Нові українські установи в Scopus: все потрапляє в університет Шевченка?

У скопусівський профіль Київського національного університету імені Тараса Шевченка, можливо, потрапляють і публікації авторів, які працюють в установах, які ще не мають профілю в Scopus. Серед нових публікацій КНУ Шевченка (AF-ID ("Taras Shevchenko National University of Kyiv" 60023137)) AND ORIG-LOAD-DATE AFT 1522552688 AND ORIG-LOAD-DATE BEF 1525144633 AND PUBYEAR AFT 2016) побачив статтю про футбол «Football training as a method to improve the psycho-emotional state of schoolchildren with mental development impairments». Звичайно, відразу запідозрив, що публікація належить Національному університету фізичного виховання і спорту України. 

Громадські наукові організації та академічні видавництва

Продовжую обсмоктувати новий Порядок формування Переліку наукових фахових видань. Документ сенсаційний для України і просто дивуюсь, чому наші журналісти сотню разів пишуть скільки років Патону, чи скільки запозичень у докторській зробила дружина віце-прем'єра, і при цьому їх не цікавить майбутнє вітчизняної наукової періодики. У новому Порядку є дуже цікавий рядок: «Засновниками (співзасновниками) наукового фахового видання можуть бути суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності, які діють відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», серед яких має бути принаймні одна юридична особа». 

Блокчейн для науки

На віденській неконференції Scientific Publishing on the Blockchain багато говорили про те, як блокчейн може змінити (або не змінити) сучасну науку. Блокчейн – база даних, що складається з побудованого за певними правилами безперервного ланцюжка блоків, кожен з яких містить часову мітку та посилання на попередній блок, відтак, не можна нічого видалити, чи підмінити в базі. Як це пристосувати для наукових потреб? Беремо, наприклад, IPFS, блокчейн і підключаємо до мережі усі освітні та наукові заклади. Всі вільно обмінюються даними, всі рівні, все відкрито і немає більше «злого центрального серверу», що перекривав людям доступ до інформації. 

Система пошуку наукових документів 1findr

Система 1findr прагне стати найкращим та найповнішим інструментом для пошуку наукових журналів. Розробники запевняють, що 1findr вже містить найбільш повний перелік рецензованих журналів у світі та індексує тисячі назв, які відсутні в інших колекціях та пошукових системах. Також, 1findr побудовано навколо сучасного link-resolver, що повинно допомогти користувачам швидко знаходити безкоштовні версії статей. Якщо ваш науковий журнал досі не представлено в системі, то не бійтеся написати на електронну скриньку

Опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів

Бібліотекарі чи не першими в Україні заговорили про використання квартилів журналів у процесі оцінювання продуктивності науковців і от «ідея квартилів» добралася до міністерських наказів. Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій звернувся до Міністерства освіти і науки України з ініціативою внести зміни до наказу МОН від 17 жовтня 2012 року № 1112 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук». Зупинюся лише на найцікавіших для мене моментах. 

Вибори генерального директора НБУВ: перемога і спроба «реваншу»

У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбулися вибори на посаду генерального директора: Олег Сербін набрав 155 голосів, Володимир Попик – 83, проти всіх – 45. Все зрозуміло, але… Відповідно до Статуту – генеральний директор НБУВ призначається на посаду Президією НАН України за рекомендацією загальних зборів Відділення історії, філософії та права НАН України. На закритому засіданні членам Відділення ніби вдалось знайти вмотивовані заперечення і рекомендувати Президії НАН призначити виконувача обов’язків та оголосити новий конкурс. 

Lens: відкрита пошукова платформа патентів та наукових документів

Відкрита платформа Lens пропонує користувачам пошук серед 107 млн. патентних записів з 95 різних джерел і пошук серед 188 млн. наукових даних, які отримано з PubMed, CrossRef та Microsoft Academic Graph. Крім патентного та наукового пошуку, творці платформи пропонують дослідити зв’язки між публікаціями і патентами за допомогою інструменту PatCite, зрозуміти ступінь впливу дослідницьких установ на промисловість використовуючи In4M та вивчати біологічні послідовності у патентах разом з PatSeq. Унікальний безкоштовний ресурс, який не відстежує історію пошуків, нічого не рекламує, не продає і не використовує жодного стороннього ПЗ, яке могло б передавати дані користувачів третім особам.