skip to main |
skip to sidebar
Ґреґорі Нельсон та Денніс Еґґетт взяли журнали Американського хімічного товариства за період 2006-2011 рр. та й порівняли цитованість 814 відкритих статей з цитованістю 27621 статті, які доступні на умовах передплати. Краща цитованість відкритих статей спостерігалась лише у журналах з низьким та середнім імпакт-фактором, а от для статей з журналів з високим імпакт-фактором жодних суттєвих різниць не виявили. Довго беріг першопочаткову ідею цієї публікації для прийдешнього Тижня Відкритого доступу, однак після переможного поступу «партизанського відкритого доступу», уся ця пропаганда золотих, зелених, діамантових та гібридних доступів втратила будь-який сенс, тому хочу закцентувати увагу читачів на іншому…
Реєстр цифрових дослідницьких інструментів DiRT допомагає науковцям знаходити та порівнювати спеціалізовані інформаційні веб-ресурси – від систем управління контентом до програм для розпізнавання нотного тексту, від пакетів статистичного аналізу до ПЗ для створення мап думок. Попри обіцянку в головному меню про можливість переглядати ресурси за тегами, чи категоріями, краще залишитись на головній сторінці, відповісти на запитання «Мені потрібен інструмент, щоб...» (або «Я хочу працювати з такими даними…») та обрати відповідне.
Свену Хаґу та Мартіну Бренделю з Цюріхського університету вдалося провести перше докладне дослідження охоплення бази Microsoft Academic (МА). Дослідники написали скрипт на Perl, який витягує метадані з майкрософтівського академічного пошуковика, а потім порівняли представлення та цитованість документів власного інституційного архіву ZORA згідно з даними Microsoft Academic, Scopus та Web of Science. Виявилось, що MA перевершує Scopus і WoS щодо охоплення книг та матеріалів конференцій, але гірше за Scopus індексує журнальні статті.
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського створила та розпочала активно наповнювати електронну бібліотеку «Україніка», яка повинна акумулювати різноманітні документи про Україну, її історію, економіку та культуру. На сторінці нової е-бібліотеки «Про проект» можете докладніше довідатись про мету і завдання проекту, але відразу попереджаю, що там текст не для людей зі слабкими нервами. Основні джерела поповнення «Україніка» – електронні ресурси НБУВ та відкриті українознавчі веб-ресурси наукових установ і культурних закладів.
Прекрасно структурований та інтуїтивно зрозумілий онлайн-записник sciNote пропонує вченим позбутися паперових блокнотів і розпочати легко управляти своїми науковими даними за допомогою цифрового записничка з безліччю цікавих функцій. Безкоштовний sciNote дозволяє структурувати свою роботу в проектах, експериментах та завданнях, створювати гнучкі робочі процеси, слідкувати за прогресом, запрошувати колег, роздавати різні набори дозволів у команді та за кілька секунд генерувати докладні звіти.
Потішний договір можна переглянути на ProZorro – Українська медична стоматологічна академія замовила у полтавської підприємиці Ольга Мриц «Послуги із організації публікації наукових робіт у спеціалізованих виданнях, що зареєстровані у наукометричній системі Scopus, та інформаційно – консультативний супровід цього процесу». Коштує послуга 150.000 грн. і, що цікаво, згідно з текстом договору пані Ольга не наобіцяла керівництву академії «золотих гір». Виконавець просто приймає від замовника електронні матеріали, консультує авторів, організовує проведення рецензування (?) та подачу матеріалів у відповідні спеціалізовані видання.
З’явився оновлений Рейтинг українських бібліотекознавчих видань, який намагається популяризувати ініціативу Відкритого доступу серед українських бібліотекарів та видавців. Дані для обрахунку рейтингу отримано за допомогою пошукової системи Google Академія, з урахуванням різних варіантів написання назви видання. Рейтинг укладено за величиною h-індексу, у випадку рівності – за кількістю цитувань. Через відомі недоліки Google Академії даний рейтинг не можна використовувати для оцінки якості журналів.
