Портал ISSN

Портал ISSN надає безкоштовний доступ до реєстру, що містить ключову інформацію про друковані та електронні журнали, газети, інформаційні бюлетені та наукові блоги та відкриті наукові ресурси з більш як 100 країн світу. База порталу містить дані про понад 1,8 млн. друкованих та понад 200000 електронних назв. Щорічно на порталі з’являється приблизно 60000 нових назв, а самі дані ISSN регулярно оновлюються – понад 130000 змін щороку. Словом, тепер нам більше не потрібно уклінно просити, щоб хтось поділився логіном та паролем до Ulrich's Periodicals Directory. 

Чому PDF не може бути landing page?

Усі, хто реєструють, або ж тільки планують реєструвати Digital Object Identifiers, знають, що при реєстрації ідентифікатора потрібно вказувати цільову сторінку (landing page) – веб-сторінка, на яку потраплятиме користувач після переходу за вказаним DOI (наприклад https://doi.org/10.1364/JOSAB.1.000354). Ось тут питання: навіщо нам заморочуватися створенням та наповненням html-сторінки, якщо можна відразу вказувати у полі landing page веб-посилання на PDF-файл?

Два світи у новому Scimago Journal Rank

Після того, як Elsevier дозволив усім охочим безкоштовно переглядати та працювати з наукометричними показниками журналів, які індексуються в Scopus, доцільність існування порталу Scimago Journal Rank викликала певні занепокоєння. Але, бачимо, що іспанські дослідники напряглися і запропонували оновлений інферфейс, де можна відразу дізнатися квартиль журналу, чи представлений журнал у WoS, SciELO і чи відкритий журнал. Офіційний журнальний розділ Scopus також пропонує покращений інтерфейс, обирати дуже непросто, але це приємний вибір між хорошим і хорошим. 

Сам дурак: про рівень навколонаукометричних суперечок

Сучасна наукометрія складна. Порівняйте статті Journal of the American Society for Information Science and Technology 10-річної давнини з тим, що друкують сьогодні – методи, набори даних, способи візуалізації… все страшенно ускладнилося. Потрібно щомісяця, як мінімум, переглядати від палітурки до палітурки 5-6 наукових журналів, відвідувати спеціалізовані конференції, мати постійний доступ до Scopus та Web of Science, пройти курси R або/та Python, знати основи математичної статистики, вміти працювати з VOSviewer… Все це потребує від бібліометриста часу, грошей та зусиль. А в Україні довгий час не було навіть доступу до Scopus, тож лише з цього факту можна зрозуміти рівень фінансування українських наукометричних розвідок. 

Таких не беруть у співавтори

Майже 6 тисяч дослідників з 21 наукової дисципліни взяли участь в опитуванні, метою якого було вияснити – виконання яких дослідницьких завдань заслуговує на те, щоб виконавця було додано до співавторів. Думки розділилися навіть всередині дисциплін. Однак більшість респондентів погодилися, що готові розділити авторство з тим, хто інтерпретував дані, або готував рукопис. Водночас, майже половина не додаватиме до співавторів людей, які забезпечили фінансування дослідження. Майже 40% опитаних готові вказати у співавторах засновника дослідницької групи, а вчені з галузей соціальних наук не так високо цінують запропоновані ідеї, чи надання лабораторного простору, як вчені-природничники.

Прописні літери в назві наукової статті

Всі ви, мабуть, помічали, що інколи в назвах англомовних статей кожне слово пишуть з великої літери. Це називають капіталізацією (capitalization) і вона має свої правила. Наприклад, AP Stylebook пропонує усі слова з 3 літер і менше, окрім дієслів, писати з маленької, Chicago Manual of Style вимагає писати з маленької усі прийменники, а в MLA усі слова з 3 літер завжди пишуть з маленької… 

Scopus Awards і кращий аграрний зво країни

Відбулось чергове вручення Scopus Awards Ukraine. Подібно як і Web of Science Award, мова про нагороду від комерційної фірми, яка має право нагороджувати кого захоче, відтак, перевіряти метрики переможців і переможених немає сенсу. Крім того, сказано, що «враховувалася низка показників, зокрема таких, як публікаційна активність, цитованість статей тощо» і ось це тощо ставить хрест на будь-яких спробах ревізії. Однак, не можу заспокоїтись, що саме Київський національний університет ім. Тараса Шевченка переміг у категорії «Сільськогосподарські науки». Можливо, йдеться про категорію «Agricultural and Biological Sciences», бо скільки Scopus не крути, а аграрнішим КНУ від цього не стає.