Хто найчастіше публікується в національно-орієнтованих журналах?

Команда наукометристів вирішила дослідити, чи стають національно-орієнтовані журнали, що представлені в Scopus, більш міжнародними. Виявилось, що приблизно 40% таких журналів інтернаціоналізуються, при цьому, англійська мова публікацій та відкритий доступ є визначальними факторами. Мене ж найбільше зацікавив показник Index of National Orientation (INO), що визначається як відсоток публікацій країни, вчені якої найчастіше публікуються в журналі, відповідно до загальної кількості публікацій журналу. Так, в суто національного журналу INO = 100%. 

Ще більше Scopus та Web of Science від українських чиновників

Попри сумну українську статистику використання рефератних баз даних (сотні установ практично не користувались наданим доступом), монівські чиновники вирішили продовжити передплату на Scopus та Web of Science для всіх державних й комунальних вишів і наукових установ. При цьому, якось по-знущальницьки звучать слова першого заступника Міністра: «Одне з наших головних завдань – це інтеграція української науки у світовий та Європейський дослідницькі простори. А вона неможлива без того, щоб кожен український вчений мав доступ до інформації про дослідження своїх колег у всьому світі». Доступу до результатів досліджень українські вчені так і не отримали, але можна облизатися на реферат, побачити кількість цитувань і полюбуватися індексом Хірша.

Венеціанський науковий індекс

Scholar Index — італійський проєкт щодо створення індексу цитувань для всіх наукових публікацій в галузі мистецтв та гуманітарних наук для вивчення профілів авторів, публікацій та першоджерел. Проєкт планує використати спільні зусилля видавців, наукових бібліотек та інших культурних установ, що оцифровують, видобувають і розповсюджують цитування з наукових публікацій у вигляді пов’язаних відкритих даних на платформі Scholar Index та через спеціальні API. 

Уникайте журналів, що вимагають разом з рукописом надіслати рецензію

Редакції деяких наших нібито наукових журналів вимагають від авторів надсилати разом з рукописами відразу й рецензії на свої роботи від кандидатів, чи докторів наук. Схоже, що деякі редакції зрозуміли оновлені вимоги МОН до фахових наукових видань надто оригінально, а-ля — от кому потрібна публікація, то нехай він і шукає собі цих рецензентів. Власне науковий журнал і займається тим, що організовує процес отримання порад щодо конкретних рукописів від експертів. Якщо ж редакція на сторінці сайту журналу чесно зізнається, що жодного незалежного peer review вона не проводить, то про який науковий статус може бути мова? 

Вплив часто цитованих статей на імпакт-фактори журналів

Маноліс Антонойянкіс проаналізував понад 3 млн публікацій у 11639 журналах, що представлені у Journal Citation Reports за 2017 рік і дізнався як окремий документ впливає на імпакт-фактор журналу. Виявилося, що імпакт-фактори напрочуд мінливі. Так, наприклад, для 381 журналу 1 часто цитована публікація збільшила імпакт-фактор на 0,5 пунктів, водночас, для 818 журналів ріст перевищив 25%. Найцікавіше, що кожен десятий журнал збільшив свій імпакт-фактор більш ніж на 50% коштом лише трьох часто цитованих статей!

Реформа оцінки наукових досліджень у Китаї

Китай прагне відійти від явища «лише чотири» (only papers, only titles, only diplomas and only awards). Найбільше мають китайські посадовці нарікань на «культ SCI», адже показники WoS стали основними критеріями оцінки китайських вчених. Звичайно, науковці Піднебесної отримали користь від порад міжнародних рецензентів та суттєво покращили свої дослідження, але, водночас, деякі вчені та установи ганяються тільки за кількістю публікацій і не зважають на якість та суспільну цінність своїх результатів. Також, усім стало очевидно, що «культ SCI» зашкодив китайським журналам — Китай є світовим лідером за кількістю наукових публікацій у «міжнародних» журналах, але лише приблизно 200 китайських журналів представлені в Web of Science. 

Конкурси НФДУ: суворі до природничників, лагідні до гуманітаріїв

Національний фонд досліджень України (НФДУ) оголосить конкурси наукових і науково-технічних проєктів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Максимальна сума фінансування проєктів на 1 рік = 5 млн гривень. Це ніби й небагато для світової науки, але повинно зацікавити науковців в Україні. Офіційно конкурси ще не розпочалися, але вже розкрито певні умови участі. Колектив авторів проєкту – не більш як 7 дослідників, і не менш як половина з них мають бути молодими вченими. Вимоги до керівників проєктів у природничих та соціогуманітарних науках зробили різними, при цьому в соціогуманітаріїв з'явилася дивна вимога щодо монографій.