skip to main |
skip to sidebar
Ініціатива Відкритих цитувань вже відкрила нам доступ до мільйонів наукових цитувань, проте 5 великих видавців академічної літератури (Elsevier, IEEE, Wolters Kluwer Health, IOP Publishing та American Chemical Society) досі ще не підтримали I4OC. Егон Вілліґаген запустив петицію до Американського хімічного товариства з вимогою відкрити цитування, редколегія Journal of Informetrics звільнилася повним складом після чергової відмови Elsevier переглянути свою позицію щодо відкритих цитувань… однак, згадана п’ятірка тримається за свою безглузду заборону.
У 2012 році редактори та видавці наукових журналів зібралися в Сан-Франциско і створили набір рекомендацій щодо покращення якості оцінювання результатів наукових досліджень. Активістам не подобалось, що сучасна наукова система не винагороджує сміливі ідеї, а стимулює авторів орієнтуватися на модні теми в топ-журналах. Документ отримав назву San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA) і закликав академічну спільноту відмовитися від використання журнальних метрик при розгляді питань щодо фінансової підтримки досліджень, прийому працівників на роботу, чи просуванні по службі, перестати оцінювати дослідження на основі журналу, в якому вони опубліковані, а також використовувати на максимум можливості, що відкриває онлайн-публікація.
Пошуковий інструмент CHORUS Search дозволяє знаходити організації, що фінансують наукові дослідження. Принцип роботи дуже простий – метадані публікації, які передає видавець, наприклад, у Crossref, можуть містити заповнене поле Funder і, відповідно, двигунець CHORUS Search витягне інформацію з цього поля. Пошук можна проводити за DOI та назвами фінорганізацій, а потім уточнити результати пошуку за роком, типом, тематикою, видавцем, чи назвою видання. Розробники запевняють, що пошуковик працює з різними відкритими технологіями, агентствами та порталами, проте поки особливо помітний зв'язок з даними Crossref.
З’явився практичний посібник «Відкритий доступ до наукових цитувань» від працівників Державної науково-технічної бібліотеки України, що пояснює чому науковим журналам слід отримувати ідентифікатори DOI саме від реєстраційної агенції Crossref, як скористатися сервісом Cited-by від Crossref та відкрити свої посилання, чому так важливо підтримати Initiative for Open Citations, як передавати списки використаної літератури з допомогою форми Simple Text Query, або через Metadata Manager BETA і де можна буде насолодитися результати.
У січневому Discontinued sources from Scopus опинилося відразу 3 журнали українського видавця і всі вони належать LLC 'CPC 'Business Perspectives'. Scopus припинив індексувати нові номери журналів: «Banks and Bank Systems», «Investment Management and Financial Innovations» та «Problems and Perspectives in Management». Причини припинення індексації: Radar – аналітичний алгоритм, що слідкує за поведінкою журналів (фіксує зміни кількості опублікованих статей, самоцитування, географію авторів, їх інституційну приналежність ітд.) та Publication Concerns – якщо користувачі, покупці, чи просто небайдужі користувачі мають певні занепокоєння щодо якості публікації, то вони можуть попросити переоцінити журнал.
Порядок формування Переліку наукових фахових видань України вимагає, щоб журнал було включено «до профільних міжнародних наукометричних баз даних, рекомендованих МОН». Офіційного монівського переліку «наукометричних баз даних» ніхто не бачив, англомовні джерела не використовують словосполучення «scientometric databases» і навіть бази даних, які МОН 100% зараховує до наукометричних, уникають слова scientometric у своїх описах. Так, виробники інструменту Scopus позиціонують свій продукт, як реферативну та цитатну базу рецензованої літератури – «abstract and citation database of peer-reviewed literature», а Web of Science Core Collection запрошує користувачів «explore the deep citation connections in the sciences, social sciences, arts, and humanities».
На веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського сумно лежить собі сторіночка проекту розробки національного формату представлення бібліографічних даних УКРМАРК, який датовано ще далеким 2004 роком, і, схоже, десь тоді й вичерпалася фінансова підтримка цього проекту Міжнародним фондом «Відродження». Попри те, що цей формат повністю сумісний з UNIMARC, який використовується в ІРБІС, УФД/Бібліотека, МАРК-SQL, Koha… УКРМАРК так і залишився на стадії проекту. Не буду сперечатися з тим фактом, що всі бібліотекарі країни страшенно зайняті, просто цікаво – на які такі невідкладні справи вони переключились, що за всі ці роки не знайшлося, хоч дрібочки часу на УКРМАРК?
