журнали Springer (Open Choice), просто вказати, що вони працюють/навчаються у Польщі, а про оплату подбає Міністерство освіти та вищої освіти Польщі. Побоююсь, що у нас би подібна програма працювала на кшталт – «спершу, автори, оплатіть, а потім МОН, можливо, компенсує до 50%».
У своєму виступі на конференції TED робототехнік Родні Брукс спробував пояснити чому незабаром ми всі покладатимемося на роботів і розповів цікаву оповідку про бібліотекарів та комп’ютери. У 1957 році вийшов фільм «Робочий стіл» зі Спенсером Трейсі та Кетрін Хепберн у головних ролях. У фільмі фахівець з питань підвищення продуктивності праці Річард Самнер приносить гігантський комп’ютер, що здатний допомогти бібліотекарям. Читач запитує «Як звати оленів Санта-Клауса?», а комп’ютер швиденько допомагає впоратись з таким завданням. Звичайно, від комп’ютерів у 1957 році було небагато користі, але вже тоді бібліотекарі занервували, що машини заберуть їхні робочі місця.
Але насправді сталося зовсім інше.
Теоретики і практики, що працюють у галузі управління людськими ресурсами, все частіше покладаються на мета-аналіз. Проте, для проведення якісного мета-аналізу може знадобитися кілька місяців, а то і років, тому з’явилась платформа metaBUS, яка повинна допомогти вченим в галузі соціальних наук значно прискорити цей процес. Платформа дозволяє легко фільтрувати результати пошуку за вибіркою, розміром ефекту, країною, роками… але насамперед потрібно обрати робочий інтерфейс.
