Комп'ютери Apple в українських бібліотеках

Користувачі бібліотек України мають право на якісне обслуговування незалежно від раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань… однак, підозрюю, цей принцип не поширюється на фанатів операційної системи Макінтош. Попри величезну популярність айфонів та інших продуктів корпорації Apple серед українських користувачів, у наших книгозбірнях переважно використовують Windows, або дистрибутиви Linux. Чи це свідомий вибір українських бібліотекарів? Закордоном такої тотальної переваги продуктів Майкрософт у бібліотеках не помітив — невже це така українська особливість? 

Профілі авторів у Dimensions: вони є, але для чого?

Попри те, що профіль себе коханого абсолютно ніяк не допоможе вченому у проведені якісного наукового дослідження, українські користувачі вперто штурмують реферативні бази даних наукової літератури у пошуках своїх публікацій та h-індексів. Деякі хитрі українські вчені готові вихваляти базу даних, якщо та вигідно вираховує потрібні показники, і при цьому байдуже, звідки беруться цифри та показники. Наприклад, дані платформи Dimensions від Digital Science, що пропонує також і авторські профілі. Давайте уважніше поглянемо, що за інформація міститься у цих профілях. 

Scite_ робить науку більш достовірною

Популярні наукометричні інструменти дозволяють швидко дізнатися кількість цитувань конкретної публікації, проте залишається загадкою — чому інші вчені згадали цю роботу у своїх публікаціях? Дослідження підтвердили представлені у попередній роботі результати, або навпаки їх спростували? Велика кількість цитувань свідчить про неабиякий науковий вплив роботи, або ж навпаки більшість цих цитувань негативні? А можливо, все це були просто поверхневі згадки, мовляв — чимось подібним займалися й інші вчені, але в абсолютно іншому контексті. 

SPI (Scholarly Publishers Indicators): іспанський підхід до оцінювання наукових книг

Науково-дослідна група з наукових книг, що працювала при Іспанській національній раді досліджень створила інформаційну систему SPI (Scholarly Publishers Indicators), що створена на основі результатів опитування іспанських науковців. Вчені могли вказувати в анкетах до 10 видавців книг у своїх рідних галузях. Система SPI пропонує користувачам 3 показники / інформацію про видавців книг у соціальних та гуманітарних дисциплінах: престиж — рейтинги видавців, що укладені на основі оцінок іспанських експертів; спеціалізація — річна публікаційна активність видавця за певною тематикою (лише для іспанських видавців); процес відбору рукописів — структуровану інформацію про процес рецензування рукописів іспанськими видавцями. 

Безкоштовні ресурси про коронавірус 2019-nCoV

Світ потерпає від COVID-19 — захворювання, що його викликає коронавірус 2019-nCoV. Перші масові випадки зараження новим коронавірусом були зафіксовані наприкінці грудня 2019 р. у китайській провінції Хубей, а впродовж наступних кількох тижнів вірус потрапив на територію інших країн. Бібліотекарі різних країн світу спершу були кинулись знезаражувати паперові видання, але швидко оцінили безглуздість цього процесу і зачинились на карантин. Українські заклади культури тимчасово припинили свою роботу з 17 березня 2020 р. Українці переважно плювались через закриття спортзалів та кінотеатрів, а от перехід бібліотекарів у дистанційний режим роботи відбувся якось непомітно. 

Індекс Херфіндаля–Хіршмана і монополізованість вітчизняних наукових видань

Анна Радченко та Наталія Коваль представили простий спосіб визначення широти кола авторів наукового журналу за допомогою індексу Херфіндаля–Хіршмана, що дає змогу оцінити рівень монополізованості видання. Індекс Херфіндаля–Хіршмана застосовують для визначення частки ринку, що припадає на певну установу і, зрозуміло, що чим більша частка установи у певній галузі, то тим вищі шанси на виникнення монополії. Дослідниці використали інформацію за 2015–2017 рр. про офіційне місце роботи авторів наукових журналів, у складі засновників яких є Національна академія наук України та наукові установи, які входять до Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України. 

Виконувачі обов’язків міністрів для бібліотек

Незвична ситуація склалася у новому Уряді з очільниками міністерств від яких найбільше залежить доля українських бібліотек. Рада відправила у відставку пана Гончарука разом з його урядом, а у новій урядовій команді не знайшлося достойних кандидатів, щоб вмістити їх у теплі крісла міністрів культури і освіти та науки. Відтак, Уряд поклав тимчасове виконання обов’язків міністра культури на Світлану Фоменко, яка до цього обіймала посаду першої заступниці міністра культури, а тимчасове виконання обов’язків міністра освіти і науки України покладено на Юрія Полюховича, що донедавна був першим заступником міністра МОН.